20201216 № 908/1908/19 надання доказів на стадії апеляції

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/1908/19

Господарський процесуальний кодекс України допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак неприйнятною є ситуація, коли суд першої інстанції відмовив у позові, а заявник апеляційної скарги просить долучити до апеляційної скарги матеріали дослідження (висновок), який виготовлено на його замовлення після вирішення справи судом першої інстанції.

Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції, однак під час розгляду справи місцевим господарським судом Позивач не повідомляв суд про неможливість надання матеріалів геодезичних вишукувань та перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість). За таких обставин, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає у діях суду апеляційної інстанції жодних порушень норм ГПК України при відмові у задоволенні клопотання Позивача про долучення додаткових доказів.

У постанові Верховного Суду від 11.09.2019 по справі № 922/393/18 викладена правова позиція щодо подання доказів до суду апеляційної інстанції. Так, у тій справі касаційний суд підтвердив дотримання процесуальних процедур судом попередньої інстанції, який відхилив клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткового доказу через те, що цей доказ датований вже після прийняття рішення судом першої інстанції.

Верховний Суд вказав, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. — головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання — Савінкової Ю.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28 вересня 2020 року (головуючий — Іванов О.Г., судді: Березкіна О.В., Антонік С.Г.) і рішення Господарського суду Запорізької області від 28 квітня 2020 року (суддя Федорова О.В.) у справі

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця»

до: (1) Токмацької міської ради, (2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровська Біотес», (3) Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в особі Міськрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмаку,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2 — Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія Енерго-Альянс»,

про скасування запису про право власності, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, зобов`язання внести зміни до автоматизованої системи державного земельного кадастру.

(у судовому засіданні взяли участь представники: Позивача — Серьогіна С.В.; Відповідача 2 — Свистун О.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. До Господарського суду Запорізької області звернулося Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (далі також «Позивач») з позовом до Відповідачів: Токмацької міської ради, ТОВ «Придніпровська Біотес» та Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в особі Міськрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмаку про:

— скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 24478207 від 18.01.2018 про державну реєстрацію права власності Токмацької міської ради Запорізької області на земельну ділянку з кадастровим номером 2311000000:01:043:0131 площею 4,1000 га за адресою: вул. Ковальська, м. Токмак, Запорізька область;

— витребування із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровська Біотес» частини земельної ділянки площею 182,3300 га, наданої Позивачу на праві постійного користування;

— зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в особі Міськрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмаку внести зміни до автоматизованої системи державного земельного кадастру шляхом скасування (анулювання) кадастрового номеру 2311000000:01:043:0131.

1.1. В якості підстав для звернення з позовом Позивач зазначив, що при перевірці Публічної кадастрової карти України йому стало відомо, що на територію земельної ділянки площею 182,3300 га, яка перебуває у постійному користуванні залізниці, частково накладено межі земельної ділянки з кадастровим номером 2311000000:01:043:0131, площею 4,1000 га в м. Токмак по вул. Ковальська (район заводу ПАТ «ТКШЗ»).

1.2. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.04.2019 № 162712405 дана земельна ділянка має комунальну форму власності та зареєстрована за Токмацькою міською радою 18.01.2018 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності». Наразі ця ділянка перебуває в суборенді ТОВ «Придніпровська Біотес».

1.3. Відповідно до висновку фахівця відділу земельних ресурсів служби з управління майновими і земельними ресурсами регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 10.06.2019 орієнтовна площа перетину земельної ділянки з кадастровим номером 2311000000:01:043:0131 із земельною ділянкою, наданою Позивачу у постійне користування, складає 0,3546 га.

1.4. Отже, на думку Позивача, набуття Токмацькою міською радою права власності на частину земельної ділянки, яку надано Позивачу у постійне користування, призвело до зміни форми власності спірної ділянки з державної на комунальну; частина спірної земельної ділянки змінила своє цільове призначення.

Короткий зміст і мотиви судових рішень

2. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.04.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2020, у задоволенні позову відмовлено.

2.1. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний господарський суд, виходив з того, що Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження накладання земельних ділянок та конкретного розміру і місця розташування земельних ділянок, що перетинаються.

2.2. Місцевий господарський суд вказав, що земельна ділянка, яка перебуває в суборенді Відповідача-2, сформована з присвоєнням їй кадастрового номера, а право суборенди зареєстровано у встановленому порядку. Позивач не довів, що при формуванні земельної ділянки з кадастровим номером 2311000000:01:043:0131 площею 4,1000 га були порушені його права та вимоги законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погодившись із судовими рішеннями, посилаючись при цьому на пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 28.04.2020 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2020 у даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Межі перегляду справи Верховним Судом

4. Частиною 1 статті 300 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 касаційне провадження у даній справі відкрито з підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України в частині обґрунтування обставин, передбачених пунктом 3 частини 3 статті 310 цього Кодексу.

4.2. Пунктом 3 частини 3 статті 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги Позивача (з урахуванням пунктів 4. — 4.2. цієї Постанови)

5. Позивачем (під час розгляду даної справи судами обох інстанцій) заявлялося клопотання про зупинення провадження у справі № 908/1908/19 до закінчення розгляду справи № 908/722/20 в порядку, передбаченому положеннями пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України. Зазначене клопотання судами було необґрунтовано відхилено, позаяк ними не було враховано, що (1) рішення та договори, які оскаржуються у справі № 908/722/20 стали передумовою та підставою для проведення державної реєстрації права власності Токмацької міської ради на спірну земельну ділянку та для перебування її у незаконному володінні ТОВ «Придніпровська Біотес»; (2) факт надання Токмацькою міською радою дозволу на розробку проекту землеустрою та затвердження такого проекту не свідчить про виникнення нового об`єкта цивільних прав; (3) для встановлення факту перетину спірної земельної ділянки з тою, що знаходиться у постійному користуванні залізниці, у справі № 908/722/20 призначено земельно-технічну експертизу; (4) позовні вимоги у справі № 908/1908/19 є фактично похідними від вимог у справі № 908/722/20.

5.1. Місцевий господарський суд неправомірно відмовив у задоволенні клопотання Позивача про відкладення розгляду справи для виготовлення витребуваної експертом документації, в свою чергу апеляційний господарський суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи матеріалів геодезичних вишукувань, які з об`єктивних причин не могли бути подані до господарського суду першої інстанції. В цій частині заслуговує на увагу ще і той факт, що відмовляючи у задоволенні вказаних клопотань суди не врахували введених в країні обмежень відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширення на території України короновірусу COVID-19» з подальшим подовженням та введеними змінами в процесуальне законодавство щодо подовження процесуальних строків.

Узагальнені доводи відзиву Відповідача — 2

6. Рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а тому підстав для їх зміни чи скасування немає. Водночас, подана касаційна скарга є безпідставною та такою, що має бути відхилена.

Узагальнені доводи відзиву Відповідача — 1

6.1. У діях судів попередніх інстанцій відсутні порушення норм процесуального права, про які зазначає скаржник. Оскаржувані судові рішення повністю відповідають вимогам закону, а тому мають бути залишені без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Обставини спору, встановлені судами попередніх інстанцій

7. На підставі рішення Виконавчого комітету Токмацької районної ради народних депутатів Запорізької області від 16.06.1995 № 92/5 видано Придніпровській залізниці в межах дистанції колії Великий Токмак лінії Камиш-Зоря-Каховка м. Дніпропетровськ державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗП № 002513 від 01.04.1998, відповідно до якого надано у постійне користування 182,33 гектарів землі згідно з планом землекористування для розміщення об`єктів залізниці.

8. В подальшому, відповідно до приписів діючого законодавства, право постійного користування земельною ділянкою площею 182,3300 га за адресою: Запорізька область, Токмацький район, Токмацька м/р Лінія Комиш-Зоря-Каховка (в межах дистанції колії Великий Токмак-ПЧ-17) на підставі державного акту на право постійного користування І-ЗП 002513 від 01.04.1998 внесено до статутного капіталу АТ «Українська залізниця» (Позивач у справі).

9. Рішенням Токмацької міської ради від 21.09.2017 № 20 «Про дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки юридичній особі» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 10,0000 га по вул. Ковальська (район заводу ПАТ «ТКШЗ») для будівництва об`єктів енергетичної інфраструктури (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія Енерго-Альянс» (третя особа у справі).

