Допомога ТерОбороні на Донеччині

Избранное

Регіонам найтяжче, бо, зазвичай, складніше довезти туди гуманітарну допомогу  або зібрати кошти там на найнеобхідніше для наших оборонців там.

Незважаючи на це, разом з волонтерами з мого містечка на Донеччині спільнокоштом придбали два тепловізори (світлини додаю).

Читать далее

Збір коштів для терОборони Києва

Избранное

Мене звуть Євген Власов, я адвокат АБ «Власова «Вектор».

Нині кожний намагається чим може допомогти нашій армії, територіальній обороні, лікарям, рятувальникам, переселенцям…

Уже придбано одяг для терОборони в місті Києві.

Зараз хочемо придбати балаклави (літній варіант) для терОборони в місті Києві.

У кого є змога перерахувати хоча б 50 грн., було б круто. Частково щось вже зібрали.

Номер картки приват №4149 4390 4583 5026  (одержувач Євген Власов).

Правові висновки ВС за лютий 2022

Заметка

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Правові висновки Верховного Суду за лютий 2022 року з питань оподаткування, проведення податкових перевірок, надсилання запитів платникам податків, втрати статусу неприбутковості.

Підбірку підготували адвокати АБ «Власова «Вектор».

Сподіваємося Ви знайдете щось корисне.

І. ПДФО

1.1. Відрядження, компенсації, відшкодування витрат працівнику

Постанова від 17.02.2022 у справі за № 120/2360/19-а

Стислий висновок: якщо доведено зв’язок витрат у відрядженні з господарською діяльністю, то такі витрати працівника компенсуються, звісно, якщо є підтвердні документи.

Суть спору: Платник податків у судовому порядку оскаржував податкові повідомлення-рішення, зокрема, в частині, невключенням до оподатковуваного доходу коштів (загалом, 41649,82 грн.), виплачених генеральному директору Платник податків у вигляді компенсації витрат на відрядження до США без наявності документів, що підтверджують зв`язок такого відрядження з господарською діяльністю підприємства.

Щодо відрядження генерального директора товариства до США податковий орган, не заперечуючи наявність звітних фінансових документів, що підтверджують понесені витрати, вважає, що така поїздка не була пов`язана з господарською діяльністю товариства, оскільки не були надані відповідні підтверджуючі документи (укладений за її наслідками контракт, тощо ), а тому товариством безпідставно не включено до оподатковуваного доходу кошти, виплачені генеральному директору у вигляді компенсації витрат на відрядження до США.

Позиція ВС: статтею 121 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв`язку зі службовими відрядженням. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад, та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

Тобто, виплачені працівнику позивача компенсаційні виплати, не можуть кваліфікуватися як додаткові блага і не можуть визначатись як дохід, що підлягає оподаткуванню, з огляду на те, що вони є витратами на відрядження, що належним чином оформлені і документально підтверджені, а документи за своїм змістом відповідають вимогам до обов`язкових реквізитів первинних документів, зазначених частиною другою статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв`язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Результат: суди підтримали доводи та позицію Платника податків.

***

1.2. Щодо права фізичної особи-підприємця визнати витратами витрати на придання запасних частин для ремонту сідельних тягачів з напівпричепами, а також вартості ремонту таких тягачів

Постанова від 03.02.2022 у справі за № 280/2750/19

Стислий висновок: витрати щодо придбання/ремонту основних засобів подвійного призначення не є витратами підприємця.

Суть спору: підприємець у судовому порядку оскаржував донарахування з ПДФО за те, що зарахував
до витрат вартість придбання тягачів з напівпричепів, а також їхній ремонт.

Позиція ВС: системний аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що сідельний тягач та напівпричіп, враховуючи їх цільове призначення, відносяться до транспортних засобів в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому підлягають під класифікацію за критеріями, визначеними цим законодавчим актом.

При цьому, сідельний тягач в поєднанні з напівпричепом складають автомобільний поїзд та являються транспортним засобом, єдиним призначенням якого є перевезення вантажів, відтак відносяться до категорії вантажних автомобілів.

Відповідно до підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 ПК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі — так само) не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою — підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

До основних засобів подвійного призначення віднесено земельні ділянки, об`єкти житлової нерухомості, легкові та вантажні автомобілі (підпункт 177.4.6 пункт 177.4 статті 177 ПК).

Витрати позивача на придбання запасних частин для ремонту сідельних тягачів з напівпричепами, які у своєму поєднанні є вантажним автомобілем (тобто основними засобами подвійного призначення), а також вартість ремонту не відносяться до витрат підприємця.

Результат: підтримано позицію податкового органу, відмовлено в задоволені позовних вимог Платника податків.

***

ІІ. ПДВ

2.1. Коригування суми податкового кредиту при списанні кредиторської заборгованості

Постанова від 09.02.2022 у справі за № 640/12697/19

Стислий висновок: сума податкового кредиту при списанні безнадійної кредиторської заборгованості внаслідок спливу позовної давності коригуванню не підлягає.

Суть спору: Платник податків списав кредиторську заборгованості внаслідок закінчення терміну позовної давності, проте не відкоригував суму податкового кредиту

Позиція ВС: Поряд із тим, поза увагою судів залишилось те, що особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту) передбачені статтею 192 ПКУ, за змістом пункту 192.1 якої (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Коригування суми податкового кредиту відбувається, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку-постачальника, або відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку-постачальника.

Тобто обов`язок по відповідному коригуванню суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача виникає у разі, коли після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості.

Зважаючи на правове регулювання спірних правовідносин, обов’язок здійснити коригування суми податкового кредиту при списанні безнадійної кредиторської заборгованості у зв’язку із закінченням терміну позовної давності по отриманим та неоплаченим товарам/послугам, по яким раніше був сформований податковий кредит, та нараховувати податкові зобов`язання з ПДВ у розмірі 43 931,00 грн, у позивача відсутній, оскільки списання кредиторської заборгованості не є операцією зі зміни суми компенсації вартості товарів (послуг), а норми ПКУ не встановлюють обов`язку по корегуванню податкових зобов`язань і податкового кредиту з ПДВ у разі проведення процедур з врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості.

Верховний Суд вже робив висновок щодо такого застосування норми статті 192 ПК України у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 7 листопада 2019 року у справі №2а-5959/12/1470, та від 18 лютого 2021 року у справах №815/5277/16 та №804/3044/17.

Результат: підтримав Платника податків та скасував у цій частині судові рішення попередніх інстанцій.

***

IІІ. Неприбуткові організації. Оподаткування

3.1. Неприбуткові організації не сплачують податок на прибуток з отриманих відсотків з депозитів, курсової різниці

Постанова від 15.02.2022 у справі за № 120/2360/19-а

Стислий висновок: якщо організація є неприбутковою та внесена до неприбуткових, то не є платником податку на прибуток.

Суть спору: Платник податків є неприбутковою організаціє, внесено до реєстру неприбуткових організацій. Перевіркою встановлено порушення внаслідок невключення до складу доходів (1) поворотної фінансової допомоги, одержаної у межах договору позики і неповернутої позикодавцю за спливом 365 днів; (2) не справляння податку на прибуток з суми заборгованості по виплаті штрафних санкцій, нарахованих у межах договорів позики, за якими минув строк позовної давності, що призвело до заниження податку на прибуток; (3) невключення до складу доходів відсотків за депозитом, курсових різниць.

Позиція ВС: оскільки Платник податків відповідає критеріям неприбутковості та включений до реєстру неприбуткових, тому не є платником податку на прибуток, відповідно не підлягає оподаткуванню податку на прибуток відсотки за депозитом, курсові різниці, поворотна фінансова допомога, повернута за спливом 365 днів, штрафні санкції за порушення умов позики, строк давності щодо яких минув.

