20201105 № 4580/ІПК/08-01-04-06-15 Щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Роз’яснення

від 5 листопада 2020 року

Державна податкова служба України

№ 4580/ІПК/08-01-04-06-15

Щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства

Індивідуальна податкова консультація

Головне управління ДПС у Запорізькій області, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянуло лист Товариства щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Товариство повідомило, що актом прийому – передачі для створення Статутного капіталу, набуло у власність об’єкти нерухомого майна. Товариство звернулось до Запорізької міської ради з проханням укласти договір оренди земельної ділянки під об’єктами зазначеного нерухомого майна. У листі Товариство повідомило що на даний час договір оренди земельної ділянки не укладений.

Товариство, посилаючись на норми чинного законодавства, запитує чи є платником земельного податку та про наявність обов’язку подавати податкову декларацію з плати за землю.

Кодексом визначено, що плата за землю справляється у двох формах — земельного податку з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п.14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст. 14 Кодексу).

Обов’язок зі справляння (який передбачає декларування та сплату зобов’язань) плати за землю настає у власників земельних ділянок та/або землекористувачів з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а платником орендної плати орендар земельної ділянки (п.п. 288.1, 288.2 ст.288 Кодексу).

Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, якщо відповідне право на земельну ділянку Товариством не оформлено обов’язок із декларування плати за землю за таку земельну ділянку у нього не виникає.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (ст. 6 Закону України «Про оренду землі»).

Таким чином, обов’язок з плати за земельну ділянку комунальної власності виникне у Товариства після укладання договору оренди земельної ділянки та державної реєстрації права оренди.

Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов’язань з плати за землю після належного оформлення прав власності або користування земельною ділянкою, викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

Орган місцевого самоврядування, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120,125, 126 та 206 Земельного кодексу України, може порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

У разі оформлення Товариством відповідного права на земельні ділянки під об’єктами нерухомого майна, у нього виникнуть обов’язки з нарахування податкових зобов’язань та подання податкових декларацій з плати за землю.

Згідно з п.52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.