20201117 № 4709/ІПК/26-15-04-09-11 Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Роз’яснення

від 17 листопада 2020 року

Державна податкова служба України

№ 4709/ІПК/26-15-04-09-11

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги

Індивідуальна податкова консультація

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому суб’єкту господарювання, що є платником податку на прибуток на загальних підставах та застосування ознаки розумної економічної причини (ділової мети) до таких операцій та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755–VI (далі – Кодекс) у редакції, чинній з 23.05.2020, в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Як зазначено в зверненні товариство, що є платником податку на прибуток на загальних підставах, надало безповоротну фінансову допомогу іншому суб’єкту господарювання, який також є платником податку на прибуток на загальних підставах.

У платника виникають питання щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги з урахуванням норм п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу та застосування ознаки розумної економічної причини (ділової мети) до таких операцій.

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безповоротна фінансова допомога — це:

— сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

— сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

— сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

— основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Підпунктом 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено коригування платником податку на прибуток підприємств фінансового результату до оподаткування на різниці у вигляді безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому суб’єкту господарювання, що також є платником податку на прибуток на загальних підставах, який не оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996–XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами і доповненнями).

Щодо застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до операцій з надання безповоротної фінансової допомоги з метою оподаткування податком на прибуток підприємств слід зазначити наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст.14 Кодексу, розумна економічна причина (ділова мета) – причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

  1. головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
  2. у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

Підпунктом 140.5.15 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети.

Обов’язок доведення обставин, передбачених цим підпунктом, покладається на контролюючий орган.

У разі якщо платник податку зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування на вартість витрат, зазначених у цьому підпункті, а також відповідно до положень інших підпунктів цієї статті, такі інші коригування відповідно до положень інших підпунктів цієї статті не здійснюються.

Кодексом з метою оподаткування податком на прибуток підприємств не передбачено застосування ознаки розумної економічної причина (ділова мета) до операцій з надання безповоротної фінансової допомоги суб’єктам господарювання, що є резидентами та платниками податку на прибуток підприємств на загальних підставах.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.