П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2014 року м. Київ
Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.
З огляду на викладене колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що аналіз положень пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР та підпункту 2.6 глави 2 Положення свідчить, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО. У разі недотримання суб’єктом господарювання при здійсненні діяльності пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР та підпункту 2.6 глави 2 Положення до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами пункту 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР та абзацу третього частини першої статті 1 Указу № 436/95 відповідно.
Отже, висновок суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, про відсутність підстав для скасування рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому у задоволенні заяви Товариства слід відмовити.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
| головуючого | Кривенка В.В., |
| суддів: | Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., – |
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ЛІА» ЛТД (далі – Товариство) до державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області (далі – ДПІ), третя особа – державна податкова інспекція в м. Лисичанську Луганської області, про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2011 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати рішення ДПІ від 21 січня 2011 року №№ 0000012304, 0000022304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, встановлених пунктом 4 статті 17 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265/95-ВР) та абзацом третім частини першої статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі – Указ № 436/95), за порушення вимог пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР, підпункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320; далі – Положення).
На обґрунтування своїх позовних вимог Товариство зазначило, що ДПІ, приймаючи оскаржуване рішення, дійшла неправомірного висновку про порушення позивачем вимог пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР, підпункту 2.6 глави 2 Положення, оскільки термін «щоденно» слід розуміти не як календарну дату, а як проведення щоденного друкування фіскальних звітних чеків (далі – Z-звіт), яке повинно виконуватися не пізніше 24 години після проведення першої розрахункової операції реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) після виконання попереднього Z-звіту.
Луганський окружний адміністративний суд постановою від 24 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року та Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2013 року, у задоволенні позову відмовив виходячи з того, що роздрукування фіскального чека щоденно означає його роздрукування кожної календарної дати по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього дня. Невиконання зазначених вимог потягло несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів.
Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, Товариство звернулось із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, а саме пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР та Порядку. На обґрунтування заяви додало копії постанов Вищого адміністративного суду України від 3 жовтня і 11 листопада 2013 року (№№ К/9991/42106/11, К/800/8647/13 відповідно) та копію ухвали цього суду від 1 квітня 2013 року (№ К-1239/09), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява Товариства не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, виходив із того, що термін «щоденно», наведений у пункті 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР, слід розуміти як окрему календарну дату, протягом якої після закінчення зміни, але не пізніше 24 години кожного дня, роздруковується Z-звіт. Порушення Товариством вищезгаданої норми, у свою чергу, потягло несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів.
У судових рішеннях від 1 квітня та 11 листопада 2013 року (№№ К-1239/09, К/800/8647/13 відповідно), наданих на підтвердження неоднакового правозастосування, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій з огляду на те, що друк Z-звіту у кінці зміни у межах 24 годин з початку реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту попередньої зміни слід розглядати як щоденний друк такого звіту. Тому друк Z-звіту та оприбуткування готівкових коштів наступного дня, здійснені у межах 24 годин з часу реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту попередньої зміни, відповідає чинному законодавству.
Із наведених судових рішень убачається, що суд касаційної інстанції у подібних правовідносинах неоднаково застосував пункт 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР та підпункту 2.6 глави 2 Положення, внаслідок чого були ухвалені різні за змістом судові рішення.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів виходить із такого.
Суди встановили, що позивач не виконав щоденний друк Z-звіту за 9 і 20 серпня та 4 вересня 2010 року, а роботу РРО було продовжено, наступного дня роздруковано зазначений звіт у межах 24 годин з початку реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту попередньої зміни, що потягло несвоєчасний облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (далі – КОРО).
Згідно з підпунктом 2.6 глави 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній мірі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).
Абзацом третім статті 1 Указу № 436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами – громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.
Приписи наведеної норми передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.
За змістом пункту 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (далі – Вимоги), зміна – період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт – це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті РРО.
Відповідно до пункту 7 Вимог усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.
У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.
Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.
З огляду на викладене колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що аналіз положень пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР та підпункту 2.6 глави 2 Положення свідчить, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО. У разі недотримання суб’єктом господарювання при здійсненні діяльності пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР та підпункту 2.6 глави 2 Положення до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами пункту 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР та абзацу третього частини першої статті 1 Указу № 436/95 відповідно.
Отже, висновок суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, про відсутність підстав для скасування рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому у задоволенні заяви Товариства слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ЛІА» ЛТД відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
| Головуючий | В.В. Кривенко | |
|
Судді: |
М.Б. Гусак |
О.А. Коротких |
| О.В. Кривенда | О.Б. Прокопенко | |
| О.О. Терлецький | Ю.Г. Тітов |