2018.11.05 № 822/2687/17 ВС: презумція правомірності платника податків

Презумція правомірності платника податків, транспортний податок, застосування аналогії права, закону, на користь платника, податковий адвокатПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2018 року

Київ

справа №822/2687/17

адміністративне провадження №К/9901/46265/18

Положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов’язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України).

Суд апеляційної інстанції повинен був вказати на наявність норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, з якого б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об’єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку.

Верховний Суд вважає, що вирішення спору у цій справі на користь платника податків обумовлено як прогалиною у нормативному регулюванні вказаних правовідносин, так і положеннями податкового принципу презумпції правомірності платника податків.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача — Васильєвої І.А.,

суддів — Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 (судді Гонтарук В.М., Граб Л.С., Біла Л.М.)

у справі № 822/2687/17

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління ДФС у Хмельницькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року ОСОБА_2 (далі — позивач, ОСОБА_2.)  звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі — відповідач, ГУ ДФС у Хмельницькій області), в якому просив суд визнати протиправними  та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.06.2017 № 146453-13 та № 146454-13.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2017 адміністративний позов задоволено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2017 та відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2017. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в 2017 році на підставі статті 267 Податкового кодексу України з урахуванням змін внесених до цієї статті Законом України № 1791-VIII, оскільки такі положення фактично повинні бути застосовані органом Державної фіскальної служби лише при визначенні об’єкту оподаткування транспортним податком у 2018 році. Призупинення дії норм Податкового кодексу України на певний період часу є неможливим без внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. Відповідачем не було надано доказів наявності станом на 01.02.2017 інформації отриманої від Мінекономрозвитку з визначеною середньоринковою вартістю певного автомобіля з урахуванням його марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна тощо. На думку позивача, об’єм циліндрів двигуна, зазначений у Переліку легкових автомобілів, розміщеному на офіційному сайті Міенекономрозвитку повинен дорівнювати об’єму циліндрів двигуна, зазначеному у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та не може бути «заокруглено».

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що контролюючий орган не довів, що автомобіль марки TOYOTA, моделі SEQUOIA та автомобіль марки BMW, моделі X5 є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що автомобілі, які належать відповідачу є об’єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З такими висновками суду апеляційної інстанції не погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що  у власності позивача — ОСОБА_2  перебувають автомобіль марки TOYOTA, моделі SEQUOIA, 2013 року випуску, кузов № НОМЕР_1, об’єм двигуна 5663 куб.см. (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3) та автомобіль марки BMW, моделі X5, 2016 року випуску, кузов НОМЕР_2, об’єм двигуна 2993 куб.см. (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4).

Керуючись підпунктом 267.6.2. пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, 30.06.2017 року Головне управління ДФС у Хмельницькій області прийняло податкове повідомлення-рішення № 145453-13 та № 146454-13, кожним з яких визначена сума податкових зобов’язань з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000,00 грн. за 2017 рік.

Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (в редакції закону від 20.12.2016).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної, який станом на 01.01.2017 становив 3200 грн.

Таким чином, об’єктом оподаткування у 2017 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 1  200  000 грн.

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66  (далі — Методика) встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об’єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 2 Методики встановлено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об’єктом оподаткування у 2017 році (з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Обов’язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об’єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об’єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики).

На коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно додатком 1 та додатком 2 Методики впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів.

Станом на 01.01.2017 до переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, який розміщений на офіційному сайті Мінекономрозвитку віднесено BMW моделі Х5, об’єм циліндрів двигуна 3,0, тип пального — дизель, рік випуску — до двох років включно та TOYOTA, моделі SEQUOIA, об’єм циліндрів двигуна 5,7, тип пального — бензин, рік випуску — до 4 років включно.

Щодо донарахування позивачу грошових зобов’язань з транспортного податку щодо автомобіля TOYOTA, моделі SEQUOIA колегія суддів зазначає наступне.

З наданого переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати вбачається, що до такого переліку включений автомобіль TOYOTA, моделі SEQUOIA, рік випуску до 4 років. Як встановлено судами попередніх інстанцій позивачу належить автомобіль марки TOYOTA, моделі SEQUOIA, 2013 року випуску.

Згідно із приписами пункту 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України рік виготовлення транспортного засобу — календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, — 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Отже, транспортний засіб позивача марки TOYOTA, моделі SEQUOIA, 2013 року випуску не віднесений до переліку автомобілів на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об’єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році, зважаючи, що з року випуску вказаного автомобіля минуло більше чотирьох років.

Щодо донарахування позивачу грошових зобов’язань з транспортного податку щодо автомобіля BMW, моделі X5, 2016 року випуску колегія суддів зазначає наступне.

Суди попередніх інстанцій, дослідивши наявний в матеріалах справи перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року, який розміщений на офіційному сайті Мінекономрозвитку, встановили наявність у цьому переліку транспортного засобу BMW, моделі X5, до 2 років випуску, з об’ємом циліндрів двигуна 3,0, тип пального дизель.

При цьому, технічні характеристики автомобіля, зазначеного у вказаному переліку, не співпадають з технічними  характеристиками автомобіля позивача, позаяк судами встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач є власником автомобіля марки BMW, моделі X5, 2016 року  випуску, з об’ємом двигуна 2993, а отже вказаний автомобіль не входить до переліку автомобілів з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог вказав, що для зручності сприйняття в Переліку визначеного Міністерством економічного розвитку і торгівлі України об’єми усіх автомобілів заокруглено.

З такими висновками суду апеляційної інстанції не погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції.

Положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов’язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України).

Суд апеляційної інстанції повинен був вказати на наявність норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, з якого б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об’єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку.

Верховний Суд вважає, що вирішення спору у цій справі на користь платника податків обумовлено як прогалиною у нормативному регулюванні вказаних правовідносин, так і положеннями податкового принципу презумпції правомірності платника податків.

Відтак, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог та правильними висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

         Згідно статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

   Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018  скасувати.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2017 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)  І.А. ВасильєваСудді: (підпис)  С.С. Пасічник  (підпис)  В.П. ЮрченкоЗ оригіналом згідно