20190304 № 920/342/17 ВС: зустрічного позову

податковий адвокат, розблокування податкових накладних, виведення з ризикових

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року

м. Київ

подача зустрічного позову, строки, порушення, невчасно, адвокат, господарський процес, штраф, стягнення, адвокат, поновлення

Справа № 920/342/17

Аналіз змісту глави 1 розділу III ГПК України дає підстави для висновку про те, що вжитий судом першої інстанції в ухвалі від 11.01.2018 термін «заяви» є загальним та включає в себе в тому числі і такий різновид заяви сторони, як відзив на позов, який відповідач мав право подати у строк до 12.02.2018.

Скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду першої інстанції про повернення зустрічного позову лише з посиланням на неточність формулювання резолютивної частини ухвали внаслідок зазначення загального терміну «заяви» без виокремлення «відзиву на позов» розцінюється Верховним Судом як прояв надмірного формалізму, який суперечить передбаченому ч.1 ст.і 2 та ч.3 ст.236 ГПК України завданню господарського судочинства, а саме принципам справедливості та верховенства права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. — головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

учасники справи:

позивач — Фізична особа-підприємець Опанасюк Олександра Євгенівна

відповідач — Товариство з обмеженою відповідальністю «Шалигинське»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача — Товариство з обмеженою відповідальністю «Аратта — Агро»

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Опанасюк Олександри Євгенівни

на постанову Північного апеляційного господарського суду у складі Дикунської С.Я. — головуючого, Жук Г.А., Мальченко А.О. від 04 грудня 2018 року, якою переглянуто ухвалу Господарського суду Сумської області у складі Котельницької В.Л. — головуючого, Соп’яненко О.Ю., Заєць С.В. від 15 серпня 2018 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог та ухвали суду першої інстанції

1. У квітні 2017 року Фізична особа-підприємець Опанасюк Олександра Євгенівна (далі — позивач) звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шалигинське» (далі-відповідач) про зобов’язання вчинити дії та стягнення 3 412 500 грн. штрафу.

2. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.01.2018: (1) ухвалено розглядати справу № 920/342/17 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, (2) призначено підготовче засідання на 12.02.2018, (3) встановлено для сторін строк для подання додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень до 12.02.2018.

3. На виконання вимог вказаної ухвали відповідач 09.02.2018 подав до суду відзив на позовну заяву від 07.02.2018 №25.

3. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.03.2018 зупинено провадження у справі у зв’язку з призначенням судової технічної експертизи. Вказана ухвала скасована постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 з направленням справи на розгляд до суду першої інстанції.

4. 15.08.2018 відповідач звернувся до суду першої інстанції з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.02.2016 № 02/02/16 та додаткової угоди до нього.

5. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 15 серпня 2018 року, зокрема зустрічну позовну заяву повернуто відповідачу без розгляду на підставі частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК України) з підстав її подання поза межами строку, встановленого для вчинення такої процесуальної дії, а саме строку, визначеного в ухвалі суду від 11.01.2018 (пункт 2 Постанови).

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04 грудня 2018 року ухвалу Господарського суду Сумської області від 15 серпня 2018 року скасовано в частині повернення зустрічної позовної заяви відповідача, матеріали справ направлені до суду першої інстанції для прийняття зустрічної позовної заяви для спільного розгляду з первісним позовом.

7. Суд апеляційної інстанції констатував порушення місцевим господарським судом приписів пункту 8 частини 2 статті 176 ГПК України, оскільки, розпочавши розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, суд в ухвалі від 11.01.2018 не зазначив конкретний строк для подання відзиву на позов, а відтак не визначив і строк для подання відповідачем зустрічного позову. Отже, станом на 15.08.2018 відповідач не порушив жодного встановленого судом строку, а тому мав право пред’явити зустрічний позов.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із указаною постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, ухвалу суду першої інстанції в частині повернення зустрічного позову залишити без змін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. Відповідно до вимог глави 1 розділу III ГПК України як відзив, так і зустрічний позов є різновидами заяв по суті справи, а отже є заявами. З огляду на це вимога суду першої інстанції в ухвалі від 11.01.2018 охоплює обов’язок подання сторонами у встановлений судом процесуальний строк усіх без винятку заяв, перелік яких наведено у вказаному розділі ГПК України, у тому числі і відзиву на позов, строк для подання якого є тотожним зі строком для подання зустрічного позову.

10. Таким чином, висновок суду першої інстанції про порушення відповідачем встановленого процесуального строку для подання зустрічного позову відповідає вимогам процесуального законодавства, тоді як суд апеляційної інстанції помилково скасував законну ухвалу суду першої інстанції .

Позиція відповідача у відзиві на касаційну скаргу

11. Пункт 8 частини 2 статті 176 ГПК України встановлює імперативну вимогу до змісту ухвали суду про відкриття провадження у справі щодо необхідності зазначення строку для надання відповідачем відзиву на позов, тоді як в ухвалі від 11.01.2018 такий строк не встановлений. Оскільки строк на подання зустрічного позову прямо пов’язаний зі строком на подання відзиву, який у даному випадку судом встановлений не був, то жодних порушень процесуального строку відповідачем допущено не було.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

12. Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги в пунктах 9, 10 Постанови з огляду на таке.

13. Частиною 1 статті 180 ГПК України передбачено, що відповідач має право пред’явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Відповідно до частини 6 цієї статті зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини 1 статті 180 ГПК України, ухвалою суду повертається заявнику.

14. Отже, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії (частина 1 статті 118 ГПК України).

15. Частина 2 статті 176 ГПК України містить процесуальні вимоги до змісту ухвали суду про відкриття провадження у справі, одним з обов’язкових реквізитів якої є встановлення судом строку для подання відповідачем відзиву на позов (пункт 8 частини 2 вказаної статті).

16. У пункті 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Сумської області від 11.01.2018 судом був встановлений строк до 12.02.2018 для подання сторонами, зокрема заяв, без конкретного визначення переліку таких заяв.

17. У той же час главою 1 розділу III ГПК України, яка має загальну назву «Письмові заяви учасників справи», виокремлено два види заяв учасників справи: (1) заяви по суті справи, (2) заяви з процесуальних питань. Одночасно стаття 161 ГПК України містить вичерпний перелік заяв по суті справи, якими є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

18. Аналіз змісту глави 1 розділу III ГПК України дає підстави для висновку про те, що вжитий судом першої інстанції в ухвалі від 11.01.2018 термін «заяви» є загальним та включає в себе в тому числі і такий різновид заяви сторони, як відзив на позов, який відповідач мав право подати у строк до 12.02.2018.

19. Судами встановлено, що право подання до суду відзиву на позов було реалізовано відповідачем 09.02.2018. Отже, вчинення відповідачем відповідної процесуальної дії в межах встановленого судом в ухвалі від 11.01.2018 процесуального строку свідчить про те, що відповідна вимога суду була сприйнята відповідачем саме як така, що стосується у тому числі і строку для подання відзиву.

20. З огляду на вищенаведене право на подання зустрічної позовної заяви відповідачем було втрачено зі спливом строку, встановленого в ухвалі від 11.01.2018, а тому висновки суду апеляційної інстанції в пункті 7 Постанови є помилковими та не ґрунтуються на нормах процесуального законодавства.

21. Верховний Суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення від 26.07.2007 у справі «Walchli v. France», заява № 35787/03, п. 29; від 08.12.2016 у справі «ТОВ «Фріда» проти України», заява № 24003/07, п. 33).

22. За викладених обставин скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду першої інстанції про повернення зустрічного позову лише з посиланням на неточність формулювання резолютивної частини ухвали внаслідок зазначення загального терміну «заяви» без виокремлення «відзиву на позов» розцінюється Верховним Судом як прояв надмірного формалізму, який суперечить передбаченому частиною 1 статті 2 та частиною 3 статті 236 ГПК України завданню господарського судочинства, а саме принципам справедливості та верховенства права.

23. Натомість судом першої інстанції правильно застосовано частини 1, 6 статті 180 ГПК України, що стало наслідком повернення зустрічної позовної заяви без розгляду у зв’язку з втратою відповідачем у силу положень статті 118 цього Кодексу права на вчинення відповідної процесуальної дії у межах даного судового провадження.

24. Разом з тим повернення зустрічного позову на підставі частини 6 статті 180 ГПК України не позбавляє відповідача права звернутися до суду з окремим позовом про захист своїх порушених прав.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а законна та обґрунтована ухвала суду першої інстанції в частині повернення зустрічного позову — залишенню в силі. У зв’язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат

26. Оскільки у даному судовому провадженні переданий на вирішення суду спір по суті не вирішувався, а мало місце вирішення лише процесуального питання, пов’язаного з поверненням зустрічного позову, то відповідно до вимог статті 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 304, 306, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Опанасюк Олександри Євгенівни задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 грудня 2018 року у справі № 920/342/17 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 15 серпня 2018 року у справі № 920/342/17 в частині повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Шалигинське» залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.