ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 480/2004/19

адміністративне провадження № К/9901/34600/19

Колегія суддів зазначає, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що розпочата процедура припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця є підставою для проведення перевірки такої особи, а нормами Податкового кодексу України не передбачено обмежень щодо призначення такої перевірки після проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.

Навпаки, положення Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588, свідчать про те, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа — платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності і така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та подати декларацію за останній базовий податковий (звітний) період.
З урахуванням наведеного, а також того, що фактично позивачем подавалась до контролюючого органу відповідна заява про проведення перевірки, що ним не заперечується, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про правомірність оскаржуваного наказу.
Посилання позивача в касаційній скарзі про те, що в оскаржуваному наказі відсутні посилання відповідну заяву про призначення перевірки та на пункт 78.2 статті 78 Податкового кодексу України не є підставою для визнання протиправним наказу, який був прийнятий у відповідності до вимог законодавства, окрім того, підставою для призначення перевірки було саме припинення підприємницької діяльності фізичної особи (підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78), а не заява про проведення перевірки.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року (суддя Глазько С.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року (судді: Бершов Г.Є. (головуючий), Катунов В.В., Ральченко І.М.) у справі №480/2004/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі — позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі — відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Сумській області від 17.01.2019 № 112 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 ».

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ прийнятий безпідставно, оскільки у контролюючого органу не було передбачених законодавством підстав для прийняття рішення про проведення перевірки позивача, оскільки підприємницька діяльність ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця була припинена 18.12.2017.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що контролюючого органу були підстави для призначення документальної позапланової виїзної перевірки, а наказ від 17.01.2019 № 112 є правомірним та таким, що винесений у відповідності до вимог діючого законодавства, оскільки норми Податкового кодексу України не містять обмежень щодо призначення перевірку фізичної особи-підприємця після проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань 18.12.2017 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Фізичної особи — підприємця ОСОБА_1

17.01.2019 контролюючим органом у зв`язку із припиненням підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 та керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України прийняно наказ № 112 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 ».

Вказаним наказом відповідач призначив проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи — платника податків ОСОБА_1 , який отримував дохід від провадження підприємницької діяльності, з 25 січня 2019 року тривалістю 5 робочих днів.

Перевірку призначено з метою дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 11.08.2017 по 18.12.2017.

Також було встановлено, що 29.03.2018 ОСОБА_1 до Шосткінської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області була подана заява з проханням здійснення перевірки у зв`язку з закриттям підприємницької діяльності.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки не врахували, що відповідач не мав повноважень призначати проведення перевірки на підставі пп.78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України з огляду на те, що підприємницька діяльність ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця була припинена 18.12.2017, перевірка призначена на пп.78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України можлива лише щодо фізичних осіб — підприємців, вказує, що подання ним заяви про проведення перевірки не звільняє відповідача діяти виключно в межах та у спосіб передбачений законодавством, крім того, в оскаржуваному наказі відсутня будь — яка згадка про відповідну заяву .

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, які були наведені позивачем в апеляційній скарзі.

9. Контролюючим органом надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на необґрунтованість доводів касаційної скарги та просить залишити таку без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20.

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

10.2.Пункт 75.1 статті 75.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

10.3. Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

10.4. Підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78.

Документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

10.5. Пункт 78.2 статті 78.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

10.6. Пункт 78.4 статті 78.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

10.7. Пункт 88.2 статті 82.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у підпункті 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, для фізичних осіб — підприємців, які не мають найманих працівників, проводиться у строк, визначений абзацом першим цього пункту, за наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов:

платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності;

платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість;

в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо: використання платником податку найманої праці фізичних осіб; відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах.

11. Порядок обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункт 1 пункту 11.18.

Підставою для зняття фізичної особи — підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.

Дата зняття з обліку фізичної особи — підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.

11.2. Підпункт 4 пункту 11.18.

Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

11.3. Підпункт 4 пункту 11.18.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа — платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Контролюючі органи мають право проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки.

Документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо розпочато процедуру припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені податковим кодексом України, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення платника податків.

13. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється відповідним наказом.

14. Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа — платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у позовній заяві, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 72-78,90 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час розгляду справи судами).

19. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що контролюючий орган при прийнятті ним оскаржуваного наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки діяв у межах та у відповідності до положень податкового законодавства, зокрема, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що розпочата процедура припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця є підставою для проведення перевірки такої особи, а нормами Податкового кодексу України не передбачено обмежень щодо призначення такої перевірки після проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.

Навпаки, положення Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588, свідчать про те, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа — платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності і така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та подати декларацію за останній базовий податковий (звітний) період.

З урахуванням наведеного, а також того, що фактично позивачем подавалась до контролюючого органу відповідна заява про проведення перевірки, що ним не заперечується, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про правомірність оскаржуваного наказу.

Посилання позивача в касаційній скарзі про те, що в оскаржуваному наказі відсутні посилання відповідну заяву про призначення перевірки та на пункт 78.2 статті 78 Податкового кодексу України не є підставою для визнання протиправним наказу, який був прийнятий у відповідності до вимог законодавства, окрім того, підставою для призначення перевірки було саме припинення підприємницької діяльності фізичної особи (підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78), а не заява про проведення перевірки.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Судами першої та апеляційної інстанцій правильно та в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

21. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи законодавство, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року слід залишити без задоволення.

22. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення — без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі № 480/2004/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді

І.Я.Олендер І.А. Васильєва В.П. Юрченко