2015.04.01 № 3-29гс15 ВСУ: пеня в іноземній валюті

067 86-244-17, юридична консультація, судова практика, юрист, адвокат, киев
067 86-244-17, юридична консультація, судова практика, юрист, адвокат, киев

 П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

1 квітня 2015 року  м. Київ

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

 Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів  сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»).

Таким чином, максимальний розмір пені пов’язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України – гривні.

За таких обставин заява ТОВ «Новий світ» підлягає частковому задоволенню, а постанова Вищого господарського суду України від  28 січня 2015 року в частині задоволення вимог про стягнення пені – скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Судова палата у господарських справах і Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

 

головуючого                         Барбари В.П.,        

суддів: Берднік І.С., Григор’євої Л.І., Гуля В.С., Гуменюка В.І., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Лященко Н.П., Охрімчук Л.І.,       Потильчака О.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Шицького І.Б., –

 

розглянувши у відкритому спільному судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Новий світ» (далі – ТОВ «Новий світ») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28 січня 2015 року у справі № 909/660/14 за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі – ПАТ «Банк Форум») до ТОВ «Новий світ» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л и:

До Верховного Суду України звернулося ТОВ «Новий світ» із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 28 січня 2015 року у справі № 909/660/14.

У заяві про перегляд постанови суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ «Новий світ» просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 28 січня 2015 року, справу направити на новий розгляд до Вищого господарського суду України, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 192, 549, 533, 613 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, статей 1, 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» та статей 25, 79 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування заяви надано копії постанов Вищого господарського суду України у справах № 56/245, № 55/328, № 34/617, № 2/46, № 25/7, № 910/14688/13, копії рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 березня 2012 року та постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі № 6-145цс14, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано ті самі норми матеріального та процесуального права.

Допускаючи цю справу до провадження Верховного Суду України, суд касаційної інстанції, проаналізувавши зміст рішень, наданих заявником, дійшов висновку, про наявність у постановах Вищого господарського суду України у справах № 34/617 та № 2/46 ознак неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права. Зокрема, вирішуючи спір у зазначених справах, суд касаційної інстанції, зазначивши про отримання відповідачем кредиту у валюті (доларах США) та несвоєчасне повернення кредитних коштів і процентів, дійшов висновку про можливість розрахунку пені лише у грошовій одиниці України – гривні, оскільки розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а повноважень щодо встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти чинним законодавством України не передбачено.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Банк Форум», перевіривши наведені заявником обставини, судові палати Верховного Суду України вважають, що заява підлягає частковому задоволенню з нижченаведених підстав.

При вирішенні справи судами встановлено, що 1 червня 2007 року між акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого є  ПАТ «Банк Форум») і ТОВ «Новий світ» укладено генеральний кредитний договір № 25/07/14-KL (далі – генеральний кредитний договір), згідно з пунктом 1.1 якого позивач зобов’язався надати відповідачеві кредитні кошти у формі невідновлюваної кредитної лінії, що не перевищує максимальний ліміт кредитування (4 500 000,00 доларів США), в порядку і на умовах, які встановлені цим договором та додатковими договорами. У свою чергу відповідач зобов’язався прийняти та належним чином використати і повернути банку отримані в межах максимального ліміту кредитування кредитні кошти, а також сплатити відповідні проценти і виконати всі інші зобов’язання згідно з умовами цього договору та додаткових договорів.

За змістом пункту 1.3 договору, що визначає порядок надання кредитних коштів, видача кредиту позичальнику в межах максимального ліміту кредитування здійснюється повністю або окремими траншами, відповідно до  кредитних заявок, які надаються позичальником до банку, та додаткових договорів, що є невід’ємною частиною цього договору. Після надання банку кредитної заявки позичальник зобов’язаний прийняти кредитні кошти відповідно до своєї кредитної заявки та укладеного відповідного додаткового договору.

На підставі додаткових договорів ПАТ «Банк Форум» надало ТОВ «Новий світ» кредит на загальну суму 4 500 000,00 доларів США.

У подальшому до генерального кредитного договору та додаткових договорів неодноразово вносилися зміни та доповнення.

Додатковим договором № 1 від 4 листопада 2011 року до генерального кредитного договору сторони дійшли згоди, що максимальний ліміт кредитування за генеральним кредитним договором збільшується до  5 097 975,43 доларів США, що включає в себе суму загальної заборгованості відповідача перед банком (у тому числі за простроченими процентами), а саме: заборгованість за додатковими договорами і транш у розмірі  597 975,43 доларів США. Зазначеним додатковим договором встановлено дату повернення максимального ліміту кредитування – 31 грудня 2018 року.

На виконання договірних зобов’язань ПАТ «Банк Форум» надало                     ТОВ «Новий світ» кредитні кошти у розмірі 5 097 975,43 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами.

Залишаючи без змін рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2014 року, погоджуючись із викладеними у них висновками про задоволення позову, Вищий господарський суд України зазначив, що суд правомірно стягнув пеню у доларах США, оскільки рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2014 року стягнуто із ТОВ «Новий світ» на користь ПАТ «Банк Форум» пеню в доларах США в еквіваленті до валюти України (гривні), розрахунок якої здійснено за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення вимоги про стягнення пені.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

 Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів  сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»).

Таким чином, максимальний розмір пені пов’язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України – гривні.

За таких обставин заява ТОВ «Новий світ» підлягає частковому задоволенню, а постанова Вищого господарського суду України від  28 січня 2015 року в частині задоволення вимог про стягнення пені – скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» і керуючись статтями 11123–11125 Господарського процесуального кодексу України (у редакції до 28 березня 2015 року), судові палати Верховного Суду України.

п о с т а н о в и л и:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Новий світ» задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 28 січня 2015 року у справі № 909/660/14 скасувати в частині задоволення вимог про стягнення пені, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

   

Головуючий                                                                                     В.П. Барбара

 

Судді:                                                                     

 

 

 

 

                                   І.С. Берднік

 

                                   Л.І. Григор’єва

 

                                   В.С. Гуль

 

                                   В.І. Гуменюк

 

                                   А.А. Ємець

 

                                   Т.Є. Жайворонок

 

                                   П.І. Колесник

 

                                   Н.П. Лященко

 

                                   Л.І. Охрімчук

 

                                   О.І. Потильчак

 

                                   Я.М. Романюк

 

  Ю.Л. Сенін

 

  І.Б. Шицький