20201216 ВС № 175/4803/19: закриття провадження, розгляд справи по суті

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Постанова

Іменем України

16 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 175/4803/19

провадження № 61-14287св20

у цій справі місцевий суд ухвалив процесуальне рішення відповідно до статті 255 ЦПК України про закриття провадження через відсутність предмета спору. Проте суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що справа по суті в суді першої не вирішувалася, та помилково не розглянув питання можливості скасувати таке судове рішення відповідно до статей 374, 379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, а розглянув справу по суті, яка місцевим судом не була розглянута. У зв’язку з цим рішення апеляційного суду підлягає скасуванню.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач — ОСОБА_1 ,

відповідач — Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-заготівельна фірма «Зоря Дніпропетровська»,

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дорошенко Олена Миколаївна, на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року у складі судді Бойко О. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Деркач Н. М., Макарова М. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-заготівельна фірма «Зоря Дніпропетровська» (далі — ТОВ ВЗФ «Зоря Дніпропетровська»), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства, оформлених протоколом-рішенням, та скасування реєстраційних дій.

Позовна заява мотивована тим, що вона є спадкоємицею першої черги за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вона та її син ОСОБА_7 звернулися до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С. О. із заявою про прийняття спадщини.

ОСОБА_7 відмовився від спадщини на користь позивача.

Також спадкоємцем першої черги є ОСОБА_5 , щодо якого ОСОБА_6 було визнано батьківство.

За життя чоловік позивача — ОСОБА_6 був учасником ТОВ ВЗФ «Зоря Дніпропетровська».

З`ясовуючи склад спадщини, позивач виявила, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, померлий ОСОБА_6 не є учасником ТОВ ВЗФ «Зоря Дніпропетровська».

Державна реєстрація зміни складу та інформації про засновників здійснена на підставі протоколу — рішення № 29/03-13 загальних зборів учасників ТОВ ВЗФ «Зоря Дніпропетровська» від 29 березня 2013 року.

Відповідно до протоколу-рішення, яке прийнято загальними зборами учасників товариства, в яких взяли участь учасники, що володіють 100 % голосів: ОСОБА_2 , який володіє 10 % статутного капіталу, ОСОБА_3 , який володіє 45 % статутного капіталу та ОСОБА_6 , який володіє 45 % статутного капіталу.

Рішенням було виведено зі складу учасників товариства ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та передано вивільнену частку, що належала ОСОБА_6 , у розмірі 994 500 грн та ОСОБА_3 , у розмірі 45 %, що становить 994 500 грн ОСОБА_4 .

Позивач посилається на те, що протокол-рішення не містить відомостей про те, які рішення прийняті з інших питань порядку денного, також до протоколу-рішення доданий лист голосування з питань порядку денного від 31 серпня 2012 року, тоді як за даними в протоколі -рішенні, загальні збори відбулися 29 березня 2013 року.

Крім того, враховуючи, що у ОСОБА_6 знаходився оригінал заяви про вихід, а також те, що про свій вихід зі складу учасників ТОВ ВЗФ «Зоря Дніпропетровська» він позивача як дружину не повідомив та до моменту смерті продовжував брати участь в управлінні господарською діяльністю товариства як учасник товариства, позивач дійшла висновку, що така заява була складена, але залишилася не поданою.

Ураховуючи викладене ОСОБА_1 просила визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ ВЗФ «Зоря Дніпропетровська» № 12031050036000174, оформлене протоколом-рішенням від 29 березня 2013 року № 23/03-13 загальних зборів учасників ТОВ ВЗФ «Зоря Дніпропетровська».

Скасувати реєстраційну дію з державної реєстрації нової редакції Статуту ТОВ ВЗФ «Зоря Дніпропетровська» від 02 квітня 2013 року.

Скасувати реєстраційну дію № 12031050036000174 з державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи — зміна статутного або складеного капіталу; зміна складу або інформації про засновників від 17 серпня 2016 року.

Скасувати реєстраційну дію № 12031050037000174 з державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи — зміна статутного або складеного капіталу; зміна складу або інформації про засновника від 27 січня 2017 року.

Скасувати реєстраційну дію № 12031050038000174 з державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи — зміна статутного або складеного капіталу; зміна складу або інформації про засновника від 25 травня 2017 року.

Скасувати реєстраційну дію № 12031050039000174 з державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи — зміна статутного або складеного капіталу; зміна складу або інформації про засновника від 28 грудня 2017 року.

Скасувати реєстраційну дію № 120311070041000174 з державної реєстрації зміни складу або інформації про засновників від 14 листопада 2018 року.

