20201029 № 520/11034/18 ВС: податкова перевірка, скасування ухвали слідчого судді

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Триваюче правопорушення несвоєчасна сплата ЄСВ, адміністративна відповідальність, ст. 38 КУпАП, штраф, санкція, строк давностіПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2020 року

Київ

справа №520/11034/18

адміністративне провадження №К/9901/25564/19

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вже висловив правову позицію з приводу наслідків скасування ухвали слідчого судді, на підставі якої контролюючим органом було проведено перевірку та винесено відповідні акти індивідуальної дії. Так, у постановах від 15 січня 2020 року (справа № 820/609/18), від 27 листопада 2018 року (справа №805/2601/16-а), від 21 березня 2019 року (справа № 809/531/18), від 4 грудня 2019 року (справа №816/1938/18) Верховний Суд вказав, що положення пункту 78.1.11 статті 78 ПК України визначають однією з правових підстав для призначення позапланової перевірки платника податків отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки. При цьому скасування судового рішення (у даному випадку — ухвали слідчого судді) свідчить про те, що такий судовий акт втрачає законну силу з моменту його прийняття (постановлення). Відтак акти індивідуальної дії (адміністративні акти), прийняті на підставі скасованого судового рішення, не можуть мати будь-якої юридичної сили з дня їх винесення, адже настання обумовлених вище наслідків зумовлене насамперед тим, що порушення, внаслідок яких судове рішення було визнане незаконними, мали місце вже на час прийняття такого акта. Отже, скасування ухвали про призначення перевірки як єдиної підстави до прийняття наказу про проведення перевірки, має наслідком скасування усіх індивідуальних адміністративних актів, прийнятих податковим органом на виконання ухвали слідчого судді.

у постановах від 5 лютого 2019 року (справа №821/1157/16), від 4 лютого 2019 року (справа №807/242/14), від 13 лютого 208 року (справа № 808/3439/16) Верховний Суд також вказував, що скасування наказу про проведення перевірки судовим рішенням, яке набрало законної сили, свідчить, що проведена перевірка на підставі такого наказу відсутня як юридичний факт, а тому прийняті за наслідками здійснення цієї перевірки податкові повідомлення-рішень підлягають безумовному скасуванню.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді — Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Усенко Є.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 520/11034/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крістал Клін сервіс» до Головного управління ДФС у Харківській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Харківській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2019 року (головуючий суддя Бенедик А.П., судді Донець Л.О., Гуцал М.І.),-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Крістал Клін сервіс» (далі по тексту — позивач, ТОВ «Крістал Клін сервіс») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Харківській області (далі по тексту — відповідач, ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000581405 від 11 вересня 2018 року.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач вказав, що оскаржене податкове повідомлення-рішення винесене за наслідками перевірки, проведеної на підставі ухвали слідчого судді, яка була скасована, а рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року (справа № 2040/6111/18) визнано протиправним та скасовано наказ, на підставі якого проведено перевірку та винесене спірне податкове повідомлення-рішення. Також позивач вважає висновки контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «Транс Клінінг» такими, що не відповідають дійсності, та зазначає про те, що не має нести відповідальність за свого контрагента.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ «Крістал Клін сервіс» задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року скасовано і прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов задоволено.

Вирішуючи спір, суди встановили, що ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 8 вересня 2017 року у справі №751/3558/17 клопотання слідчого задоволено. Надано дозвіл на проведення документальної позапланової перевірки платника податків — ТОВ «Крістал Клін Сервіс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ТОВ «Крістал Клін Сервіс» податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 1 січня 2016 року по 1 липня 2017 року за відносинами з ТОВ «Транс Клінінг».

На підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 22 червня 2018 року № 4527 посадовими особами ГУ ДФС згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статті 79 ПК України, ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 8 вересня 2017 року проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Крістал Клін Сервіс» щодо дотримання вимог податкового законодавства України під час господарських відносин з ТОВ «Транс Клінінг» за період з 1 січня 2016 року по 1 липня 2017 року та подальшому ланцюгу постачання, за результатами якої складено акт № 3197/20-40-14-05-19/38525811 від 7 серпня 2018 року.

