20201110 № 4638/ІПК/99-00-05-06-02-06 Щодо порядку віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та складання податкових накладних

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Роз’яснення

від 10 листопада 2020 року

Державна податкова служба України

№ 4638/ІПК/99-00-05-06-02-06

Щодо порядку віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та складання податкових накладних

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та складання податкових накладних, надіслане до ДПС листом ГУ ДПС у Львівській області, та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є дилером імпортера комерційної техніки. Імпортер надає шаблони документів, згідно яких Товариство веде документообіг. У нових шаблонах документів для зазначення одиниці вимірювання послуг, що надаються підприємством, імпортером запропоновано використовувати назву іноземною мовою «Work Unit».

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а», «б» і «в» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

  1. постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ;
  2. ввезення товарів на митну територію України.

Порядок формування податкового кредиту з ПДВ визначено статтею 198 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» – «й» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ.

Одним із обов’язкових реквізитів, який зазначається у податковій накладній, є опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (підпункт «е» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ.).

Відповідно до підпункту третього пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1307) до граф 4 та 5 вносяться дані щодо одиниці виміру товарів/послуг.

Графи 4 та 5 податкової накладної заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної.

У графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.

У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, у графі 4 вказується ,,грн”.

У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах;

у графі 5 – код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.

У разі якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі — Закон № 996).

Пунктом 2 статті 3 Закону № 996 встановлено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону № 996 визначено, що первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

1) назву документа (форми);

2) дату складання;

3) назву підприємства, від імені якого складено документ;

4) зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

5) посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, передбачено, що усі первинні документи, облікові регістри, бухгалтерська та інша звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному Законом України «Про засади державної мовної політики».

Щодо питання 1 та 2

У разі якщо вартість товару/послуги визначається із застосуванням одиниць обліку, які відображаються у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку, то у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське) та у графі 5 – код відповідної одиниці вимірювання/обліку.

У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 податкової накладної зазначається умовне позначення одиниці вимірювання такого товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах, а графа 5 не заповнюється.

Отже, зазначення платником податку при заповненні граф 4 та/або 5 податкової накладної одиниці виміру товарів/послуг здійснюється з урахуванням первинних документів.

Таким чином, Товариство має право включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій заповнено обов’язкові реквізити, визначені пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, якщо така податкова накладна зареєстрована в ЄРПН з дотриманням інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту.

Щодо питання 3 та 4

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1307 податкова накладна заповнюється державною мовою.

Помилки у реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).

У випадку, якщо графа 4 податкової накладної ,,Одиниця виміру” заповнена іноземною мовою по причині неможливого перекладу з іноземної мови і це не заважає підтвердити зміст операції, період, сторони та суму сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, тоді Товариство має право на включення до податкового кредиту суми ПДВ, зазначеної у цій податковій накладній.

У випадку, якщо графа 4 податкової накладної ,,Одиниця виміру” заповнена іноземною мовою по причині неможливого перекладу з іноземної мови і це заважає ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, тоді у Товариства відсутнє право на включення до податкового кредиту суми ПДВ, зазначеної у цій податковій накладній.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.