П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 243/6674/17-к

Провадження № 13-16cво18

Оскільки слідчий суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області прийняв рішення про надання дозволу на проведення комплексної позапланової перевірки, яке не передбачене КПК, то суду апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на це рішення слід було керуватися приписами частини шостої статті 9 КПК щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених частиною першою статті 7 КПК. Однією з таких засад є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (пункт 17 частини першої статті 7 КПК). Зміст цієї засади розкрито у статті 24 КПК, згідно з частиною першою якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,

судді-доповідача ЛобойкаЛ.М.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши матеріали провадження за касаційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Синтоп» (далі — ТОВ «НВО «Синтоп») ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,

В С Т А Н О В И Л А:

І. ІСТОРІЯ ПРОВАДЖЕННЯ

1. 27 липня 2017 року слідчий суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області розглянув клопотання слідчого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі — ЄРДР) за № 42017050000000575, про призначення комплексної позапланової перевірки щодо законності та цільового використання земельної ділянки посадовими особами ТОВ «НВО «Синтоп» і своєю ухвалою надав дозвіл на проведення такої перевірки.

2. 30 серпня 2017 року суддя-доповідач Апеляційного суду Донецької області ухвалою відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «НВО «Синтоп» на згадану ухвалу слідчого судді.

3. Не погодившись із ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2017 року, ТОВ «НВО «Синтоп» через свого представника оскаржило її в касаційному порядку, вимагаючи скасування цієї ухвали з посиланням на те, що слідчий суддя постановив ухвалу від 26 липня 2017 року, не передбачену Кримінальним процесуальним кодексом України (далі — КПК), а отже, діяв поза межами своїх повноважень. На думку представника підприємства, апеляційний суд, керуючись загальними положеннями кримінального процесу, що містяться у статтях 7 та 9 КПКта гарантують право на оскарження процесуальних рішень, зобов’язаний був відкрити апеляційне провадження.

4. 04 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою залишила касаційну скаргу без руху на підставі частини першої статті 429 КПК з наданням строку для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

5. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі — Закон № 2147-VIII) та розпочав роботу Верховний Суд.

6. Відповідно до пункту 4 параграфа 3 «Перехідні положення» розділу 4 Закону № 2147-VIII касаційні скарги на судові рішення у справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, передаються до Касаційного кримінального суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цим Законом.

7. 09 січня 2018 року колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ухвалою відкрила касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ТОВ «НВО «Синтоп» ОСОБА_3

8. Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ухвалами від 11 січня та 06 лютого 2018 року витребував матеріали провадження та призначив справу до розгляду.

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду ухвалою від 06 березня 2018 року передав касаційне провадження за касаційною скаргою представника ТОВ «НВО «Синтоп» ОСОБА_3 на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду на підставі частини п’ятої статті 4341 КПК як таке, що містить виключну правову проблему, і ця передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 12 квітня 2018 року прийняла кримінальне провадження до розгляду.

ІІ. ПОЗИЦІЯ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, Й ІНШИХ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ

10. Представник ТОВ «НВО «Синтоп» ОСОБА_3 просила задовольнити касаційну скаргу.

11. Прокурор підтримав касаційну скаргу в частині вимоги щодо скасування ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження. Вважає, що розгляд касаційної скарги належить до компетенції об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ ТА МОТИВИ, ЯКИМИ КЕРУВАВСЯ СУД ПІД ЧАС УХВАЛЕННЯ ПОСТАНОВИ

Розмежування компетенції Великої Палати Верховного Суду і об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

12. Ухвалою від 12 квітня 2018 року Велика Палата Верховного Суду визнала наявність передбачених частиною п’ятою статті 434-1 КПК підстав для передачі цього кримінального провадження на її розгляд у зв’язку з тим, що воно містить виключну правову проблему й така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Вирішення виключної правової проблеми належить до компетенції Великої Палати Верховного Суду.

13. Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду мала б компетенцію щодо розгляду цієї касаційної скарги, якби вирішувалося питання про необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об’єднаної палати (частина друга статті 434-1 КПК) за умови відсутності правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України. Оскільки йдеться про протилежність правової позиції Касаційного кримінального суду, відображеної в постанові його Другої судової палати від 15 лютого 2018 року (справа № 757/2200/17-к), та позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 12 жовтня 2017 року (справа № 757/49263/15-к), то таку протилежність може бути усунуто лише Великою Палатою Верховного Суду. У цьому випадку фактично йдеться про відступ у постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України. Згідно з пунктом 7 параграфа 3 «Перехідні положення» розділу 4 Закону № 2147-VIII вирішення такого питання належить до компетенції ВеликоїПалати Верховного Суду.

