Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого — Смоковича М. І.,

суддів : Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, за участю третіх осіб: Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, дільничного офіцера поліції Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції Назаренка Олександра Володимировича, поліцейських 1-ої роти 2-го батальйону Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Стадніка Олександра Вікторовича, Корнієнко Світлани Василівни, Денежко Олександра Валерійовича, Ковальчука Єгора Олександровича та Новопашен Світлани Сергіївни, про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року, ухваленого у складі головуючого судді Кравченка М. М., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого — Кравця О. О., суддів: Домусчі С. Д., Коваля М. П.

І. Суть спору

1. У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, за участю третіх осіб: Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, дільничного офіцера поліції Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції Назаренка Олександра Володимировича, поліцейських 1-ої роти 2-го батальйону Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Стадніка Олександра Вікторовича, Корнієнко Світлани Василівни, Денежко Олександра Валерійовича, Ковальчука Єгора Олександровича та Новопашен Світлани Сергіївни, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимоги, просить:

1.1. визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі — ГУНП в Одеській області) щодо невиїзду за неодноразовими повідомленнями на телефон за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» о 15.53-15.57 годині, о 16.05 годині, о 16.31 годині 24 жовтня 2019 року та о 10.00 годині, о 10.06 годині 25 жовтня 2019 року про події по АДРЕСА_1 та зобов`язати ГУНП в Одеській області реагувати на всі заяви-повідомлення на телефон за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» про події по АДРЕСА_1 шляхом виїзду на місце події за вказаною адресою в межах покладених повноважень;

1.2. визнати протиправною бездіяльність Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (далі — УПП в Одеській області ДПП) щодо невиїзду за неодноразовими повідомленнями на телефон за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» о 15.53-15.57 годині, о 16.05 годині, о 16.31 годині 24 жовтня 2019 року та о 10.00 годині, о 10.06 годині 25 жовтня 2019 року про події по АДРЕСА_1 та зобов`язати УПП в Одеській області ДПП реагувати на всі заяви-повідомлення на телефон за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» про події по АДРЕСА_1 шляхом виїзду на місце події за вказаною адресою в межах покладених повноважень;

1.3. визнати протиправними дії УПП в Одеській області ДПП щодо надання недостовірної інформації у відповіді за № 329а/з/41/13/05/03-19 від 31 жовтня 2019 року про ненадходження 25 жовтня 2019 року на лінію « 102» повідомлення про події на АДРЕСА_1 від позивача та зобов`язати УПП в Одеській області ДПП утриматись від надання недостовірної інформації щодо подій по АДРЕСА_1;

1.4. визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Одеській області щодо ненадання в порядку Закону України «Про звернення громадян» відповіді про результати розгляду заяви-повідомлення о 10.06 годині 25 жовтня 2019 року ОСОБА_1 про подію на АДРЕСА_1 та зобов`язати ГУНП в Одеській області надати із дотриманням вимог Закону України «Про звернення громадян» відповідь про результати розгляду заяви-повідомлення про подію на АДРЕСА_1 від 25 жовтня 2019 року (о 10.06 годині);

1.5. стягнути з ГУНП в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача моральну шкоду в розмірі 41730,00 гривень;

1.6. стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 41730,00 гривень.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що 24 жовтня 2019 року в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці приватного одноповерхового будинку відбулась подія, яка стала загрозою правам та інтересам громадян, а саме: будівельниками сусідньої ділянки, які відмовлялись називати свої дані, а також дані забудовника і замовника, безпідставно та незаконно зруйновано паркан, який огороджував домоволодіння позивача з метою подальшого заволодіння частини її території. У зв`язку з вчиненням вказаних незаконних дій забудовників, які посягали на права та інтереси мешканців будинку по АДРЕСА_1 і вчинили правопорушення, ОСОБА_3 о 15.53-15.57 годині 24.10.2019 року з мобільного телефону здійснено виклик на телефон за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» ГУНП в Одеській області із заявою-повідомленням про вказану подію та клопотанням щодо реагування працівників поліції.