10. Рішенням Токмацької міської ради від 17.01.2018 № 1 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду юридичній особі» затверджено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія Енерго-Альянс» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,1000 га по вул. Ковальська (район заводу ПАТ «ТКШЗ»), кадастровий номер 2311000000:01:043:0131 за цільовим призначенням: для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), надано вказану земельну ділянку в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія Енерго-Альянс» та надано згоду на передачу земельної ділянки в суборенду після укладення договору оренди землі та реєстрації речового права користування земельною ділянкою, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія Енерго-Альянс» у місячний термін укласти договір оренди землі та провести державну реєстрацію речового права користування земельною ділянкою.

11. 17.01.2018 Токмацькою міською радою в особі міського голови (орендодавець, уповноважена ним особа, Відповідач-1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія Енерго-Альянс» (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення — землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться у м. Токмак, вул. Ковальська (район заводу ПАТ «ТКШЗ»), кадастровий номер 2311000000:01:043:0131. Договір укладено до 12.02.2048 (п. 8 договору оренди).

11.1. Земельну ділянку передано від орендодавця орендарю за актом приймання-передачі від 18.01.2018.

11.2. Право оренди земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.01.2018, що підтверджується витягом з даного реєстру № 111324680 від 22.01.2018.

12. За договором суборенди землі від 07.05.2018 № ПБ-001/18, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія Енерго-Альянс» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Придніпровська Біотес» (суборендар, Відповідач-2), орендар передав у суборенду Відповідачу-2 за актом приймання-передачі земельної ділянки від 07.05.2018 земельну ділянку кадастровий номер 2311000000:01:043:0131 площею 4,1000 га несільськогосподарського призначення — землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться у м. Токмак, вул. Ковальська (район заводу ПАТ «ТКШЗ») строком до 12.01.2048 (п. п. 1, 6 договору суборенди).

12.1. Право суборенди Відповідача-2 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.05.2018, що підтверджується витягом з даного реєстру № 123963546 від 15.05.2018.

13. Як вбачається з інформаційної довідки № 162712405 від 08.04.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до Державного реєстру 18.01.2018 внесено запис № 24478207 від 18.01.2018 про державну реєстрацію права власності Токмацької міської ради Запорізької області на земельну ділянку з кадастровим номером 2311000000:01:043:0131 площею 4,1000 га за адресою: вул. Ковальська, м. Токмак, Запорізька область.

14. 09.01.2019 Регіональна філія «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» звернулася до міського голови Токмацької міської ради з листом вих. №НГ-НЗ-Р-9/3 від 02.01.2019, в якому повідомлялося про те, що в грудні 2018 року при перевірці Публічної кадастрової карти України регіональній філії стало відомо, що на територію земельної ділянки площею 182,3300 га, яка належить на праві постійного користування регіональній філії «Придніпровська залізниця», частково накладено межі земельної ділянки площею 4,1000 га, кадастровий номер 2311000000:01:043:0131, власник земельної ділянки — територіальна громада міста Токмак. Накладка становить близько 0,4000 га. На підставі викладеного регіональна філія пропонувала розглянути питання щодо коригування Токмацькою міською радою меж земельної ділянки з кадастровим номером 2311000000:01:043:0131 з метою усунення перетинів з межами земельної ділянки, що знаходиться в постійному користуванні регіональної філії «Придніпровська залізниця».

14.1. У відповідь на дане звернення листом виконавчого комітету Токмацької міської ради вих. №414/21-35 від 07.02.2019 запропоновано Позивачу направити Відповідачу-1 документацію із землеустрою, яка підтверджує факти, викладені у зверненні.

14.2. Позивач повідомив Відповідача-1 листом вих. №НГ-НЗ-1-9/322 від 28.03.2019 про те, що підтвердженням факту часткового накладення меж земельних ділянок є державний акт на право постійного користування землею від 01.04.1998 серії І-ЗП №002513, а також рішення Токмацької міської ради від 17.01.2018 № 1.

14.3. У відповідь на даний лист Відповідач-1 повідомив Позивача листом вих. №1251/21-35 від 07.05.2019 про те, що з метою встановлення спірних фактів, які викладені у зверненні Позивача, необхідно замовити землевпорядну документацію щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні регіональної філії «Придніпровська залізниця».

14.4. 10.06.2019 інженером-землевпорядником 2 категорії відділу земельних ресурсів служби з управління майновими і земельними ресурсами регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» проведено порівняльний аналіз меж земельної ділянки регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» площею 182,3300 га, яка оформлена державним актом на право постійного користування землею від 01.04.1998 серії І-ЗП №002513, та земельної ділянки площею 4,1000 га, кадастровий номер 2311000000:01:043:0131, що розташовані в м. Токмак Запорізької області. Порівняльний аналіз проведено за допомогою програмного забезпечення «Digitals Professional» шляхом накладання контуру земельної ділянки площею 4,1000 га, кадастровий номер 2311000000:01:043:0131, завантаженого з Публічної кадастрової карти України, на контур земельної ділянки регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» площею 182,3300 га, побудованого згідно технічного звіту з виготовлення державного акту на право постійного користування землею за матеріалами інвентаризації земель Придніпровської залізниці дистанції шляху Великий Токмак лінії Комиш-Зоря-Каховка Токмацького району Запорізької області, який став підставою для виготовлення державного акту на право постійного користування землею від 01.04.1998 серії І-ЗП № 002513. За результатами проведеного аналізу складено висновок фахівця від 10.06.2019, відповідно до якого встановлено відомості, які дають підстави вважати, що межі зазначених земельних ділянок перетинаються. Орієнтовна площа перетину складає 0,3546 га.

15. На підставі вказаних обставин АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом у даній справі.

16. Як вже зазначалося вище, суди у задоволенні позовних вимог відмовили оскільки вважали, що Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження накладання земельних ділянок та конкретного розміру і місця розташування земельних ділянок, що перетинаються.

16.1. Так суди вказали, що право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2311000000:01:043:0131 площею 4,1000 га за адресою: вул. Ковальська, м. Токмак, Запорізька область було зареєстровано за Токмацькою міською радою відповідно до закону з тих підстав, що дана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту (місто Токмак Запорізької області). Водночас, відповідно до матеріалів інвентаризації земельної ділянки, на підставі яких було складено державний акт на право постійного користування землею від 01.04.1998 серії І-ЗП №002513, земельна ділянка розташована на території Остриківської сільської ради Токмакського району, тобто за межами населеного пункту Токмак. AT «Укрзалізниця» не надано жодного доказу того, яким чином земельна ділянка, яка знаходиться у комунальній власності Токмацької міської ради (розташована у межах міста Токмак), може накладатись на земельну ділянку державної форми власності, яка розташована за межами населеного пункту.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій

17. Позаяк доводи касаційної скарги по суті спору не були підставою для відкриття касаційного провадження у даній справі, то вони касаційним судом не розглядаються. З урахуванням меж розгляду справи Верховним Судом, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла таких висновків.

18. В ході розгляду цієї справи Позивачем до судів подавалося клопотання про зупинення її розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України до розгляду господарської справи № 908/722/20, в якій Позивачем заявлено вимоги до Токмацької міської ради, ТОВ «Інвестиційна компанія Енерго-Альянс» та ТОВ «Придніпровська Біотес» про визнання незаконними та скасування рішень Токмацької міської ради від 21.09.2017 № 20 «Про дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки юридичній особі», від 17.01.2018 №1 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду юридичній особі»; визнання недійсним договору оренди землі від 17.01.2018 № 319 укладеного між Токмацькою міською радою та ТОВ «Інвестиційна компанія Енерго-Альянс», визнання недійсним договору суборенди землі № ПБ-001/18 від 07.05.2018, укладеного між ТОВ «Інвестиційна компанія Енерго-Альянс» та ТОВ «Придніпровська Біотес».