Перевіркою встановлено порушення підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.2, абзаців 1, 2 пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, пункту 6 розділу ІІІ, пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року № 21, внаслідок чого встановлено заниження ТОВ «Крістал Клін Сервіс» податку на додану вартість на загальну суму 348667 грн, в т.ч.: січень 2017 року — 115667 грн; лютий 2017 року — 115667 грн; березень 2017 року — 117333 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки ГУ ДФС прийняте податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2018 року №00000581, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 523000 грн, в т.ч. за основним платежем на суму 348667 грн та за штрафними санкціями на суму 174333,50 грн.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 19 жовтня 2018 року апеляційну скаргу директора ТОВ «Крістал Клін Сервіс» Обухова В.О. задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 вересня 2017 року скасовано. В задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС першого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Чернігівській області Терещенка А.В. про надання дозволу на проведення документальної позапланової перевірки платника податків — ТОВ «Крістал Клін Сервіс» за період з 1 січня 2016 року по 1 липня 2017 року за відносинами з ТОВ «Транс Клінінг» відмовлено.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 30 жовтня 2018 року у справі №2040/6111/18 позовні вимоги ТОВ «Крістал Клін сервіс» задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував наказ Головного Управління ДФС у Харківській області від 22 червня 2018 року № 4527. В іншій частині позовних вимог адміністративний позов залишив без задоволення.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 березня 2019 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року скасував в частині відмови в задоволенні позову. В цій частині прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Визнав протиправними дії ГУ ДФС по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Крістал Клін Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час господарських взаємовідносин з ТОВ «Транс Клінінг» за період з 1 січня 2016 року по 1 липня 2017 року та подальшому ланцюгу постачання, за результатами якої було складено акт перевірки № 3197/20-40-14-05-19/39525811 від 7 серпня 2018 року. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на надану відповідачем податкову інформацію, наявність вироків щодо директора ТОВ «Транс Клінінг» та інших осіб, причетних до створення вказаної юридичної особи, встановлення судом обставин укладання та виконання субпідрядних договорів без дотримання умов первинних підрядних договорів, в тому числі з датою укладання субпідрядного договору, яка передує укладанню первинного договору, отримання позивачем результатів робіт в межах його господарської діяльності від ТОВ «Транс Клінінг» не є підтвердженою належними первинними документами. Допущені під час призначення перевірки процедурні порушення не впливають на правильність висновків контролюючого органу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позову, апеляційний суд вказав, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийняте за результатами перевірки, яка була проведена на підставі скасованого в судовому порядку наказу, а дії контролюючого органу по її проведенню були визнані неправомірними. Вказане призводить до відсутності правових наслідків такої перевірки і є підставою для скасування акта індивідуальної дії, прийнятого на її підставі.

Не погодившись з рішенням апеляційного суду, ГУ ДФС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує, що укладення позивачем з ТОВ «Транс Клінінг» договорів на прибирання приміщень, що належать ТОВ «Фудмережа» та ТОВ «Нагваль-Фиш» не відповідають умовам договорів позивача з указаними торговими мережами. Факт притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб контрагента позивача свідчить про невідповідність підписаних такими особами первинних документів вимогам чинного законодавства. Прийняття до обліку неналежних первинних документів обумовило безпідставне формування позивачем податкового кредиту.

Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» Головне управління ДФС у Харківській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Харківській області, у зв`язку з чим наявні підстави, передбачені статтею 52 КАС України для заміни сторони у справі, а саме відповідача — Головного управління ДФС у Харківській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Харківській області, для якого усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» ця касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 8 лютого 2020 року).

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вже висловив правову позицію з приводу наслідків скасування ухвали слідчого судді, на підставі якої контролюючим органом було проведено перевірку та винесено відповідні акти індивідуальної дії. Так, у постановах від 15 січня 2020 року (справа № 820/609/18), від 27 листопада 2018 року (справа №805/2601/16-а), від 21 березня 2019 року (справа № 809/531/18), від 4 грудня 2019 року (справа №816/1938/18) Верховний Суд вказав, що положення пункту 78.1.11 статті 78 ПК України визначають однією з правових підстав для призначення позапланової перевірки платника податків отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки. При цьому скасування судового рішення (у даному випадку — ухвали слідчого судді) свідчить про те, що такий судовий акт втрачає законну силу з моменту його прийняття (постановлення). Відтак акти індивідуальної дії (адміністративні акти), прийняті на підставі скасованого судового рішення, не можуть мати будь-якої юридичної сили з дня їх винесення, адже настання обумовлених вище наслідків зумовлене насамперед тим, що порушення, внаслідок яких судове рішення було визнане незаконними, мали місце вже на час прийняття такого акта. Отже, скасування ухвали про призначення перевірки як єдиної підстави до прийняття наказу про проведення перевірки, має наслідком скасування усіх індивідуальних адміністративних актів, прийнятих податковим органом на виконання ухвали слідчого судді.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, висловленим в постанові від 27 січня 2015 року (справа №21-425а14), нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення перевірок, у тому числі й документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути підставою для висновку про законність такої перевірки. Невиконання, в свою чергу, процедурних вимог Податкового кодексу України щодо призначення та (або) проведення контрольних заходів призводить до визнання перевірок (незалежно від їх виду) незаконними та відсутності правових наслідків таких.

Крім того, у постановах від 5 лютого 2019 року (справа №821/1157/16), від 4 лютого 2019 року (справа №807/242/14), від 13 лютого 208 року (справа № 808/3439/16) Верховний Суд також вказував, що скасування наказу про проведення перевірки судовим рішенням, яке набрало законної сили, свідчить, що проведена перевірка на підставі такого наказу відсутня як юридичний факт, а тому прийняті за наслідками здійснення цієї перевірки податкові повідомлення-рішень підлягають безумовному скасуванню.

Суди у цій справі встановили, що ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 19 жовтня 2018 року ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 вересня 2017 року, яка слугувала підставою для винесення контролюючим органом наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Крістал Клін сервіс», було скасовано.

В подальшому судовим рішенням, яке набрало законної сили, також було скасовано і наказ від 22 червня 2018 року № 4527 та визнано протиправними дії ГУ ДФС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Крістал Клін Сервіс». Суди, скасовуючи наказ про проведення перевірки та визнаючи протиправними дії контролюючого органу при її проведенні, окрім факту скасування ухвали слідчого судді, також вказали на недотримання ГУ ДФС встановлених законом вимог щодо повідомлення платника податків про проведення перевірки до її початку.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, апеляційний суд правильно визнав помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для врахування ухвали Чернігівського апеляційного суду від 19 жовтня 2018 року, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року. В даному випадку відсутні підстави для застосування положень частини сьомої статті 78 КАС України, оскільки преюдиційне значення цих судових рішень полягає саме у встановленні таких обставин, як незаконність наказу від 22 червня 2018 року №4527 як підстави для проведення перевірки, так і незаконність дій по проведенню перевірки, які позивачем покладено в основу позову у даній справі.

Таким чином, висновок апеляційного суду про скасування податкового повідомлення-рішення №00000581405 від 11 вересня 2018 року як такого, що прийняте за відсутності у контролюючого органу компетенції на його прийняття з огляду на скасування в судовому порядку ухвали слідчого судді та наказу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, колегія суддів вважає такими, що ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених відповідно до вимог процесуального закону, на порушення якого особа, що подала касаційну скаргу, вмотивовано не посилається.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення у цій справі відповідає, а серед доводів касаційної скарги відсутні такі, які б спростовували висновки апеляційного суду про незаконність призначеної перевірки внаслідок скасування підстави для її проведення, що тягне за собою і скасування відповідного акта індивідуальної дії.

Обґрунтування касаційної скарги відповідача зводиться виключно до непогодження з оцінкою, наданою судом повно і всебічно встановленим обставинам справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено.

Враховуючи викладене, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №00000581405 від 11 вересня 2018 року є правильним, обґрунтованим та відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови апеляційного суду відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення — без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, —

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Харківській області, залишити без задоволення.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2019 у справі №520/11034/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Судді

М.М. Гімон Є.А. Усенко Р.Ф. Ханова