Однак, органами поліції виклик про подію на АДРЕСА_1 проігноровано, а працівники поліції на місце скоєння правопорушення не прибули взагалі, будь-яких заходів щодо запобігання вчиненню правопорушень, усунення загроз публічній безпеці, тощо, правоохоронці не здійснили. У зв`язку з ігноруванням виклику працівниками поліції та продовженням незаконних дій щодо руйнування паркану біля домоволодіння, о 16.05 години мешканцем будинку ОСОБА_3 знов здійснено виклик на телефон за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» із заявою-повідомленням про вказану подію та клопотанням щодо реагування працівників поліції на незаконні дії по АДРЕСА_1.

Натомість органами поліції повторне повідомлення про подію на АДРЕСА_1 на виклик проігноровано, а працівники поліції на місце скоєння праопорушення не прибули взагалі, будь-яких заходів щодо запобігання вчиненню правопорушень, усунення загроз публічній безпеці, тощо, правоохоронці не здійснили. У зв`язку з продовженням ігнорування викликів працівниками поліції та не припинення незаконних дій щодо руйнування паркану біля домоволодіння, о 16.31 на телефон за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» здійснено виклик адвокатом Жолобчуком Олексієм Леонідовичем , з яким укладено угоду від 24 жовтня 2019 року № 15 про надання правової допомоги ОСОБА_1 , а також укладено угоду про надання правової допомоги ОСОБА_3 , із заявою-повідомленням про вказану подію та клопотанням щодо реагування працівників поліції на незаконні дії по АДРЕСА_1.

Позивач стверджує, що органами поліції втретє повідомлення про подію на АДРЕСА_1 на виклик проігноровано, а працівники поліції на місце скоєння правопорушення не прибули взагалі, будь-яких заходів щодо запобігання вчиненню правопорушень, усунення загроз публічній безпеці, тощо, правоохоронці не здійснили. До завершення дня 24 жовтня 2019 року жоден працівник поліції на місце події так і не прибув, будь-яких заходів щодо запобігання вчиненню правопорушення органами поліції не здійснено взагалі, а будівельниками, з метою самовільного заволодіння земельною ділянкою, повністю зруйновано паркан, який відгороджував земельну ділянку по АДРЕСА_1 від сусіднього будівельного майданчику по вул. Люстдорфська дорога, 100-г . Адвокатом Жолобчуком О. Л. о 10 годині 25.10.2019 року з мобільного телефону на телефон за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» передано заяву-повідомлення про правопорушення по АДРЕСА_1 з клопотанням щодо реагування працівників поліції. Однак, органами поліції повідомлення про застосуванням насильства стосовно представника на АДРЕСА_1 проігноровано, а працівники поліції на місце скоєння правопорушення взагалі не прибули, будь-яких заходів щодо запобігання вчиненню правопорушення, усунення загроз публічній безпеці, тощо, правоохоронці не здійснили.

Крім того, у зв`язку з вчиненням вказаних незаконних дій по АДРЕСА_1 щодо незаконного встановлення паркану та захоплення земельною ділянкою, що супроводжувалось фізичним насильством, о 10.06 годині 25 жовтня 2019 року з мобільного телефону, абонентський номер НОМЕР_1 , власницею ОСОБА_1 здійснено виклик на телефон за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» із заявою-повідомленням про вказану подію та клопотанням щодо реагування працівників поліції і запобігання протиправним діям, які становили загрозу для людей, порушували права та інтереси громадян. Однак, в черговий (п`ятий) раз, органами поліції виклик про подію щодо незаконного встановлення паркану та захоплення територією земельної ділянки по АДРЕСА_1 проігноровано, а працівники поліції на місце скоєння правопорушення не прибули, будь-яких заходів щодо запобігання вчиненню правопорушення, усунення загроз публічній безпеці, тощо, правоохоронці не здійснили.

Таким чином, протягом 24 та 25 жовтня 2019 року працівники поліції не прибули на жоден з п`яти викликів на телефон за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» про події по АДРЕСА_1, чим проявили протиправну бездіяльність.

Вважаючи, що відповідачі грубо порушили вимоги чинного законодавства України, ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.

При цьому позивач зазначає, що їй спричинена моральна шкода, яку вона оцінює в 83460,00 грн. та обґрунтовує порушенням її законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, які потребують від неї додаткових зусиль з організації її подальшого життя.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. 24 жовтня 2019 року на скорочений номер відділу служби « 102» Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення о 15:53 год. від ОСОБА_3 про те, що: «за адресою АДРЕСА_1 фірма «Новий Люстдорф» будує будинок, яким замало території та самовільно знесли огорожу до ділянки заявника».

Заповнену електронну картку № 45046556 оператор комп`ютерного набору 1-ої категорії ОСОБА_5 ввела в Інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» «Цунамі» о 15:57 год., яка автоматично в подальшому надійшла до Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (ЄО ІПНП № 30852 від 24.10.2019) та монітор диспетчера (інспектор-черговий чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області).

4. Своєю чергою інспектор-черговий чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області майор поліції ОСОБА_6 призначив та направив о 15:58 год. на місце події автопатруль «Океан-0104» УПП в Одеській області н/з авто 3483 у складі поліцейських 1-ої роти 2-го батальйону Стадніка Олександра Вікторовича та Корнієнко Світлани Василівни , який підтвердив завдання, проставив відмітку про прибуття о 16:02 год. та інспектор УПП в Одеській області Корнієнко о 16:07 год. надав електронний рапорт — «заявник самостійно звернеться до ВП», що підтверджується формою виводу АРМ 102 (т.2 а.с.10-11) .

5. 24 жовтня 2019 року на скорочений номер відділу служби « 102» Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення о 16:04 год. щодо прискорення наряду поліції з приводу фірми, яка знесла паркан заявника ОСОБА_3 .

Заповнену електронну картку № 45047028 оператор комп`ютерного набору 1-ої категорії ОСОБА_9 ввела в Інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» «Цунамі» о 16:06 год., яка автоматично в подальшому надійшла на монітор диспетчера.

5. В свою чергу інспектор-черговий чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області майор поліції ОСОБА_10 приєднав повідомлення о 16.05 год. до вказаного вище раніше наданого повідомлення (електронну картку № 450465556).

6. 24 жовтня 2019 року на скорочений номер відділу служби « 102» Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення о 16:31 год. від Жолобчука О. Л. про те, що заявник — адвокат представляє інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які 30 хв. тому звертались до поліції з приводу пошкодження огорожі та намаганням захоплення земельної ділянки.

Заповнену електронну картку № 45049119 оператор комп`ютерного набору 1-ої категорії Мантейн ввела в Інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» «Цунамі» о 16:35 год., яка автоматично в подальшому надійшла до Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (ЄО ІПНП № 30855 від 24.10.2019) та монітор диспетчера.

7. Своєю чергою, інспектор-черговий чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Одеській області майор поліції ОСОБА_10 призначив та направив о 16:36 год. на місце події відповідального ТВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області. О 16:38 годині старшим інспектором-черговим чергової частини сектору моніторингу Київського ВП в м. Одесі майором поліції ОСОБА_11 на місце події направлено дільничного офіцера поліції Київського ВП старшого лейтенанта поліції Назаренко О. В . За результатами відпрацювання повідомлення надійшов рапорт ДОП Назаренко О. В. про те, що громадянин ОСОБА_3 самостійно звернеться, у вільний час, до відділу поліції, що підтверджується рапортом Назаренко О. В. , подання якого зазначено у електронній базі (т.2 а.с. 61).

8. В подальшому, 25 жовтня 2019 року на скорочений номер відділу служби « 102» Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення о 10:00 год. від адвоката Жолобчука О. Л. про те, що «працівники забудовника перешкоджають його адвокатській діяльності та штовхають заявника».

Заповнену електронну картку № 45082849 оператор комп`ютерного набору 1-ої категорії Лісовська ввела в Інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» «Цунамі» о 10:02 год., яка автоматично в подальшому надійшла до Київського відділу поліції ГУНП в Одеській області (ЄО ІПНП № 30912 від 25.10.2019) та монітор диспетчера.

9. В свою чергу інспектор-черговий чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_13 призначила та направила о 10:08 год. на місце події СОГ Київського ВП ГУНП та наряд УПП «Океан-0152» н/з авто 3474 у складі поліцейських 1-ої роти 2-го батальйону Денежко Олександра Валерійовича , Ковальчук Єгора Олександровича та Новопашен Світлани Сергіївни , який підтвердив завдання, проставив відмітку про прибуття о 10:24 год. та інспектор УПП в Одеській області Денежко О. В. о 10:48 год. надав електронний рапорт — «із заявником зв`язатись не вдалось, поза зоною досяжності, перевіривши прилеглу територію заявника не виявлено, конфліктних ситуації не виявлено, заяв та клопотань не надходило», що підтверджується також показаннями свідка Денежко О. В. (т.2 а.с.146-150).

10. 25 жовтня 2019 року на скорочений номер відділу служби « 102» Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від ОСОБА_1 о 10:06 год. про те, що за вищевказаною адресою забудовник незаконно на даній території переносить паркан та влаштовує будівництво.

Заповнену електронну картку № 45083141 оператор комп`ютерного набору 1-ої категорії Гайворонська ввела в Інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» о 10:08 год., яка автоматично в подальшому надійшла на монітор диспетчера.

11. Своєю чергою, інспектор-черговий чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_13 приєднала до раніше наданого повідомлення (електронну картку № 45082849).

12. Згідно з відомостями з баз даних МВС 24 жовтня 2019 року о 16:07 поліцейською Корнієнко С. В. в результаті відпрацювання двох вищезазначених викликів було подано електронний рапорт, в якому зазначено, що «заявник самостійно звернеться до ВП». На підтвердження обставин, зазначених у рапорті Корнієнко С.В. , ГУНП в Одеській області у відповіді від 05 листопада 2019 року № 5/1-79аз повідомлено адвоката Жолобчука О. Л. , що станом на 04 листопада 2019 року Київським ВП у м. Одесі ГУНП триває розгляд матеріалів за зверненням ОСОБА_3 зареєстрованих 24 жовтня 2019 року в ITC ІПНП за № 30852 (повідомлення на лінію « 102» за № 45046556 та № 45047028) (Т.2, а.с.8-9).

13. Відповідно до листа ГУНП в Одеській області від 22 листопада 2019 року № 5/1-84аз повідомлення ОСОБА_1 та Жолобчука О. Л. були зареєстровані Київським ВП у м. Одесі. 24 жовтня 2019 року до ITC ІПНП за № 30852, № 30855, об`єднані та розглянуті відповідно до Закону України «Про звернення громадян» й списані до справи (Т.1, а.с. 109).

14. Згідно з відомостями з баз даних МВС 25 жовтня 2019 року о 10:48 поліцейським Денежко О. В. було подано електронний рапорт, в якому зазначено, що «із заявником зв`язатись не вдалось, поза зоною досяжності, перевіривши прилеглу територію заявник не виявлено, конфліктних ситуацій не виявлено, заяв та клопотань не надходило» (Т.2, а.с. 38).

15. Відповідно до листа ГУНП в Одеській області від 05 листопада 2019 року № 5/1 -78аз повідомлення зареєстровані Київським ВП у м. Одесі. 25 жовтня 2019 року до ITC ІПНП за № 30912, зазначені матеріали розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та списано до справи (Т.2, а.с. 4-5).

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

16. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 27 липня 2020 року в позові відмовив.

17. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що при отриманні виклику від громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Жолобчука О. Л. працівники підрозділу « 102» діяли в межах чинного законодавства, без жодного порушення прав та інтересів позивача та не допускали жодної протиправної бездіяльності зі свого боку, а виконали низку дій, які передбачені Інструкцією з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 лютого 2018 року № 111.

18. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності УПП в Одеській області ДПП щодо невиїзду за повідомленнями на телефон за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» о 10.00 годині, о 10.06 годині 25 жовтня 2019 року про події по АДРЕСА_1 та ухвалено у цій частині нове рішення:

18.1. Визнано протиправною бездіяльність УПП в Одеській області ДПП щодо незабезпечення відвідування працівниками поліції місця ймовірного правопорушення по АДРЕСА_1 за повідомленнями на телефон за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» о 10.00 годині, о 10.06 годині 25 жовтня 2019 року про події по АДРЕСА_1.

18.2. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року залишено без змін.

19. П`ятий апеляційний адміністративний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, прийшов до висновку про допущення УПП в Одеській області ДПП бездіяльності, яка полягла у незабезпеченні відвідування працівниками поліції місця ймовірного правопорушення по АДРЕСА_1 за повідомленнями на телефон за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» о 10.00 годині, о 10.06 годині 25 жовтня 2019 року про події по АДРЕСА_1.

19.1. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що дії працівників підрозділу поліції « 102» від громадян ОСОБА_3 та Жолобчука О. Л. як представника ОСОБА_3 , не можна вважати такими, що порушують права та охоронювані законом інтереси позивача ОСОБА_1 , оскільки позивач діє безпосередньо на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а не прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

IV. Касаційне оскарження

20. Позивач подала касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

21. У касаційній скарзі автор наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме стосовно порушення органами (підрозділами) поліції та їх посадовими особами під час реагування на правопорушення або події розділу 2 Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 лютого 2018 року № 111.

22. В обґрунтування позовної вимоги про стягнення моральної шкоди позивач посилається на застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 750/6330/17, а також у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, у яких, зокрема, констатовано, що у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкт владних повноважень покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумності, несправедливості) її розміру, визначеного позивачем.

23. Верховний Суд ухвалою від 02 лютого 2021 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

24. Представники Головного управління Національної поліції в Одеській області, Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Одеській області та Департаменту патрульної поліції подали відзиви на касаційну скаргу, в яких, наполягаючи на безпідставності останньої, просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення — без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

25. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. В силу статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

28. Відповідно до статті 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

29. При цьому згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

30. Основні повноваження поліції містяться у статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» у пункті 5 частини першої якої вказано, що поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

31. Порядок реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події (далі — правопорушення або події), а також оперативного інформування в центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України, територіальних органах поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві (далі — ГУНП), їх територіальних (відокремлених) підрозділах (далі — ТВП) встановлюється Інструкцією з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженою наказом МВС України від 16 лютого 2018 року № 111 (далі — Інструкція № 111).

32. Підпунктом 1 пункту 1 Розділу ІІ Інструкції № 111 обумовлено, що органи (підрозділи) поліції та їх посадові особи під час реагування на правопорушення або події повинні здійснювати реагування на всі повідомлення про правопорушення або події, інформація про які отримана в будь-який спосіб, направлення на місця подій сил і засобів поліції, необхідних для захисту прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяння їх реалізації.

33. Положеннями частини першої статті 30 Закону України «Про Національну поліцію» обумовлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.

34. Згідно з частиною першою статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

35. При цьому за приписами частини третьої статті 15 Закону України «Про звернення громадян» відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

36. Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

37. Згідно з положеннями статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

38. Відповідно до частини першої статті 1167 Цивільного кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

VI. Позиція Верховного Суду

39. Зміст спірних правовідносин, які склались у цій справі, зводиться до питання щодо допущення/недопущення органами поліції протиправних дій та бездіяльності, які порушують права та охоронювані законом інтереси позивача ОСОБА_1 .

40. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині залишення без змін рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року.

В іншій частині постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року не оскаржується.

Відповідачі правом на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції не скористались.

41. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 25 жовтня 2019 року на скорочений номер відділу служби « 102» Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від ОСОБА_1 о 10:06 год. про те, що за вищевказаною адресою забудовник незаконно на даній території переносить паркан та влаштовує будівництво. Заповнену електронну картку № 45083141 оператор комп`ютерного набору 1-ої категорії Гайворонська ввела в Інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» о 10:08 год., яка автоматично в подальшому надійшла на монітор диспетчера.

42. Своєю чергою, інспектор-черговий чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_13 приєднала до раніше наданого повідомлення (електронну картку № 45082849).

43. Таким чином суд апеляційної інстанції встановив, що о 10.06 годині 25 жовтня 2019 року під час реагування на подію по АДРЕСА_1, повідомлену на телефон за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» о 10.00 годині, УПП в Одеській області ДПП порушено положення Інструкції № 111 внаслідок незабезпечення відвідування працівниками поліції місця ймовірного правопорушення, у зв`язку з чим суд задовольнив відповідну позовну вимогу ОСОБА_1 .

44. Водночас суд апеляційної інстанції, визнавши бездіяльність УПП в Одеській області ДПП протиправною, не забезпечив захист прав позивача від порушень з боку суб`єкту владних повноважень.

45. Натомість ОСОБА_1 у позовній заяві зазначала, що їй спричинена моральна шкода, яку вона обґрунтовує порушенням її законних прав, що призвело до моральних страждань, психологічного стресу та створення загрози для безпеки подальшого мирного володіння своїм майном, охорони життя та здоров`я.

46. У відповідності до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

47. За приписами пункту 5 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

48. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

49. В контексті зазначеного колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на приписи статті 6 КАС України, за якими суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

50. Неналежне виконання органами державної влади чи місцевого самоврядування своїх повноважень, що призвело до порушення прав людини, свідчить про невиконання державою в особі відповідного органу її головного обов`язку перед людиною — утверджувати та забезпечувати її права.

51. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

52. Вимога ефективності судового захисту перегукується з міжнародними зобов`язаннями України. Зокрема, стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

53. У справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04, п. 64, від 15 жовтня 2009) Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

54. Отже, адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Сама лише констатація у судовому рішення порушення прав позивача не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним. Особливо якщо позивач вважає, що шкоду йому заподіяно.

55. Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження — емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).

56. Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнала психологічних страждань та розчарувань, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

57. У практиці Європейського Суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (див. наприклад, Рисовський проти України, № 29979, п. 86, 89, від 20 жовтня 2011, Антоненков та інші проти України, № 14183/02, п. 71, 22 листопада 2005).

58. Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.

59. Аналогічна правова позиція міститься у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 750/6330/17.

60. З огляду на встановлені попередніми інстанціями обставини, колегія суддів вважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції, що позовні вимоги стосовно відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.

61. Слід зазначити, що сам факт визнання судом порушення відповідачем прав позивача в даному випадку буде достатньою та справедливою сатисфакцією, при цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині відшкодування компенсації моральної шкоди, що свідчить про невирішення питання щодо способу відновлення порушеного права.

62. У касаційній скарзі позивач також вказує, що до матеріалів справи додано копію ордеру адвоката серії ОД № 374575 від 24 жовтня 2019 року, відповідно до якого адвокат Жолобчук Олексій Леонідович представляє інтереси позивача у ГУНП в Одеській області на підставі угоди № 15 від 24 жовтня 2019 року. На звороті ордеру міститься примітка про відсутність обмежень в повноваженнях адвоката.

63. Наведене свідчить, що під час розгляду справи судом досліджено докази наявності повноважень представника ОСОБА_1 — адвоката Жолобчука О. Л. на момент здійснення виклику 24 жовтня 2019 року о 16:31 год. за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» щодо подій по АДРЕСА_1 .

64. Отже, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність порушених прав та інтересів позивача внаслідок дій працівників підрозділу за повідомленням на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» від Жолобчука О. Л. як представника ОСОБА_3 є помилковим. Та обставина, що крім ОСОБА_1 , адвокат Жолобчук О. Л. також надавав правову допомогу її батьку — ОСОБА_3 , ніяким чином не впливає на права у зверненні за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» в інтересах ОСОБА_1 .

65. Розглядаючи цю справу, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки аргументам позивача та не вивчив обставин справи щодо звернень Жолобчука О. Л. як представника позивача до органів поліції, що є визначальним при вирішенні питання щодо правомірності дій чи допущення бездіяльності працівниками підрозділу за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» та розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

66. Оскільки порушення допущено судом апеляційної інстанції, Верховний Суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

67. При цьому суд зазначає, що діє в межах повноважень визначених статтею 341 КАС України, частиною другою якої встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

68. Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення, що є порушенням статей 9, 242, 308 КАС України.

69. При встановленні наведених фактів судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального права, які призвели до прийняття необґрунтованого судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

VІІ. Судові витрати

70. Оскільки справа повертається на новий судовий розгляд, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року скасувати, а справу № 420/239/20 в цій частині направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова