20201223 ВС № 639/7253/18 прилюдних торгів, напис нотаріуса

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Постанова

Іменем України

23 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 639/7253/18

провадження № 61-1287св20

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця — учасника прилюдних торгів. Враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб’єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

У цій справі, враховуючи те, що виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводилась примусова процедура продажу рухомого майна на оспорюваних електронних торгах, визнаний у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, то правильним є висновок про недійсність електронних торгів, які були проведені на підставі такого виконавчого напису, що призвело до порушення майнових прав позивача.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого —

Ступак О. В.,

суддів:

Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,

Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач — ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Державне підприємство «Сетам», приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Семендяєв Олександр Сергійович,

третя особа — Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року у складі судді Єрмоленко В. Б. та постанову Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Сащенко І. С., Коваленко І. П., Овсяннікової А. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Державного підприємства «Сетам» (далі — ДП «Сетам»), приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О. С., третя особа — Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі — ПАТ «Укрсоцбанк»), про визнання електронних торгів з продажу автомобіля Nissan X-Trail, 2.5 CVT SE SG, 2008 року випуску, легковий універсал-В, двигун № НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 , сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , протоколу проведення електронних торгів від 28 грудня 2017 року № 308111, виданого ОСОБА_2 , акта від 04 січня 2018 року про проведення електронних торгів, складеного приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О. С., свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_2 , виданого на підставі акта про проведення електронних торгів, недійсними, витребування автомобіля з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 .

Позовна заява мотивована тим, що на підставі виконавчого напису № 11638, виданого 20 червня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. про звернення стягнення на належний йому транспортний засіб, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Семендяєв О. С. відкрив виконавче провадження. У грудні 2017 року у позивача вилучено автомобіль, 28 грудня 2017 року ДП «Сетам» провело електронні торги з реалізації транспортного засобу і переможцем оголошено відповідача ОСОБА_2 , яким сплачено 272 400,00 грн.

Позивач вважав, що електронні торги у виконавчому проваджені з реалізації належного йому на праві власності автомобіля відбулися з порушенням встановлених законодавством правил та процедури проведення торгів, у зв`язку з тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2018 року у справі № 642/6377/17 виконавчий напис, яким звернуто стягнення на належний йому транспортний засіб, визнано таким, що не підлягає виконанню. Крім того, позивач посилався на те, що ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 10 січня 2018 року накладено арешт на транспортний засіб шляхом заборони вчиняти будь-які дії з автомобілем, і на теперішній час ОСОБА_1 залишається власником транспортного засобу.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову у вигляді заборони відчуження автомобіля марки «Nissan» моделі «Х-Trail 2.5 CVT SE SG», 2008 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_3 , та заборони державної перереєстрації автомобіля «Nissan» моделі « Х-Trail 2.5 CVT SE SG», 2008 року випуску, легковий універсал-В, державний номерний знак НОМЕР_3 , накладені ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 січня 2019 року і постановою Харківського апеляційного суду від 26 березня 2019 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що проведення оспорюваних електронних торгів з реалізації автомобіля Nissan X-Trail 2008 року випуску, відбулися з дотриманням процедури їх проведення та без порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», тому підстав для визнання недійсними електронних торгів, протоколу електронних торгів та іншого немає.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, не є підставою для визнання оспорюваних електронних торгів недійсними, оскільки на час їх проведення такий виконавчий напис був чинним.

Постановою Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року — без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції повно і всебічно з`ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У січні 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. До касаційної скарги заявник додав клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:

— не звернули увагу на те, що позивача не було повідомлено про відкриття виконавчого провадження, оголошення в розшук, арешт та проведення оцінки його автомобіля «Nissan» моделі «Х-Trail 2.5 CVT SE SG», 2008 року випуску, легковий універсал-В, державний номерний знак НОМЕР_3 ;

— не врахували наявність преюдиційного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2018 року у справі № 642/6377/17, яке набрало законної сили, про визнання виконавчого напису № 11638, вчиненого 20 червня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., таким, що не підлягає виконання з моменту його вчинення;

— не звернули увагу на те, що на момент виникнення спірних правовідносин у статті 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не було передбачено такого позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса;

— не надали належної оцінки тому, що на час проведення оспорюваних електронних торгів у провадженні Ленінського районного суду м. Харкова вже знаходилась позовна заява про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, із клопотанням про забезпечення позову;

— проігнорували те, що оскільки оспорювані електронні торги проведені 28 грудня 2017 року на підставі виконавчого напису нотаріуса, який в подальшому визнано таким, що не підлягає виконанню з моменту його вчинення, то вони в силу статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) підлягають визнанню їх недійсними.

У березні 2020 року від ДП «Сетам» із застосуванням засобів поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому заявник, не погоджуючись з доводами касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення — без змін.

Також у відзиві ДП «Сетам» навело попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які воно очікує понести в зв`язку із розглядом справи (8 000,00 грн), та вказало на те, що докази на підтвердження розміру витрат на надання професійної правничої допомоги будуть надані протягом п`яти днів після винесення постанови суду касаційної інстанції.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2020 року (після усунення недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано матеріали справи № 639/7253/18 із суду першої інстанції, встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу. Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року.

У березні 2020 року матеріали справи № 639/7253/18 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2020 року справу № 639/7253/18 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі — Закон № 460-ІХ).

Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана до Верховного Суду усічні 2020 року, то вона підлягає розгляду у порядку визначеному в ЦПК України в редакції до 08 лютого 2020 року.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню із таких підстав.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06 серпня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 820/2-27/21/03/8-252, відповідно до умов якого банком надано ОСОБА_1 кредит у розмірі 34 952,00 дол. США для придбання автомобіля Nissan X-Trail, 2008 року випуску.

У якості забезпечення виконання зобов`язань укладено договір застави вказаного автомобіля від 06 серпня 2008 року № 820/3-27/21/03/8-311, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т. В., № 3323.

В порушення умов договору відповідач зобов`язання за вищевказаним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 14 лютого 2017 року ОСОБА_1 мав заборгованість в сумі 56 789,39 дол. США.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 02 серпня 2017 року у справі № 642/1463/17 позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 56 789,39 дол. США, з яких: сума заборгованості за кредитом — 30 107,29 дол. США, сума заборгованості за відсотками — 26 682,10 дол. США, а також судові витрати зі сплати судового збору у сумі 22 909,89 грн.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2017 року заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 02 серпня 2017 року у справі № 642/1463/17 в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 56 789,39 дол. США скасовано, у позові в цій частині відмовлено. Також заочне рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» витрат зі сплати судового збору у сумі 22 909,89 грн скасовано. Стягнуто з ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати, понесені ним зі плати судового збору у сумі 8 100,00 грн. У іншій частині заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.

20 червня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. на підставі заяви представника ПАТ «Укрсоцбанк» від 20 червня 2017 року вчинено виконавчий напис № 11638, яким запропоновано звернути стягнення на предмет застави — автомобіль марки «Nissan» моделі «Х-тrail», 2008 року випуску, сірого кольору, власником якого є ОСОБА_1 , та за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна, задовольнити вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» щодо стягнення заборгованості за період з 11 липня 2014 року по 14 лютого 2017 року, а саме: заборгованості за кредитом — 30 107,29 дол. США, заборгованості за відсотками за користування кредитом — 26 682,10 дол. США; загальна сума заборгованості становить 56 789,39 дол. США, а також сума сплати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису.

21 листопада 2017 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О. С. відкрито виконавче провадження № 55219960 на підставі виконавчого напису від 20 червня 2017 року № 11638, здійсненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А., про звернення стягнення на транспортний засіб марки «Nissan» моделі «Х-тrail», 2008 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_4 , легковий універсал, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 . Також 21 листопада 2017 року приватним виконавцем винесено постанови про розшук майна боржника ОСОБА_1 та про накладення арешту на зазначений транспортний засіб.

