ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

Державна податкова служба України розглянула запит відщодо надання індивідуальної податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України повідомляє.

Відповідно до запиту, Підприємець є платником єдиного податку 2-ї групи та здійснює роздрібну торгівлю товарами через інтернет.

Щодо отримання — платежів через сервіс NovaPay — питання 1 та 2 запиту.

Відповідь на питання 1 та 2.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України (далі – Кодекс), заборонено.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі — РРО ) або програмним реєстратором розрахункових операцій (далі — ПРРО), чи заповнений вручну.

Стаття 3 Закону № 265 визначає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Враховуючи викладене вище, при здійсненні розрахунків за товари (послуги), суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону № 265, застосовувати РРО, у тому числі при здійсненні безготівкових розрахунків за допомогою платіжних систем, із використанням інтернет-банкінгу та інтернет-еквайрингу, інших небанківських ЕПЗ.

Разом з цим, пунктом 6 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами-підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Кодексу.

Слід зауважити, що у відповідності з пунктом 296.10 статті 296 Кодексу РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу передбачено, що до 1 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої — четвертої груп (фізичними особами — підприємцями), незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких, протягом календарного року, не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

1. реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
2. реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої — четвертої груп (фізичними особами — підприємцями), обсяг доходу яких, протягом календарного року, не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

— реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

— реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

— реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

— реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

— роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

— діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

— діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

— діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

— реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої — четвертої груп (фізичною особою — підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1000000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання, як платника єдиного податку.

Водночас зазначаємо, що приймання від покупця, не тільки готівкових коштів, а й платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, інших небанківських ЕПЗ в повному об’ємі підпадають під визначення розрахункових операцій, в розумінні Закону № 265.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.

Директор Департаменту податкового аудиту

Ірина УДАЧИНА