20220117 № ВС: зустріч з клієнтом, ознайомлення, відшкодування судових витрат

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Постанова (додаткова)

Іменем України

17 січня 2022 року

м. Київ

справа № 756/8241/20

провадження № 61-9789св21

зустріч із клієнтом та погодження заперечень на касаційну скаргу мають організаційний характер, є складовими підготовки відзиву на касаційну скаргу та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга, немає підтвердження, що клієнту разом з тим здійснювалося надання консультацій правового характеру, а тому такі витрати не підлягають компенсації.

Водночас Ознайомлення з матеріалами справи у Верховному Суді не було необхідною процесуальною дією для апелянта, оскільки вона (через уповноваженого представника) приймала участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, касаційна скарга з додатками надсилалась судом касаційної інстанції на її адресу, тому такі витрати не відповідають критерію їх необхідності та не підлягають відшкодуванню.

Читать далее

20211203 № 910/14180/18 ВПВС: користування чужими коштами, просточення в поставці, подвійна відповідальність

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/14180/18

Згідно з пунктом 8.2. договору за порушення строків виконання зобов`язання Постачальник сплачує на користь Замовника пеню у розмірі 0,1% вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів — постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості поставленої продукції.

Відповідно до пункту 8.6. договору за користування коштами у разі несвоєчасної поставки продукції Постачальник сплачує Замовнику 0,1% від суми попередньої оплати за кожен день від дня, коли продукція мала бути передана замовнику, до дня фактичної передачі продукції або повернення суми попередньої оплати.

Місцевий господарський суд виходив з того, що спірний пункт договору не суперечить положенням статті 61 Конституції України, оскільки передбачає інший вид відповідальності, ніж той, що встановлений пунктом 8.2. договору, а саме: передбачає нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами, передбачених статтею 536 та частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, що не мають характеру штрафних санкцій, до яких належить пеня, і які, на відміну від штрафних санкцій є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, мають компенсаційний характер та передбачають отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, що були перераховані кредитором у якості попередньої оплати.

Також суд дійшов висновку про те, що частина друга статті 625 Цивільного кодексу України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки стосується відповідальності за порушення грошового зобов`язання, однак спірний пункт договору стосується прострочення поставки продукції, що є негрошовим зобов`язанням.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 11 березня 2021 року скасував рішення Господарського суду міста Києва від 04 листопада 2020 року, ухвалив нове рішення, яким задовольнив позов: визнав недійсним пункт 8.6. договору про закупівлю згідно з «ДК 021:2015 код 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби (пожежно-рятувальні автомобілі для пожежогасіння і проведення рятувальних робіт)» № 21-5/7 від 16 травня 2018 року. Стягнув з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» 1 762,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 2 643,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що передбачена спірним пунктом 8.6. договору плата за користування чужими грошовими коштами, враховуючи встановлений сторонами спосіб її обчислення (за кожен день прострочення виконання зобов`язання) за своєю правовою природою є пенею, а не платою за користування чужими коштами, яка згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2020 року у справі № 922/3578/18, обчислюється у відсотках річних. З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що пункти 8.2. та 8.6. договору всупереч статті 61 Конституції України фактично передбачають двічі однакову міру відповідальності таку, як пеня, що є підставою для визнання недійсним пункту 8.6. договору.

Виходячи із свободи визначення умов договору відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони мають право викласти умови договору, зокрема і щодо способу обчислення процентів за користування грошовими коштами (за один день чи за календарний рік), на власний розсуд у спосіб, який є найбільш зрозумілим та прийнятним саме для них.

При цьому правова природа передбаченої договором плати за користування чужими грошовими коштами не залежить від встановленого сторонами у договорі способу обчислення такої плати.

Читать далее

20211203 № 910/14180/18 ВПВС: неустойка, проценти за користування чужими коштами

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/14180/18

Закон, зокрема положення статті 536, частини третьої статті 693, частини першої статті 1054, частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України у їх сукупності, передбачає можливість для покупця нарахування на суму сплаченої ним продавцю попередньої оплати процентів за користування грошовими коштами, що узгоджується із загальним правилом про оплатний характер позики. Порушення продавцем обов’язку щодо передачі товару, який був попередньо оплачений, надає покупцеві можливість стягнути з продавця проценти за користування чужими грошовими коштами.

За своєю правовою природою проценти є винагородою (платою) за користування грошовими коштами. Натомість неустойка є видом забезпечення виконання зобов`язання та за своєю правовою природою є штрафною санкцією, яка може застосовуватись до боржника у разі порушення ним зобов`язання.

Отже, з огляду на різну правову природу проценти, передбачені частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, не можуть бути ототожнені з неустойкою та процентами, передбаченими частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Читать далее

20211116 № 912/947/20 ВС: статут АТ не відповідає закону, пріоритет норм закону

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 912/947/20

У разі невідповідності положень статуту нормам Закону України «Про акціонерні товариства», слід керуватися саме нормами Закону оскільки вказаним Законом встановлено пріоритет закріплених у ньому норм.

З огляду на це прийняття наглядовою радою акціонерного товариства рішень з питань віднесених Законом України «Про акціонерні товариства» до її виключної компетенції, не може вважатись перевищенням повноважень наглядової ради визначеної статутом товариства, положення якого не відповідають нормам закріпленим в Законі України «Про акціонерні товариства».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. — головуюча, Кролевець О.А., Студенець В.І.

за участю секретаря судового засідання Калітінського М.Ю.,

представників учасників справи:

від позивача-1: Шмуйло А.Д.

від позивача-2: не з`явився,

від відповідача: Руденко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Фінлекс-Інвест»

на рішення Господарського суду Кіровоградської області

у складі судді Бестаченко О.Л.

від 14.04.2021

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мороз В.Ф., Коваль Л.А., Кузнецов В.О.

від 26.08.2021

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Фінлекс-Інвест», ОСОБА_1

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз»

про визнання недійсними рішень наглядової ради,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. В березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Фінлекс-Інвест» (далі — Позивач-1, ТОВ «Фінлекс-Інвест», Скаржник) та ОСОБА_1 (далі — Позивач-2, ОСОБА_1 ) звернулися до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» (далі — Відповідач, ВАТ «Кіровоградгаз») про визнання недійсними рішення наглядової ради Відкритого акціонерного товариства по газифікації та газовідведенню «Кіровоградгаз», що оформлені протоколами від 21.10.2019 №6/19 та від 24.12.2019 № 9/19.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення наглядової ради від 21.10.2019 та від 24.12.2019, якими було відкликано та обрано голову та членів правління Відповідача не відповідають компетенції наглядової ради, яка прийняла ці рішення, оскільки положеннями статуту Відповідача обрання та відкликання голови та членів правління Відповідача віднесено до виключної компетенції загальних зборів Відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2021, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2021 у справі №912/947/20, в задоволені позову відмовлено.

4. Зазначені судові рішення мотивовано тим, що нормами Закону України «Про акціонерні товариства» обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу віднесено до виключної компетенції наглядової ради, при цьому вказані питання можуть вирішуватися і загальними зборами. Після прийняття Закону України «Про акціонерні товариства» жодних змін до статуту Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» щодо визначення компетенції органів товариства не вносилось, прийняття наглядовою радою товариства оспорюваних рішень з питань віднесених Законом України «Про акціонерні товариства» до її виключної компетенції, не може вважатись перевищенням повноважень наглядової ради визначеної статутом. Судами зазначено, що у разі невідповідності положень статуту нормам Закону України «Про акціонерні товариства», слід керуватися саме нормами закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

5. Позивач-1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, а саме: визнати недійсними рішення наглядової ради Відповідача, які оформлені протоколами від 21.10.2019 №6/19 та від 24.12.2019 №9/19.