18.1. В обґрунтування своїх клопотань Позивач посилався на те, що вирішення питання щодо законності рішення міської ради про відведення спірної земельної ділянки в межах затвердженого проекту землеустрою та подальшої передачі в користування має преюдиціальне значення та безпосередньо впливає на предмет доказування в справі № 908/1908/19, де вирішується питання про витребування із чужого незаконного володіння частини спірної земельної ділянки. Тому, на думку Позивача, об`єктивно неможливо розглянути питання щодо витребування земельної ділянки без вирішення правомірності набуття цієї земельної ділянки.

19. Згідно пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, — до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Стаття 227 ГПК України містить вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі, при наявності яких суд зобов`язаний це зробити.

19.1. Причиною зупинення провадження у справі згідно вказаної норми Господарського процесуального кодексу України є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

19.2. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, та чим зумовлюється неможливість розгляду справи.

19.3. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення (частина 4 статті 75 ГПК України). Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

19.4. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

20. За приписами частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

21. Суди установили, що предметом розгляду у господарський справі № 908/722/20 є вимоги Позивача про визнання незаконними та скасування рішень Токмацької міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду юридичній особі, а також визнання недійсними договору оренди і суборенди земельної ділянки.

21.1. В той же час, позовні вимоги у справі № 908/1908/19 заявлені з інших підстав та обґрунтовані лише фактом накладення меж земельних ділянок. У позові Позивач не посилається на обставини незаконності рішення про надання земельної ділянки в оренду та недійсності договорів оренди і суборенди земельних ділянок.

22. З огляду на викладене, абсолютно правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що у предмет доказування при розгляді даної справи не входить оцінка судом питань, щодо законності/незаконності рішення про надання земельної ділянки в оренду та недійсності договорів оренди і суборенди земельних ділянок, а тому розгляд таких позовних вимог у справі № 908/722/20 не перешкоджає вирішенню судом спору у даній справі № 908/19808/19 з підстав накладення меж земельних ділянок відповідно до наданих сторонами доказів щодо цієї обставини.

23. Як раціонально відмітив апеляційний господарський суд, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий ті ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

23.1. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

23.2. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національна судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопаде 2006 року у справі «Красношапка проти України»).

24. Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що зібрані у справі докази дозволяли встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що наразі відсутні підстави для зупинення провадження у справі № 908/1908/19 до розгляду господарської справи № 908/722/20 і порушень норм процесуального права при наданні такого висновку судами не допущено.

24.1. Більше того, у випадку встановлення господарським судом під час розгляду справи № 908/722/20 істотних для даної справи (№ 908/1908/19) обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі АТ «Українська залізниця», останнє не позбавлене права звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

25. Крім клопотання про зупинення провадження у справі, Позивачем до апеляційного господарського суду подавалося такого і клопотання про долучення додаткових доказів, а саме: матеріалів геодезичних вишукувань та перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість), що виконані сертифікованим інженер-геодезистом Нестеренко С.Я. Апеляційний суд відмовив у прийнятті вказаних документів і на думку скаржника, зробив це необґрунтовано.

26. Так, за приписами частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

27. Обґрунтовуючи неможливість подання матеріалів геодезичних вишукувань та перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) до суду першої інстанції, Позивач зазначив, що 11.02.2020 в судовому засіданні місцевого господарського суду його представник заявив клопотання про відкладення розгляду справи для виготовлення витребуваної експертом документації, а також клопотання про виклик експерта в судове засідання для надання роз`яснень щодо витребуваних документів, а саме відносно доцільності виготовлення загальної геодезичної зйомки та можливості обмежитись саме ділянкою де виявлено перетинання.

27.1. Після відмови господарського суду першої інстанції в задоволенні перелічених клопотань Позивач замовив комплекс топографо-геодезичних робіт щодо відновлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Регіональної філії «Придніпровська залізниця».

27.2. Враховуючи обсяг робіт, а саме те, що обстежувана земельна ділянка розташована уздовж залізничної колії на відрізку 88-89 км.; введені в країні обмеження відповідно до постанови до постанови Кабінету Міністрів від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширення на території України короновірусу COVID-19», з подальшим подовженням, ускладнили виконання замовлених робіт та їх виконання потребувало більше часу, ніж за стабільної роботи, скаржник вважає, що не надав матеріали геодезичних вишукувань до суду першої інстанції з об`єктивних причин, що від нього не залежали.

28. Апеляційний суд з`ясував, що з наданих Позивачем матеріалів геодезичних вишукувань та перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) неможливо встановити, коли заявник звернувся до інженера-геодезиста Нестеренко С.Я., однак із пояснювальної записки спеціаліста слідує, що комплекс робіт виконано у червні 2020 року, тобто через два місяці після винесення рішення суду першої інстанції.

29. Господарський процесуальний кодекс України допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак неприйнятною є ситуація, коли суд першої інстанції відмовив у позові, а заявник апеляційної скарги просить долучити до апеляційної скарги матеріали дослідження (висновок), який виготовлено на його замовлення після вирішення справи судом першої інстанції.

29.1. Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції, однак під час розгляду справи місцевим господарським судом Позивач не повідомляв суд про неможливість надання матеріалів геодезичних вишукувань та перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість). За таких обставин, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає у діях суду апеляційної інстанції жодних порушень норм ГПК України при відмові у задоволенні клопотання Позивача про долучення додаткових доказів.

30. У постанові Верховного Суду від 11.09.2019 по справі № 922/393/18 викладена правова позиція щодо подання доказів до суду апеляційної інстанції. Так, у тій справі касаційний суд підтвердив дотримання процесуальних процедур судом попередньої інстанції, який відхилив клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткового доказу через те, що цей доказ датований вже після прийняття рішення судом першої інстанції.

30.1. Верховний Суд вказав, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

30.2. Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17 та від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15.

31. Посилання ж скаржника на те, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про виготовлення вказаної документації (доказів, які Позивач намагався долучити до матеріалів справи у суді апеляційної інстанції) також відхиляються касаційним судом, як необґрунтовані, адже відповідно до вимог частин 1, 4 статті 80, пункту 8 частини 3 статті 162 ГПК України вказані докази Позивач мав би надати суду, ще під час подання позовної заяви та/або повинен був повідомити суд та зазначити, що вказаний доказ, ним не може бути подано, причини цього, а також навести докази, які підтверджують, що Позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

32. Додатково, Верховний Суд вважає доцільним акцентувати увагу на тому, що для встановлення факту перетину земельних ділянок у даній справі та конкретної площі земельних ділянок, що накладаються ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.11.2019 за клопотанням представника Позивача та Відповідача-2, суд призначав комплексну судову земельно-технічну та оціночно-земельну експертизу, проведення якої було доручено експертам Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

32.1. Разом із цим, 25.03.2020 на адресу суду супровідним листом Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 17.03.2020 № 1060/1061-19/20 матеріали справи № 908/1908/19 були повернуті без проведення судової експертизи у зв`язку з не оплатою Позивачем вартості висновку судового експерта по рахунку № 120 від 23.01.2020.

32.2. Тобто, у даній справі Позивачем було ініційовано судову експертизу для встановлення обставин на яких він наполягає, але в подальшому сам Позивач ухилився від участі в проведенні експертизи і тепер фактично результати власної недбалості намагається поставити у вину судам попередніх інстанцій, що на думку Верховного Суду є неприйнятним та таким, що виходить за межі добросовісного користування процесуальними правами.

33. Посилання скаржника на порушення судами процесуальних норм у зв`язку з тим, що запровадження загальнодержавного карантину з 11.03.2020 позбавило Позивача можливості здійснити оплату експертизи також є безпідставним, оскільки останнім не наведено жодного обґрунтування з посиланням на норми закону, яким чином запровадження загальнонаціонального карантину у березні 2020 року завадило AT «Укрзалізниця» реалізувати свої процесуальні права та здійснити оплату експертизи з листопада 2019 року (провадження у справі зупинено 20.11.2019, поновлено у зв`язку з непроведенням оплати експертизи — 31.03.2020).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення — без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

35. В ході здійснення касаційного провадження у даній справі з підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини 2 статті 297 ГПК України Верховним Судом не було встановлено допущених судами порушень норм процесуального права з наведених у касаційній скарзі мотивів, а тому і підстав для зміни чи відміни оскаржуваних судових рішень касаційний суд не вбачає.

36. Судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28 вересня 2020 року і рішення Господарського суду Запорізької області від 28 квітня 2020 року у справі № 908/1908/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.