2016.10.09 № 6-1002цс16 ВСУ: рішення кооператив, оскарження

ГБ кооператив, оскарження рішення представників уповноважених. Приведення у відповідність Статуту до положень законодавства про кооперацію.
067 86-244-17, юридична консультація, судова практика, юрист, адвокат, киев

 П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 Відповідно до статті 15 цього Закону України від 10 липня 2003 року № 1087-IV «Про кооперацію» (далі – Закон № 1087-IV) У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених – за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об’єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Згідно із статтею 41 Закону № 1087-IV кооперативи та кооперативні об’єднання, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов’язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої статути у відповідність із цим Законом. До приведення статутів у відповідність із цим Законом кооперативи та кооперативні об’єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пунктів 19, 21 статуту ГБК «Теремки1» в редакції від 18 червня 1997 року найвищим органом управління кооперативу являються загальні збори чи конференція, а між зборами – правління, яке вирішує усі питання про його подальше членство, та питання пов’язані з життєдіяльністю кооперативу. Загальні збори рахуються повноважними при участі в них не менше половини членів кооперативу у випадку, якщо скликання загальних зборів утруднене, для вирішення питань що відносяться до загальних зборів, можуть скликатися збори уповноважених.

Однак, уповноважені представники ГБК «Теремки1» були обрані на зборах володарів боксів–стоянок кооперативу.

Оскільки уповноважені не були обрані найвищим органом управління кооперативу, яким відповідно до статуту ГБК «Теремки-1» є загальні збори, тому рішення зборів уповноважених кооперативу про виключення членів учасників кооперативу є таким, що прийняте неналежним органом управління.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статею 16 ЦПК України визначено компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ. Так, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Однак, серед встановлених статтею 16 ЦК України способів захисту цивільних прав та інтересів судом, не зазначено такого способу захисту, як оскарження дій, рішень та повноважень кооперативу, які відповідно до закону, статуту обєднання громадян віднесені до його внутрішньої компетенції, та оскарження таких дій не підлягає захисту в судовому порядку.

У контексті обставин справи, зміст спірних правовідносин обмежується з`ясуванням правової природи дій та/ чи бездіяльності зборів уповноважених ГБК «Теремки1», які за законом і статутом віднесені до повноважень цієї самоврядової організації і є питанням їхньої внутрішньої (статутної) діяльності.

Таким чином, на такі спірні правовідносини компетенція суду, згідно вимог статті 16 ЦК України, не поширюється, оскільки дані питання стосуються внутрішньо статутної діяльності цієї організації.

Позивачі, відповідно до статті 38 Закону № 1087-IV, можуть звернутися до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, як до органу, що здійснює контроль за діяльністю ГБК «Теремки1» щодо неправомірності діяльності органів управління цього кооперативу.

 

19 жовтня 2016 року                                м. Київ

 

Судова палата у цивільних справах

                           Верховного Суду України у складі:

 

головуючого Романюка Я.М.,
суддів: Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І.,  
  Лященко Н.П., Сімоненко В.М.,  

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до гаражно-будівельного кооперативу «Теремки–1», ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 про скасування та визнання протиправними протоколів та рішень зборів за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про перегляд судових рішень,

                                          в с т а н о в и л а :

У квітні 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що вони є членами гаражно-будівельного кооперативу «Теремки1» (далі – ГБК «Теремки1»). У кооперативі відсутнє рішення загальних зборів ГБК «Теремки1» про створення такого органу управління як збори уповноважених представників та відсутнє рішення загальних зборів ГБК «Теремки1» про обрання громадян України уповноваженими представниками членів кооперативу із зазначенням їх прізвища, імені та по батькові, адреси проживання, контактних телефонів, паспортних даних, ідентифікаційних кодів, тощо, які мають право приймати рішення від імені всіх інших членів кооперативу. Однак, у порушення вимог статті 15 Закону України від 10 липня 2003 року № 1087-IV «Про кооперацію» (далі – Закон № 1087-IV) зборами уповноважених представників ГБК «Теремки1» від 27 травня 2009 року, 4 березня 2010 року, 9 червня 2010 року, 15 липня 2010 року, 18 серпня 2010 року без скликання загальних зборів членів ГБК «Теремки1» прийняті рішення про підвищення розмірів членських внесків з 50 грн. до 150 грн. на місяць, встановлення розміру цільового внеску в розмірі 8 000 грн., встановлення розміру пайового внеску (вартість гаража) в розмірі 40 грн. Зміст оспорюваних рішень уповноважених представників кооперативу до відома членів ГБК «Теремки1» не доводився. У подальшому збори уповноважених представників ГБК «Теремки1» розпочали приймати рішення про виключення осіб з членів ГБК «Теремки1», у тому числі позивачів, за невиплату заборгованості по внесках.

Вважаючи, що рішення зборів уповноважених представників
ГБК «Теремки1» є незаконними, прийнятими без передбачених законом повноважень, позивачі, уточнивши позовні вимоги, просили: визнати незаконним протокол і рішення зборів уповноважених ГБК «Теремки1» від            15 липня 2010 року про виключення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з членів ГБК «Теремки1»; заборонити уповноваженим представникам кооперативу ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 приймати будь-які рішення, вчиняти будь-які дії від імені ГБК «Теремки1», що впливають на права та обов’язки членів цього кооперативу; визнати незаконними та скасувати всі рішення прийняті уповноваженими представниками ГБК «Теремки1» у діючому складі з 5 серпня 1997 року; визнати незаконними та скасувати рішення і протокол зборів уповноважених представників ГБК «Теремки1» від 29 жовтня 2009 року про прийняття нової редакції статуту цього кооперативу; визнати незаконним і скасувати статут ГБК «Теремки1» в редакції від            17 грудня 2006 року; визнати такими, що втратили чинність рішення, прийняті після 31 липня 2007 року на підставі статуту в редакції від 17 грудня 2006 року; визнати незаконними та скасувати протокол та рішення зборів уповноважених представників ГБК «Теремки1» від 4 березня 2010 року про підвищення розміру щомісячних членських внесків зі 150 грн. до 180 грн. на місяць, про встановлення розміру пайового внеску (вартість гаража) в розмірі 40 грн.; визнати незаконними та скасувати протокол і рішення зборів уповноважених представників ГБК «Теремки1» від 9 червня 2010 року про встановлення розміру цільового внеску в розмірі 8 000 грн.; визнати незаконними та скасувати рішення зборів уповноважених представників ГБК «Теремки1» від          9 червня 2010 року, 15 липня 2010 року, 18 серпня 2010 року про виключення осіб з членів ГБК «Теремки1» та інших рішень уповноважених представників кооперативу; зобов’язати ГБК «Теремки1» приймати рішення, вчиняти дії, що стосуються прав та обов’язків членів цього кооперативу, у відповідності до статті 15 Закону № 1087-IV.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 серпня              2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від               15 жовтня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 березня 2016 року зазначені судові рішення залишені без змін.

У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з урахуванням уточнень підстав її подання просять скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статті 15, Розділу VII «Прикінцеві положення» Закону № 1087-IV, незастосування положень статті 23 Закону № 1087-IV, які підлягали застосуванню, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника    ГБК «Теремки -1» — ОСОБА_19, перевіривши доводи заяви, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 360-4 ЦПК України Верховний Суд України скасовує судове рішення у справі, яке переглядається з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, якщо установить, що воно є незаконним.

Судом встановлено, що 18 червня 1997 року на загальних зборах членів кооперативу затверджено статут ГБК «Теремки1». Московською районною державною адміністрацією м. Києва видано розпорядження від 5 серпня           1997 року про надання дозволу на створення ГБК «Теремки1» та зареєстровано статут цього кооперативу. 31 жовтня 2002 року Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією (далі – Голосіївська РДА) видано свідоцтво про державну реєстрацію ГБК «Теремки1».

17 грудня 2006 року на зборах уповноважених представників ГБК «Теремки1» прийнято рішення про затвердження нової редакції статуту кооперативу, оформлене відповідним протоколом, який 31 липня 2007 року зареєстровано Голосіївською РДА.

29 жовтня 2009 року на зборах уповноважених представників ГБК «Теремки1» прийнято рішення про затвердження нової редакції статуту кооперативу, оформлене протоколом НОМЕР 1, який 26 листопада 2009 року зареєстровано Голосіївською РДА.

27 травня 2009 року на зборах уповноважених ГБК «Теремки1» прийнято рішення про визначення членського внеску в розмірі 150 грн. з 1 липня 2009 року, оформлене протоколом НОМЕР 2.

4 березня 2010 року на зборах уповноважених ГБК «Теремки1» прийнято рішення про визначення з 1 травня 2010 року вступних внесків в розмірі 2 000 грн., членського внеску в розмірі 180 грн. та затверджено список членів кооперативу із зазначенням розміру паю кожного із його членів в розмірі 40 грн., оформлене протоколом НОМЕР 3.

9 червня 2010 року на зборах уповноважених ГБК «Теремки1» прийнято рішення про визначення цільового внеску в розмірі 8 000 грн., який кожному члену кооперативу необхідно сплатити частинами, 4 000 грн. до 15 липня
2010 року та 4 000 грн. до 15 серпня 2010 року, оформлене протоколом             НОМЕР 4.

15 липня 2010 року на зборах уповноважених ГБК «Теремки1» прийнято рішення про виключення з членів кооперативу 40 осіб, які мають заборгованість по сплаті членських внесків більш ніж за 6 календарних днів, зокрема ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, оформлене протоколом НОМЕР 5.

Суд першої інстанції, з яким погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що в передбачений статутом кооперативу спосіб було обрано уповноважених кооперативу. Усього на момент прийняття оскаржуваних рішень в ГБК «Теремки1» було обрано 13 уповноважених відповідно до кількості членів кооперативу. У зв’язку із значною чисельністю членів кооперативу скликати загальні збори ГБК «Теремки1» не було можливості, тому оскаржувані рішення приймалися зборами уповноважених цього кооперативу. Позивачі, відповідно до статті 38 Закону № 1087-IV, не зверталися до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації як до органу, що здійснює контроль за діяльністю ГБК «Теремки1» щодо неправомірності діяльності органів управління цього кооперативу. Таким чином правові підстави для задоволення вимог позивачів відсутні.

Проте у наданих для порівняння ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2016 року суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову з огляду на таке. Статути ГБК «Теремки1» в редакціях від 18 червня 1997 року, 17 грудня 2006 року та 29 жовтня 2009 року суперечать порядку утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу, що передбачені положеннями статті 15 Закону № 1087-IV у частині утворення такого органу управління кооперативу, як збори уповноважених кооперативу. Таким чином ГБК «Теремки1» не виконало вимоги, передбачені Розділом VII «Прикінцеві положення» Закону № 1087-IV щодо приведення статуту кооперативу у відповідність із цим Законом протягом року з дня набрання ним чинності
(з 27 серпня 2003 року), кооператив проводив свою діяльність не у відповідності до положень Закону № 1087-IV, а тому прийняті зборами уповноважених ГБК «Теремки1» рішення з 28 серпня 2003 року є такими, що прийняті неналежним органом управління та підлягають скасуванню.

Викладене свідчить про те, що існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції один і тих самих норм матеріального права, а саме: статті 15, Розділу VII «Прикінцеві положення» Закону № 1087-IV, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначеної норми матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

На час створення ГБК «Теремки1» був чинний Закон Союзу Соціалістичних Радянських Республік від 26 травня 1988 року № 8998-XI «Про кооперацію в СРСР», відповідно до статті 14 якого найвищим органом управління кооперативу є загальні збори. У великих кооперативах для вирішення питань, які належать до відання загальних зборів, можуть скликатися збори уповноважених.

27 серпня 2003 року набув чинності Закон України від 10 липня   2003 року № 1087-IV «Про кооперацію».

Основними принципами кооперації згідно із статтею 4 Закону України «Про кооперацію» є, зокрема, безпосередня участь членів кооперативної організації у її діяльності, рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу — один голос).

Відповідно до частини 1 статті 12 цього Закону до основних прав члена кооперативу відносяться, зокрема, право на участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом.

Відповідно до статті 15 цього Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних  комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об’єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних  зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об’єднання, членом якого він є. Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів. У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених – за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об’єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Згідно із статтею 41 Закону № 1087-IV кооперативи та кооперативні об’єднання, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов’язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої статути у відповідність із цим Законом. До приведення статутів у відповідність із цим Законом кооперативи та кооперативні об’єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пунктів 19, 21 статуту ГБК «Теремки1» в редакції
від 18 червня 1997 року найвищим органом управління кооперативу являються загальні збори чи конференція, а між зборами – правління, яке вирішує усі питання про його подальше членство, та питання пов’язані з життєдіяльністю кооперативу. Загальні збори рахуються повноважними при участі в них не менше половини членів кооперативу у випадку, якщо скликання загальних зборів утруднене, для вирішення питань що відносяться до загальних зборів, можуть скликатися збори уповноважених.

Із змісту статуту ГБК «Теремки1» в редакції від 18 червня 1997 року вбачається, що цим статутом не передбачено порядку делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених кооперативу.

ГБК «Теремки1» не виконав вимоги статті 41 Розділу VII «Прикінцеві положення» Закону № 1087-IV щодо приведення статуту у відповідність із цим Законом протягом року з дня набрання ним чинності (з 27 серпня 2003 року), проводив свою діяльність не у відповідності до положень Закону № 1087-IV.

Однак, 10 лютого 1998 року ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_13, 26 травня 2006 року ОСОБА_12,                  30 червня 2006 року ОСОБА_14 та 17 грудня 2006 року ОСОБА_10 були обрані уповноваженими представниками ГБК «Теремки1» на зборах володарів боксів–стоянок кооперативу.

Оскільки уповноважені не були обрані найвищим органом управління кооперативу, яким відповідно до статуту ГБК «Теремки-1» є загальні збори, тому рішення зборів уповноважених кооперативу про виключення членів учасників кооперативу є таким, що прийняте неналежним органом управління.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним рішення зборів уповноважених ГБК «Теремки1» від 15 липня 2010 року про виключення позивачів з членів кооперативу підлягають скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення позову.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним рішення зборів уповноважених ГБК «Теремки1» від 15 липня 2010 року про виключення позивачів з членів кооперативу підлягають скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення позову.

Що стосується іншої частини заявлених позовних вимог, то Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов’язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статею 16 ЦПК України визначено компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ. Так, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Однак, серед встановлених статтею 16 ЦК України способів захисту цивільних прав та інтересів судом, не зазначено такого способу захисту, як оскарження дій, рішень та повноважень кооперативу, які відповідно до закону, статуту обєднання громадян віднесені до його внутрішньої компетенції, та оскарження таких дій не підлягає захисту в судовому порядку.

У контексті обставин справи, зміст спірних правовідносин обмежується з`ясуванням правової природи дій та/ чи бездіяльності зборів уповноважених ГБК «Теремки1», які за законом і статутом віднесені до повноважень цієї самоврядової організації і є питанням їхньої внутрішньої (статутної) діяльності.

Таким чином, на такі спірні правовідносини компетенція суду, згідно вимог статті 16 ЦК України, не поширюється, оскільки дані питання стосуються внутрішньо статутної діяльності цієї організації.

Позивачі, відповідно до статті 38 Закону № 1087-IV, можуть звернутися до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, як до органу, що здійснює контроль за діяльністю ГБК «Теремки1» щодо неправомірності діяльності органів управління цього кооперативу.

Оскільки не підлягають розгляду в судовому порядку позовні вимоги в частині визнання незаконним протоколу зборів уповноважених ГБК «Теремки1» від 15 липня 2010 року про виключення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з членів ГБК «Теремки1», заборони уповноваженим представникам кооперативу приймати будь-які рішення, вчиняти будь-які дії від імені ГБК «Теремки1», що впливають на права та обов’язки членів цього кооперативу; визнання незаконними та скасуваня всіх рішень прийнятих уповноваженими представниками ГБК «Теремки1» у діючому складі з 5 серпня 1997 року; визнання незаконними та скасування рішення і протоколу зборів уповноважених представників ГБК «Теремки1» від 29 жовтня 2009 року про прийняття нової редакції статуту цього кооперативу; визнання незаконним і скасування статуту ГБК «Теремки1» в редакції від 17 грудня 2006 року; визнання такими, що втратили чинність рішення, прийняті після 31 липня 2007 року на підставі статуту в редакції від 17 грудня 2006 року; визнання незаконними та скасування протоколу та рішення зборів уповноважених представників ГБК «Теремки1» від 4 березня 2010 року про підвищення розміру щомісячних членських внесків зі 150 грн. до 180 грн. на місяць, про встановлення розміру пайового внеску (вартість гаража) в розмірі 40 грн.; визнання незаконними та скасування протоколу і рішення зборів уповноважених представників ГБК «Теремки1» від 9 червня 2010 року про встановлення розміру цільового внеску в розмірі 8 000 грн.; зобов’язання ГБК «Теремки1» приймати рішення, вчиняти дії, що стосуються прав та обов’язків членів цього кооперативу у відповідності до статті 15 Закону
№ 1087-IV, то в цій частині позову судові рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій необхідно скасувати із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 355, 3603, 3604 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

 

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 серпня 2015 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 жовтня 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 березня 2016 року в частині позовних вимог про визнання незаконним рішення зборів уповноважених ГБК «Теремки1» від 15 липня 2010 року про виключення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з членів ГБК «Теремки1» скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення яким позов задовольнити. Скасувати рішення зборів уповноважених ГБК «Теремки
від 15 липня 2010 року про виключення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з членів ГБК «Теремки1».

У іншій частині позовних вимог провадження у справі закрити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.

         Головуючий                                                                  Я.М. Романюк

         Судді:                                                                                                                                                                                В.І. Гуменюк                        

                                                                                                   Н.П. Лященко

                                                                                                Л.І. Охрімчук

                                                                                               В.М. Сімоненко