2014.06.03 № 3-22гс14 ВСУ: Прецедентне рішення

ВАСВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИПОСТАНОВА
від 3 червня 2014 року
Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч. 2, 3 ст. 134 Кодексу.

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: головуючого — Барбари В. П., суддів — Балюка М. І., Берднік І. С., Гуля В. С., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Колесника П. І., Потильчака О. І., Фесенка Л. І., Шицького І. Б., розглянувши заяву приватного підприємства «Галицькі аграрні інвестиції» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13 листопада 2013 року у справі N 13/17/5022-675/2012 за позовом прокурора Бережанського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Мечищівської сільської ради до приватного підприємства «Галицькі аграрні інвестиції», третя особа — управління Держкомзему у Бережанському районі, про визнання недійсним договору оренди та зобов’язання вчинити дії (за участю представників: Генеральної прокуратури України — Г. М. М.; Міністерства юстиції України — С. О. В.; приватного підприємства «Галицькі аграрні інвестиції» — М. С. В., Н. О. М.), встановила:

У серпні 2012 року прокурор Бережанського району Тернопільської області звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Мечищівської сільської ради до приватного підприємства «Галицькі аграрні інвестиції» (далі — Підприємство), третя особа — управління Держкомзему у Бережанському районі, про визнання недійсним договору оренди, зобов’язання повернути земельну ділянку у землі запасу Мечищівської сільської ради Бережанського району Тернопільської області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при проведенні перевірки прокуратурою Бережанського району виявлено порушення, а саме: всупереч вимог ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України (далі — ЗК України) та рішенню сесії Тернопільської обласної ради від 1 червня 2011 року N 1186 «Про затвердження тимчасового порядку проведення конкурсів з набуття на конкурентних засадах права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тернопільської області у 2011 році» Мечищівською сільською радою було передано Підприємству на умовах оренди земельну ділянку площею 100 га, розташовану на території Мечищівської сільської ради в межах населеного пункту, без проведення земельних торгів, без проекту землеустрою на цю земельну ділянку. У зв’язку з наведеним прокурор просив суд визнати договір оренди від 25 червня 2011 року N 9 недійсним та повернути земельну ділянку у землі запасу Мечищівської сільської ради.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що на момент укладення спірного договору законодавчо було передбачено проведення земельних торгів у формі аукціону, порядок проведення якого не був регламентований. Разом із тим відповідач вважав незаконним скасування розпорядження Бережанської районної адміністрації від 25 червня 2011 року N 297, яким передано в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 19 жовтня 2012 року позов задоволено.

Рішення обґрунтовано тим, що відповідно до ч. 2 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 ст. 134 цього Кодексу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2013 року рішення господарського суду Тернопільської області від 19 жовтня 2012 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13 листопада 2013 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2013 року залишено без змін.

В основу постанови суду касаційної інстанції покладено висновки про те, що надання спірної земельної ділянки в оренду не належить до випадків, передбачених частинами 2 та 3 ст. 134 ЗК України, а тому необхідною умовою для передачі в оренду в такому випадку є проведення земельних торгів, за результатами яких органом виконавчої влади або місцевого самоврядування приймається відповідне рішення.

Підприємство в порядку ст. 11119 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК України) подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13 листопада 2013 року у справі N 13/17/5022-675/2012 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень ст. 124 ЗК України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування неоднаковості застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 4 квітня 2012 року у справі N 5023/7398/11, від 20 листопада 2012 року у справі N 5009/2217/12, від 22 жовтня 2013 року у справі N 5017/3704/2012, в яких висловлено правову позицію про те, що встановлення обставин щодо скасування адміністрацією власного розпорядження, на підставі якого вже укладено договір оренди земельної ділянки, не є достатньою підставою для визнання такого договору недійсним за відсутності встановлення обставин визнання цього розпорядження недійсним (незаконним) у судовому порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши викладені у заяві доводи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 10 червня 2011 року Мечищівською сільською радою прийнято рішення N 35 «Про погодження на передачу в оренду земель запасу сільської ради» (далі — рішення N 35).

На підставі вищевказаного рішення 25 червня 2011 року між Мечищівською сільською радою (орендодавцем) і Підприємством (орендарем) укладено договір оренди землі N 9, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 100 га, розташовану в адміністративних межах Мечищівської сільської ради Бережанського району Тернопільської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Прокурором Бережанського району Тернопільської області 4 листопада 2011 року винесено протест N 46-2709 на рішення N 35, з якого вбачається, що перевіркою, проведеною прокуратурою району, встановлено, що зазначену в рішенні земельну ділянку надано сільською радою без проведення земельних торгів (конкурсу), у зв’язку з чим прокурор вимагав це рішення скасувати.

На виконання протесту Мечищівською сільською радою прийнято рішення від 11 листопада 2011 року N 62, яким скасовано рішення N 35.

Судом також встановлено, що згідно з розпорядженням голови районної державної адміністрації Бережанського району Тернопільської області від 25 червня 2011 року N 297 «Про передачу в оренду земель запасу та резервного фонду», з урахуванням, зокрема, рішення N 35, Підприємству передано в оренду земельні ділянки із земель запасу та резервного фонду на термін до моменту проведення конкурсу з набуття на конкурентних засадах права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Прокурором Бережанського району Тернопільської області 5 жовтня 2011 року винесено протест на розпорядження голови Бережанської районної державної адміністрації від 25 червня 2011 року N 297 «Про передачу в оренду земель запасу та резервного фонду», з якого вбачається, що перевіркою, проведеною прокуратурою району, встановлено, що згідно із цим розпорядженням без проведення конкурсу рекомендовано сільським головам Жовнівської, Божиківської та Мечищівської сільських рад укласти договори оренди на земельні ділянки і провести їх реєстрацію, хоча орендодавцем таких земельних ділянок повинна виступати Бережанська районна державна адміністрація, а тому вказане розпорядження суперечить вимогам ЗК України, Закону України «Про оренду землі» та рішенню Тернопільської обласної ради від 1 червня 2011 року N 1186 «Про затвердження тимчасового порядку проведення конкурсів з набуття на конкурентних засадах права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тернопільської області у 2011 році», у зв’язку з чим прокурор вимагав скасувати зазначене розпорядження.

На виконання протесту розпорядженням голови Бережанської районної державної адміністрації від 24 жовтня 2011 року N 529 визнано таким, що втратило чинність, розпорядження голови Бережанської районної державної адміністрації від 25 червня 2011 року N 297 «Про передачу в оренду земель запасу та резервного фонду».

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування», органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними та фізичними особами.

Зважаючи на обставини справи та положення законодавчих актів, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відповідно до ст. 3 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ч. 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для сільськогосподарського використання.

Нормами ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу.

Статтею 134 ЗК України встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об’єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Судами встановлено, що земельні ділянки площею 100 га, які передані Підприємству на підставі договору оренди N 9, є ділянками сільськогосподарського призначення, а тому необхідною умовою для їх передачі в оренду мало бути проведення земельних торгів, за результатами яких укладається договір оренди.

Недотримання цієї процедури є порушенням органом місцевого самоврядування господарської компетенції під час укладення договору оренди землі.

З огляду на вищевикладене висновок Вищого господарського суду України у справі ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права до встановлених фактичних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 11126 ГПК України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

За таких обставин Судова палата у господарських справах Верховного Суду України відмовляє у задоволенні заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 13 листопада 2013 року у справі N 13/17/5022-675/2012.

Керуючись статтями 11123 — 11126 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України постановила:

Відмовити у задоволенні заяви приватного підприємства «Галицькі аграрні інвестиції» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13 листопада 2013 року у справі N 13/17/5022-675/2012.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий
В. П. Барбара
Судді:
М. І. Балюк
І. С. Берднік
В. С. Гуль
А. А. Ємець
Т. Є. Жайворонок
П. І. Колесник
О. І. Потильчак
Л. І. Фесенко
І. Б. Шицький