2016.02.03 № 215471а15 ВСУ: відкликання позову

067 86-244-17, юридична консультація, судова практика, юрист, адвокат, киев
067 86-244-17, юридична консультація, судова практика, юрист, адвокат, киев

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 лютого 2016 року                                                                                    м. Київ

За пунктом 5 частини першої статті 155 КАС позивач може подати клопотання про відкликання позовної заяви, за умови надходження якого суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду.

У розумінні цієї статті клопотання про відкликання позовної заяви має (може) подаватися на стадії підготовчого провадження чи судового розгляду справи, на яких стверджуване в позовній заяві порушення прав чи інтересів ще не отримало судового розсуду у виді судового рішення по суті спору – в постанові, або в іншому судовому рішенні – в ухвалі про закриття провадження у справі. Клопотання про відкликання позовної заяви подається до виходу суду в нарадчу кімнату і ухвалення судового рішення щодо предмета спору.

У справі, в якій переглядається оскаржене рішення, позивачі з часу відкриття провадження у справі й до дати постановлення рішення суду першої інстанції клопотання про відкликання позовної заяви не подавали, до виходу суду до нарадчої кімнати наполягали на задоволенні позовних вимог. Після постановлення рішення по суті спору подали апеляційну скаргу, а потім –клопотання про відкликання позовної заяви.

За змістом положень частини першої статті 203 та пункту 5 статті 155 КАС рішення суду апеляційної інстанції про скасування постанови чи ухвали суду першої інстанції і ухвалення рішення про залишення позовної заяви без розгляду за клопотанням позивача про відкликання позовної заяви можливе, якщо таке клопотання було заявлено на стадіях підготовчого провадження чи судового розгляду до виходу суду в нарадчу кімнату і ухвалення судового рішення. На стадії апеляційного розгляду скасування постанови чи ухвали суду першої інстанції і ухвалення рішення про залишення позовної заяви без розгляду дозволяється у випадку, коли позивач під час підготовчого провадження чи судового розгляду подав клопотання про відкликання позовної заяви, а суд з якихось причин його не розглянув.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Волкова О.Ф., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., –

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом державного підприємства «Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (далі – Підприємство), Головного управління Державного земельного агентства України у Рівненській області (далі –ГУ Держземагенство) до Березнівської районної ради Рівненської області (далі –Райрада) про скасування рішення,

встановила:

У грудні 2014 року Підприємство звернулося до суду з позовом про визнання неправомірними дій та скасування рішення від 12 грудня 2014 року № 885, яким Райрада скасувала своє рішення від 18 листопада 2014 року № 826 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розміщених за межами населеного пункту на території Губківської сільської ради».

Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 30 січня 2015 року у задоволенні позову відмовив.

ГУ Держземагенства та Підприємство оскаржили це рішення до суду вищого рівня. Після відкриття апеляційного провадження апелянти подали до Житомирського апеляційного адміністративного суду клопотання, в якому, посилаючись  на статті 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), заявили, що відкликають позовну заяву від 29 грудня 2014 року і на підставі статей 155, 203 цього Кодексу просять залишити позовну заяву без розгляду, а рішення суду першої інстанції – скасувати.

Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 7 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2015 року, з посиланням на пункт 5 частини першої статті 155 КАС залишив позовну заяву без розгляду та відповідно до частини першої статті 203 цього Кодексу скасував рішення суду першої інстанції.

Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, Райрада подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, а саме неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах пункту 5 частини першої статті 155 та частини першої статті 203 цього Кодексу.

Як на приклад неоднакового правозастосування посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10 жовтня 2013 року (справа № К/800/39017/13). У цьому рішенні суд касаційної інстанції, посилаючись на пункт 5 частини першої статті 155 КАС, зазначив, що оскільки суд першої інстанції вирішив спір, позивач не має права на відкликання позовної заяви, а суд апеляційної інстанції – процесуальних підстав для залишення позовної заяви без розгляду з цієї причини.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила матеріали справи і дійшла висновку про таке.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи та інтереси.