04 грудня 2017 року транспортний засіб марки «Nissan» моделі «Х-тrail», 2008 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_4 , легковий універсал, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , розшукано та тимчасово затримано, що підтверджується актом від 05 грудня 2017 року.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О. С. від 07 грудня 2017 року призначено суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс», який має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, і 08 грудня 2017 року надійшов висновок, яким визначена початкова вартість автомобіля, що належить ОСОБА_1 , для реалізації на публічних торгах ( аукціоні) в сумі 272 400,00 грн.

З наданих приватним виконавцем матеріалів виконавчого провадження № 55219960 вбачається, що 12 грудня 2017 року ОСОБА_1 разом з представником ознайомився з матеріалами виконавчого провадження. Крім того, при затриманні автомобіля 04 грудня 2017 року йому повідомлена причина вилучення майна.

Протоколом проведення електронних торгів № 308111 підтверджено, що торги відбулися 28 грудня 2017 року, переможцем торгів визнано ОСОБА_2 , який у визначений строк перерахував кошти на депозитний рахунок приватного виконавця у сумі 258 780,00 грн.

04 січня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О. С. складено акт № 55219960 про проведення електронних торгів. Платіжним дорученням від 04 січня 2018 року № 31 ПАТ «Укрсоцбанк» перерахована стягнута сума боргу за виконавчим написом у розмірі 229 594,50 грн. Транспортний засіб передано ОСОБА_2 .

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О. С. від 05 січня 2018 року закінчено виконавче провадження № 55219960 на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з виконанням виконавчого документа.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року, у справі № 642/6377/17 визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., зареєстрований в реєстрі за № 11638 від 20 червня 2017 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості у розмірі 56 789,39 дол. США та суми сплати за вчинення виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню.

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 зазначав, що, оскільки електронні торги проведені 28 грудня 2017 року на підставі виконавчого напису нотаріуса, який визнано таким, що не підлягає виконанню з моменту його вчинення, тому в силу статей 203, 215 ЦПК України електронні торги і видані на підставі них протокол проведення торгів, акт, свідоцтво про право власності підлягають визнанню недійсними та такими, що проведені із порушенням процедури реалізації належного позивачу автомобіля.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що проведення оспорюваних електронних торгів з реалізації автомобіля Nissan X-Trail, 2008 року випуску, відбулися з дотриманням процедури їх проведення та без порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», тому підстав для визнання недійсними електронних торгів, протоколу електронних торгів та іншого немає.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, не є підставою для визнання оспорюваних електронних торгів недійсними, оскільки на час їх проведення такий виконавчий напис був чинним.

Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та їх нормативно-правове обґрунтування

Щодо позовних вимог про визнання недійсними електронних торгів, протоколу, акта та свідоцтва

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Предметом позовних вимог у цій справі є зокрема позовні вимоги про визнання електронних торгів недійсними.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на момент проведення спірних торгів) реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, визначено, що електронні торги — це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця — учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).

Згідно з частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою — третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Ураховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 ЦК України).

Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15; від 12 жовтня 2016 року, у справі № 6-1981цс16, підставою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушень вимог закону при проведенні прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, виконавче провадження № 55219960 відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О. С. на підставі виконавчого напису від 20 червня 2017 року № 11638, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., про звернення стягнення на транспортний засіб марки «Nissan» моделі «Х-ТRAIL», 2008 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_4 , легковий універсал, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , який належав позивачу ОСОБА_1 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2018 року у справі № 642/6377/17 виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., зареєстрований в реєстрі за № 11638 від 20 червня 2017 року, визнано таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з порушенням вимог частини першої статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Враховуючи те, що виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводилась примусова процедура продажу рухомого майна на оспорюваних електронних торгах, визнаний у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, Верховний Суд дійшов висновку про недійсність електронних торгів, які були проведені на підставі такого виконавчого напису, що призвело до порушення майнових прав позивача.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд і у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18), від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц (провадження № 61-21320св18), від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18), від 03 липня 2019 року у справі № 372/4917/13 (провадження № 61-11606св18), від 19 серпня 2020 року у справі № 202/1698/17 (провадження № 61-6431св20).

