20201106 № 4591/ІПК/99-00-04-05-03-06: щодо списання боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 06.11.2020 р. N 4591/ІПК/99-00-04-05-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо списання боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що стосовно неї відсутні відомості в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань як про фізичну особа — підприємця та просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо можливості списання боргу зі сплати єдиного внеску.

ВИСНОВОК: 

При цьому відсутність відомостей про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця в Єдиному державному реєстрі не позбавляє таких осіб від статусу суб’єкта господарської діяльності.

З огляду на викладене, фізична особа — підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою. У разі якщо фізичні особи — підприємці були зареєстровані до 01.07.2004 р. та не включені до Єдиного державного реєстру у встановленому законом порядку, та такими особами приймається рішення про припинення діяльності, то спочатку необхідно включити до Єдиного державного реєстру відомості про таких осіб, лише після зазначених дій подати заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Застосування п. 915 розділу VIII Закону N 2464 буде можливим лише після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора та заяви про зняття з обліку, як платника єдиного внеску, та за умови подання платником єдиного внеску звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону N 2464 за період з 01 січня 2017 року до 3 червня 2020 року (якщо відповідна звітність не була подана раніше).

Згідно з п. 915 розділу VIII Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон N 2464)підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 3 червня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з 3 червня 2020 року, зокрема фізичними особами — підприємцями, (крім фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), — державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи — підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу — звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону N 2464 за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року.

Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Взяття на облік фізичних осіб — підприємців, на яких поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року N 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (далі — Закон N 755), здійснюється на підставі відомостей про державну реєстрацію створення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію фізичної особи — підприємця, скасування державної реєстрації їх припинення, наданих згідно із Законом N 755, у день отримання зазначених відомостей.

Єдиний державний реєстр створений та функціонує з 01.07.2004 р. відповідно до Закону N 755. Після набрання чинності Законом N 755 усі фізичні особи — підприємці, зареєстровані до 01.07.2004 р., мають подати державному реєстратору заяву про державну реєстрацію включення відомостей про фізичну особу — підприємця до Єдиного державного реєстру (ч. 2 ст. 18 Закону N 755). Граничного строку такого включення Законом N 755 не визначено.

Статтею 4 Закону N 755 визначено, що основним принципом, на якому базується державна реєстрація є обов’язковість державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі. Відомості, зокрема, про фізичну особу — підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі, зокрема, відповідних заяв про державну реєстрацію (п. 1 ст. 9 Закону N 755).

При цьому відсутність відомостей про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця в Єдиному державному реєстрі не позбавляє таких осіб від статусу суб’єкта господарської діяльності.

Порядок взяття на облік та зняття з обліку у контролюючих органах самозайнятих осіб визначений розділами VІ та ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1588 та розділами ІІ та V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 р. N 1162 (далі — Порядок N 1162).

Відповідно до п. 8 розділу IV Порядку N 1162, підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом України від 15 травня 2003 року N 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», є надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Фізична особа — підприємець знімається з обліку після проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток платника.

При цьому, дата зняття з обліку фізичної особи — підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.

З огляду на викладене, фізична особа — підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою. У разі якщо фізичні особи — підприємці були зареєстровані до 01.07.2004 р. та не включені до Єдиного державного реєстру у встановленому законом порядку, та такими особами приймається рішення про припинення діяльності, то спочатку необхідно включити до Єдиного державного реєстру відомості про таких осіб, лише після зазначених дій подати заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Для проведення реєстраційної дії щодо припинення підприємницької діяльності, суб’єкту господарювання необхідно звернутись до органів у сфері державної реєстрації.

Застосування п. 915 розділу VIII Закону N 2464 буде можливим лише після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора та заяви про зняття з обліку, як платника єдиного внеску, та за умови подання платником єдиного внеску звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону N 2464 за період з 01 січня 2017 року до 3 червня 2020 року (якщо відповідна звітність не була подана раніше).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.