6. Підставою касаційного оскарження судових рішень Скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України. Скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування п. 27 ч. 1 ст. 33, пп. 8, 9 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства» у подібних правовідносинах, а саме: правомірність віднесення згідно з статутом до виключної компетенції загальних зборів у відповідності до п. 27 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» питань щодо обрання та відкликання голови та членів правління та затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди, які у відповідності до пунктів 8, 9 частини 2 статті 52 цього Закону віднесені до виключної компетенції наглядової ради, з урахуванням того, що вимоги Закону мають перевагу над положенням статуту виключно у разі якщо неприведений у відповідність до вимог Закону статут товариства суперечить нормам Закону України «Про акціонерні товариства».

7. Відповідач подав до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Позивачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Фінлекс-Інвест» та ОСОБА_1 є акціонерами, власниками простих іменних акцій Відповідача, що підтверджується виписками про стан рахунку в цінних паперах.

9. Відповідно до Статуту Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газофікації «Кіровоградгаз», затвердженого загальними зборами акціонерів 21.12.2004 (далі — Статут), в пункті 7.1 встановлено, що органами управління Товариства є: загальні збори акціонерів; наглядова рада; правління.

10. Пунктом 7.6 Статуту передбачено, що вищим органом Товариства є загальні збори акціонерів.

11. Згідно п 7.7. Статуту загальні збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності Товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції інших органів управління Товариства.

12. Згідно пп. 3 п. 7.7, п. 7.8 Статуту питання щодо обрання та відкликання голови та членів наглядової ради, правління, ревізійної комісії — віднесені до виключної компетенції загальних зборів і вирішення таких питань не може бути передано іншим органам управління Товариства.

13. 21 жовтня 2019 року відбулося засідання наглядової ради Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» шляхом заочного голосування (опитування). Згідно протоколу № 6/19 за результатами розгляду питань порядку денного, прийняті наступні рішення:

1. Припинити повноваження голови та членів правління ВАТ «Кіровоградгаз»: 1) ОСОБА_16 — голови правління ВАТ Кіровоградгаз; 2) ОСОБА_17 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 3) ОСОБА_18 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 4) ОСОБА_19 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 5) ОСОБА_8 — члена правління ВАТ «Кіровоградгаз»; 6) ОСОБА_20 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 7) ОСОБА_21 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 8) ОСОБА_22 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 9) ОСОБА_23 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз.

2. Припинити повноваження голови та членів правління ВАТ Кіровоградгаз, обраних позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ Кіровоградгаз, які відбулись 10.01.2019 (протокол № 11 від 10.01.2019): 1) ОСОБА_2 — голови правління ВАТ Кіровоградгаз; 2) ОСОБА_3 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 3) ОСОБА_24 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 4) ОСОБА_25 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 5) ОСОБА_6 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 6) ОСОБА_7 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 7) ОСОБА_8 — члена правління ВАТ Кіровограда; 8) ОСОБА_9 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 9) ОСОБА_10 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз.

3. Обрати членами правління ВАТ Кіровоградгаз: 1) ОСОБА_2 ; 2) ОСОБА_3 ; 3) ОСОБА_4 ; 4) ОСОБА_5 ; 5) ОСОБА_6 ; 6) ОСОБА_7 ; 7) ОСОБА_8 ; 8) ОСОБА_9 ; 9) ОСОБА_10 .

4. Обрати головою правління ВАТ Кіровоградгаз ОСОБА_2.

5.1. Затвердити умови контракту з головою правління ВАТ «Кіровоградгаз» згідно з додатком 1.

5.2. Установити розмір винагороди голові правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_2 , обраному за рішенням наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз» (пункт 4), який встановлюється в контракті відповідно до умов, затверджених підпунктом 5.1.

5.3. Надати повноваження голові наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз» або особі, яка виконує його обов`язки, підписати з головою правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_2 контракт на умовах, затверджених підпунктом 5.1, з урахуванням установленого в підпункті 5.2 розміру винагороди.

6.1. Затвердити умови контракту з членом правління ВАТ «Кіровоградгаз» (який є членом правління за сумісництвом) згідно з додатком 2.

6.2. Затвердити умови контракту з членом правління ВАТ «Кіровоградгаз» згідно з додатком 3.

6.3. Установити розмір винагороди членам правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обраних за рішенням наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз» (пункт 3), який встановлюється в контрактах відповідно до умов, затверджених підпунктом 6.1.

6.4. Установити розмір винагороди члену правління ЗАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_8 , обраним за рішенням наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз» (пункт 3), який встановлюється в контракті відповідно до умов, затверджених підпунктом 6.2.

6.5. Надати повноваження голові правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_2 підписати з членами правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 контракти на умовах, затверджених підпунктом 6.1, з урахуванням визначеного в підпункті 6.3 розміру винагороди.

6.6. Надати повноваження голові правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_2 підписати з членом правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_8 контракт на умовах, затверджених підпунктом 6.2, з урахуванням визначеного в підпункті 6.4 розміру винагороди.

14. В засіданні взяли участь: Голова наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз»: ОСОБА_11 . Члени наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз»: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . Члени наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_26 та ОСОБА_1 (Позивач-2) не надали заповнені бюлетені для заочного голосування (опитування) в термін до 21 жовтня 2019 року (включно) на адресу зазначену в повідомленні про проведення засідання наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз» шляхом заочного голосування (опитування) від 15.10.2019 № К 1-21.

15. 24 грудня 2019 року відбулося засідання наглядової ради Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» шляхом заочного голосування (опитування). Згідно протоколу № 9/19 від 24.12.2019, за результатами розгляду питань порядку денного, прийняті наступні рішення:

1. Припинити повноваження голови правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_2 обраного на засіданні наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз», що відбулися 21.10.2019 (рішення від 21.10.2019, протокол № 6/19, питання № 4) з дати прийняття цього рішення.

2.1. Обрати головою правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_27 з дня наступного за днем прийняття цього рішення.

2.2. Затвердити умови контракту з головою правління ВАТ «Кіровоградгаз» згідно з додатком.

2.3. Встановити розмір винагороди голові правління ВАТ «Кіровоградгаз» відповідно до умов, затверджених підпунктом 2.2 цього рішення.

2.4. Уповноважити голову наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз» або особу, яка виконує його обов`язки, підписати контракт з головою правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_27 на умовах, затверджених підпунктом 2.2 цього рішення.

2.5. Уповноважити голову правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_27 на подання та підписання документів для здійснення державної реєстрації змін до відомостей про керівника ВАТ «Кіровоградгаз», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

3. Обрати секретарем наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз» члена наглядової ради ОСОБА_14 .

16. В засіданні взяли участь: Голова наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз»: ОСОБА_12 . Члени наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз»: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

17. Члени наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_26 та ОСОБА_1 (Позивач-2) не надали заповнені бюлетені заочного голосування (опитування) в термін до 23.12.2019 (включно) на адресу зазначену в повідомленні про проведення засідання наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз» шляхом заочного голосування (опитування) від 20.12.2019 № К 1-27.

18. Незгода ОСОБА_1 (Позивача-2) та ТОВ «Інвестиційна компанія «Фінлекс-Інвест» (Позивача-1) з вказаними вище рішеннями наглядової ради і стала причиною виникнення спору та звернення останніх з позовними вимогами про визнання недійсними зазначених рішень наглядової ради, оскільки вони на думку Позивачів були прийняті з перевищенням повноважень.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

19. Цивільний кодекс України

Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків

1. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. …

Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Стаття 97. Управління товариством

1. Управління товариством здійснюють його органи.

2. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 116. Права учасників господарського товариства

1. Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3) вийти у встановленому порядку з товариства;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

2. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Стаття 160. Наглядова рада акціонерного товариства

1. В акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства.

Випадки обов`язкового створення в акціонерному товаристві наглядової ради встановлюються законом.

2. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства.

3. Члени наглядової ради акціонерного товариства не можуть бути членами його виконавчого органу.

4. Наглядова рада акціонерного товариства визначає форми контролю за діяльністю його виконавчого органу.

20. Господарський кодекс України

Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин

1. Корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

21. Закон України «Про акціонерні товариства» (в редакції чинній станом на дату прийняття оспорюваних рішень).

Стаття 32. Загальні збори акціонерного товариства

1. Загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.

Стаття 33. Компетенція загальних зборів

1. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом.

Статутом приватного акціонерного товариства (крім товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій належать державі, а також акціонерних товариств, 50 і більше відсотків акцій яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків) може передбачатися, що загальні збори можуть вирішувати будь-які питання, у тому числі ті, що належать до виключної компетенції наглядової ради. Якщо кількість акціонерів приватного акціонерного товариства перевищує 100, рішення про включення до статуту такого приватного акціонерного товариства відповідного положення має бути прийнято більш як 95 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості.

Наглядова рада має право включити до порядку денного загальних зборів будь-яке питання, що віднесено до її виключної компетенції законом або статутом, для його вирішення загальними зборами.

Стаття 51. Створення наглядової ради акціонерного товариства

1. Наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Стаття 52. Компетенція наглядової ради

1. До компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами.

2. До виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема, 8) обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу; 9) затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди.

Розділ XVII

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яке набирає чинності через тридцять місяців з дня опублікування цього Закону.

5. Статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

22. Господарський кодекс України

Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин

1. Корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. …

23. Господарський процесуальний кодекс України (далі — ГПК України)

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

24. Суд виходить з того, що згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

25. Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

26. Предметом спору у даній справі є вимоги Позивачів про визнання недійсними рішення наглядової ради Відповідача, що оформлені протоколами від 21.10.2019 №6/19 та від 24.12.2019 № 9/19.

27. В касаційній скарзі Скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування п. 27 ч. 1 ст. 33, пп. 8, 9 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства» у подібних правовідносинах, а саме: правомірність віднесення згідно з статутом до виключної компетенції загальних зборів у відповідності до п. 27 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» питань щодо обрання та відкликання голови та членів правління та затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди, які у відповідності до пунктів 8, 9 частини 2 статті 52 цього Закону віднесені до виключної компетенції наглядової ради, з урахуванням того, що вимоги Закону мають перевагу над положенням статуту виключно у разі, якщо неприведений у відповідність до вимог Закону статут товариства суперечить нормам Закону України «Про акціонерні товариства».

28. Судами встановлено, що Статут Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз», який було затверджено 21.12.2004, не приведено у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства», зокрема, в частині віднесення до виключної компетенції наглядової ради питань обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу, як того вимагає п.5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства».

29. При цьому Суд звертає увагу, що Законом України «Про акціонерні товариства» (в редакції чинній станом на дату прийняття оспорюваних рішень), питання обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу, а також затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу та встановлення розміру їх винагороди, віднесено до виключної компетенції саме наглядової ради.

30. Суд погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, що прийняття наглядовою радою Відповідача оспорюваних рішень з питань віднесених Законом України «Про акціонерні товариства» до її виключної компетенції, не може вважатись перевищенням повноважень наглядової ради визначеної Статутом, з огляду на таке.

31. Як зазначено Судом вище пп. 3 п. 7.7, п. 7.8 Статуту, який було затверджено 21.12.2004 та який не приведено у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства», питання щодо обрання та відкликання голови та членів наглядової ради, правління, ревізійної комісії — були віднесені до виключної компетенції загальних зборів і вирішення таких питань не може бути передано іншим органам управління Товариства.

32. Проте, статтею 160 ЦК України встановлено, що в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Випадки обов`язкового створення в акціонерному товаристві наглядової ради встановлюються законом. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради.

33. Згідно п.8, 9 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства» до виключної компетенції наглядової ради належить, обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу; затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди.

34. Частиною 3 статті 52 Закону встановлено, що питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених цим Законом.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом.

Статутом приватного акціонерного товариства (крім товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій належать державі, а також акціонерних товариств, 50 і більше відсотків акцій яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків) може передбачатися, що загальні збори можуть вирішувати будь-які питання, у тому числі ті, що належать до виключної компетенції наглядової ради. Якщо кількість акціонерів приватного акціонерного товариства перевищує 100, рішення про включення до статуту такого приватного акціонерного товариства відповідного положення має бути прийнято більш як 95 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості.

Наглядова рада має право включити до порядку денного загальних зборів будь-яке питання, що віднесено до її виключної компетенції законом або статутом, для його вирішення загальними зборами.

36. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» є власником 53 652 002 штук простих іменних акцій ВАТ «Кіровоградгаз», що складає 51% статутного капіталу Товариства та відповідно до п. 15 Статуту акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 1044, засновником та єдиним акціонером Компанії є держава.

37. Пунктом 5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» встановлений дворічний строк для приведення статутів та інших внутрішніх положень акціонерних товариств у відповідність з нормами цього Закону.

38. При цьому, пунктом 4 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» визначений пріоритет закріплених у ньому норм, згідно з яким, до приведення у відповідність із цим Законом інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

39. Отже, з моменту набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства» його норми стали спеціальними щодо регулювання правовідносин зі створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, визначенні їх правового статусу, прав та обов`язків акціонерів і підлягали застосуванню до усіх акціонерних товариств незалежно від того, чи привели вони свої статути у відповідність з нормами цього Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.01.2019 у справі №904/1237/17.

37. Зазначеними вище нормами Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що питання обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу, а також затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди віднесено до виключної компетенції наглядової ради.

38. У відповідності до вимог ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» статутом товариства може передбачатися, що загальні збори можуть вирішувати будь-які питання, у тому числі і ті, що належать до виключної компетенції наглядової ради, проте, крім випадків, якщо у статутному капіталі товариства 50 і більше відсотків акцій належать державі, а також у випадку, якщо в акціонерному товаристві 50 і більше відсотків акцій знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків.

39. Отже, з урахуванням того, що в ВАТ «Кіровоградгаз» 51% акцій знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави в якому становить 100 відсотків, положення пп. 3 п. 7.7, п. 7.8 Статуту прямо суперечать нормам Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки загальні збори, як вищий орган, хоч і має право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, проте не може змінювати виключність компетенції встановлену Законом України «Про акціонерні товариства».

40. Враховуючи існування конкуренції між положеннями Статуту Відповідача та нормами Закону України «Про акціонерні товариства», Суд зазначає, що Статут є локальним нормативним актом, тоді як Закон має більшу юридичну силу, тому у разі, якщо положення статуту суперечать закону, слід керуватися саме нормами закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2020 у справі №910/10463/19.

41. З урахуванням того, що норми Закону України «Про акціонерні товариства» з моменту набрання ним чинності стали спеціальними щодо регулювання правовідносин з діяльності акціонерних товариств і підлягали застосуванню до усіх акціонерних товариств незалежно від того, чи привели вони свої статути у відповідність з нормами цього Закону, Суд доходить висновку, що прийняття наглядовою радою Відповідача оспорюваних рішень з питань віднесених Законом України «Про акціонерні товариства» до її виключної компетенції, не може вважатись перевищенням повноважень наглядової ради визначеної Статутом, положення якого не відповідають нормам закріпленим в Законі України «Про акціонерні товариства».

42. Щодо посилань Скаржника в касаційній скарзі на пункт 27 частини 2 статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства» відповідно до якого до виключної компетенції загальних зборів належать вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із статутом товариства, Суд зазначає таке. Оскільки після прийняття Закону України «Про акціонерні товариства» жодних змін у відповідності до вимог вказаного закону до Статуту ВАТ «Кіровоградгаз» щодо визначення компетенції органів товариства не вносилось, тому посилання Скаржника на Статут, положення якого не відповідають нормам закріпленим в Законі України «Про акціонерні товариства», не приймаються Судом до уваги.

43. Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України «Про акціонерні товариства» зміни, передбачені Законом України «Про акціонерні товариства», направлені на підвищення рівня корпоративного управління у господарських товариствах відповідно до європейських практик та стандартів.

44. Закон України «Про акціонерні товариства» був офіційно опублікований в газеті «Урядовий кур`єр» 29.10.2008 та набув чинності 30.04.2009, проте Статут Відповідача, який було затверджено 21.12.2004 року станом на час прийняття оспорюваних рішень 21.10.2019 та 24.12.2019 так і не було приведено у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства».

45. Враховуючи все вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку, що оспорювані рішення наглядової ради від 21.10.2019 та від 24.12.2019, якими було припинено повноваження голови і членів виконавчого органу та обрано нових голову і членів виконавчого органу; затверджено умови контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлено розмір їх винагороди повністю відповідають компетенції наглядової ради, яка прийняла ці рішення, оскільки Законом України «Про акціонерні товариства» вирішення зазначених питань віднесено до її виключної компетенції.

46. Враховуючи обґрунтування Суду, які викладені в постанові вище, Суд приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій правильно застосували норми права в оскаржуваних Позивачем судових рішеннях.

47. Загалом доводи Позивача про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права у прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження за результатами розгляду справи в касаційному порядку.

48. З огляду на зазначене, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції слід залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, Скаржник не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

50. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

51. Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

52. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Висновки про правильне застосування норм права

53. Норми Закону України «Про акціонерні товариства» з моменту набрання ним чинності стали спеціальними щодо регулювання правовідносин з діяльності акціонерних товариств і підлягали застосуванню до усіх акціонерних товариств незалежно від того, чи привели вони свої статути у відповідність з нормами цього Закону.

54. У відповідності до вимог ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» статутом товариства може передбачатися, що загальні збори можуть вирішувати будь-які питання, у тому числі і ті, що належать до виключної компетенції наглядової ради, проте, крім випадків, якщо у статутному капіталі товариства 50 і більше відсотків акцій належать державі, а також у випадку, якщо в акціонерному товаристві 50 і більше відсотків акцій знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків.

55. Прийняття наглядовою радою акціонерного товариства рішень з питань віднесених Законом України «Про акціонерні товариства» до її виключної компетенції, не може вважатись перевищенням повноважень наглядової ради визначеної статутом товариства, положення якого не відповідають нормам закріпленим в Законі України «Про акціонерні товариства».

56. У разі невідповідності положень статуту нормам Закону України «Про акціонерні товариства», слід керуватися саме нормами Закону оскільки вказаним Законом встановлено пріоритет закріплених у ньому норм.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Фінлекс-Інвест» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2021 у справі №912/947/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Кролевець

В. Студенець

Читать далее

20211104 № 804/5050/17 ВС: обов’язок зберігати листки непрацездатності

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 804/5050/17

адміністративне провадження № К/9901/8584/18

Наявність рішень комісії із соціального страхування про здійснення виплати допомоги не позбавляє позивача обов’язку зберігати листки непрацездатності та пред’являти їх при проведенні перевірки.

Читать далее

20211103 № 387/326/20 ВС: ухилення від отримання трудової книжки, трудовий спір, добросовісність

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Постанова

Іменем України

03 листопада 2021 року

м . Київ

справа № 387/326/20

провадження № 61-2166св21

Реалізація передбаченого статтею 47 КЗпП України (в редакції на час звільнення позивача) права працівника отримати в день звільнення трудову книжку та копію наказу про звільнення кореспондується не лише з обов’язком роботодавця видати вказані документи, а й із добросовісною поведінкою самого працівника, який за наявності відповідної пропозиції роботодавця та фактичної можливості отримати ці документи, не ухиляється від їх отримання.

Встановлені у розглядуваній справі обставини та визнання їх позивачем, беззаперечно свідчать про те, що працівник був обізнаним про дату та підставу свого звільнення, однак на неодноразові пропозиції роботодавця отримати трудову книжку та копію наказу про звільнення, маючи фактичну можливість їх отримати, безпідставно відмовлявся від отримання цих документів. Така поведінка працівника не може бути визнана добросовісною та залишена поза увагою суду при вирішенні питання щодо дотримання строку передбаченого статтею 233 КЗпП України.

Читать далее

20210930 № 910/16496/19 ВС: зобов’язання провести, скликати загальні збори, належий спосіб захисту

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/16496/19

визнання протиправною бездіяльності Відповідача (виконавчого органу товариства) щодо нескликання річних загальних зборів є неефективним способом захисту, оскільки жодним чином не поновлює правомочностей Позивача та не призводить до відновлення його порушеного права. Натомість позовна вимога в частині зобов`язання Відповідача скликати, організувати та провести загальні збори учасників ТОВ — є ефективним способом захисту порушеного права Позивача та відповідає положенням статей 15, 16 ЦК України.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду: Вронська Г.О. — головуюча, Бакуліна С.В., Баранець О.М., Кібенко О.Р., Кондратова І.Д., Мамалуй О.О., Студенець В.І.

за участі секретаря судового засідання Калітінського М.Ю.,

представників учасників справи:

від позивача: Гаркуша В.В.,

від відповідача: Шалашова В.І.,

від третьої особи-1: не з`явився,

від третьої особи-2: не з`явився,

від третьої особи-3: не з`явився,

від третьої особи-4: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем»

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Лиськов М.О.

від 25.11.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Пашкіна С.А.

від 15.04.2021

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маквіс Груп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 , 4. ОСОБА_4

про визнання бездіяльності виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем» протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Маквіс Груп» (далі — Позивач, ТОВ «Маквіс Груп») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем» (далі — Відповідач, ТОВ «Боедем») про:

— визнання протиправною та такою, що порушує корпоративні права Позивача як учасника ТОВ «Боедем» щодо участі в управлінні діяльністю ТОВ «Боедем», бездіяльності Відповідача в особі директора Черепанова Віктора Олександровича щодо проведення річних загальних учасників ТОВ «Боедем»;

— зобов`язання Відповідача в особі директора ОСОБА_1 скликати, організувати та провести загальні збори учасників ТОВ «Боедем» з внесення до порядку денного питань, які є обов`язковими до розгляду на загальних зборах учасників: розподіл чистого прибутку за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки; виплата дивідендів за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки та визначення їх розміру; визначення основних напрямків діяльності ТОВ «Боедем».

2. Позов мотивований порушенням корпоративних прав Позивача, що виражається у позбавленні його як учасника ТОВ «Боедем» можливості отримувати інформацію про господарську діяльність товариства та прибуток від його діяльності, а також приймати участь в управлінні.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №910/16496/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021, позовні вимоги ТОВ «Маквіс Груп» задоволено частково. Зобов`язано ТОВ «Боедем» в особі директора Черепанова Віктора Олександровича скликати, організувати та провести загальні збори учасників ТОВ «Боедем» з внесення до порядку денного питань, які є обов`язковими до розгляду на загальних зборах учасників:

— розподіл чистого прибутку за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки;

— виплата дивідендів за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки та визначення їх розміру;

— визначення основних напрямків діяльності ТОВ «Боедем».

4. Суди дійшли висновку про доведення Позивачем обставин непроведення ТОВ «Боедем» з 2012 року річних загальних зборів учасників за участю Позивача та перешкоджанні Позивачу у їх самостійному скликанні для вирішення низки питань, про включення яких до порядку денного Позивач неодноразово звертався до Відповідача.

5. Рішення судів попередніх інстанцій також мотивовані невідповідністю вимоги про визнання протиправною бездіяльності Відповідача щодо не скликання річних загальних зборів встановленому Законом та Статутом ТОВ «Боедем» способу захисту наявного у Позивача права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

6. Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 у справі №910/16496/19, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

7. Касаційна скарга мотивована наявністю підстави для касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК України), з огляду на застосування судами норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме:

— статей 97, 98 Цивільного кодексу України без урахування постанов Верховного Суду від 16.06.2018 у справі №904/2197/17, від 29.04.2020 у справі №922/1859/19 та від 25.11.2020 у справі №910/8802/19;

— статей 11, 12, 13, 15, 16, 116 Цивільного кодексу України, статті 167 Господарського кодексу України, а також порушення положень статей 75-79, 86 ГПК України без урахування постанов Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі №917/1307/18;

— статей 257, 261, 265, 267 Цивільного кодексу України без урахування постанов Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №922/2058/17, від 13.11.2018 у справі №924/127/17, від 15.01.2019 у справі №910/2972/18, від 10.04.2019 у справі №6/8-09, від 13.08.2019 у справі №910/11614/18, від 22.08.2019 у справі №910/15453/17, від 03.09.2019 у справі №920/903/17 та від 19.11.2019 у справі №910/16827/17.

8. Позивач подав до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції є законними, обґрунтованими та прийняті з додержанням вимог чинного законодавства.

Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

9. 14 червня 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 у справі №910/16496/19.

10. Верховний Суд ухвалою від 05.07.2021 відкрив касаційне провадження у справі №910/16496/19 за касаційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 та призначив судове засідання на 27.07.2021.

11. Верховний Суд ухвалою від 17.08.2021 справу №910/16496/19 разом із касаційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 передав на розгляд Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

12. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду: ОСОБА_5 — головуюча, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ухвалою від 09.09.2021 прийняв до розгляду справу №910/16496/19 за касаційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021.

Підстави для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

13. Ухвала про передачу справи на розгляд Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду мотивована необхідністю відступити від висновку щодо застосування положень статті 16 Цивільного кодексу України, статті 88 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства», викладеного у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №926/2301/17, стосовно того, що володіння учасником товариства — акціонером — кількістю акцій, яка є меншою десяти відсотків простих акцій товариства, не може бути достатньою підставою для відмови у захисті його права на участь в управлінні акціонерним товариством, порушеного ухиленням товариства від виконання встановленого законом обов`язку щодо проведення річних загальних зборів акціонерів. У зазначеній справі Верховний Суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом спонукання (зобов`язання) товариства щодо проведення річних загальних зборів.

14. Колегія суддів зауважила, що як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент звернення Позивача до суду у цій справі, Законом чітко врегульовано порядок та підстави скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, з урахуванням прав та законних інтересів його учасників, а саме: учаснику товариства надано право подання вимоги про скликання загальних зборів та право на їх самостійне скликання у випадку залишення такої вимоги без задоволення.

15. За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що обраний Позивачем спосіб захисту своїх прав та інтересів — зобов`язання Відповідача скликати, організувати та провести загальні збори учасників ТОВ «Боедем» — не відповідає статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та не передбачений чинним законодавством, яке врегульовує діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, оскільки скликання та проведення загальних зборів товариства відноситься до виключної компетенції товариства та учасників даного товариства як носіїв відповідних корпоративних прав, у тому числі щодо управління справами суб`єкта господарювання.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

16. ТОВ «МАКВІС ГРУП» є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЕДЕМ» (код ЄДРПОУ 14308121) та володіє часткою у розмірі 50 % його статутного капіталу, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

17. Відповідно до підпунктів 6.3.1. та 6.3.2. пункту 6.3. Статуту ТОВ «БОЕДЕМ», затвердженого Загальними зборами учасників ТОВ «БОЕДЕМ» (Протокол №09/11 від 09.11.2011) (надалі — Статут ТОВ «БОЕДЕМ»), учасники особисто або через своїх представників мають право:

— брати участь в підведенні підсумків діяльності Товариства в порядку, визначеному Статутом;

— отримувати дані, що стосуються діяльності Товариства, стану його майна, прибутку та збитків;

— брати участь в управлінні Товариством в порядку, визначеному Статутом;

— вносити пропозиції на розгляд Зборів та інших органів Товариства;

— отримувати належний їм прибуток від діяльності Товариства у вигляді грошових сум, продукцією або послугами, що виробляє Товариство /повністю або частково.

18. Відповідно до пункту 10.1. Статті 10 Статуту ТОВ «БОЕДЕМ» вищим органом Товариства є Збори. Збори складаються із Учасників, або призначених ними представників.

19. У Статуті ТОВ «БОЕДЕМ» компетенція Загальних зборів учасників визначена у п. 10.3. статті 10, а саме:

— внесення змін до Статуту Товариства;

— визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження його планів та звітів про його діяльність;

— виключення Учасника з Товариства;

— призначення та достроковий відклик Членів Ревізійної комісії, затвердження її звітів та висновків;

— визначення розмірів, порядку і строків внесення Учасниками додаткових внесків, а також виплати Учасникам доходів на внески;

— розподіл прибутку, визначення порядку покриття збитків, визначення режиму створення та використання фондів Товариства;

— про передачу часток /їх частин/ Учасника іншим Учасникам чи третім особам, набуття Товариством частки Учасника;

— припинення діяльності Товариства, визначення складу ліквідаційної комісії, призначення та відклик її членів та затвердження заключного звіту і ліквідаційного балансу.

20. Відповідно до пункту 10.1.6 Статті 10 «ЗБОРИ» Статуту ТОВ «БОЕДЕМ» Звичайні Збори скликаються не рідше двох разів на рік для розгляду та затвердження річного звіту і балансу Товариства, визначення основних напрямків діяльності, розподілу прибутку та інших питань, що віднесені до компетенції Зборів.

21. 24 жовтня 2016 року ТОВ «МАКВІС ГРУП» в особі директора ОСОБА_14 звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мойсик Р.В. з заявою щодо передачі відповідно до статті 84 Закону України «Про нотаріат» директору ТОВ «БОЕДЕМ» Черепанову В.О. вимоги щодо скликання загальних зборів учасників ТОВ «БОЕДЕМ» з переліком питань до порядку денного, у тому числі тих, що були обов`язковими до розгляду відповідно до положень Статуту ТОВ «БОЕДЕМ».

22. У відповідь директором ТОВ «БОЕДЕМ» було надіслано лист № 102 від 07.11.2016, яким відмовлено у проведенні загальних зборів учасників ТОВ «БОЕДЕМ» з посиланням на наявність між сторонами судового спору.

23. 14 грудня 2016 року ТОВ «МАКВІС ГРУП» в особі директора Шалева А.В. повторно надіслано через нотаріуса вимогу про скликання загальних зборів учасників з зазначенням переліку питань до порядку денного на адресу ТОВ «БОЕДЕМ» та за місцем реєстрації ОСОБА_1 , проте жодних дій щодо організації та проведення загальних зборів не було вчинено.

24. У квітні 2017 року на адресу ТОВ «МАКВІС ГРУП» надійшов лист ТОВ «БОЕДЕМ» №067 від 24.04.2017, відповідно до змісту якого відмовлено у проведенні загальних зборів учасників ТОВ «БОЕДЕМ» та висунуто вимогу про надання документів ТОВ «МАКВІС ГРУП» щодо купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «БОЕДЕМ».

25. ТОВ «МАКВІС ГРУП» у відповідь на лист ТОВ «БОЕДЕМ» було надіслано лист (вих. № 23/05/17 від 23.05.2017) з вимогою припинити порушення прав ТОВ «МАКВІС ГРУП» та провести загальні збори учасників ТОВ «БОЕДЕМ» відповідно до норм чинного законодавства України.

26. 29 травня 2017 року ТОВ «МАКВІС ГРУП» було направлено на адресу учасників ТОВ «БОЕДЕМ» повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «БОЕДЕМ» та на адресу ТОВ «БОЕДЕМ» прохання надати належним чином завірені копії фінансових документів ТОВ «БОЕДЕМ» за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки та І квартал 2017 року, а також звіт директора про виконану роботу за той же період та запрошено директора на загальні збори учасників. Загальні збори учасників ТОВ «БОЕДЕМ» 30 червня 2017 року не відбулися у зв`язку з неявкою учасників та директора ТОВ «БОЕДЕМ» й ненадання останнім жодних документів.

27. Оскільки Загальні збори учасників не відбулися 30 червня 2017 року у зв`язку з неявкою інших учасників та директора ТОВ «БОЕДЕМ» ОСОБА_1 , керуючись пунктом 10.1.7 ст. 10 Статуту ТОВ «БОЕДЕМ», на адресу учасників було направлено листи про проведення повторних позачергових загальних зборів учасників ТОВ «БОЕДЕМ» 28 липня 2017 року о 16:30.

28. У відповідь на направлені ТОВ «МАКВІС ГРУП» повідомлення про проведення повторних позачергових загальних зборів учасників ТОВ «БОЕДЕМ» на адресу ТОВ «МАКВІС ГРУП» надійшло від ТОВ «БОЕДЕМ» повідомлення про скликання позачергових зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю № 074 від 21.07.2017, відповідно до змісту якого повідомлялося про призначення на 29 серпня 2017 року позачергових загальних зборів учасників ТОВ «БОЕДЕМ», що відбудуться за юридичною адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна, 4.

29. 01 серпня 2017 року, після отримання повідомлення від ТОВ «БОЕДЕМ» щодо призначення дати позачергових загальних зборів учасників ТОВ «БОЕДЕМ», ТОВ «МАКВІС ГРУП» звернулося до ТОВ «БОЕДЕМ» з листом щодо забезпечення можливості ознайомитися з документами, пов`язаними з порядком денним, передбаченим для розгляду 29 серпня 2017 року на загальних зборах учасників ТОВ «БОЕДЕМ» та уточнення розміщення приміщення, у якому, будуть проведені збори. Жодної відповіді та/або уточнень та/або документів ТОВ «БОЕДЕМ» надано не було.

30. 29 серпня 2017 року при прибутті представника ТОВ «МАКВІС ГРУП» за юридичною адресою та адресою фактичного знаходження офісу ТОВ «БОЕДЕМ» представник не зміг потрапити до приміщення, оскільки вхідні двері були зачинені, у зв`язку з чим представник ТОВ «МАКВІС ГРУП» був змушений викликати поліцію, проте двері так ніхто й не відчинив.

31. 16 квітня 2018 року ТОВ «МАКВІС ГРУП» зверталось до нотаріуса щодо передачі вимоги ТОВ «БОЕДЕМ» відносно проведення загальних зборів учасників з запропонованим порядком денним з розглядом питань, у тому числі тих, що були обов`язковими до розгляду відповідно до положень Статуту ТОВ «БОЕДЕМ», проте жодних дій зі сторони ТОВ «БОЕДЕМ» в особі його виконавчого органу директора ОСОБА_1 не було вчинено щодо скликання та проведення загальних зборів учасників ТОВ «БОЕДЕМ».

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

32. Цивільний кодекс України

Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. …

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: …

5) примусове виконання обов`язку в натурі; …

Стаття 97. Управління товариством

1. Управління товариством здійснюють його органи.

2. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 98. Загальні збори учасників товариства

… 4. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів.

Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.

Стаття 116. Права учасників господарського товариства

1. Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); …

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

2. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

33. Господарський кодекс України

Стаття 88. Права і обов`язки учасників господарського товариства

1. Учасники господарського товариства мають право:

брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами; …

Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин

1. Корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. …

34. Закон України «Про господарські товариства» (у редакції, що діяла до набрання чинності Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»

Стаття 10. Права учасників товариства

Учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

… г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

… Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Стаття 58. Вищий орган товариства з обмеженою відповідальністю

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. …

Стаття 41. Вищий орган акціонерного товариства

… До компетенції загальних зборів належить:

а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

б) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;

д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків;

е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства;

ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

й) прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом.

Повноваження, передбачені пунктами «б», «г», «д», «е», «ї», «й», належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.

Стаття 59. Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю

До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах «а», «б», «г — ж», «и — й» статті 41 цього Закону, належить:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

в) виключення учасника з товариства;

г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів. …

Стаття 61. Періодичність скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Позачергові збори

Загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу.

Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

35. Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»

Стаття 1. Сфера застосування Закону

1. Цей Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі — товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників. …

Стаття 5. Права учасників товариства

1. Учасники товариства мають такі права:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства;

2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства;

3) брати участь у розподілі прибутку товариства; …

Стаття 29. Загальні збори учасників

1. Загальні збори учасників є вищим органом товариства. …

2. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Стаття 31. Скликання загальних зборів учасників

1. Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу товариства;

2) на вимогу наглядової ради товариства;

3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

2. Річні загальні збори учасників скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не встановлено законом. До порядку денного річних загальних зборів учасників обов`язково вносяться питання про розподіл чистого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розмір. …

5. Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.

6. Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п`яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.

7. Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальних зборів учасників особою, яка вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган товариства з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання.

8. Виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.

9. У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

Стаття 32. Порядок скликання загальних зборів учасників товариства

1. Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

2. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

3. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

4. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

5. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

6. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.

7. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників.

8. Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті.

9. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті.

10. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев`ятої цієї статті не застосовуються.

11. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

36. Суд виходить з того, що згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

37. Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

38. З огляду на положення статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

39. Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

40. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу) та факту його порушення.

41. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 27.06.2018 у справі № 910/11255/16, від 14.05.2019 у справі № 916/465/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16448/18.

42. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки викладені в п. 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340).

43. Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право.

44. Таким чином, Суд, вирішуючи корпоративний спір, зобов`язаний перевірити наявність в позивача суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати в чому полягає порушення його корпоративних прав.

45. Крім того, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення його порушеного права.

46. Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов`язку по відновленню порушеного права на порушника.

47. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту (відновлення порушеного права чи інтересу) в обраний ним спосіб.

48. У справі, що розглядається, Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він володіючи часткою у розмірі 50% статутного капіталу ТОВ «БОЕДЕМ» протиправною бездіяльністю виконавчого органу Відповідача директора ОСОБА_1 , а саме: непроведенням ТОВ «Боедем» з 2012 року річних загальних зборів учасників та перешкоджанням Позивачу у їх самостійному скликанні та проведенні, всупереч вимогам чинного законодавства України фактично позбавлений корпоративних прав на участь в управлінні діяльністю ТОВ «БОЕДЕМ».

49. Предметом спору у даній справі є визнання протиправною бездіяльності Відповідача щодо не скликання річних загальних зборів учасників товариства з питаннями про розподіл чистого прибутку, виплату дивідендів та визначення їх розміру та про зобов`язання товариства скликати та провести загальні збори учасників щодо вказаних питань.

50. Судами попередніх інстанцій в позові в частині визнання протиправною бездіяльності Відповідача щодо не скликання річних загальних зборів учасників було відмовлено у зв`язку з невірно обраним способом захисту наявного у Позивача права у відповідності до статей 15, 16 ЦК України та в цій частині позовних вимог судові рішення Відповідачем не оскаржуються.

51. Предметом касаційного оскарження є судові рішення першої та апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Відповідача скликати та провести загальні збори учасників з питаннями про розподіл чистого прибутку за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки, виплату дивідендів за вказані роки, визначення їх розміру та визначення основних напрямів діяльності товариства.

52. Порядок діяльності господарських товариств, одним із різновидів яких є товариство з обмеженою відповідальністю, врегульовано у Цивільному кодексі України (далі — ЦК України), Господарському кодексі України (далі — ГК України), Законі України від 19 вересня 1991 року № 1576-ХІІ «Про господарські товариства» (у редакції, що діяла до набрання чинності Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю») та положеннями Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (що набув чинності з 17.06.2018 року).

53. Ці нормативні акти зазнали змін протягом часу своєї дії, тому Суд застосовує норми матеріального права чинні станом на час дії спірних правовідносин відповідно до вимог частини першої статті 5 ЦК України.

54. За період з 01 січня 2012 року по 17 червня 2018 до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми Закону України «Про господарські товариства», а з 17 червня 2018 року — норми Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

55. При перегляді справи Суд зазначає, що відповідно до статті 167 Господарського кодексу України та пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (а до набрання чинності цим Законом — пункту а) частини 1 статті 10 Закону України «Про господарські товариства»), однією зі складових корпоративних прав є правомочність учасника товариства на участь в управлінні товариством, яка реалізується ним, зокрема, шляхом участі в загальних зборах учасників. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, зокрема щодо періодичності їх проведення.

56. Загальні збори учасників товариства, згідно з положеннями Цивільного кодексу, Закону України «Про господарські товариства» (у редакції, що діяла до набрання чинності Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю») та положеннями Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» є вищим органом товариства. Норми чинного за період спірних правовідносин з 2012 по 2018 рік включно законодавства (ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», ч.2 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю») та положення статті 10 Статуту визначали, що загальні збори скликаються не рідше двох разів на рік та встановлювали ряд питань, які повинні бути обов`язково внесені до порядку денного, зокрема, про затвердження річного звіту і балансу товариства, про розподіл прибутку, про визначення основних напрямків діяльності, тощо.

57. Вищевказаний обов`язок з вчинення всіх необхідних дій для скликання загальних зборів учасників товариства покладений на виконавчий орган (директора, голову) товариства (ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», ч.8 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

58. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Позивач протягом спірного періоду неодноразово звертався до Відповідача з вимогами щодо скликання загальних зборів учасників ТОВ «БОЕДЕМ» з переліком питань до порядку денного, у тому числі тих, що були обов`язковими до розгляду відповідно до вимог чинного на той момент законодавства та положень Статуту. Проте, доказів скликання загальних зборів протягом спірного періоду з 2012 по 2018 рік включно Відповідачем суду не надано.

59. Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про те, що непроведення ТОВ «Боедем» з 2012 року річних загальних зборів учасників та перешкоджання Позивачу у їх самостійному скликанні порушує корпоративні права Позивача щодо участі в управлінні діяльністю Товариства, оскільки встановлені законом вимоги про проведення річних загальних зборів учасників мають завдання забезпечити реальну можливість учасникам товариства реалізовувати свої корпоративні права, зокрема, впливати на діяльність товариства через вищий орган управління — загальні збори.

60. Розглядаючи необхідність відступу від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №926/2301/17 колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від викладених в ній правових позицій Верховного Суду, оскільки обраний Позивачем спосіб захисту своїх прав та інтересів — зобов`язання Відповідача скликати, організувати та провести загальні збори учасників ТОВ «Боедем» — відповідає статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та передбачений чинним законодавством, яке врегульовує діяльність товариств з обмеженою відповідальністю.

61. Обов`язок Відповідача скликати, організувати та провести загальні збори товариства — це вчинення всіх необхідних та залежних від нього організаційних дій для скликання, підготовки проведення та самого проведення загальних зборів, а саме: надсилання повідомлення про проведення загальних зборів кожному учаснику із зазначенням порядку денного зборів у строк визначений Законом, забезпечення можливості усім учасникам ознайомитись з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, забезпечення місця проведення зборів, організація забезпечення зборів тощо.

62. На думку Суду, відповідно до положень статей 15, 16 ЦК України порушені права Позивача підлягають захисту саме шляхом спонукання Відповідача до виконання його обов`язку — скликати, організувати та провести загальні збори учасників ТОВ «Боедем», що жодним чином не суперечить правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.07.2018 у справі №926/2301/17.

63. Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вимога про визнання протиправною бездіяльності Відповідача (виконавчого органу товариства) щодо не скликання річних загальних зборів не є належним способом захисту, а отже не підлягає задоволенню.

64. Суд зазначає, що визнання протиправною бездіяльності Відповідача щодо не скликання річних загальних зборів є неефективним способом захисту, оскільки жодним чином не поновлює правомочностей Позивача та не призводить до відновлення його порушеного права. Натомість позовна вимога в частині зобов`язання Відповідача скликати, організувати та провести загальні збори учасників ТОВ «Боедем» — є ефективним способом захисту порушеного права Позивача та відповідає положенням статей 15, 16 ЦК України.

65. Все вищевикладене у сукупності спростовує доводи касаційної скарги Відповідача, що судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно задоволено позовні вимоги в частині скликання загальних зборів товариства, які на думку, Відповідача, не є належним способом захисту.

66. Як зазначалось Судом вище, касаційну скаргу мотивовано також тим, що суди попередніх інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права, а саме статей 11, 12, 13, 15, 16, 97, 98, 116 Цивільного кодексу України, статті 167 Господарського кодексу України, статей 75-79, 86 ГПК України без урахування постанов Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 16.06.2018 у справі №904/2197/17, від 29.04.2020 у справі №922/1859/19 та від 25.11.2020 у справі №910/8802/19.

67. Суд зауважує, що відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постановах від 27.03.2018 у справі №910/17999/16, від 25.04.2018 у справі №925/3/17, від 16.05.2018 у справі №910/24257/16, подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

68. Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається Відповідач у касаційній скарзі, Суд вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі, з огляду на наступне.

69. У справі №910/18036/17 предметом позову були вимоги позивача (товариства) про зобов`язання відповідача (банку) звільнити з під арешту та закрити рахунки позивача та про визнання договору банківського рахунку припиненим. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, в межах перегляду справи в касаційному порядку, залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій та вказав, що суди попередніх інстанцій з огляду на те, що спірні рахунки позивача закриті відповідачем, дійшли обґрунтованого висновку, що договір банківського рахунку є припиненим, що в свою чергу узгоджується з положеннями договору та з приписами глави 50 ЦК України щодо підстав, з якими закон пов`язує припинення зобов`язань.

70. У справі №917/1307/18 предметом позову були вимоги позивача до відповідача про зобов`язання здійснити поставку товару і стягнення з неустойки у розмірі 1 000 000 грн. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, в межах перегляду справи в касаційному порядку, скасував постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишив без змін та вказав, що суд апеляційної інстанції в порушення принципу змагальності сторін безпідставно переклав тягар доведення обставин позову на Відповідача та фактично бездоказово презюмував виникнення в останнього зобов`язань за договором до спливу строку поставки товару.

71. У справі №904/2197/17 предметом позову були вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості за договором поставки. Вищий господарський суд України, в межах перегляду справи в касаційному порядку, скасував постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишив без змін та вказав, що суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позову про стягнення заборгованості, не повно з`ясував всі обставини дійшов помилкових висновків, не звернувши увагу на ті обставини, що інші взаємовідносини між сторонами, ніж ті, які вказані в позовній заяві, які виникли на підставі договору поставки відсутні, в зв`язку з чим постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено, залишенню в силі.

72. У справі №922/1859/19 предметом позову були вимоги позивача до відповідача про скасування рішення річних чергових загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства в частині направлення на розвиток підприємства прибутку, отриманого у 2018 році; про зобов`язання Приватного акціонерного товариства нарахувати та виплатити позивачу грошові кошти у вигляді дивідендів за 2018 рік; про зобов`язання забезпечити аудитору можливість проведення аудиту фінансової звітності; про скасування рішення наглядової ради Приватного акціонерного товариства щодо припинення повноважень заступника голови правління у зв`язку з переобранням внаслідок зміни типу товариства як таке, що винесено з грубим порушенням чинного законодавства України. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, в межах перегляду справи в касаційному порядку, рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін та вказав, що оскільки позивачка є акціонером (її частка становить 30,4531% статутного капіталу товариства, яка реалізувала своє корпоративне право, шляхом звернення до відповідача з вимогою про забезпечення проведення аудиту фінансової звітності відповідно до умов Статуту та вимог ст. 75 Закону України «Про акціонерні товариства», про що свідчить наявні в матеріалах докази, а відповідачем не було забезпечено проведення такого аудиту, то господарські суди обґрунтовано зобов`язали відповідача забезпечити аудитору можливість проведення аудиту фінансової звітності. Судом першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, було відмовлено в позові в частині зобов`язання відповідача надати відповідну податкову звітність та електронну копію бухгалтерської бази, оскільки обов`язок надати аудитору визначений позивачкою перелік документів не встановлений нормами чинного законодавства і правильність висновків в цій частині відповідачем не оскаржується.

73. Таким чином, вищевказані постанови Верховного Суду наведені Відповідачем у касаційній скарзі були прийняті за іншого матеріально-правового та процесуально-правового регулювання спірних правовідносин, а також іншого предмета та підстав заявлених позовних вимог та іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у ній доказів), ніж у даній справі.

74. Тобто, спірні правовідносини у даній справі та у справах №910/18036/17, №917/1307/18, №904/2197/17 та №922/1859/19 є очевидно неподібними.

75. Суд, проаналізувавши зміст зазначеної Скаржником постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.11.2020 у справі №910/8802/19, встановив, що предметом позову у вказаній справі були вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо нескликання річних загальних зборів учасників товариства з питаннями про розподіл чистого прибутку та виплату дивідендів з визначенням їх розміру; про зобов`язання скликати та провести загальні збори учасників товариства на виконання вимог ст. 5, п. 7 ч. 2 ст. 30, ч. 2 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» з питань щодо розподілу чистого прибутку та про виплату дивідендів і визначення їх розміру, а також щодо встановлення винагороди виконавчому органу — директору товариства та про зобов`язання виконати вимогу позивача забезпечити його право на отримання інформації про господарську діяльність товариства відповідно до ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Проте, фактично-доказова база у справі №910/8802/19 та у даній справі є різною, оскільки в справі №910/8802/19 Суду не було надано жодних доказів у підтвердження вчинення ТОВ «Тандем-Д» дій спрямованих на перешкоджання позивачу скористатись своїм правом самостійно скликати загальні збори товариства. Натомість в даній справі наявні докази вчинення Позивачем дій спрямованих на самостійне скликання загальних зборів. Також, у вказаній справі Верховний Суд скасовуючи судові рішення направив справу на новий розгляд, що не означає остаточного вирішення справи, отже, й остаточного формування правового висновку у справі. Слід також зазначити, що за результатами нового розгляду справи фактично — доказова база в ній може істотно змінитися, адже й сам новий розгляд став наслідком порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, а така зміна, у свою чергу, вплине на правові висновки у справі. Отже, посилання Скаржника на вказану справу відхиляються Судом.

76. Щодо доводів касаційної скарги, що попри висновки Верховного Суду про застосування строків позовної давності, які викладені в постановах від 15.05.2018 у справі №922/2058/17, від 13.11.2018 у справі №924/127/17, від 15.01.2019 у справі №910/2972/18, від 10.04.2019 у справі №6/8-09, від 13.08.2019 у справі №910/11614/18, від 22.08.2019 у справі №910/15453/17, від 03.09.2019 у справі №920/903/17 та від 19.11.2019 у справі №910/16827/17 при винесені оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій не застосовано строки позовної давності до спірних правовідносин, Суд зазначає таке.

77. Враховуючи, що відзив Відповідачем, в якому містилось прохання про застосування строків позовної давності, подано після закінчення процесуальних строків встановлених судом першої інстанції, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду. Тому судом першої інстанції заява, зазначена у відзиві, взагалі не розглядалась.

78. Суд погоджується з судами попередніх інстанцій, що заява про застосування строків позовної давності правомірно залишена судом першої інстанції без розгляду у відповідності до вимог ч. 2 ст. 118 ГПК України.

79. Таким чином, враховуючи, що питання застосування до позовних вимог строків позовної давності у даній справі судами взагалі не вирішувалось, відсутні підстави для врахування вказаних в касаційній скарзі висновків Верховного Суду про застосування строків позовної давності, які викладені в постановах від 15.05.2018 у справі №922/2058/17, від 13.11.2018 у справі №924/127/17, від 15.01.2019 у справі №910/2972/18, від 10.04.2019 у справі №6/8-09, від 13.08.2019 у справі №910/11614/18, від 22.08.2019 у справі №910/15453/17, від 03.09.2019 у справі №920/903/17 та від 19.11.2019 у справі №910/16827/17.

80. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, Скаржник не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

81. Враховуючи все вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог Позивача, тому вказані судові рішення слід залишити без змін, з мотивів викладених в цій постанові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

82. Звертаючись з касаційною скаргою, Відповідач не спростував висновки судів першої й апеляційної інстанцій та не довів неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права до встановлених ними обставин як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

83. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

Судові витрати

84. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду 15.04.2021 у справі №910/16496/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді С. Бакуліна

О. Баранець

О. Кібенко

І. Кондратова

О. Мамалуй

В. Студенець

Читать далее

20210920 № 206/3473/20 ВС: карантинні обмеження, поновлення строку для прийняття спадщини

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Постанова

Іменем України

20 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 206/3473/20

провадження № 61-10735св21

Пеобхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) створили позивачу перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до державного нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті батька.

Отже, суд апеляційної інстанції інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, визначив, що обставини, на які посилався позивач, слід визнати поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки ці обставини пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами.

Читать далее

20210920 № 638/3792/20 ВС: закриття провадження, відсутність спору

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Постанова

Іменем України

20 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 638/3792/20

провадження № 61-3438сво21

Ухвалою суду першої інстанції частково закрито провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України. Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спір щодо поділу спільного нерухомого майна подружжя вирішено сторонами шляхом укладення договору про поділ майна подружжя, а тому підстав для розгляду цього спору в судовому порядку немає. Предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред’явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Читать далее

20210908 № 213/5101/19 ВС: вирішення колективних трудових спорів у судовому порядку

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Постанова

Іменем України

08 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 213/5101/19

провадження № 61-18946св20

Безпосереднє вирішення в судовому порядку колективних трудових спорів законодавством не передбачено.

Читать далее