Архив рубрики: Загальні
20200826 № 808/1886/16 ВС: відповідальність експлуатація конкретним суб’єктом, порушення
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 808/1886/16
адміністративне провадження № К/9901/44071/18
У постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 285/1535/15-а міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення — це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Для притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» вирішальним є не сам факт експлуатації, а факт експлуатації саме певним суб’єктом містобудування, на посадову особу якої у такому випадку накладається штраф — замовником будівництва.
20200825 № 592/345/17 ВС: виселення, право на житло
Постанова
Іменем України
25 серпня 2020 року
м . Київ
справа № 592/345/17
провадження № 61-1289св17
Тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції, а тому наступне виселення її з відповідного житла є невиправданим втручанням в приватну сферу особи, порушенням прав на повагу до житла.
Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автоматичне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Кожному гарантується недоторканість житла (стаття 30 Конституції України).
У частині четвертій статті 9 ЖК УРСР визначено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 128 ЖК України жила площа у гуртожитку надається одиноким громадянам і сім`ям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток.
На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку (стаття 129 ЖК України).
Суди установили, що ОСОБА_1 з дітьми вселилася у спірне жиле приміщення на підставі спеціального ордеру, постійно проживає і зареєстрована там, не має іншого житла на момент подання позову про виселення, тому є підстави стверджувати, що вона має достатні та триваючі зв`язки з конкретним місцем проживання, а спірна квартира є їхнім «житлом» у розумінні статті 8 Конвенції.
20200826 № 127/26237/17 ВС: суміщення, сумісництво
Постанова
Іменем України
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 127/26237/17
провадження № 61-38802св18
Суміщення професій (посад) — це виконання працівником на тому ж підприємстві поряд із основною роботою, встановленою його трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою).
У разі суміщення професій (посад): робота за другою посадою не відображається в табелі обліку використання робочого часу; друга посада залишається вакантною; для допущення працівника до роботи за суміщенням посад, за загальним правилом, достатньо подання заяви працівником та видачі керівником наказу про суміщення; окремий трудовий договір не укладається, запис у трудову книжку про суміщення не вноситься; порядок оплати праці встановлюється на підставі положень колективного договору та вказується у наказі про суміщення; оплата роботи за другою посадою на законодавчому рівні класифікується як надбавка до заробітної плати.
Суміщення професій (посад) дозволяється, як правило, в межах тієї ж категорії персоналу, до якої відноситься даний працівник. При виконанні робіт за суміщенням працівникові встановлюються доплати до основної заробітної плати.
Передумовою суміщення професій (посад) є наявність вакансії суміщуваної професії (посади) в штатному розписі.
На відміну від роботи за сумісництвом, що оплачується пропорційно відпрацьованому часу, доплати при суміщенні професій (посад) встановлюються у фіксованих відсотках до тарифної ставки (окладу).
При цьому, суміщенням є виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.
Поняття «переведення» у трудовому праві тлумачиться як переведення на іншу роботу (стаття 32 КЗпП України). Статті 94, 97, 102-1, 103, 104, 105 КЗпП України також не містять поняття «переведення з ставки на ставку».
Чинне законодавство України не визначає конкретні розміри відповідних доплат для приватної (небюджетної) сфери.
20200806 № 340/1999/19 ВС: оскарження рішення про надання дозволу на розроблення плану землеустрою
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 340/1999/19
касаційне провадження № К/9901/33707/19
рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним — розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.
Якщо ж особа звертається до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідне рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
20200805 № 456/881/17 ВС: шкода, ДТП, алкогольного сп’яніння
Постанова
05 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 456/881/17
провадження № 61-470св20
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК).
Зобов’язання про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом — шкодою.
Результат аналізу частини четвертої статті 1187 ЦК дає можливість стверджувати, що умовою застосування частини четвертої статті 1187 ЦК є заволодіння транспортним засобом внаслідок протиправних дій іншої особи (осіб), тобто поза волею його власника (володільця). При цьому передання власником транспортного засобу з порушенням публічних норм (зокрема, особі, яка перебуває в стані алкогольного сп’яніння) не є його неправомірним заволодінням, з огляду на наявність волі власника.
Суди попередніх інстанцій не встановили обставин, які свідчили б про наявність підстав для притягнення до відповідальності володільця за шкоду, завдану позивачам іншою особою нетверезим водієм, а тому дійшли необґрунтованого висновку про відповідальність власника.
20200701 № 804/15129/15 ВПВС: опису майна податкова, виключення
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 804/15129/15
Провадження № 11-166апп20
ТОВ «Топ-100» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції Головного управління ДФС (далі — Інспекція), у якому просило: визнати протиправними дії Інспекції щодо включення до акта опису майна нежитлового приміщення; зобов`язати виключити з акта опису майна спірне приміщення.
Спір у цій справі не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та має вирішуватися в порядку господарського судочинства.
20200731 № 234/15413/17 ВС: дохід аліменти продаж нерухомості
Постанова
Іменем України
31 липня 2020 року
м. Київ
справа № 234/15413/17
провадження № 61-1685св20
Отримано постанову державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, у відповідності до якої звернено стягнення на дохід, отриманий ним від продажу належної йому нерухомості, а саме 1/4 частку отриманої суми за продаж нерухомості, у зв`язку з чим з`явився борг у сумі 31 935,50 грн.
Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, не є вичерпним.
З урахуванням системного способу тлумачення вищевказаний Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий (розширювальне тлумачення норм права).
20200701 № 260/81/19 ВС: ФОП до 2004 року, збір на загальноообов’язкове страхування
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 260/81/19
Провадження № 11-118апп20
Відсутність офіційного підтвердження в ОСОБА_1 статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», що виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.
20200520 № 1340/3510/18 ВПВС: подвійна, оприбутковування готівки