20201103 № 4525/ІПК/99-00-07-05-01-06 Щодо отримання — платежів через сервіс NovaPay

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Роз’яснення

від 3 листопада 2020 року

Державна податкова служба України

№ 4525/ІПК/99-00-07-05-01-06

Щодо надання індивідуальної податкової консультації

адвокат, адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення, господарські спори,
захист прав споживачів, земельні спори, Київ, оскарження постанов, податковий адвокат, трудові, цивільні спори, Юрист, кредитні спори,
відшкодування шкоди, збитків, сімейні спори, АБ «Власова «Вектор», адвокатське бюро «Власова «Вектор», Євген Власов адвокат, оскарження бездіяльності виконавця,
податкові юристи, послуги по вирішенню податкових питань,

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

Державна податкова служба України розглянула запит відщодо надання індивідуальної податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України повідомляє.

Відповідно до запиту, Підприємець є платником єдиного податку 2-ї групи та здійснює роздрібну торгівлю товарами через інтернет.

Щодо отримання — платежів через сервіс NovaPay — питання 1 та 2 запиту.

Відповідь на питання 1 та 2.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України (далі – Кодекс), заборонено.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі — РРО ) або програмним реєстратором розрахункових операцій (далі — ПРРО), чи заповнений вручну.

Стаття 3 Закону № 265 визначає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Враховуючи викладене вище, при здійсненні розрахунків за товари (послуги), суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону № 265, застосовувати РРО, у тому числі при здійсненні безготівкових розрахунків за допомогою платіжних систем, із використанням інтернет-банкінгу та інтернет-еквайрингу, інших небанківських ЕПЗ.

Разом з цим, пунктом 6 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами-підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Кодексу.

Слід зауважити, що у відповідності з пунктом 296.10 статті 296 Кодексу РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу передбачено, що до 1 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої — четвертої груп (фізичними особами — підприємцями), незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких, протягом календарного року, не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

  1. реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  2. реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої — четвертої груп (фізичними особами — підприємцями), обсяг доходу яких, протягом календарного року, не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

— реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

— реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

— реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

— реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

— роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

— діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

— діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

— діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

— реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої — четвертої груп (фізичною особою — підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1000000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання, як платника єдиного податку.

Водночас зазначаємо, що приймання від покупця, не тільки готівкових коштів, а й платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, інших небанківських ЕПЗ в повному об’ємі підпадають під визначення розрахункових операцій, в розумінні Закону № 265.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.

Директор Департаменту податкового аудиту

Ірина УДАЧИНА