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій

14. Як убачається з матеріалів провадження, слідчий суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області, задовольняючи 27 липня 2017 року клопотання слідчого про призначення перевірки щодо законності та цільового використання земельної ділянки, керувався пунктом 10 частини другої статті 36, пунктом 5 частини другої статті 40, частиною другою статті 93 КПК, пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами», пунктом 3 розділу II «;Прикінцеві положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». Жодною з норм права, наведених слідчим суддею в ухвалі, не передбачене його повноваження постановляти ухвалу про надання дозволу на проведення позапланової перевірки.

15. Ухвалою від 30 серпня 2017 року Апеляційний суд Донецької області, керуючись частиною четвертою статті 399 КПК, відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ТОB «НВО «Синтоп» на ухвалу слідчого судді Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2017 року. Суд апеляційної інстанції вказав, що зазначена ухвала слідчого судді як така, що не включена до переліку ухвал, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування (стаття 309 КПК), апеляційному оскарженню не підлягає, а це єпідставою для відмови у відкритті апеляційного провадження. Однак апеляційний суд залишив поза увагою ту обставину, що кримінальна процесуальна норма, якою він керувався, стосується відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами лише на ухвали слідчих суддів, що передбачені КПК.

Щодо практики суду касаційної інстанції та Верховного Суду України

16. З ухвали про передачу провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду вбачається, що колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у вирішенні проблемного питання схиляється до правового висновку, викладеного Судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України у постанові від 12 жовтня 2017 року (справа № 757/49263/15-к), а саме: «У разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення частини третьої статті 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи частини четвертої статті 399 КПК. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі пункту 17 частини першої статті 7 та частини першої статті 24 КПК, які його гарантують, з огляду на положення частини шостої статті 9 КПК, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК». Велика Палата Верховного Суду погоджується з колегією суддів Касаційного кримінального суду в тому, що цей висновок безпосередньо стосується до ситуації, яка розглядається в цій справі.

17. Правовий висновок Верховного Суду України, на який посилається колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, стосується ухвали судді апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді на підставі частини четвертої статті 399 КПК, оскільки скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Слідчий суддя ухвалою, оскарженою до суду апеляційної інстанції, скасував постанову заступника Генерального прокурора України про відмову в задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження й зобов’язав уповноваженого прокурора прийняти постанову про закриття кримінального провадження та внести відповідні відомості до ЄРДР.

18. Як на приклад законного вирішення питання про відкриття апеляційним судом провадження за скаргами на ухвали слідчих суддів, не передбачені КПК, колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду посилається також на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2016 року, якою скасовано рішення судді апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді. Цією ухвалоюзадоволено скаргу захисника; скасовано постанову слідчого про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні та дозвіл на затримання особи, наданий ухвалою слідчого судді; зобов’язано уповноважену особу Генеральної прокуратури України внести до ЄРДР відомості про скасування вказаних вище постанов слідчого, а також зобов’язано слідчого повідомити Департамент карного розшуку Національної поліції України про скасування постанови слідчого про оголошення розшуку особи та скасування дозволу на її затримання.

Колегія суддів Першої судової палати Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду у своїй ухвалі зазначає, що аналогічні висновки містяться також в ухвалі колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 березня 2017 року, якою скасовано ухвалу Апеляційного суду міста Києва про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про встановлення процесуального строку для закінчення досудового розслідування.

19. У зазначених вище рішеннях суд касаційної інстанції дотримувався послідовної практики, згідно з якою апеляційні суди зобов’язані перевіряти законність ухвал, не передбачених кримінальними процесуальними нормами. Аналогічну позицію із цього питання висловив і Верховний Суд України у правовому висновку, викладеному в постанові від 12 жовтня 2017 року. Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відходу від такої судової практики та вважає, що з метою забезпечення єдності судової практики у вирішенні питань відкриття апеляційного провадження за скаргами на ухвали слідчих суддів про призначення позапланових перевірок суди апеляційної інстанції повинні діяти з урахуванням судової практики Верховного Суду України, а саме згаданої постанови від 12 жовтня 2017 року.

Щодо застосування норм кримінального процесуального права

20. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України, стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

Згадані правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2 та 17 статті 7 КПК, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження, і зокрема, з забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

21. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК (частина третя статті 392 КПК). Буквальне тлумачення зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку лише тоді, коли в КПК є норма, якою це дозволено. Однак Конституційний Суд України, розглядаючи положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, дійшов висновку, що апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім тих, коли закон містить заборону на таке оскарження (абзац другий підпункту 3.2. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв’язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду)).

Оскільки ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення позапланової перевірки не передбачено КПК, то немає ні дозволу, ні заборони щодо апеляційного оскарження такої ухвали.

22. Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах першій та другій статті 309 КПК. Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження ній за скаргою.

Частина третя статті 309 КПК установлює, що інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Тобто у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді законність цих ухвал підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження. ВеликаПалата Верховного Суду погоджується з викладеними в ухвалі від 06 березня 2018 року аргументами колегії суддів Касаційного кримінального суду про те, що зазначена перевірка не є ефективним засобом захисту від можливого порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція) і статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки, по-перше, не в усіх випадках кримінальні справи, у яких було здійснено позапланові перевірки, будуть передані до суду з обвинувальним актом. По-друге, підготовче засідання в суді першої інстанції, навіть якщо обвинувальний акт передано до суду, може відбутися запізно для того, щоб бути здатним виправити порушення. По-третє, під час підготовчого судового засідання суддя не має повноважень вчиняти дії та приймати рішення, які можуть призвести до виправлення порушення Конвенції, спричиненого втручанням з боку держави.

Практика Європейського Суду з прав людини щодо умов прийнятності апеляційної скарги

23. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; накладення обмежень дозволено за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватися з легітимною метою та зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ «Воловік проти України», «Креуз проти Польщі», «Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі»).

24. Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не має законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ «Тіннеллі та сини, Лтд та ін.», «Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства»).

25. Конвенція має на меті гарантію не теоретичних або ілюзорних прав, а практичних та ефективних. Особливо це стосується права на доступ до суду з огляду на визначене місце, яке посідає в демократичному суспільстві право на справедливий суд (рішення ЄСПЛ «Ейрі проти Ірландії», «Аїт-Мугуб проти Франції»).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Зважаючи на важливість для суб’єктів, щодо діяльності яких слідчі судді надають дозволи на проведення позапланових перевірок, прав, установлених статтею 8 Конвенції та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, та враховуючи відсутність надійних процесуальних механізмів захисту прав під час підготовчого провадження, Велика Палата вважає практичним та ефективним право на апеляційний перегляд таких ухвал у стадії досудового розслідування.

27. Оскільки слідчий суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області прийняв рішення про надання дозволу на проведення комплексної позапланової перевірки, яке не передбачене КПК, то суду апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на це рішення слід було керуватися приписами частини шостої статті 9 КПК щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених частиною першою статті 7 КПК. Однією з таких засад є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (пункт 17 частини першої статті 7 КПК). Зміст цієї засади розкрито у статті 24 КПК, згідно з частиною першою якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.

28. ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що апеляційні суди зобов’язані відкривати апеляційне провадження за скаргами на ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення позапланових перевірок.

29. Наведене свідчить про те, що суддя Апеляційного суду Донецької області, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за скаргою представника ТОВ «НВО «Синтоп» на ухвалу слідчого судді Слов’янського міськрайонного суду Донецької області про надання дозволу на проведення комплексної позапланової перевірки, істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону (пункт 1 частини першої статті 438 КПК).

30. З огляду на викладене касаційна скарга представника ТОВ «НВО «Синтоп» підлягає задоволенню, а ухвала Апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2017 року — скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

31. Інші доводи касаційної скарги, зокрема про непідсудність розгляду клопотання про призначення позапланової перевірки щодо законності та цільового використання земельної ділянки посадовими особами ТОВ «НВО «Синтоп» слідчому судді Слов’янського міськрайонного суду Донецької області, про незаконність ухвали слідчого судді щодо надання дозволу на проведення такої перевірки, підлягають перевірці під час нового апеляційного розгляду з огляду на те, що суд касаційної інстанції позбавлений права висловлюватися з цього приводу, оскільки суд апеляційної інстанції цих доводів не переглядав і своїх мотивів щодо цього не викладав.

32. Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 433, 436КПК, частиною шостої статті 13, пунктом 1 частини другої статті 45 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Синтоп» задовольнити.

2. Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Синтоп» ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2017 року скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.С.Князєв Суддя-доповідачЛ.М.Лобойко Судді:Н.О.Антонюк Н.П.Лященко С.В.Бакуліна О.Б.Прокопенко В.В.Британчук Л.І.Рогач Д.А.Гудима І.В.Саприкіна В.І.Данішевська О.М.Ситнік О.С.ЗолотніковО.С.Ткачук О.Р.КібенкоВ.Ю.Уркевич О.Г.Яновська