20201208 ІПК № 5042/ІПК/99-00-04-05-03-06 Щодо питань формування витрат фізичних осіб – підприємців (зелена картка)

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Роз’яснення

від 8 грудня 2020 року

Державна податкова служба України

№ 5042/ІПК/99-00-04-05-03-06

Щодо питань формування витрат фізичних осіб – підприємців

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення … щодо питань формування витрат фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування, які здійснюють вантажні автомобільні перевезення та, в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування здійснює вантажні автомобільні перевезення та просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань щодо віднесення до складу витрат суму витрат на страхування цивільно-правової відповідальності власника автотранспорту (в т. ч. і на «Зелену картку»).

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва — підприємцями.

Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначено ст. 177 Кодексу.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, встановлено п. 177.4 ст. 177 Кодексу.

До зазначених витрат, зокрема, належать інші витрати , до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в пп. 177.4.1 – 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Кодексу, до яких належать витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (пп. 177.4.4 п. 177.4 ст 177 Кодексу).

Відносини у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1961).

Статтею 10 Закону № 1961 визначено, що є два види договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності: внутрішній договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що діє виключно на території України, та договір міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, який діє на території країн, зазначених у таких договорах. Договори міжнародного страхування, які діють на території країн – членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», посвідчуються відповідним уніфікованим сертифікатом «Зелена картка», що визнається і діє в цих країнах.

Відповідно до ст. 16 Закону № 1961 встановлено, що у разі виїзду транспортного засобу, зареєстрованого в Україні, до країн-членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка» власник такого транспортного засобу зобов’язаний мати чинний договір міжнародного страхування, посвідчений відповідним уніфікованим страховим сертифікатом «Зелена картка».

Виїзд з України до країн – членів міжнародної системи автострахування «Зелена картка» транспортного засобу, зареєстрованого в Україні, у разі відсутності договору міжнародного страхування, укладеного зі страховиком – повним членом МТСБУ і посвідченого відповідним уніфікованим страховим сертифікатом «Зелена картка», забороняється.

Разом з цим експлуатація транспортного засобу без поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, заборонена ст. 21 Закону № 1961 та пп. «ґ» п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами).

Враховуючи викладене, договори страхування цивільно-правової відповідальності є обов’язковим видом страхування власників наземних транспортних засобів і прямо пов’язані з наданням транспортних послуг, а отже, витрати на їх придбання фізична особа – підприємець може віднести до складу витрат відповідно до пп. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Кодексу.

При цьому, оскільки витрати на страхування цивільно-правової відповідальності неможливо безпосередньо пов’язати з отриманням конкретного доходу та враховуючи те, що вони забезпечують одержання економічної вигоди протягом тривалого періоду, то такі витрати включаються до складу витрат фізичною особою – підприємцем рівномірно протягом такого періоду.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.