Скасувати реєстраційну дію № 120311070042000174 з державної реєстрації зміни складу або інформації про засновників від 20 березня 2019 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року провадження у справі закрито.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що рішення загальних зборів учасників TOB ВЗФ «Зоря Дніпропетровська» про вихід ОСОБА_6 зі складу

учасників товариства, яке оформлене протоколом від 29 березня 2013 року не порушує майнові права позивача як спадкоємця померлого ОСОБА_6 , оскільки таке рішення прийнято задовго до його смерті, тому не змінює обсяг особистих суб`єктивних прав позивача ОСОБА_1 у сфері цивільних та інших матеріальних прав та не породжує для неї цивільних обов`язків, тому провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України підлягає закриттю, оскільки відсутній предмет спору.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції помилково не розглянув справу по суті та закрив провадження у справі через відсутність предмета спору. Згідно з пунктом 1.5, пунктом 3.1 статуту ТОВ ВЗФ «Зоря Дніпропетровська» у редакції, чинній на 19 березня 2019 року, єдиним учасником підприємства, яка володіє 100% корпоративних прав підприємства, є ОСОБА_4 . Таким чином, ОСОБА_6 на день смерті не був учасником товариства, тому у позивача не виникло право на участь або частку у статутному капіталі ТОВ ВЗФ «Зоря Дніпропетровська», тому її майнові та немайнові права ТОВ ВЗФ «Зоря Дніпропетровська» не порушені.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дорошенко О. М., подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У жовтні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

У грудні 2020 року на адресу Верховного Суду надійшли клопотання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про те, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, діяльність ТОВ ВЗФ «Зоря Дніпропетровська» було припинено (дата запису про припинення — 08 грудня 2002 року, номер запису 100203111005100174, підстава — рішення щодо припинення). ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у зазначених клопотаннях просили розглянути процесуальні наслідки припинення юридичної особи ТОВ ВЗФ «Зоря Дніпропетровська», яка є однією із сторін у справі, з урахуванням положень статті 255 ЦПК України.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що позивач має право на спадкування частки у статутному капіталі ТОВ ВЗФ «Зоря Дніпропетровська», тому має право оскаржувати рішення загальних зборів учасників товариства, яке за життя не оскаржив спадкодавець ОСОБА_6 з причин його необізнаності про таке рішення. Апеляційний суд, встановивши порушення процесуальних норм, які регулюють підстави закриття провадження, виходив з того, що у суду першої інстанції не було підстав для закриття провадження у справі, разом з тим помилково ухвалив постанову про вирішення спору по суті, оскільки судовий розгляд справи судом першої інстанції не проводився.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2 , у якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення — без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від директора ТОВ ВЗФ «Зоря Дніпропетровська» Мігулі Ю. К., у якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та

повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_3 , у якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення — без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_4 , у якому вона просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення — без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА _6 був учасником ТОВ ВЗФ «Зоря Дніпропетровська» та володів 45 % голосів.

02 квітня 2013 року ОСОБА_6 написав заяву адресовану загальним зборам ТОВ ВЗФ «Зоря Дніпропетровська», у якій повідомив про добровільний вихід зі складу учасників товариства, а свою частку у статутному капіталі ТОВ ВЗФ «Зоря Дніпропетровська» в розмірі 45 %, що становить 994 500 грн, передає товариству для подальшого розподілу на свій розсуд. Засвідчує, що після виходу, ніяких претензій до товариства не буде мати.

Заява посвідчена державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори Карловою Т. Г. (т. 1, а.с. 23).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер (т. 4, а.с. 34).

Згідно з листом приватного нотаріуса Вакуленко С. О., за наявними у спадковій справі матеріалами ОСОБА_1 (дружина) є спадкоємцем 2/3 частки у спадщині після померлого ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 36).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дорошенко О. М., підлягає частковому задоволенню.

Мотиви , з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року провадження у справі закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки відсутній предмет спору.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку із цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, дійшов висновку про те, що в даному випадку предмет спору відсутній у зв`язку з тим, що майнові та немайнові права позивача не порушувалися, оскільки між сторонами будь-які правовідносини ніколи не виникали в минулому та не існують на цей час.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною другою, третьою статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Місцевий суд ухвалив процесуальне рішення відповідно до статті 255 ЦПК України про закриття провадження.

Проте суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що справа по суті в суді першої не вирішувалася, та помилково не розглянув питання можливості скасувати таке судове рішення відповідно до статей 374, 379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, а розглянув справу по суті.

За правилом пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

У випадку, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (пункт 6 частини першої статті 186 ЦПК України), а у разі, коли провадження

у справі вже відкрито, — закриває таке провадження (пункт 7 частини першої статті 255 ЦПК України). Проте, якщо суд першої інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи — сторони у спорі чи припинення юридичної особи — сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для його скасування в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі (частина третя статті 377 ЦПК України). Аналогічно не можна скасувати у касаційному порядку повністю чи частково із закриттям провадження у справі законне й обґрунтоване рішення суду першої або апеляційної інстанції (частина третя статті 414 ЦПК України).

Аналогічний висновок міститься у постанові Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 443/2084/15-ц (провадження № 61-33215св18).

Апеляційному суду при новому розгляді необхідно врахувати те, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, діяльність ТОВ ВЗФ «Зоря Дніпропетровська» було припинено (дата запису про припинення — 08 грудня 2002 року, номер запису 100203111005100174, підстава — рішення щодо припинення) та вирішити питання щодо процесуального правонаступництва.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал (постанов) суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дорошенко Олена Миколаївна, задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року скасувати, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді : І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Ю. В. Черняк