20180514 № 805/4441/16-а ВС: податкового боргу, немайнового

Стягнення податкового боргу, немайнового характеру, судовий збір, податковий адвокат, оскарження, сплата судового збору, податковий боргПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2018 року

Київ

справа №805/4441/16-а

адміністративне провадження №К/9901/35558/18

Звертаючись до суду з позовом, податковий орган просив надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відтак, враховуючи правову природу спору у даній справі, рішення суду за наслідками розв’язання якого не матиме як такого безпосереднього впливу на майновий стан відповідача, касаційний суд вважає, що відповідачем при поданні апеляційної скарги було правильно сплачено судовий збір, виходячи з немайнового характеру спору.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача — Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2017 року (суддя Сіваченко І.В.) у справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2016 року Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» (далі — Підприємство) про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

При цьому, до апеляційної скарги Підприємством додано платіжне доручення №121 від 04 квітня 2017 року про сплату судового збору в сумі 1760,00 грн., тобто з врахуванням немайнового характеру спору.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв’язку з невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі — КАС України), оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору в належному розмірі.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір у даній справі носить майновий характер, а тому, беручи до уваги положення підпунктів 1 та 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі — Закон №3674) та розмір податкового боргу Підприємства — 19117774,20 грн., прийшов до висновку, що за подання останнім апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір в сумі 315443,27 грн. й відповідно з врахуванням вже сплаченої суми відповідачу необхідно доплатити 313683,27 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, Підприємство звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилалось на відсутність підстав для залишення апеляційної скарги без руху, оскільки до останньої було додано докази сплати судового збору в належному розмірі, враховуючи, що спір у даній справі є немайновим.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу суду не надав.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

При цьому, за змістом пункту 6 частини 1 статті 7 КАС України забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, є одним із принципів адміністративного судочинства.

Згідно ж з пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України ще одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Так, особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки (стаття 49 КАС України).

Частиною 1 статті 185 КАС України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимоги до апеляційної скарги встановлено статтею 187 КАС України, відповідно до частини 6 якої до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

За змістом частини 3 статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, згідно із частиною 1 якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон №3674, згідно із підпунктами 1 та 2 пункту 3 частини 2 статті 4 якого (в редакції, що діяла на момент подання позовної заяви та апеляційної скарги) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, а за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою — підприємцем — 1 розмір мінімальної заробітної плати; разом з тим, за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При цьому, звернені до суду вимоги, безпосереднім наслідком розгляду та вирішення яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

До позовних же заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Як свідчать матеріали справи та вже вказувалось в цій постанові, звертаючись до суду з позовом, податковий орган просив надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відтак, враховуючи правову природу спору у даній справі, рішення суду за наслідками розв’язання якого не матиме як такого безпосереднього впливу на майновий стан відповідача, касаційний суд вважає, що відповідачем при поданні апеляційної скарги було правильно сплачено судовий збір, виходячи з немайнового характеру спору.

До того ж, суд апеляційної інстанції, констатуючи в оскаржуваній ухвалі, що спір у даній справі є майновим, жодних мотивів, за яких він прийшов до такого висновку не навів.

За таких обставин та на підставі частини 1 статті 353 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) ухвала суду апеляційної інстанції про залишення без руху апеляційної скарги підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Красноармійськвугілля» задовольнити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2017 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

………………………

………………………

………………………

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду