Роз’яснення
від 6 січня 2021 року
Державна податкова служба України
№ 101/ІПК/99-00-04-03-03-09
Щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи фізичною особою
Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи фізичною особою, яка отримала спадщину від матері у 2020 році, та в межах компетенції повідомляє.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента/нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Кодексу (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Особливості оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 Кодексу.
Об’єкти спадщини платника податку з метою оподаткування визначено п. 174.1 ст. 174 Кодексу.
Відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Кодексу об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Згідно з п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV Кодексу вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені
Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Разом з тим для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою 18 відс., визначеною у п. 167.1 ст. 167 Кодексу (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Кодексу).
Згідно з п.п. 174.3 ст. 174 Кодексу дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб річної декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Кодексу, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до Кодексу.
Водночас, п. 179.2 ст. 179 Кодексу визначено, що відповідно до розділу IV Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку.
Враховуючи викладене, дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого фізичною особою – спадкоємцем (резидентом/нерезидентом) від члена сім’ї спадкодавця (резидента/нерезидента) першого ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб з урахуванням норм ст. 174 Кодексу.
При цьому зазначена фізична особа не зобов’язана включати вартість (суму) такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, у тому числі документи, які підтверджують родинний зв’язок, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.
Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Кодексу).
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.