20230313 № 554/9126/20 ВС: виконавчий напис, позовна давність

Примітка

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Постанова

Іменем України

Початок перебігу позовної давності, підстави зупинення та переривання перебігу позовної давності визначені законодавством у імперативних нормах матеріального права, проте частина п’ята статті 267 ЦК України надає суду право визнавати поважними причини пропуску позовної давності і захищати порушене право.

Звернення до однієї форми (одного способу) захисту жодним чином не впливає на перебіг позовної давності, яка і є однією з тих обставин, що можуть перешкодити захисту в іншій формі чи іншим способом. Особа, яка вдалася до юрисдикційної форми захисту свого права нотаріусом в порядку вчинення виконавчого напису (стаття 18 ЦК України) і пропустила позовну давність для звернення до суду з позовом для захисту цього ж права, не може виправдовуватися тим, що вона захищалася в позасудовому порядку.

Початок перебігу позовної давності за позовами про стягнення заборгованості у зв`язку з невиконанням зобов`язань у договірних правовідносинах з визначеним строком виконання починається зі спливом цього строку. Цивільне право кредитора є порушеним з моменту невиконання зобов`язання. Вчинення нотаріусом виконавчого напису не впливає на перебіг позовної давності, а саме, не перериває та не зупиняє її перебіг. Визнання судом виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, не впливає на перебіг позовної давності. Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме по собі не є поважною причиною пропуску позовної давності.

13 березня 2023 року

м. Київ

справа № 554/9126/20

провадження № 61-13760сво21

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:

Продовжити читання

20230301 № 925/556/21 Велика Палата ВС: відшкодування шкоди податковою службою, заблокували податкову, стягнення збитків контрагентом

Примітка

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 березня 2023 року

м. Київ

8.60. Отже, у цій справі, зіштовхнувшись із протиправною перешкодою з боку контролюючого органу для виконання Продавцем необхідних дій, від яких залежало виникнення у Покупця права на податковий кредит з ПДВ, Продавець міг реалізовувати своє право оскаржити рішення, дії (бездіяльність) контролюючого органу (посадових осіб) (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України), тобто усунути порушення закону з боку контролюючого органу, або вимагати відшкодування шкоди, спричиненої таким порушенням, якщо негативні наслідки порушення для нього вже настали.

8.67. Отже, у контексті спірних правовідносин причинний зв’язок як обов’язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягав у тому, що внаслідок протиправних дій ГУ ДПС з блокування реєстрації в ЄРПН Податкової накладної КХ «Тальне» втратив би можливість включити до складу податкового кредиту 981 680 грн, що становило суму ПДВ за операцією поставки за Договором.

8.68. Оскільки ВП «Імпульс Плюс» в адміністративному процесі змогло запобігти заподіянню КХ «Тальне» 981 680 грн збитків (сума ПДВ за операцію за Договором), які він міг понести через неможливість включити цю суму до складу податкового кредиту, Велика Палата Верховного Суду висновує, що у спірних правовідносинах не відбулось об’єктивного зменшення майнових благ Покупця, а 981 680 грн, які Продавець сплатив на його користь у складі штрафу відповідно до пункту 7.3.1 Договору, не були необхідними витратами, які він мусив зробити для відновлення порушеного майнового інтересу Покупця, що унеможливлює стягнення зазначеної суми з Державного бюджету України як збитків.

10.4. Якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.

10.5. Оскарження рішення, дії або бездіяльності контролюючого органу як таке, що спрямоване на відновлення суб’єктивного права чи законного інтересу, і вимога про відшкодування шкоди, завданої втратою цього права чи інтересу, є зверненням до конкуруючих способів захисту, одночасно надати які суд не може.

Справа № 925/556/21

Провадження № 12-28гс22

Продовжити читання

20230223 № 420/9924/20 ВС: вимоги до акту індивідуальної дії

Примітка

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18 червня 2019 року (справа № 0740/804/18), від 23 жовтня 2018 року (справа № 822/1817/1).

Також судом першої інстанції встановлено, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.

23 лютого 2023 року

м. Київ

 

справа № 420/9924/20

адміністративне провадження № К/9901/36286/21

Продовжити читання

20230201 № 160/37/22 ВС: витрати, зменшення фінансового результату,

Примітка

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року

м. Київ

ПОЗИЦІЯ ПОДАТКОВОЇ: у разі отримання поручителем (іпотекодавцем) відшкодування від боржника сум сплаченого поручителем (іпотекодавцем) боргу відповідна сума відшкодування не включається до складу доходу поручителя (іпотекодавця), а сума перерахованих кредитору грошових коштів за договором поруки (іпотеки) не відображається у складі витрат.

Перевіркою бухгалтерських документів встановлено, що у бухгалтерському обліку ТОВ 2 не визначено дебіторської заборгованості щодо ТОВ 1 після погашення заборгованості за кредитним договором, не відображено її наявність в оборотах за рахунками та у балансах підприємства (Форма № 1-м) за 2019, 2020 роки фінансової звітності.

Відповідно, в акті перевірки податковий орган дійшов висновку, що діяльність ТОВ 2 з укладання іпотечного договору від 14.06.2013 та у подальшому проведення виплат на користь банку з погашення заборгованості за іншу юридичну особу не можна вважати господарською діяльністю. Зазначені дії не були спрямовані на збільшення власного капіталу, отримання прибутку, а мали наслідком відображення в обліку збиткових операцій та несплату податку на прибуток до бюджету.

ПОЗИЦІЯ СУДУ: ВС наголошує, що апеляційний суд правильно урахував, що предметом розгляду справи не є взаємовідносини між ТОВ 2 з питань укладання іпотечного договору від 14.06.2013 та у подальшому проведення виплат на користь банку. Не є предметом укладання договорів поручителя з ТОВ 1. Проте контролюючий орган, роблячи висновки про віднесення оплати на користь банку до складу витрат ТОВ 2, береться трактувати відносини між ним та банком, трактувати вигідність та неправильність поручительства у межах відносин з ТОВ 1 на момент отримання кредиту та укладення іпотечного договору (операції станом на 2013 рік).

ВС цілком погоджується з тим, що виконання мирової угоди, яка затверджена судом, призвело до зменшення капіталу підприємства, що відповідає сутті поняття «витрати», наведеного у пункті 6 Положення 16. Оскільки відбулась зміна в активах підприємства у формі витрат, такі витрати можливо рахувати як такі, що впливають на оподаткування фінансового результату. Зменшення фінансового результату до оподаткування відбувається у разі наявності задекларованих витрат.

Продовжити читання

20230119 № 240/17372/21 ВС: судовий збір КАСУ роз’яснення

Примітка

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року

м. Київ

справа № 240/17372/21

адміністративне провадження № К/990/16732/22

Ненадання скаржником документа про сплату судового збору є підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а у разі неусунення такого недоліку, така скарга повертаються особі, яка її подала.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Об`єктами справляння судового збору є процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону України «Про судовий збір». Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється (частина друга статті 3 цього Закону).

Стаття 4 Закону України «Про судовий збір» установлює розміри ставок судового збору стосовно документів, за подання яких справляється судовий збір. При цьому розміри ставок судового збору залежать від характеристики об`єкта справляння – позовна заява, скарга чи інша заява (у деяких випадках – у поєднанні з характеристикою суб`єкта, який звертається до суду).

Приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» не передбачено ставки судового збору за звернення до адміністративного суду із заявою про роз’яснення судового рішення.

Відтак за відсутності законодавчо встановлених ставок судового збору за звернення до суду із заявою про роз’яснення судового рішення, що на позивача не поширюється обов’язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою, а тому, відповідно, і з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатами її розгляду.

Продовжити читання

20230119 № 140/1770/19 ВПВС: строк для звернення про відшкодування заборгованості з ПДВ

Примітка

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

у разі ж несвоєчасного відшкодування заборгованості з ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, платник, звертаючись до суду, фактично просить захистити його право на отримання зазначених коштів, які залишаються невиплаченими у зв`язку з невиконанням суб`єктом владних повноважень комплексу покладених на нього обов`язків. Відтак предметом оскарження у такому випадку є відповідна бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а отже, положення статті 102 ПК України, до яких відсилає пункт 56.18 статті 56 цього Кодексу, застосовуватись не можуть.

Ураховуючи наведене, стаття 102 ПК України, у тому числі й пункт 102.5 цієї статті, не є тим «іншим законом», яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 КАС України, у якій передбачено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Отже, платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб’єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

19 січня 2023 року

м. Київ

Справа № 140/1770/19

Провадження № 11-106апп22

Велика Палата Верховного Суду у складі:

Продовжити читання

Розірвання шлюбу під час війни: що змінилося?

Примітка

Як правильно розірвати шлюб під час війни: практичні поради від професійного адвоката

На що варто звернути увагу при розлученні – практичні поради щодо документів та до кого звернутися за консультацією по особливостям процедури розірвання шлюбу під час воєнного стану в Україні

***

Воєнний стан вплинув на життя багатьох сфер українців, включаючи державні процедури в країні. Наразі війна не є перешкодою в процесі оформлення розлучення, але є певні зміни, на які необхідно звернути увагу. 

Процедура розлучення в Україні

З початком пандемії, а згодом війни, в Україні фіксується одна із самих високих статистик розлучень через суд в Європі. Це спричинено стресом, депресією та іншими обставинами. Перш за все, необхідно враховувати те, що кожне розлучення – це особливий випадок, до якого треба знайти індивідуальний підхід. Якщо, процедура реєстрації більш-менш врегульована в країні, то розірвання шлюбу має багато нюансів, які треба враховувати наприклад: неповнолітні діти, вагітна жінка, спільне майно тощо.

Розірвання шлюбу під час війни можливо, за певних обставин, шляхом подання заяви до органів державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС), а в інших випадках — виключно в судовому порядку.

Самим простим варіантом є оформлення розірвання шлюбу пари без дітей за спільним бажанням, його можна оформити за спрощеною процедурою в РАЦС. Складнішим вже є момент розлучення пари з неповнолітніми дітьми, особливо у випадках, коли хтось із подружжя проти. У такому випадку для справедливого вирішення конфлікту, процедура ініціюється через суд із залученням адвоката – розлучення завдяки ньому пройде якісно та швидко.

Зауважимо, що закон не дозволяє і суд не буде розглядати позовні заяви коли: 

  • подружжя має дитину віком менше одного року;
  • дружина вагітна. 

Що таке позовна заява і яка її роль в процесі?

Позовна заява для розірвання шлюбу – це письмовий документ, в якому хтось із подружжя викладає всі свої вимоги до відповідача, щодо розлучення в судовому порядку. 

Зазвичай для складання позовної заяви звертаються до адвоката, адже документ має бути не тільки вірно складений, але й має бути змістовно і правильно наповнений відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Скачати варіант з інтернету поганий варіант, оскільки суд може повернути таку заяву, через помилки і така вона може не підійти під вашу ситуацію. 

Що має включати позовна заява про розірвання шлюбу: 

  • копія паспорта та ідентифікаційного коду позивача та відповідача;
  • оригінал свідоцтва про шлюб;
  • копія свідоцтва про народження дітей (якщо є спільні неповнолітні діти);
  • чек про сплату судового збору;
  • інші документи, залежно від обставин справи.

Процес поділу майна при розлученні

Поділ майна подружжя є досить складною процедурою, тому її досить часто не об’єднують з позовом про розлучення, і це як правило два окремих позови, справа яких може йти паралельно.

Яке майно є спільною власністю? 

Майно дружини та чоловіка, яке було набуте під час шлюбу, вважається спільним та ділиться в судовому порядку навпіл, навіть при умові, якщо хтось із подружжя не мав доходу.

Яке майно не є спільним?

  • придбане за особисті кошти одного з подружжя;
  • набуте одним із подружжя до шлюбу;
  • отримана в порядку спадкування;
  • набуте на підставі договору дарування;
  • набуте за час окремого проживання з фактичним припиненням шлюбу;
  • речі індивідуального користування, в тому числі коштовності.

Процес розірвання шлюбу – це нелегкий процес, у якому важливо зберігати холодний розум та чітке бачення ситуації. У таких випадках, для супроводження вашої справи ви завжди можете звернутися до адвокатського бюро Василя Михайлюка за послугою адвоката при розлученні (https://advokatvm.com/poslugy/simeyni-spravy/). Завдяки чому ваші інтереси і права будуть надійно захищені, а процес розлучення пройде без зайвих проблем.

20220927 № 380/7694/20 ВС: нарахування пені в податкових спорах

Примітка

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 вересня 2022 року

Київ

справа №380/7694/20

адміністративне провадження №К/990/9577/22

розглядаючи ситуацію заниження платником податків суми належних до сплати податків, слід зазначити, що якщо податкове зобов’язання виникає на підставі податкового законодавства, яким встановлено розмір, порядок і строк його сплати, то на підставі прийнятого податковим органом відповідного рішення про нарахування у зв`язку із встановленням факту несплати податку у платника виникає грошове зобов’язання, яке підлягає сплаті у встановлений пунктом 57.3 статті 57 ПК України строк після його узгодження.

Граматичний (лексичний) і логічний аналізи підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, дають підстави для висновку, що законодавець пов’язує момент початку нарахування пені із закінченням граничного строку сплати саме податкового зобов’язання, визначеного ПК України. А строк сплати податкового зобов`язання, на відміну від грошового зобов`язання, становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже, період нарахування пені охоплює увесь час заниження податкового зобов`язання, в тому числі і період адміністративного та/або судового оскарження.

Інше тлумачення вказаної норми позбавляє логічного змісту наведеного у ній в дужках словосполучення «у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження», яке, фактично, і вказує на те, що цей темпоральний проміжок є частиною іншого (більшого) періоду, ніж після узгодження грошових зобов’язань, визначених податковим повідомленням-рішенням. За змістом норм ПК України узгодження грошових зобов’язань відбувається із закінченням процедури адміністративного та/або судового оскарження.

На обґрунтованість такого висновку вказує і системний аналіз пункту 129.2 статті 129 ПК України, оскільки предметом регулювання всієї цієї норми є скасування пені, нарахованої за період заниження грошового зобов’язання (його частини), у випадку, коли за наслідками адміністративного або судового оскарження скасовано нараховане грошове зобов’язання (його частина). Є підстави вважати, що якби законодавство не передбачало, що пеня має нараховуватися за весь період заниження податкового зобов’язання, виявленого контролюючим органом та донарахованого податковим повідомленням-рішенням (що і обумовило кваліфікацію такої суми як «грошове зобов`язання»), то і сенсу її скасовувати повністю або в частині у разі скасування самого податкового повідомлення-рішення повністю або в частині не було б.

При цьому слід зазначити, що пеня на підставі пункту 129.1 статті 129 ПК України нараховується в обов’язковому порядку в силу вимог ПК України і за встановленою ним формулою, і не обумовлюється прийняттям контролюючим органом жодних додаткових рішень. Однак, момент виникнення обов’язку платника податків з її сплати нерозривно пов`язаний з моментом виникнення обов’язку зі сплати визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання (зокрема його узгодження), розмір якого і є базою для розрахунку пені. Тому для врегулювання підстав для скасування автоматично нарахованої пені за період заниження у разі повного або часткового скасування податкового повідомлення-рішення і була законодавцем введена норма пункту 129.2 статті 129 ПК України.

Отже, застосування підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України як такого, що пов’язує момент початку нарахування пені із закінченням десятиденного строку для сплати грошових зобов’язань з моменту їх узгодження та/або отримання податкового повідомлення-рішення суперечить дійсному змісту статті 129 ПК України.

Таким чином, інше формулювання редакції статті 129 ПК України з 01 січня 2017 року не змінило правового регулювання моменту початку нарахування пені, а лише усунуло суперечності у її деяких положеннях.

Початок нарахування пені, встановлений у підпункті 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, пов`язаний зі спливом граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

З урахуванням вимог пункту 129.2 статті 129 ПК України у разі залишення без змін частини нарахованого контролюючим органом грошового зобов’язання (його частини) у порядку судового оскарження, пеня, нарахована за несплату такого, відображається в ІКП платника податку та підлягає сплаті за весь період заниження такого зобов`язання, в тому числі і за період адміністративного та/або судового оскарження.

Продовжити читання

Правові висновки ВС за лютий 2022

Примітка

Правові висновки Верховного Суду за лютий 2022 року з питань оподаткування, проведення податкових перевірок, надсилання запитів платникам податків, втрати статусу неприбутковості.

Продовжити читання

20210907 № 906/248/20 ВС: спір учасника з громадською організацією щодо загальних зборів

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 906/248/20

Якщо учасник (член) юридичної особи обґрунтовує позовні вимоги порушенням корпоративних прав, зокрема, прав на управління юридичною особою то цей спір належить до юрисдикції господарських судів незалежно від того, чи є сторонами у справі фізичні особи. При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність такого порушення та, відповідно, підстав для задоволення позову з`ясовується судами під час розгляду справи по суті позовних вимог (наведений правовий висновок у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №916/1295/18).

Оскільки вказаний спір пов`язаний з реалізацією членом громадської організації права на управління юридичною особою у вигляді зміни керівного складу правління та ревізійної комісії, прийняття нової редакції Статуту, отже цей спір є спором між членом громадської організації та громадською організацією з приводу визнання недійсним рішення загальних зборів щодо повноважень органів управління цією організацією, а тому, спір в даній справі має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Продовжити читання