2012.12.19 № 5023/3165/12 ВГСУ: Окреме рішення

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
19.12.2012 р.
Справа N 5023/3165/12
vgsuВстановивши причини невиконання відповідачем грошового зобов’язання, а саме надавши належну оцінку тій обставині, що споживачем теплової енергії, яку виробляє відповідач, є переважно населення, а також збитковість господарської діяльності відповідача у зв’язку з наявністю значної заборгованості споживачів за поставлену енергію, суди дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для зменшення розміру пені на підставі статті 233 ГК України та пункту 3 статті 83 ГПК України

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дунаєвської Н. Г. — головуючого, Подоляк О. А., Самусенко С. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2012 року у справі N 5023/3165/12 господарського суду Харківської області за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м. Харків, про стягнення 143378386,19 грн. (за участю представників сторін: позивача — Ткаченко Р. Ю. (дов. N 102/10 від 26.12.2011); відповідача — Фомін В. В. (дов. N 38-4850/543 від 26.11.2012)), встановив:

У липні 2012 року позивач ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» пред’явив у господарському суді позов до відповідача КП «Харківські теплові мережі» про стягнення 143378386,19 грн.

Вказував, що 20.12.2010 між ним (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір N 06/10-2244 ТЕ-32 купівлі-продажу природного газу, згідно якого він зобов’язався передати покупцю імпортований природний газ, а покупець — прийняти і оплатити природний газ в обсязі та за ціною, визначеними договором.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині оплати отриманого газу у січні-вересні 2011 року, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 127595296,03 грн. боргу, 1465201,33 грн. інфляційних втрат, 4664539,11 грн. річних, 9653349,72 грн. пені та 64380 грн. судових витрат, а всього — 143378386,19 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13 вересня 2012 року (суддя Макаренко О. В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2012 року (колегія суддів у складі: Пуль О. А. — головуючий, Камишева Л. М., Хачатрян В. С.) позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з КП «Харківські теплові мережі» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 127595296,03 грн. боргу, 1465201,33 грн. інфляційних втрат, 4664539,11 грн. річних, 1341815,61 грн. пені та 64380 грн. судового збору.

Відмовлено в стягненні 8311534,11 грн. пені.

Рішення в частині задоволення вимог мотивовані посиланнями на порушення відповідачем умов договору в частині оплати отриманого природного газу, що є підставою до покладення на нього обов’язку по сплаті боргу, інфляційних, річних та пені.

Судові акти в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення 8311534,11 грн. пені, обґрунтовані посиланнями на надмірно великий розмір неустойки, фінансовий стан обох сторін та встановлене ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст. 83 ГПК України право суду на зменшення розміру пені.

У касаційній скарзі ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України та ст. 83 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти в частині зменшення пені та постановити в цій частині нове рішення про задоволення вимог про стягнення пені в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 20.12.2010 між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (постачальником) та КП «Харківські теплові мережі» (покупцем) був укладений договір N 06/10-2244 ТЕ-32 купівлі-продажу природного газу, згідно якого постачальник зобов’язався передати покупцю імпортований природний газ, а покупець — прийняти і оплатити природний газ в обсязі та за ціною, визначеними договором.

Розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у визначеному пунктом 4.1 договору порядку.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов’язань та є обов’язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено та наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу підтверджується, що на виконання умов вказаного договору позивач протягом січня-вересня 2011 року передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 707842086,10 грн., проте відповідач свої зобов’язання виконав частково сплативши позивачу лише 580246790,07 грн., в зв’язку з чим утворилась заборгованість в сумі 127595296,03 грн.

Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення боргу, інфляційних втрат та 3 % річних, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що порушення відповідачем договірного зобов’язання в частині своєчасної оплати отриманого природного газу є підставою до покладення на останнього обов’язку по сплаті заборгованості, інфляційних втрат та 3 % річних.

Крім того, пунктом 7.3.1 договору сторони погодили, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Позивачем за порушення відповідачем грошового зобов’язання здійснено нарахування пені за період з 09.01.2012 по 09.07.2012 на суму 9653349,72 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 233 ГК України унормовано, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Встановивши порушення відповідачем договірного зобов’язання в частині повної оплати отриманого природного газу, суди попередніх інстанцій, на підставі ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України, встановивши дійсні обставини підстав порушення відповідачем свого грошового зобов’язання, надали належну правову оцінку тій обставині, що 86,1 % теплової енергії, яку виробляє відповідач споживає населення, яке станом на 28.08.2012 заборгувало останньому більше 700000000 грн., внаслідок чого КП «Харківські теплові мережі» є збитковим підприємством та в свою чергу не може вчасно розраховуватись з позивачем та дійшли обґрунтованих висновків про зменшення розміру пені до 86,1 %, що становить 1341815,61 грн.

За таких обставин, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з’ясовано дійсні права і обов’язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» не погоджується з постановленими у справі судовими актами лише в частині часткової відмови в задоволенні вимог про стягнення пені та посилається при цьому на порушення судами приписів ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України та ст. 83 ГПК України.

Разом з тим, зазначеними правовими нормами передбачено право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, тому посилання скаржника на порушення судами даних норм, слід залишити поза увагою суду.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

1. Касаційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2012 року у справі N 5023/3165/12 залишити без змін.

Головуючий, суддя
Н. Г. Дунаєвська
Судді:
О. А. Подоляк

С. С. Самусенко