ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 року

м. Київ

справа № 640/9172/20

адміністративне провадження № К/9901/2723/21

Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.

Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону №2464-VI.

Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19.

При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2020 (суддя Арсірій Р.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 (головуючий суддя Шурко О.І., судді Василенко Я.М., Оксененко О.М.),

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 (далі — ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі — ГУ ДПС, відповідач), у якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу № Ф-57405-17-у від 15.05.2019 про сплату боргу(недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний соціальний внесок) в розмірі 21 030,90 грн.

Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 29.05.2020, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020, позовну заяву повернув на підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС).

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить ці судові рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована доводами позивачки, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що вона пропустила строк звернення до суду з позовом. Позивачка зазначає, що строк, протягом якого вона могла звернутися до суду з позовом, визначений частиною другою статті 122 КАС як шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки про вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-57405-17-у від 15.05.2019 вона дізналась після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження за АСВП № 60684076 Солом`янського районного відділу Державної виконавчої служби м Києва ГТУЮ у м. Києві у січні 2020 року, то на дату звернення з позовом (24.04.2020) строк звернення до суду не пропустила.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС).

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі — Закон №2464-VI), як зазначено в його преамбулі, є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацами четвертим — шостим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзаци восьмий, дев`ятий частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI).

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску може бути оскаржена до суду протягом 10 календарних днів з дня, коли особа, якої стосується вимога, дізналася (або могла дізнатися) про порушення своїх прав. Дізнавшись про вимогу в січні 2020 року, позивачка, однак, звернулася до суду 24.04.2020, не вказавши поважних причин, з яких вона попустила строк, встановлений частиною четвертою статті 25 Закону № 2464-VI. При виборі норми права, яка підлягає застосуванню, суд першої інстанції врахував висновок Верховного Суду щодо застосування норми частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у подібних правовідносинах у постановах від 17.07.2019 у справі № 0740/1005/18, від 06.08.2019 у справі № 480/106/19.

З таких же мотивів суд апеляційної інстанції залишив без задоволення апеляційну скаргу позивачки на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2020.

Проте, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що за змістом преамбули Закону № 2464-VI цей Закон може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може визначати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.

Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.

Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону №2464-VI.

Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19.

При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 скасувати, а справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

Є.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак