2013.06.05 ВСУ: Прецедентне рішення

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 5 червня 2013 року
ВАСПравова позиція
Згода поручителя на збільшення обсягу його відповідальності має бути очевидною і наданою в спосіб, передбачений договором поруки. Надання згоди учасником товариства з обмеженою відповідальністю, який є одночасно поручителем, на збільшення процентної ставки за наданим товариству кредитом без дотримання зазначених вище вимог не свідчить про надання ним згоди на збільшення обсягу своєї відповідальності як поручителя і тягне за собою припинення поруки.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі: головуючого Яреми А. Г., суддів: Гуменюка В. І., Онопенка В. В., Романюка Я. М., Лященко Н. П., Охрімчук Л. І., Сеніна Ю. Л., розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», товариства з обмеженою відповідальністю «Стайл-Т», фізичної особи — підприємця ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою, встановила:

У липні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», перетвореного в подальшому в публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі — ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»), товариства з обмеженою відповідальністю «Стайл-Т» (далі — ТОВ «Стайл-Т»), фізичної особи — підприємця ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою. Позивачка зазначала, що 21 грудня 2007 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з однієї сторони та ТОВ «Стайл-Т» і фізична особа — підприємець ОСОБА_2 з другої уклали Генеральний кредитний договір, за умовами якого, на підставі окремих додаткових кредитних договорів, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відкрило ТОВ «Стайл-Т» та фізичній особі — підприємцю ОСОБА_2 кредитні лінії з лімітом 19200000 грн., а ті в свою чергу зобов’язувалися погасити зобов’язання за всіма договорами, укладеними в рамках цього договору, до 19 грудня 2011 року. Також 21 грудня 2007 року ТОВ «Стайл-Т» було укладено кредитні договори, відповідно до яких в рамках Генерального кредитного договору банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 15000000 грн. та 3000000 грн. відповідно строком до 18 грудня 2011 року зі сплатою 14,75 % річних. В той же день на забезпечення виконання названого кредитного договору ОСОБА_1 уклала з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» договір поруки, згідно умов якого вона поручилася перед банком за виконання ТОВ «Стайл-Т» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за виконання ними своїх обов’язків, що виникають з умов вказаного Генерального кредитного договору, в разі його невиконання або неналежного виконання позичальниками. Посилаючись на те, що 15 липня 2008 року між ТОВ «Стайл-Т» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а також фізичною особою — підприємцем ОСОБА_2 було укладено додаткові договори до кредитних договорів, згідно з умовами яких збільшено процентну ставку за кредитом з 14,75 % до 18 % річних, внаслідок чого збільшився обсяг її відповідальності як поручителя, позивачка просила на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України визнати поруку припиненою.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 28 листопада 2012 року, позов задоволено частково. Визнано договір поруки від 21 грудня 2007 року, укладений ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з ОСОБА_1, припиненим в частині забезпечення кредитних зобов’язань фізичної особи — підприємця ОСОБА_2. У задоволені позовних вимог про припинення договору поруки за кредитними зобов’язаннями ТОВ «Стайл-Т» відмовлено.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2012 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у справі за зазначеним позовом.

У заяві про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції ОСОБА_1 просить скасувати зазначені судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції ч. 1 ст. 559 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення представника ОСОБА_1 — ОСОБА_3 на підтримання заяви, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню частково.

Відповідно до змісту ст. 3604 ЦПК України Верховний Суд України скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, якщо установить, що воно є незаконним.

Судом установлено, що 21 грудня 2007 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з однієї сторони та ТОВ «Стайл-Т» і фізична особа — підприємець ОСОБА_2 з другої уклали Генеральний кредитний договір, за умовами якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відкрило ТОВ «Стайл-Т» та фізичній особі — підприємцю ОСОБА_2 кредитні лінії з лімітом 19200000 грн. Також 21 грудня 2007 року ТОВ «Стайл-Т» було укладено кредитні договори, відповідно до яких в рамках Генерального кредитного договору банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 15000000 грн. та 3000000 грн. відповідно строком до 18 грудня 2011 року зі сплатою 14,75 % річних. В той же день на забезпечення виконання названого кредитного договору ОСОБА_1 уклала з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» договір поруки, згідно умов якого вона взяла на себе обов’язок перед банком відповідати по боргових зобов’язаннях ТОВ «Стайл-Т» та фізичної особи — підприємця ОСОБА_2 15 липня 2008 року банком та позичальниками було укладено додаткові договори до кредитного договору, згідно умов яких було збільшено процентну ставку за користування кредитними коштами з 14,75 % до 18,00 % річних.

Відмовляючи в позові в частині припинення договору поруки за кредитними зобов’язаннями ТОВ «Стайл-Т» суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що позивачка була повідомлена про збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами з 14,75 % до 18,00 % річних, оскільки як один із учасників ТОВ «Стайл-Т» брала участь у загальних зборах товариства 15 липня 2008 року та голосувала за надання згоди ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на підвищення процентних ставок за користування грошовими коштами за кредитним договором та підписання відповідних додаткових договорів.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно з п. 4.2 договору поруки від 21 грудня 2007 року, укладеним ОСОБА_1 з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», сторони встановлюють, що умови цього договору можуть бути змінені лише з письмової згоди його сторін.

Як установлено судом, письмової згоди на укладення додаткової угоди до кредитного договору, якою було збільшено обсяг відповідальності, ОСОБА_1 як поручитель не надавала. Встановлено лише, що ОСОБА_1, як учасник ТОВ «Стайл-Т», голосувала за внесення змін до кредитних договорів.

Однак, голосуючи на зборах, позивачка діяла як учасник господарського товариства, а не як поручитель. Як поручитель вона у спосіб, передбачений договором, згоди на збільшення своєї власної відповідальності не давала.

До такого ж висновку у своїй ухвалі від 23 січня 2013 року дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, на яку як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми матеріального права посилається у своїй заяві ОСОБА_1.

Таким чином, за схожих фактичних обставин судом касаційної інстанції неоднаково застосовано одну і ту саму норму матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Оскільки у справі, яка переглядається, рішення суду касаційної інстанції є незаконним, то відповідно до ст. 3604 ЦПК України його в частині відмови в позові про визнання припиненою поруки за кредитними зобов’язаннями ТОВ «Стайл-Т» слід скасувати і передати справу в цій частині на новий касаційний розгляд.

В решті зазначені судові рішення не оскаржуються, відтак в цій частині Верховним Судом України не переглядаються.

Керуючись п. 1 ст. 355, п. 1 ч. 1 ст. 3603, ч. ч. 1, 2 ст. 3604 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України постановила:

Заяву ОСОБА_1 — задовольнити частково.

Ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2012 року в частині залишення без змін рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 жовтня 2012 року та ухвали апеляційного суду Миколаївської області від 28 листопада 2012 року про відмову в позові ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», товариства з обмеженою відповідальністю «Стайл-Т», фізичної особи — підприємця ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою за кредитними зобов’язаннями товариства з обмеженою відповідальністю «Стайл-Т» — скасувати і направити справу в цій частині на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Головуючий:

А. Г. Ярема

Судді:

В. І. Гуменюк

 

Н. П. Лященко

 

В. В. Онопенко

 

Л. І. Охрімчук

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін