2013.12.03 № 3-34гс13 ВСУ: Прецедентне рішення

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 3 грудня 2013 року
ВАСНормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: головуючого — Барбари В. П., суддів — Балюка М. І., Берднік І. С., Гуля В. С., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Колесника П. І., Потильчака О. І., Шицького І. Б., заяву публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25 квітня 2013 року у справі N 5009/3430/12 за позовом Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» про стягнення 2107877,31 грн., встановила:

Запорізький міжрайонний екологічний прокурор в інтересах держави в особі Запорізької міської ради звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» (далі — ПАТ «Запорізький абразивний комбінат») заборгованості за договорами оренди земельної ділянки від 29 травня 2003 року, від 4 травня 2005 року та від 28 грудня 2005 року на загальну суму 2107877,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Запорізької міської ради від 3 березня 2008 року N 79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» затверджена базова вартість 1 кв. м землі у розмірі 190,18 грн. із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя станом на 1 січня 2008 року. Проте, всупереч рішенню та вимогам законодавства ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» обраховує та сплачує орендну плату за договорами оренди земельних ділянок відповідно до нормативної грошової оцінки землі, затвердженої рішенням Запорізької міської ради від 15 червня 2001 року N 17, яке втратило чинність з прийняттям рішення Запорізької міської ради від 3 березня 2008 року N 79. Зазначене підтверджується і Актом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків N 287/25-0/00222226 від 10 серпня 2012 року, яким встановлено, що ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» за період з 1 липня 2009 року по 1 липня 2012 року занижено орендну плату за землі державної та комунальної власності за договорами від 29 травня 2003 року, від 4 травня 2005 року та від 28 грудня 2005 року на загальну суму 2107877,31 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 7 листопада 2012 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 6 лютого 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення обґрунтовано тим, що грошова оцінка землі передує укладанню цивільно-правових угод у тому числі договорів оренди землі, а тому встановлення нової грошової оцінки земель породжує правові наслідки стосовно договорів оренди землі, укладених після її встановлення та не може бути обов’язковою підставою для внесення до договору оренди земельної ділянки змін в частині розміру орендної плати.

Постановою Вищого господарського суду України від 25 квітня 2013 року постанову Донецького апеляційного господарського суду від 6 лютого 2013 року та рішення господарського суду Запорізької області від 7 листопада 2012 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Постанова обґрунтована тим, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею. Зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок не може ототожнюватися зі зміною розміру орендної плати, а є лише її передумовою. Не внесення сторонами договору оренди землі змін до його умов в частині, що встановлюються у законодавчому порядку, не звільняє сторін від обов’язку їх виконання, оскільки відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Публічним акціонерним товариством «Запорізький абразивний комбінат» в порядку статті 11119 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25 квітня 2013 року у справі N 5009/3430/12 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28 жовтня 2013 року справу допущено до провадження Верховного Суду України з підстав неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, що підтверджено наданими заявником копіями постанов Вищого господарського суду України від 27 грудня 2011 року у справі N 1/63/2011 та від 16 квітня 2013 року у справі N 5002-22/3603-2012, в яких висловлено правову позицію про те, що у орендаря відсутній обов’язок сплачувати орендну плату за землю у більшому розмірі, якщо до договору оренди не вносилися відповідні зміни щодо розміру нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши викладені у заяві доводи, Судова палата у господарських справах вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 29 травня 2003 року між Запорізькою міською радою (далі — Рада) і ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» укладено договір оренди земельної ділянки (далі — Договір-1), з нормативною грошовою оцінкою у 9115485,29 грн.

Згідно з пунктом 3.1 Договору-1 встановлено плату за один календарний рік у розмірі 91154,85 грн.

Пунктом 3.4 Договору-1 визначено, що орендна плата підлягає індексації відповідно до індексації грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

4 травня 2005 року між Радою та ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» укладено договір оренди земельної ділянки (далі — Договір-2), з нормативною грошовою оцінкою у 1271510,24 грн.

За змістом пункту 10 Договору-2, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 30 Договору-2 визначено обов’язок орендаря самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

28 грудня 2005 року між Радою та ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» укладено договір оренди земельної ділянки (далі — Договір-3), із нормативною грошовою оцінкою у 1264462,85 грн.

За змістом пункту 10 Договору-3, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 30 Договору-3 визначено обов’язок орендаря самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Відповідно до вимог статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Так, рішенням ради від 3 березня 2008 року N 79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя» затверджено базову вартість 1 кв. м землі у розмірі 190,18 грн. із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя станом на 1 січня 2008 року. Рішення ради від 15 червня 2001 року N 17 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя» визнано таким, що втратило чинність, з моменту впровадження нової грошової оцінки.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частин 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю — це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Але відповідач неналежним чином виконав свій обов’язок щодо розрахунку розміру орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості.

Оскільки у договорах оренди землі сторони визначили, що орендар зобов’язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, висновок Вищого господарського суду України у справі ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права до фактичних обставин справи.

Відповідно до частини першої статті 11126 ГПК Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

За таких обставин, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України відмовляє у задоволенні заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 25 квітня 2013 року у справі N 5009/3430/12.

Керуючись статтями 111-23 — 111-26 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України постановила:

Відмовити у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 25 квітня 2013 року у справі N 5009/3430/12.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий:
В. П. Барбара
Судді:
М. І. Балюк
І. С. Берднік
В. С. Гуль
А. А. Ємець
Т. Є. Жайворонок
П. І. Колесник
О. І. Потильчак
І. Б. Шицький