ІПК, Лист ДФСУ № 5712/6/99-99-19-02-01-15 від 16.03.2016 щодо надання податкової консультації з питань оподаткування доходів нерезидентів від спільної діяльності без утворення юридичної особи на території України

Щодо надання податкової консультації з питань оподаткування доходів нерезидентів від спільної діяльності без утворення юридичної особи на території України
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула лист щодо надання податкової консультації з питань оподаткування доходів нерезидентів від спільної діяльності без утворення юридичної особи на території України і повідомляє.

28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України за № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», положення якого у частині справляння податку на прибуток підприємств набрали чинності 01.01.2015 р. (далі — Закон № 71-VIII).

Законом № 71-VIII викладено розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу в новій редакції, в якій, зокрема, виключено пункт 153.14 статті 153, який визначав оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи на підставі договору про спільну діяльність.

Водночас підпунктом 141.4.8 пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу передбачено, що резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь тільки певного нерезидента (в тому числі проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладання договорів з іншими резидентами від імені і на його користь), під час виплати такому нерезиденту утримують і перераховують до відповідного бюджету податок із доходу, отриманого таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що провадять діяльність на території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації в контролюючих органах як платники податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі — Закон № 959) представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності — установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.

Згідно зі ст. 5 Закону № 959 відповідними повноваженнями вважається довіреність на здійснення представницьких функцій, оформлена згідно із законом країни, де офіційно зареєстровано контору іноземного суб’єкта господарської діяльності.

1 грудня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1415/27860 (далі — наказ № 897), у зв’язку з чим подання декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік здійснюється за новою формою (далі — Декларація № 897).

Враховуючи викладене, рекомендуємо резиденту, на якого покладено функції оператора за дорученням нерезидента, надати Декларацію № 897 за 2015 звітний рік та сплатити податок на прибуток у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що провадять діяльність на території України через постійне представництво. При цьому при заповненні поля 4 основної частини Декларації вказати назву договору про спільну діяльність, при заповненні поля 5 основної частини Декларації вказати код договору про спільну діяльність, при заповненні поля 6 основної частини Декларації вказати податкову адресу договору про спільну діяльність, при заповненні поля 7 основної частини Декларації вказати повне найменування нерезидента та місцезнаходження нерезидента, при заповненні поля 9 основної частини Декларації поставити відмітку проти графи «постійне представництво нерезидента».

Також при поданні декларації рекомендуємо надати доповнення до декларації, передбачене пунктом 46.4 статті 46 розділу ІІ Кодексу, з відповідним поясненням.

Підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 статті 133 розділу III Кодексу передбачено, що платниками податку на прибуток є постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Подання розрахунку та порядок розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, здійснюється за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 25.06.2016 р. № 610 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 18.07.2013 р. за № 1205/23737), яким затверджено:

Порядок розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво (далі — Порядок);

форму Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності (далі — Розрахунок 1);

форму Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється контролюючим органом (далі — Розрахунок 2).

Постійне представництво як платник податку, що здійснює розрахунок податкових зобов’язань згідно з положеннями р. II — IV Порядку, подає відповідну податкову звітність за звітний (податковий) період контролюючому органу, в якому таке представництво перебуває на обліку, та здійснює сплату податку у порядку та строки, встановлені Кодексом (п. 9 р. І Порядку).

Зокрема, постійне представництво нерезидента, суми прибутків якого оподатковуються в загальному порядку, здійснює розрахунок податкового зобов’язання з податку на прибуток у податковій декларації з цього податку, яка складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному Кодексом та чинному на час її подання (п. 4 р. ІІ Порядку).

Нерезидент, який провадить свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, визначає суму прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, шляхом складання Розрахунку 1 (п. 1 р. III Порядку).

Якщо нерезидент, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, не має можливості визначити прибуток з джерелом його походження в Україні шляхом прямого підрахування, оподатковуваний прибуток такого представництва визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7. Постійне представництво, податкові зобов’язання якого визначаються із застосуванням коефіцієнта 0,7, складає Розрахунок 2 (п. 1 та п. 2 р. IV Порядку).

Отже, постійне представництво як платник податку на прибуток подає до контролюючого органу, в якому таке представництво перебуває на обліку:

або Декларацію № 897, якщо розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток здійснюється відповідно до р. II Порядку;

або Розрахунок 1, якщо розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток здійснюється відповідно до р. III Порядку;

або Розрахунок 2, якщо розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток здійснюється відповідно до р. IV Порядку.