20201111 № 4666/ІПК/99-00-05-05-02-06 Щодо оподаткування процентів, які за договором позики виплачуються резидентом України компанії з обмеженою відповідальністю

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Роз’яснення

від 11 листопада 2020 року

Державна податкова служба України

№ 4666/ІПК/99-00-05-05-02-06

Щодо оподаткування процентів, які за договором позики виплачуються резидентом України компанії з обмеженою відповідальністю

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування процентів, які за договором позики виплачуються резидентом України компанії з обмеженою відповідальністю – резиденту Великобританії, і щодо застосування відповідних положень українсько-британського договору про уникнення подвійного оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як викладено в зверненні, платником (резидентом України) укладено договір позики з резидентом Великобританії, згідно з яким у резидента України виникає обов’язок зі сплати на користь резидента Великобританії процентів за користування позикою.

У платника виникає питання щодо утримання податку на доходи нерезидента з процентів за таким договором позики та застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.

Згідно з положеннями п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом (абз. «а» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 — 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Згідно з ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна із змінами, внесеними до цієї Конвенції відповідним Протоколом, ратифікованим Верховною Радою України 30.10.2019, який набув чинності 05.12.2019 (далі – Конвенція), застосовуються до «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Конвенції). Одним з податків, на які поширюється дія Конвенції, зокрема в Україні, є «податок на прибуток підприємств» (ст. 2 Конвенції).

У розумінні Конвенції термін «особа» включає фізичну особу, компанію або будь-яке інше об’єднання осіб; термін «компанія» означає будь-яке корпоративне об’єднання або будь-яку організацію, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об’єднання (п. 1 ст. 3 (Загальні визначення) Конвенції).

Статтею 4 (Резидент) Конвенції визначено критерії щодо визначення резиденції осіб, на яких поширюються її положення.

Відповідно до п. 1 ст. 11 (Проценти) Конвенції «проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Держав».

«Однак проценти, які виникають у Договірній Державі, можуть також оподатковуватись у цій Державі відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо бенефіціарний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 відсотків від загальної суми процентів»(п. 2 ст. 11 Конвенції).

Згідно з п. 4 ст. 11 Конвенції «термін «проценти» при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій і боргових зобов’язань. Термін «проценти» не буде включати ніякі доходи, які можуть розглядатись як розподіл згідно з положеннями статті 10 цієї Конвенції».

Слід зауважити, що положення пп. 1 та 2 ст. 11 Конвенції не можуть трактуватись як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох Договірних Держав (Україні/Великобританії) здійснюватиметься оподаткування одержаного доходу у вигляді процентів. Згідно із зазначеними положеннями обидві Договірні Держави – і країна, що є джерелом виплати доходу (Україна), і країна, резидентом якої є особа, що одержує такий дохід (Великобританія), мають право на його оподаткування.

При цьому Україна (як країна, в якій виникає дохід у вигляді процентів) має право на оподаткування цього доходу (відповідно до правил, встановлених українським податковим законодавством), але це право обмежується ставкою оподаткування, зазначеною у п. 2 ст. 11 Конвенції.

Водночас Великобританія (як країна резиденції отримувача процентів) має право на оподаткування такого доходу (за ставками, передбаченими британським податковим законодавством) з урахуванням податку, сплаченого в Україні, за правилами, визначеними положеннями ст. 22 (Усунення подвійного оподаткування) Конвенції.

З урахуванням зазначеного, якщо у рамках визначення терміну, наведеного у п. 4 ст. 11 Конвенції, платежі, які згідно з відповідним договором здійснюються компанією-резидентом України на користь особи, яка у розумінні Конвенції є компанією-резидентом Великобританії і бенефіціарним (фактичним) власником отриманого доходу, є процентами, то такі проценти підлягають оподаткуванню в Україні податком, зазначеним у п. 2 ст. 11 Конвенції.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 розд. ІІ «Адміністрування податків, зборів, платежів» Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.