20201221 № 905/98/20 ВС: витребування, повернення майна, немайновий спір

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 905/98/20

Витребування і повернення майна може мати вартісний, грошовий вираз такої матеріально-правової вимоги, що виражається у вартості спірного майна, і носити характер майнового спору. Проте не завжди такі позовні вимоги носять майнову направленість.

Так, у справі, що розглядається, позов прокурором поданий про повернення земельної ділянки орендодавцю — власнику майна від орендаря у зв`язку з тим, що договір оренди, на підставі якого орендар користувався річчю, припинився. За результатами вирішення спору шляхом задоволення позову в даному випадку не відбувається зміна приналежності спірного майна, а захищаються інтереси власника землі, що проявляються щодо відповідача у зобов`язально-правовій формі, а саме у формі обов`язку орендаря повернути об`єкт оренди після закінчення строку дії договору оренди.

Тобто позов, поданий прокурором у даній справі, є немайновим, оскільки за свою суттю позовна вимога прокурора не направлена на «збагачення» позивача, яке можна оцінити вартісно.

Така правова позиція узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним в постанові від 02.12.2020 у справі №905/105/20.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. — головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 (колегія суддів: Барбашова С.В. — головуючий, Пелипенко Н.М., Пушай В.І.) та ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.02.2020 (суддя Величко Н.В.)

за позовом заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Бауман Євгенії Вікторівни

про повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ :

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Звернувшись в суд в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради (далі — позивач), заступник керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 (далі — прокурор) просив зобов`язати Фізичну особу-підприємця Бауман Євгенію Вікторівну (далі — відповідач) повернути на користь Маріупольської міської ради земельну ділянку загальною площею 0,0500 га, яка розташована за адресою: по вул. Троїцька (50 років СРСР) в Центральному районі м. Маріуполя, кадастровий номер 1412300000:04:017:0172, що була надана в оренду відповідачу.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір оренди, на підставі якого відповідач користувалась земельною ділянкою припинився, проте земельна ділянка позивачу не була повернута.

1.3. При поданні позову прокурором був сплачений судовий збір в розмірі 1 921,00 грн як за позовну заяву немайнового характеру.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.02.2020, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2020, позовну заяву повернуто заявнику на підставі ч.4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК України), оскільки заявник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, не сплатив судовий збір у належному розмірі.

2.3. Судові рішення мотивовані тим, що вимога про повернення земельної ділянки є майновою вимогою, тому судовий збір в даній справі має сплачуватись за ставками, встановленими для позовних вимог майнового характеру.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. В касаційній скарзі прокурор просить скасувати вищевказані ухвалу і постанову та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.

3.2. В скарзі прокурор посилається на те, що враховуючи предмет і підстави позову, його вимоги є немайновими, зазначаючи про порушення судами норм процесуального права.

4. Мотивувальна частина

4.1. Предметом позову у даній справі є вимога про зобов`язання відповідача повернути на користь Маріупольської міської ради земельну ділянку загальною площею 0,0500 га, що була надана відповідачу на підставі рішення позивача та договору оренди. Договір оренди припинився, а відповідач земельну ділянку позивачу не повернув.

4.2. Відповідно до частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (п.2).

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 2 статті 4 вказаного Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2), а позовної заяви немайнового характеру — 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2).

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) — це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Згідно пункту 3 частини 3 статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів — сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування — вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, — загальною сумою всіх вимог.

4.3. Майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19.

4.4. Витребування і повернення майна може мати вартісний, грошовий вираз такої матеріально-правової вимоги, що виражається у вартості спірного майна, і носити характер майнового спору. Проте не завжди такі позовні вимоги носять майнову направленість.

Так, у справі, що розглядається, позов прокурором поданий про повернення земельної ділянки орендодавцю — власнику майна від орендаря у зв`язку з тим, що договір оренди, на підставі якого орендар користувався річчю, припинився. За результатами вирішення спору шляхом задоволення позову в даному випадку не відбувається зміна приналежності спірного майна, а захищаються інтереси власника землі, що проявляються щодо відповідача у зобов`язально-правовій формі, а саме у формі обов`язку орендаря повернути об`єкт оренди після закінчення строку дії договору оренди.

Тобто позов, поданий прокурором у даній справі, є немайновим, оскільки за свою суттю позовна вимога прокурора не направлена на «збагачення» позивача, яке можна оцінити вартісно.

Така правова позиція узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним в постанові від 02.12.2020 у справі №905/105/20.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

4.5. Таким чином суди невірно застосували норми права та безпідставно дійшли висновку про подання прокурором майнового позову, і відповідно незаконно повернули позовну заяву у зв`язку зі сплатою прокурором судового збору не у встановленому законом розмірі.

Отже, прийняті судами ухвала та постанова підлягають скасуванню відповідно до положень статті 310 ГПК України, а справа — направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.02.2020 скасувати, а справу №905/98/20 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

В.Ю. Уркевич