Таким чином, в силу статей 203, 215 ЦПК України є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними електронних торгів з продажу автомобіляNissan X-Trail, 2.5 CVT SE SG, 2008 року випуску, легковий універсал-В, двигун № НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 , сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , а також виданих за результатами цих торгів: протоколу проведення електронних торгів, акта приватного виконавця про проведення електронних торгів та свідоцтва про право власності на спірний автомобіль.

Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу, на вказане увагу не звернули, неправильно застосували до виниклих правовідносин норми матеріального права та дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Щодо позовних вимог про витребування майна

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (частина друга статті 388 ЦК України).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16, який у подальшому підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (провадження № 14-132цс18).

Застосовуючи положення частини другої статті 388 ЦК України про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті електронних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.

Із матеріалів цієї справи вбачається та встановлено судом, що спірний автомобіль вибув з володіння позивача та був реалізований на електронних торгах на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А. від 20 червня 2017 року під реєстровим номером 11638, цей наказ рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2018 року у справі № 642/6377/17 визнано таким, що не підлягає виконанню, тому у розумінні положень статті 388 ЦК України спірне рухоме майно вибуло з володіння позивача поза його волею.

Отже, позовні вимоги про витребування із незаконного володіння ОСОБА_2 спірного автомобіля Nissan X-Trail, 2.5 CVT SE SG, 2008 року випуску, легковий універсал-В, двигун № НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 , сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , в порядку визначеному частиною першою статті 388 ЦК України, також підлягають задоволенню.

Суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір, що виник між сторонами справи, на вищевказане уваги не звернули та дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову і у цій частині.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 412 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 412 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка чи оцінка доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення судів першої й апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з підстав наведених у мотивувальній частині цієї постанови.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із розподілу судових витрат.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Частинами першою-другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову — на відповідача; 2) у разі відмови в позові — на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову — на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на висновки Верховного Суду щодо суті касаційної скарги та задоволення позовних вимогОСОБА_1 , в порядку частин першої та другої статті 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню фактично сплачений судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, а саме: 15 070,40 грн ((2 357,00 грн + 704,80 грн) + 5 151,00 грн + 6 857,60 грн), тобто по 5 023,47 грн з кожного.

Керуючись статтями 141, 406, 409, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року скасувати,ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Семендяєва Олександра Сергійовича, третя особа — Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про визнання електронних торгів, протоколу про проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.

Визнати недійсними електронні торги, проведені 28 грудня 2017 року Державним підприємством «Сетам» із реалізації автомобіля Nissan X-Trail, 2.5 CVT SE SG, 2008 року випуску, легковий універсал-В, двигун № НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 , сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 .

Визнати недійсним протокол проведення електронних торгів № 308111, проведених 28 грудня 2017 року Державним підприємством «Сетам» із реалізації автомобіля Nissan X-Trail, 2.5 CVT SE SG, 2008 року випуску, легковий універсал-В, двигун № НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 , сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 .

Визнати недійсним акт приватного виконавця про проведення електронних торгів № 55219960, проведених 28 грудня 2017 року Державним підприємством «Сетам» із реалізації автомобіля Nissan X-Trail, 2.5 CVT SE SG, 2008 року випуску, легковий універсал-В, двигун № НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 , сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , складений 04 січня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семедяєвим Олександром Сергійовичем.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на автомобіль Nissan X-Trail, 2.5 CVT SE SG, 2008 року випуску, легковий універсал-В, двигун № НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 , сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , що видане на ім`я ОСОБА_2 .

Витребувати з володіння ОСОБА_2 автомобіль Nissan X-Trail, 2.5 CVT SE SG, 2008 року випуску, легковий універсал-В, двигун № НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 , сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва Олександра Сергійовича на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору за розгляд справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій по 5 023,47 грн з кожного.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий

О. В. Ступак

Судді:

І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко