2016.11.23 № 6-1954цс16 ВСУ: виконавчий, не підлягає

Ухвала про те, що виконавчий лист не підлягає виконанню може бути оскарженний в касаційному порядку, цивільне судочинство.
067 86-244-17, юридична консультація, судова практика, юрист, адвокат, киев

 П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 23 листопада 2016 року                                                              м. Київ

 Відповідно до пункту 281 частини першої статті 293 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому листі або визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

За змістом пункту 2 частини першої статті 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13–18, 20, 24–29, 31–33 частини першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що ухвала суду апеляційної інстанції про задоволення заяви щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, перешкоджає подальшому провадженню у справі та підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до вимог частини першої статті 293, пункту 2 частини першої статті 324 ЦПК України.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

 

 

головуючого Гуменюка В.І.,  
суддів Лященко Н.П. Романюка Я.М.,
  Охрімчук Л.І., Сімоненко В.М.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Траст-капітал», ОСОБА_2, відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, за заявою публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Траст-капітал» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

 У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною заявою, посилаючись на те, що оскільки рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором виконано боржником, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню.

Подільський районний суд м. Києва ухвалою від 14 березня 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовив.

Апеляційний суд м. Києва 22 червня 2016 року ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року скасував та постановив нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 задовольнив: визнав таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист, виданий 8 серпня 2012 року Подільським районним судом м. Києва публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний банк «Траст-капітал» (далі – ПАТ «АКБ «Траст-капітал») на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною для реалізації у розмірі 2 млн 312 тис.
600 грн у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним 10 листопада 2009 року між закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Траст-капітал» та ОСОБА_2, у розмірі
135 тис. 727 доларів США 94 центи.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 12 липня 2016 року відмовив у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2016 року на підставі пункту 2 частини першої статті 324 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

4 серпня 2016 року до Верховного Суду України звернулося ПАТ «АКБ «Траст-капітал» із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2016 року з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, а саме положень статей 293 та 324 ЦПК України ‒ при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, а також з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Обґрунтовуючи свої доводи, заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 грудня 2011 року, 7 листопада 2012 року, 30 жовтня 2013 року, 31 липня, 10, 17 й 24 грудня 2014 року, 20 квітня 2015 року та 24 червня 2016 року, а також на постанову Верховного Суду України від 24 червня 2015 року.

У зв’язку із цим ПАТ «АКБ «Траст-капітал» просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2016 року та передати справу до суду касаційної інстанції для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За нормами пунктів 2, 4 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстав: неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права – при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Згідно зі статтею 3604 ЦПК України Верховний Суд України задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Подільський районний суд м. Києва заочним рішенням від 26 березня 2012 року задовольнив позовні вимоги ПАТ «АКБ «Траст-капітал» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв’язку із чим 8 серпня 2012 року видав виконавчий лист НОМЕР_1 (т.1, а. с. 97–98, 126–27).

16 квітня 2015 року ПАТ «АКБ «Траст-капітал» на адресу відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві (далі – ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві) подало заяву про примусове виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 березня 2012 року, до якого додало оскаржуваний виконавчий лист від 8 серпня 2012 року НОМЕР_1 (т.1, а. с. 133–134).

Державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві 20 квітня 2015 року відкрито виконавче провадження (т.1, а. с. 128).

Відмовляючи у прийнятті касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції, якою задоволено заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку, що така ухвала не підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до пункту 2 частини першої статті 324 ЦПК України.

У наданій для порівняння постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року (№ 6-608цс15) міститься висновок щодо застосування положень пункту 281 частини першої статті 293, статті 324 ЦПК України, зокрема, зазначено, що ухвала суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перепоною у завершенні судового провадження та реалізації громадянином його права на суд, гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 квітня 2015 року не можна обґрунтовувати підставу перегляду судового рішення суду касаційної інстанції, передбачену пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, оскільки нею вирішено питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України.

Наданими для порівняння ухвалами від 7 грудня 2011 року, 7 листопада 2012 року, 30 жовтня 2013 року, 31 липня, 10, 17 й 24 грудня 2014 року та 24 червня 2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ приймав до свого провадження касаційні скарги на рішення, якими розглянуто заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм процесуального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Відповідно до пункту 281 частини першої статті 293 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому листі або визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід’ємною частиною права на суд, а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов’язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

З огляду на зазначене ухвала суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перепоною у завершенні судового провадження і в реалізації громадянином його гарантованого Конвенцією права на суд.

За змістом пункту 2 частини першої статті 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13–18, 20, 24–29, 31–33 частини першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що ухвала суду апеляційної інстанції про задоволення заяви щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню перешкоджає подальшому провадженню у справі та підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до вимог частини першої статті 293, пункту 2 частини першої статті 324 ЦПК України.

Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції безпідставно повернув касаційну скаргу ПАТ «АКБ «Траст-капітал» на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2016 року, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції та визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2016 року підлягає скасуванню з передачею справи до суду касаційної інстанції для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.

Керуючись статтями 355, 3603, 3604 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

 

п о с т а н о в и л а:

Заяву публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Траст-капітал» задовольнити.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2016 року скасувати і передати справу до суду касаційної інстанції для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.

Головуючий                                                                         В.І. Гуменюк

 

 

Судді:                                                                                    Н.П. Лященко

 

 

Л.І. Охрімчук

 

Я.М. Романюк

 

В.М. Сімоненко