20201118 № 4728/ІПК/99-00-05-05-02-06 Щодо відображення в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Роз’яснення

від 18 листопада 2020 року

Державна податкова служба України

№ 4728/ІПК/99-00-05-05-02-06

Щодо відображення в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо відображення в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) за 2020 рік від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, сформованого за рахунок курсових різниць у 2014 році та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у редакції, чинній з 23.05.2020, повідомляє.

Як зазначено у зверненні товариством був отриманий кредит у іноземній валюті (доларах США) з метою розширення виробничих потужностей підприємства.

В зв’язку зі зростанням курсу долара у 2014 році у підприємства виникло від’ємне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, сформоване за рахунок курсових різниць. Непокриті збитки не були включені до декларації за 2014 та за наступні звітні податкові періоди.

У платника виникло питання стосовно відображення в декларації за 2020 рік від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, сформованого у 2014 році.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з п.п.140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення цього підпункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Таким чином, якщо платник податків з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації, такий платник може виправити такі помилки в порядку, передбаченому п. 50.1 ст. 50 Кодексу не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання такої податкової декларації.

Отже, оскільки для уточнення показників декларації за 2014 рік, а саме від’ємного значення об’єкта оподаткування податку на прибуток, яке платник не відобразив у декларації за цей звітний період відповідно до порядку, визначеному п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу, строки позовної давності (1095 днів) пройшли, то платник втратив право на врахування такого від’ємного значення об’єкта оподаткування.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.