20191224 № 758/1861/18 ВС: звільнення керівника, загальні збори

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Постанова

Триваюче правопорушення несвоєчасна сплата ЄСВ, адміністративна відповідальність, ст. 38 КУпАП, штраф, санкція, строк давностіІменем України

24 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 758/1861/18

провадження № 61-49113св18

Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту свої прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач — ОСОБА_1 ,

відповідач — Товариство з обмеженою відповідальністю «Слаф Реагент»,

треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплексний фінансовий сервіс», ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 — ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Пікуль А. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви та рішень судів

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слаф Реагент» (далі — ТОВ «Слаф Реагент»), треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплексний фінансовий сервіс» (далі — ТОВ «Комплексний фінансовий сервіс»), ОСОБА_3 про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити дії.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 17 січня 2012 року на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «Слаф Реагент» його призначено на посаду директора ТОВ «Слаф Реагент».

20 квітня 2017 року він написав заяву про звільнення із займаної посади директора за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України).

31 травня та 15 червня 2017 року листами № 258, 259 засновники ТОВ «Слаф Реагент» повідомлені про необхідність проведення загальних зборів для вирішення питання про його звільнення, а також у зв`язку з прийняттям рішення про вихід зі складу учасників ТОВ «Слаф Реагент» ОСОБА_2

26 червня 2017 року відбулися загальні збори учасників ТОВ «Слаф Реагент», проте у зв`язку з відсутністю кворуму рішення про його звільнення не прийнято.

Неможливість прийняття загальними зборами будь-якого рішення з питань діяльності ТОВ «Слаф Реагент» пов`язана із ігноруванням ОСОБА_3 своїм обов`язків.

Відповідно до положень чинного законодавства та статуту ТОВ «Слаф Реагент» прийняття рішення про звільнення із посади директора відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

Бездіяльність учасників товариства щодо проведення загальних зборів та вирішення питання про його звільнення, як директора товариства, є грубим порушенням його трудових прав на звільнення та обрання іншого місця роботи на власний розсуд.

Із урахуванням наведених обставин, позивач просив суд визнати припиненими його трудові відносини із ТОВ «Слаф Реагент» із 03 липня 2017 року у зв`язку із його звільненням з посади директора за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України; виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі — ЄДРПОУ) запис про директора ТОВ «Слаф Реагент» ОСОБА_1 ; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач звернувся із заявою про звільнення з посади директора відповідача за власним бажанням, визначений статтею 38 КЗпП України двотижневий строку закінчився, позивач фактично припинив виконання своїх обов`язків директора, а тому трудові відносини позивача з відповідачем необхідно вважати припиненими. Разом з цим, враховуючи те, щоправовідносини між сторонами виникли у зв`язку із неприйняттям загальними зборами учасників ТОВ «Слаф Реагент» рішення про звільнення позивача за власним бажанням, ефективним способом захисту у цій справі є зобов`язання засновників відповідача скликати загальні збори учасників товариства для прийняття рішення щодо звільнення директора за власним бажанням, а тому обраний позивачем спосіб захисту є неефективним. Також, позивач як директор ТОВ «Слаф Реагент» не вчинив необхідних дій щодо свого звільнення, зокрема, винесення наказу про звільнення, внесення запису до трудової книжки про звільнення із займаної посади на підставі такого наказу.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано припиненими трудові відносини ОСОБА_1 із ТОВ «Слаф Реагент» із 03 липня 2017 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора ТОВ «Слаф Реагент» на підставі частини першої статті 38 КЗпП України. Виключено з ЄДРПОУ з розділу: «Відомості про органи управління юридичної особи», відомості про ОСОБА_1 як керівника ТОВ «Слаф Реагент».

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що місцевим судом помилково зазначено, що ефективним способом захисту є зобов`язання засновників відповідача скликати загальні збори учасників товариства для прийняття рішення щодо звільнення директора за власним бажанням, оскільки таке рішення суду фактично не можливо виконати у разі незгоди на проведення загальних зборів учасниками товариства. Враховуючи те, що судовим рішенням визнано незаконним рішення загальних зборів ТОВ «Слаф Реагент», які відбулись 26 червня 2017 року, тому у позивача не було можливості звільнитися належним чином. Вимоги у частині зобов`язання внести до ЄДРПОУ відомості про припинення повноважень позивача як директора товариства є похідним із вимогами про звільненням, а тому такі вимоги також підлягають задоволенню.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У грудні 2018 року представник ОСОБА_3 — ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не застосовано Закон України «Про господарські товариства» та частину другу статті 38 КЗпП України та не враховано, що позивач ухилився від проведення загальних зборів із питання свого звільнення у встановленому законодавством та статутом товариства порядку, а тому його право на звільнення не є порушеним. Позивач порушив вимоги законодавства та статуту товариства щодо скликання та проведення загальних зборів, не вказавши дату, час та місце проведення зборів. Закон України «Про господарські товариства», статті 145, 159 Цивільного кодексу України передбачають виключну компетенцію загальних зборів на звільнення директора та певну процедуру, яка не була дотримана позивачем.

У березні 2019 року від представника ОСОБА_1 — ОСОБА_6 надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_3 — ОСОБА_4 , у якому заявник просить відхилити указану касаційну скаргу та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, зводиться до незгоди заявника із встановленими судами обставинами та не підлягає задоволенню.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга представника ОСОБА_3 — ОСОБА_4 не підлягає задоволенню із таких підстав.

Встановлені судами обставини

17 січня 2012 року на підставі рішення № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Слаф Реагент», наказом від 18 січня 2012 року № 05-ВК ОСОБА_1 призначено директором ТОВ «Слаф Реагент».

Відповідно до пункту 1.2. статуту ТОВ «Слаф Реагент», що затверджений протоколом від 16 грудня 2011 року № 25 та зареєстрований в ЄДРПОУ 04 січня 2012 року за номером 19701050012005869, засновниками (учасниками) ТОВ «Слаф Реагент» є ОСОБА_3 , розмір внеску до статутного фонду становить 10 506,20 грн; ОСОБА_2 , розмір внеску до статутного фонду становить 10 506,20 грн; ТОВ «Компанія з управління активами «Комплексний фінансовий сервіс», розмір внеску до статутного фонду становить 5 187,60 грн.

ТОВ «Компанія з управління активами «Комплексний фінансовий сервіс» володіє 19,8 відсотків від розміру статутного капіталу ТОВ «Слаф Реагент», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 володіють по 40,1 відсотків від розміру статутного капіталу ТОВ «Слаф Реагент».

20 квітня 2017 року ОСОБА_1 подав заяву про звільнення із займаної посади директора ТОВ «Слаф Реагент» за власним бажанням.

Відповідна заява направлена учаснику (засновнику) ТОВ «Слаф Реагент» ОСОБА_3 20 квітня 2017 року, оскільки остання не була ознайомлена із вказаною заявою. Заява отримана ОСОБА_3 25 квітня 2017 року, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Укрпошти.

Відповідно до пункту 5.1 статуту ТОВ «Слаф Реагент» вищим органом товариства є загальні збори учасників. Пунктом 5.3 статуту ТОВ «Слаф Реагент» передбачено, що учасники повідомляються про проведення зборів персонально чи поштовим листом з описом та повідомленням, у якому зазначається час і місце проведення зборів та порядок денний.

У підпункті «в» пункту 5.7 статуту ТОВ «Слаф Реагент» передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників належить вирішення питання про призначення та відкликання виконавчого органу (тобто директора) товариства.

Згідно з пунктом 5.19 статуту ТОВ «Слаф Реагент» загальні збори учасників товариства скликають два рази на рік. Загальні збори учасників скликають також на вимогу виконавчого органу товариства (тобто директора) або ревізійної комісії.

31 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до учасників (засновників) ТОВ «Слаф Реагент» із листом № 258, у якому повідомив про необхідність проведення загальних зборів учасників ТОВ «Слаф Реагент» у зв`язку з припиненням повноважень ОСОБА_1 як директора ТОВ «Слаф Реагент» з метою прийняття рішення про передачу печатки та документів підприємства.

15 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до учасників (засновників) відповідача — ОСОБА_2 , ТОВ «Компанія з управління активами «Комплексний фінансовий сервіс», ОСОБА_3 із листом № 259, у якому повідомив про термінову необхідність проведення загальних зборів учасників ТОВ «Слаф Реагент» із метою прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, а також рішення про вихід учасника ТОВ «Слаф Реагент» — ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ «Слаф Реагент». Факт направлення листа сторонам підтверджується поштовими описами вкладення до цінних листів та поштовими чеками.

Згідно з пунктом 5.9. статуту ТОВ «Слаф Реагент» збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більше 60 відсотками голосів. Брати участь у зборах учасників з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства.

26 червня 2017 року скликано загальні збори учасників ТОВ «Слаф Реагент», які оформлено протоколом загальних зборів № 26/06/2017. Порядок денний зазначених зборів визначено: 1) розгляд аудиторського висновку щодо фінансової звітності товариства; 2) вихід зі складу учасників товариства ОСОБА_2 ; 3) звільнення директора товариства ОСОБА_1; 4) передача печатки та документів товариства. За результатами загальних зборів ТОВ «Слаф Реагент» 26 червня 2017 року прийнято рішення про вихід зі складу учасників товариства ОСОБА_2 , звільнення директора товариства ОСОБА_1 та передачу печатки та документів товариства ТОВ «Компанія з управління активами «Комплексний фінансовий сервіс».

Протокол від 26 червня 2017 року № 26/06/2017 підписаний ОСОБА_2 , генеральним директором ТОВ «Компанія з управління активами «Комплексний фінансовий сервіс» ОСОБА_7 та запрошеним ОСОБА_1 .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12 лютого 2018 року у справі № 910/20614/17 визнано незаконним рішення загальних зборів ТОВ «Слаф Реагент», які відбулись 26 червня 2017 року, оформлене протоколом загальних зборів ТОВ «Слаф Реагент» № 26/06/2017.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно з частини другої статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП Українитрудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

За змістом статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що трудові відносини позивача із відповідачем є припиненими.

Разом з цим, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із неприйняттям загальними зборами учасників ТОВ «Слаф Реагент» рішення про звільнення позивача за власним бажанням, а тому обраний позивачем спосіб захисту є неефективним. Місцевий суд зазначав, що ефективним способом захисту у цій справі є зобов`язання засновників відповідача скликати загальні збори учасників товариства для прийняття рішення щодо звільнення директора за власним бажанням.

Такий висновок місцевого суду є помилковим, оскільки скликання позачергових загальних зборів учасників товариства не відповідає передбаченим законом способам захисту порушеного права та є прерогативою виключно голови товариства, його виконавчого органу та учасників товариства, в той час як спонукання у судовому порядку до скликання загальних зборів є втручанням у внутрішньогосподарську діяльність суб`єкта господарювання.

Зазначене відповідає приписам статті 61 Закону України «Про господарські товариства», за змістом якої скликання та проведення загальних зборів товариства відноситься до виключної компетенції голови товариства, його виконавчого органу та учасників товариства, як носіїв відповідних корпоративних прав.

Суд першої інстанції не врахував наведеного, не взяв до уваги судову практику розгляду аналогічних категорій справ, яка є сталою та відповідно до якої, ефективним способом захисту у таких справах є визнання трудових відносин припиненими, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про те, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту.

Також, Верховний Суд не може погодитися й з висновком суду першої інстанції про те, що позивач як директор ТОВ «Слаф Реагент» не вчинив необхідних дій щодо свого звільнення, зокрема, винесення наказу про звільнення, внесення запису до трудової книжки про звільнення із займаної посади на підставі такого наказу.

Встановлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, передача печатки, документів уповноваженій особі, свідчать про те, що позивачем дотримана процедура звільнення із займаної посади директора товариства.

Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту свої прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, належним чином оцінивши всі надані сторонами докази та встановивши усі обставини справи, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 із ТОВ «Слаф Реагент» у зв`язку із звільненням із займаної посади директора товариства на підставі частини першої статті 38 КЗпП України, оскільки невирішення загальними зборами учасників товариства питання про звільнення працівника з посади директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці

Суд апеляційної інстанції помилково задовольнив вимогу позивача про виключення з ЄДРПОУ запису про директора ТОВ «Слаф Реагент» ОСОБА_1 , оскільки суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру. Разом з цим задоволення такої вимоги не вплинуло на правильність вирішення апеляційним судом спору по суті, а тому не може бути достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. При цьому, Верховним Судом взято до уваги те, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ, а тому такі висновки апеляційного суду є такими, що відповідають завданням цивільного судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішені справ із метою ефективного захисту порушених прав, оскільки у всіх справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, які їх обґрунтовано спростував. У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Європейський суд з прав людини (далі — ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції — без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 — ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик