2011.12.07 № 25/187 ВГСУ: Окреме рішення

vgsuВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
07.12.2011 р.
Справа № 25/187
Розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені.

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого — судді Кузьменка М. В., суддів — Васищака І. М., Палій В. М, розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» на рішення господарського суду Львівської області від 25.02.2011 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 р. у справі N 25/187 господарського суду Львівської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажвентиляція» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» про стягнення 47785,97 грн. (за участю представників: ТОВ «Енергомонтажвентиляція» — не з’явилися; ТОВ «БК «Комфортбуд-1» — не з’явилися), встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажвентиляція» звернулося до господарського суду Львівської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача — Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» 47785,97 грн., у т. ч. 46660,00 грн. пені, 742,46 грн. збитків від інфляції та 383,51 грн. процентів річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач допустив порушення строку виконання зобов’язання з оплати виконаних робіт відповідно до умов договору підряду N 16/08/2010 від 16.08.2010 р. При цьому, позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Львівської області від 07.12.2010 р. у справі N 32/215 (2010) з відповідача на його користь стягнуто основну заборгованість за виконані роботи у розмірі 84000,00 грн., яка фактично не погашена (т. 1, а. с. 4 — 6).

Відповідач у справі — ТОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що розмір пені обрахований позивачем без урахування вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань». Крім того, відповідач вважає, що провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки господарським судом Львівської області у справі N 32/215 вирішено господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав (т. 1, а. с. 44 — 47).

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.02.2011 р. позов задоволено повністю (т. 1, а. с. 117 — 121).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

— факт порушення зобов’язання з оплати виконаних згідно договору підряду N 16/08/2010 від 16.08.2010 р. робіт встановлений рішенням господарського суду Львівської області від 07.12.2010 р. у справі N 32/215 щодо спору між тими ж сторонами;

— відповідач не погасив заборгованість, факт наявності якої встановлений вказаним рішенням;

— як особа, що допустила порушення грошового зобов’язання, відповідач, в силу ст. 625 ЦК України, повинен був сплатити суму боргу з урахуванням інфляції та трьох процентів річних за весь період прострочення зобов’язання;

— договором встановлена відповідальність за невиконання зобов’язання з оплати виконаних робіт у вигляді пені, вимоги про стягнення якої обгрунтовано заявлені позивачем.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 р. рішення господарського суду Львівської області від 25.02.2011 р. залишено без змін (т. 1, а. с. 147 — 150).

Постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2011 р. рішення господарського суду Львівської області від 25.02.2011 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 р. залишено без змін (т. 1, а. с. 166 — 168).

Постановою Верховного Суду України від 24.10.2011 р. постанову Вищого господарського суду України від 09.06.2011 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції (т. 1, а. с. 216 — 218).

При цьому, Верховним Судом України зазначено, що суди дійшли помилкового висновку про незастосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» в частині обмеження розміру пені, що підлягає стягненню, подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.

Під час нового розгляду справи, колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами встановлені наступні обставин.

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.12.2010 р. у справі N 32/215 (2010) частково задоволено позов ТОВ «Енергомонтажвентиляція» та стягнуто на його користь з відповідача — ТОВ «БК «Комфортбуд-1» 84000,00 грн. основної заборгованості, 33500,00 грн. пені, 6700,00 грн. штрафу, 275,34 грн. процентів річних, 1744,75 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Предметом спору у вищевказаній справі є виконання ТОВ «Комфортбуд-1» зобов’язань з оплати виконаних відповідно до умов договору N 16/08/2010 робіт.

Під час розгляду спору у справі N 32/215 (2010) господарським судом Львівської області встановлено факт виконання ТОВ «Енергомонтажвентиляція» робіт та факт порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань з оплати виконаних робіт.

Вказане рішення, як встановлено судами, набрало законної сили

В силу ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи склад сторін у даній справі та вищевказаній, які є тотожними, факти, встановлені судовими актами у справі N 32/215 (2010), є преюдиційними для даної справи, що вірно визначено судами першої та апеляційної інстанцій.

Судами встановлено, що оплата основного боргу за виконані роботи, який стягнуто відповідно до рішення господарського суду Львівської області від 07.12.2010 р. у справі N 32/215 (2010) не відбулась.

Таким чином, судами встановлено, що зобов’язання з оплати підрядних робіт, виконання якого було предметом спору у справі N 32/215 (2010) господарського суду Львівської області, не припинились.

Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків від інфляції, процентів та пені за неналежне виконання взятих на себе зобов’язань за договором.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач як особа, що порушила грошове зобов’язання, повинен відшкодувати позивачу збитки від інфляції та три проценти річних нараховані на суму основної заборгованості в розмірі 84000,00 грн.

Крім того, відповідно до ст. 611 ЦК України, одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки.

Положеннями ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України також визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені штраф і пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Договором встановлена відповідальність у вигляді пені за порушення зобов’язання в частині оплати виконаних робіт у розмірі 1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення (п. 7.3 договору).

Вимоги в частині стягнення пені визнані мотивованими судом першої інстанції, з яким погодилась апеляційна інстанція.

Однак, з указаним висновком не може погодитись суд касаційної інстанції, оскільки розмір пені обрахований судами без урахування обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

За таких обставин, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 р. та рішення господарського суду Львівської області від 25.02.2011 р. — підлягають зміненню в частині визначення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 — 11111 ГПК України, колегія суддів постановила:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 р. у справі N 25/187 в частині залишення без змін рішення господарського суду Львівської області від 25.02.2010 р. щодо розгляду вимог про стягнення пені скасувати, а відповідне рішення у вказаній частині змінити, зменшивши розмір пені, яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажвентиляція», до 2074,03 грн.

3. В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 р. у справі N 25/187 господарського суду Львівської області залишити без змін.

4. Доручити видати наказ на виконання даної постанови господарському суду Львівської області.

Головуючий, суддя
М. В. Кузьменко
Судді:
І. М. Васищак

В. М. Палій