Право на звернення особи до суду є її абсолютним правом.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість звернутися до суду з адміністративним позовом (пункт 6 частини першої статті 3 КАС).

За статтею 104 КАС позов пред’являється шляхом подання позовної заяви, яка є процесуальною формою звернення до суду за захистом порушеного права.

У статті 105 КАС містяться вимоги до форми позовної заяви й до формулювання (викладу) змісту порушень права, від яких особа бажає захиститися в суді.

Відповідно до частини другої статті 107 КАС, у разі якщо відсутні обумовлені процесуальним законом причини для подальшого руху позовної заяви, суддя відкриває провадження в адміністративній справі.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів рівною мірою стосується й права такої особи на відкликання позовної заяви.

За пунктом 5 частини першої статті 155 КАС позивач може подати клопотання про відкликання позовної заяви, за умови надходження якого суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду.

У розумінні цієї статті клопотання про відкликання позовної заяви має (може) подаватися на стадії підготовчого провадження чи судового розгляду справи, на яких стверджуване в позовній заяві порушення прав чи інтересів ще не отримало судового розсуду у виді судового рішення по суті спору – в постанові, або в іншому судовому рішенні – в ухвалі про закриття провадження у справі. Клопотання про відкликання позовної заяви подається до виходу суду в нарадчу кімнату і ухвалення судового рішення щодо предмета спору.

Відповідно до частини першої статті 203 КАС постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Положення цієї норми закону належить застосувати у взаємозв’язку з положеннями статті 155 КАС, згідно з якими рішення про скасування постанови чи ухвали суду першої інстанції і залишення позовної заяви без розгляду можливе, але тоді, коли підстави для прийняття цих рішень у часі виникли чи існували на стадіях підготовчого провадження чи судового розгляду.

У справі, в якій переглядається оскаржене рішення, позивачі з часу відкриття провадження у справі й до дати постановлення рішення суду першої інстанції клопотання про відкликання позовної заяви не подавали, до виходу суду до нарадчої кімнати наполягали на задоволенні позовних вимог. Після постановлення рішення по суті спору подали апеляційну скаргу, а потім –клопотання про відкликання позовної заяви.

Отже, виходячи зі змісту фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає за потрібне сформулювати такий правовий висновок.

За змістом положень частини першої статті 203 та пункту 5 статті 155 КАС рішення суду апеляційної інстанції про скасування постанови чи ухвали суду першої інстанції і ухвалення рішення про залишення позовної заяви без розгляду за клопотанням позивача про відкликання позовної заяви можливе, якщо таке клопотання було заявлено на стадіях підготовчого провадження чи судового розгляду до виходу суду в нарадчу кімнату і ухвалення судового рішення. На стадії апеляційного розгляду скасування постанови чи ухвали суду першої інстанції і ухвалення рішення про залишення позовної заяви без розгляду дозволяється у випадку, коли позивач під час підготовчого провадження чи судового розгляду подав клопотання про відкликання позовної заяви, а суд з якихось причин його не розглянув.

Оскільки у цій справі суди касаційної та апеляційної інстанцій неправильно застосували процесуальний закон, їхні рішення підлягають скасуванню із направленням справи до апеляційного суду для подальшого апеляційного розгляду поданої апеляційної скарги.

Керуючись статтями 241–243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

постановила:

Заяву Березнівської районної ради Рівненської області задовольнити.

Ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2015 року та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 травня 2015 року скасувати, а справу за позовом державного підприємства «Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Головного управління Державного земельного агентства України у Рівненській області до Березнівської районної ради Рівненської області про скасування рішення направити до апеляційного суду для подальшого провадження за апеляційного скаргою позивачів.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.І. Гриців
Судді:                           О.Ф. Волков О.В. Кривенда
                                       В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко
                                       О.Б. Прокопенко

О.О. Терлецький