20201110 № 4631/ІПК/99-00-05-06-02-06 Щодо порядку коригування податкових зобов’язань

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Роз’яснення

від 10 листопада 2020 року

Державна податкова служба України

№ 4631/ІПК/99-00-05-06-02-06

Щодо порядку коригування податкових зобов’язань

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку коригування податкових зобов’язань, визначених відповідно до статті 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку здійснює оподатковувані та неоподатковувані ПДВ операції. У листопаді 2018 року платником податку було придбано необоротний актив (автомобіль), за яким відповідну суму ПДВ включено до податкового кредиту, нараховано податкові зобов’язання згідно з пунктом 199.1 статті 199 ПКУ у відповідному розмірі та складено і зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) зведену податкову накладну. На сьогодні платник податку має намір продати такий автомобіль.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

  1. придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
  2. придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
  3. ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 199.1 статті 199 ПКУ встановлено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

За підсумками календарного року платник податку здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (пункт 199.4 статті 199 ПКУ). Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 — 199.4 статті 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 ПКУ Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року (пункт 199.5 статті 199 ПКУ).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) — платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

Щодо питань 1 і 2

У разі якщо товари/послуги, необоротні активи, які були придбані для використання частково в оподатковуваних, а частково — в неоподатковуваних операціях і по яких було визначено податкові зобов’язання відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПКУ та складено і зареєстровано в ЄРПН відповідну зведену податкову накладну, в подальшому починають використовуватися повністю в оподатковуваних операціях платника податку у межах господарської діяльності, то платник податку може скласти розрахунок коригування до такої зведеної податкової накладної та після його реєстрації в ЄРПН зменшити податкові зобов’язання на суму, що була нарахована при придбанні таких товарів/послуг, необоротних активів згідно з пунктом 199.1 статті 199 ПКУ (з урахуванням перерахунку, проведеного відповідно до пункту 199.4 статті 199 ПКУ).

Щодо питання 3

Вищезазначений розрахунок коригування складається на дату початку використання товарів/послуг, необоротних активів, які були придбані для використання частково в оподатковуваних, а частково — в неоподатковуваних операціях, повністю в оподатковуваних операціях платника податку.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.