2017.02.08 № К/800/40236/14 ВАСУ: пенсійний збір, повернення

Повернення пенсійного збору, стягнення, купівля житла вперше
067 86 244 17, юрист, адвокат, судебная практика

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

«08» лютого 2017 р.                               м. Київ                                    К/800/40236/14

Разом з тим, особи, які придбавають житло вперше, відповідно до вимог абзацу 1 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР звільняються від сплати цього збору.

Факт придбання ОСОБА_4 житла вперше підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

5 лютого 2014 року ОСОБА_4 звернулася до УПФ України в місті Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі Житомирської області із заявою про повернення сплаченого збору.

Листом від 7 лютого 2014 року № 783/06 УПФ України в місті Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі Житомирської області повідомило позивача, що вказані кошти до Пенсійного фонду України не надходили, а повернення помилково та надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державного казначейства України з відповідних рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року № 119, шляхом оформлення розрахункових документів.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_4 не є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, а сума такого збору підлягає поверненню.

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

                 головуючого:Штульман І.В. (доповідач),                суддів:Стародуба О.П., Швеця В.В., —  розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду (далі — УПФ) України в місті Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі Житомирської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання протиправною відмову з подальшим поверненням коштів, за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 6 травня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2014 року, —

в с т а н о в и в :

У лютому 2014 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом, в якому просила: визнати протиправною відмову УПФ України в місті Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі Житомирської області у звільненні її від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з подальшим поверненням помилково сплачених коштів в сумі 1202,15 гривень, стягнутих за договором від 22 червня 2013 року купівлі-продажу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; звільнити її від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та стягнути з УПФ України в місті Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі Житомирської області сплачені за договором купівлі-продажу вказаного житлового будинку кошти в розмірі 1202,15 гривень та понесені судові витрати.

Житомирським окружним адміністративним судом до участі у справі в якості відповідача залучено Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 6 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2014 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області на користь ОСОБА_4 1202,15 гривень збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплаченого при укладанні 22 червня 2013 року договору купівлі-продажу житла. У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

У касаційній скарзі Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 6 травня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2014 року і відмовити в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

У відповідності до абзацу 1 пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі — Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

За правилами частини 3 статті 3 Закону № 400/97-ВР платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Питання сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР регулюються Порядком сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 22 червня 2013 року ОСОБА_4 придбала житловий будинок по АДРЕСА_1.

Згідно квитанції від 21 червня 2013 року № К8/L/105 ОСОБА_4 сплатила 1202,15 гривень збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що склало один відсоток вартості житла, зазначеного в договорі.

Разом з тим, особи, які придбавають житло вперше, відповідно до вимог абзацу 1 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР звільняються від сплати цього збору.

Факт придбання ОСОБА_4 житла вперше підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

5 лютого 2014 року ОСОБА_4 звернулася до УПФ України в місті Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі Житомирської області із заявою про повернення сплаченого збору.

Листом від 7 лютого 2014 року № 783/06 УПФ України в місті Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі Житомирської області повідомило позивача, що вказані кошти до Пенсійного фонду України не надходили, а повернення помилково та надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державного казначейства України з відповідних рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року № 119, шляхом оформлення розрахункових документів.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_4 не є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, а сума такого збору підлягає поверненню.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві)гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 (далі — Порядок № 787).

Пунктами 3, 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі — органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі — рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов’язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб’єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-2, механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження, зокрема, сум збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

З огляду на вказані норми права та встановлені обставини справи суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачений ОСОБА_4 при укладанні 22 червня  2013 року договору купівлі-продажу житлового будинку, підлягає поверненню, однак, стягуючи ці кошти з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, не врахували положень Порядку № 787, яким передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні даного спору неправильно застосували норми матеріального права.

Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, —

                                        

                                               п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області — задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 6 травня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі Житомирської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання протиправною відмову з подальшим поверненням коштів — скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою позов ОСОБА_4 — задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі Житомирської області у поверненні ОСОБА_4 збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1202,15 гривень.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі Житомирської області звернутися з поданням, передбаченим пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787, до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про повернення ОСОБА_4 збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, помилково сплаченого нею в сумі 1202,15 гривень при укладанні договору купівлі-продажу житлового будинку від 22 червня 2013 року.

У задоволенні решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями                                      237-2391  Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                             Штульман І.В.

  Судді:                                                            Стародуб О.П.

                                                                                          Швець В.В.