ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 вересня 2017 року | м. Київ |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 вересня 2017 року | м. Київ |
Судовий збір, оскарження постанови про адмін правопорушення, звільнення від сплати судового збору, державного мита, апеляційне оскарження
Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674—VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484—VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору»
Заслухавши доповідь заступника Голови, секретаря Пленуму Вищого адміністративного суду України Смоковича М.І. про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», Пленум Вищого адміністративного суду України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
Головуючий О.М.Нечитайло
Секретар Пленуму М.І.Смокович
З метою однакового застосування норм Конституції та законів України у судовій практиці Законом України «Про судоустрій і статус суддів» вищі спеціалізовані суди наділені повноваженнями надавати методичну допомогу судам нижчого рівня, давати рекомендаційні роз’яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової спеціалізації.
Необхідність у здійсненні такої роботи виникає переважно у зв’язку з недосконалістю конкретних законів або відсутністю належного законодавства.
Така ситуація виникла також із застосуванням Закону України «Про судовий збір», який за характером позову розподілив адміністративні позови на майнові та немайнові, залишивши поза увагою те, що в Кодексі адміністративного судочинства України відсутній інститут, що характеризує вартісне грошове вираження предмета спору між позивачем і відповідачем.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Відповідно до частини другої статті 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу (судовий збір).
Згідно з підпунктом 8 пункту 1 частини другої статті 4 указаного Закону за подання до суду апеляційної скарги ставка судового збору складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 указаного Закону від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.
За положеннями частини четвертої статті 105 ЦК України до ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи, яка припиняється; ліквідатор такої юридичної особи представляє її у відносинах з третіми особами та виступає в суді від її імені.
У справі, яка переглядається, апеляційну скаргу подано ліквідатором ТОВ «Елкопласт-Укр», який відповідно до статті 105 ЦК України управляє справами юридичної особи, яка припиняється, представляє її у відносинах з третіми особами та виступає в суді від її імені.
Отже, у справі, яка переглядається, суд дійшов правильного висновку про те, що положення пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору інвалідів I та II груп не поширюються на особу, яка подала апеляційну скаргу, як ліквідатора ТОВ «Елкопласт-Укр», тому підстав для звільнення її від сплати судового збору немає.