Результат: ВС підтримав позицію Платника податків та скасував рішення судів попередніх інстанцій.

***

IV. Податкові перевірки. Податкові запити

4.1. Платник податків подав первинні документи лише після перевірки, в суді

Постанова від 10.02.2022 у справі за № 420/6441/19 (аналогічна позиція в Постанові ВС від 06.08.2019 у справі за № 160/8441/18)

Стислий висновок: первинні документи не беруться до уваги судом, якщо вони не подавалися під час перевірки, або впродовж 10 робочих днів з моменту отримання акту

Суть спору: Первинні документи Платник податків подав лише на стадії судового розгляду справи.

Позиція ВС: Відповідно до частини першої пункту 85.2 статті 85 ПК платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Норми ПКУ вимагають наявність документів на час складення податкової звітності, встановлюють правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила — виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вони є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.

Отже, платник податків не може посилатися в судовому процесі на підтвердження показників, які відображені ним у податковій звітності, на документи, які не були надані під час перевірки або впродовж десяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Результат: Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду, який зазначав про правомірність подачі документів уже на судовій стадії.

***

4.2. Використання узагальненою інформації податковим органом без дослідження первинних документів

Постанова від 02.02.2022 у справі за № 300/718/20

Стислий висновок: узагальнена інформація не може свідчити про те, що господарська операція не відбулася та не може свідчити про вчинення податкового правопорушення.

Суть спору: підставою для нарахування податкових зобов’язань за результатами податкової перевірки була зібрана податкова інформація щодо контрагентів позивача, незважаючи на надані первинні документи Платником податків, податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення.

Позиція ВС: безтоварність господарських відносин не може ґрунтуватися виключно на узагальненій податковій інформації щодо контрагентів позивача.

Не було проведено зустрічної звірки, не було надано доказів запитуваної інформації у контрагента, відсутність трудових відносин контрагента не може бути встановлена виключно на підставі звітності по формі 1-ДФ, ведення господарської діяльності саме не за основним напрямком своєї діяльності не свідчить про безтоварність, зважаючи на наявності відповідного КВЕДу в реєстрі, у контрагента позивача наявна будівельна ліцензія.

За таких обставин податковий орган безпідставно обмежився посиланням на вказану податкову інформацію без надання оцінки первинним документам, які були йому надані позивачем під час перевірки, в тому числі щодо факту транспортування товару третіми особами.

Результат: суд підтримав позицію Платника податків.

***

4.3. Реальність господарських операцій та користування приміщеннями. Щодо відсутності обов’язку в платника ПДВ продати товар у той же період, коли придбав.

Постанова від 08.02.2022 у справі за № 808/4100/16

Стислий висновок: у разі наявності сумнівів щодо можливостей у контрагентів позивача виконувати роботи, надавати послуги, мають бути проведені відповідні податкові перевірки цих підприємств.

Суть спору: претензіями податкового органу до Платника податків було те, що у контрагентів позивача не було достатніх трудових ресурсів, основних фондів, виробничих та складських активів.

Чинне законодавство не міститься обов’язку для платника податків продати товар у періоді його придбання.

Позиція ВС: при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

ВС зазначає, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: (1) неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, (2) місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, (3) нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, (4) відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, (5) здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Податковий орган зазначав, що у (1) товарно-транспортних накладних зазначено неправдиву (не фактичну) адресу, з якої відвантажено товар; (2) задекларований податковий кредит не містить номенклатури товару або будь — які складові товару, за рахунок яких сформовано податковий кредит та який реалізовано на адресу; (3) наявні кримінальні провадження відносно контрагентів.

Натомість, користування контрагентами приміщеннями не за юридичною адресою не суперечить чинному законодавству та суті господарської діяльності, а у разі знаходження основних фондів або транспортних засобів не у власності, а в оренді (суборенді), підприємство не повинно звітувати контролюючому органу про наявність певних договорів.

Жодною нормою чинного законодавства України не покладено на платника податків обов`язку реалізовувати товар у тому ж періоді, в якому його було придбано. Податковий кредит та податкові зобов`язання в одному періоді можуть бути сформовані за рахунок придбання та реалізації різного виду товару. Тому твердження контролюючого органу про неможливість придбання та реалізації контрагентів товару мають суто суб`єктивний характер та не підтверджені жодними належними доказами.

Відсутні вироки судів у кримінальних справах про притягнення посадових осіб контрагентів — постачальників позивача до кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво та інші злочини у сфері господарської діяльності.

Результат: відмовлено в задоволенні касаційної скарги податкового органу

***

4.4. Щодо обов’язку податкового органу зазначати чіткі підстави для надсилання запиту

Постанова від 03.02.2022 у справі за № 640/19884/19

Стислий висновок: запит податкового органу має містити чіткі обставини, факти, перелік потрібних документів, інакше – платник податків звільняється від обов’язку виконувати запит.

Суть спору: серед іншого було оскарження наказу про проведення перевірки, що була проведена на тій підставі, що Платник податків не надав документів на запит податкового органу.

Позиція ВС: зі змісту письмового запиту слідує, він фактично не містить жодної з підстав, зазначених у пункті 73.3 статті 73 ПКУ, для направлення такого запиту, а лише посилання на норми ПКУ.

Так, у запиті вказано, що за результатами проведеного аналізу податкової інформації встановлено, що позивачем отримано (1) дохід за 2015 рік, як оплата за товари в сумі 22,9 млн. грн.; (2) в податковій декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік задекларовано дохід 6,8 млн. грн., сума чистого оподатковуваного доходу становить 14,5 тис. грн. відповідно до поданого позивачем звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2015 рік сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації фізичної особи-підприємця, становить 0 грн. Зазначене, на думку відповідача, свідчить про можливі порушення вимог податкового законодавства.

Суди попередніх інстанцій у цій справі правильно виходили з того, що податкового органу не відповідає вимогам абзаців другого-п`ятого пункту 73.3 статті 73 ПКУ, оскільки в ньому

— не зазначено конкретних підстав для направлення запиту у контексті походження та змісту податкової інформації, на підставі якої податковий орган дійшов висновку про можливі порушення Платником податків вимог податкового законодавства,

— не вказано, за результатами аналізу якої саме інформації отримані відомості про можливі порушення Платником податків вимог податкового законодавства, так само, як і

— не зазначено конкретних фактів, що свідчать про порушення позивачем податкового та/чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача. Суд також встановив, що запит податкового органу не містить печатки контролюючого органу.

Не зазначення у запиті про надання інформації підстав для його надіслання та інформації, яка це підтверджує, переліку інформації, яка запитується, та переліку документів, які пропонується надати, відсутність на запиті печатки контролюючого органу звільняє платника податків від обов′язку виконати запит, що прямо встановлено нормою абзацу двадцятого пункту 73.3 статті 73 ПКУ.

Результат: суди підтримали позицію Платника податків та скасували наказ про проведення перевірки.

20210907 № 906/248/20 ВС: спір учасника з громадською організацією щодо загальних зборів

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 906/248/20

Якщо учасник (член) юридичної особи обґрунтовує позовні вимоги порушенням корпоративних прав, зокрема, прав на управління юридичною особою то цей спір належить до юрисдикції господарських судів незалежно від того, чи є сторонами у справі фізичні особи. При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність такого порушення та, відповідно, підстав для задоволення позову з`ясовується судами під час розгляду справи по суті позовних вимог (наведений правовий висновок у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №916/1295/18).

Оскільки вказаний спір пов`язаний з реалізацією членом громадської організації права на управління юридичною особою у вигляді зміни керівного складу правління та ревізійної комісії, прийняття нової редакції Статуту, отже цей спір є спором між членом громадської організації та громадською організацією з приводу визнання недійсним рішення загальних зборів щодо повноважень органів управління цією організацією, а тому, спір в даній справі має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Читать далее

20220222 № 420/12859/21 ВС: мораторій на проведення перевірок та постанова КМУ про перевірки

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

22 лютого 2022 року

справа № 420/12859/21

адміністративне провадження № К/990/1304/22

Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 03 листопада 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених п. 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб.

за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку — застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України. Тому беручи до уваги той факт, що п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України є нормою вищої юридичної сили, ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 89 від 03 лютого 2021 року, тому за загальним правилом вирішення колізій, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, а тому у даному випадку, підлягають застосуванню саме норми ПК України.

Читать далее

20220214 № 357/10397/19 ВС: зупинення провадження в суді апеляційної інстанції

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Постанова

Іменем України

14 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 357/10397/19

провадження № 61-5752сво21

У цій справі апеляційний суд на порушення вимог пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, в якій встановлюються обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, не врахував, що про наявність спору щодо законності наказу Міністерства юстиції України позивачу було відомо ще до звернення з позовом у цій справі, проте при розгляді справи судом першої інстанції такого клопотання, з урахуванням вимог частини третьої статті 210 ЦПК України, не заявляв.

За таких обставин, апеляційний суд зробив помилковий висновок про зупинення провадження і оскаржена ухвала апеляційного суду перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні клопотання щодо зупинення апеляційного провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд має враховувати приписи статті 367 ЦПК України, якою регламентується межі розгляду справи судом апеляційної інстанції й не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Читать далее

20220209 № 40/5005/7101/2011 ВС: передача виконавчого проваження від державного приватному і навпаки

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 40/5005/7101/2011

застосування правила щодо обов’язкового передання виконавчого провадження від приватного виконавця до державного і навпаки призведе до порушення основоположного принципу диспозитивності, порушення права стягувача на вибір виконавця, передбаченого законом.

Примусова передача виконавчого провадження від приватного виконавця до органів державної виконавчої служби позбавить стягувача прав та гарантій, установлених законодавством.

Читать далее

20220207 № 2-2875/11 ВС: заміна правонаступником у виконавчому провадженні

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Постанова

Іменем України

07 лютого 2022 року

м . Київ

справа № 2-2875/11

провадження № 61-18249св21

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов’язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов’язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Читать далее

20220202 № 203/1330/20 ВС: нарахування пені та відсотків виконавцемм

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Постанова

Іменем України

02 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 203/1330/20

провадження № 61-8410св21

Відповідно до частин десятої та одинадцятої статті 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Як зазначено в частинах одинадцятій та дванадцятій статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Місцевий суд вказував у резолютивній частині рішення, що до моменту виконання цього рішення на суму основного боргу нараховувати за методом факт/факт пеню за відсотковою ставкою 0,5% в день і проценти на рівні облікової ставки Національного банку України плюс три відсотка річних, розрахувавши остаточну суму всіх видів відсотків і пені, що підлягає виплаті ОСОБА_1 за правилами обчислення простих точних процентів, однак не врахував приписи частини десятої статті 265 ЦПК України, якою передбачено можливість нарахування або відсотків, або пені.

Читать далее

20220202 № 922/3961/20 ВС: розірвання договору підряду

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 922/3961/20

Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги — відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3).

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч. 4).

З аналізу ст. 849 ЦК України вбачається, що вказана стаття встановлює три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Так, ч.ч. 2, 3 наведеної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість ч. 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

Законність відмови замовника від договору підряду на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі ч. 4 наведеної статті.

Таким чином, у разі відмови замовника від договору підряду з посиланням на ч. 2 ст. 849 ЦК України, обов’язковому дослідженню підлягає наявність чи відсутність передбачених зазначеною нормою підстав для такої відмови, зокрема щодо порушення з боку підрядника умов відповідного договору.

Читать далее