20210928 № 810/2406/18 ВС: податкові зобов’язання, податкова відповідальність учасників спільної діяльності

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2021 року

Київ

справа № 810/2406/18

адміністративне провадження №К/9901/8579/20

Відповідно до підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14, пункту 64.6 статті 64 ПК України, податковий облік спільної діяльності декількох учасників як окремої особи платника податків ведеться за результатами додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність — відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників (частина друга статті 1134 ЦК України). У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства (частина друга статті 1135 ЦК України).

Враховуючи, що пункт 87.12 статті 87 ПК України джерелом погашення податкового боргу визначає майно платників податків, що є учасниками такого договору, Суд дійшов висновку, що законодавцем встановлена спільна відповідальність учасників договору про спільну діяльність за виконання податкового обов’язку, який виник у її результаті.

На окремого учасника, як на уповноважену особу лише покладається додатковий рівень податкових обов’язків та відповідальності за утримання та сплату податків до бюджету під час виконання договору (в тому числі отримання вимоги про сплату боргу), та, водночас, встановлює відповідальність і решти учасників за результати такої діяльності перед державою.

Однак, на відміну від цивільно-правового регулювання, в податкових правовідносинах така відповідальність не є солідарною.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді — Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів : Бившевої Л.І., Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Васильєвої І.А., Дашутіна І.В., Желтобрюх І.Л., Олендера І.Я., Пасічник С.С., Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В., Шишова О.О., Юрченко В.П., Яковенка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №810/2406/18 за позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС», як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність від 04.02.2004 № 60, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС», Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення боргу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Полтавській області, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року (головуючий суддя — Василенко Г. Ю.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2020 року (головуючий суддя — Губська Л. В., судді: Епель О. В., Карпушова О. В.),

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року Головне управління ДФС у Полтавській області (далі — позивач, ГУ ДФС) звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС» як уповноваженої особи за договором № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 4 лютого 2004 року, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «ХАС», Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» солідарно кошти у розмірі податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 7918200,56 грн.

На обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що відповідачі мають податковий борг, який виник у зв`язку із здійсненням підприємницької діяльності на умовах договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 60 від 4 лютого 2004 року, який укладений між ТОВ Фірма «ХАС» та ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування». Сплату податкового боргу відповідачі в добровільному порядку не здійснюють, що є підставою для її стягнення солідарно з відповідачів в судовому порядку.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 5 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2020 року, адміністративний позов задовольнив частково, стягнув з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС» як уповноваженої особи за договором № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 4 лютого 2004 року, податковий борг у сумі 7918200,56 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.

4 лютого 2004 року між ТОВ Фірма «ХАС» та Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» був укладений договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 60 (далі — Договір № 60).

Згідно з пунктом 1.1 Договору № 60 сторони зобов`язалися об`єднати свої вклади та вести спільну інвестиційну та виробничу діяльність, метою якої було: нарощування обсягів видобутку вуглеводнів; опрацювання техніко-геологічної інформації по свердловинах, вказаних у додатку №1 до даного договору; підготовка та впровадження програм, направлених на збільшення видобутку вуглеводнів із свердловини; відновлення, капітальний ремонт, освоєння та подальша експлуатація свердловин; реалізація видобутих вуглеводнів; досягнення високих економічних показників спільної діяльності; отримання прибутку в інтересах сторін.

Відповідно до пункту 5.3 Договору № 60 ведення загальних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює ТОВ Фірма «ХАС» (далі — Оператор). При цьому Оператор діє в межах, обумовлених цим договором, Програмами спільної діяльності та рішеннями Комітету управління. Оператор здійснює ведення спільних справ учасників договору на підставі довіреності, що видається Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Пунктом 5.10 Договору № 60 визначено, що до компетенції оператора відноситься ведення окремого бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності; складання та подання уповноваженим державним органам обов`язкової звітності; сплата передбачених чинним законодавством податків, обов`язкових зборів (платежів).

ТОВ Фірма «ХАС» перебуває на податковому обліку як учасник Договору № 60, відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору № 60 (код ТРДПАУ 0455860305).

31 липня 2015 року контролюючий орган склав та направив ТОВ Фірмі «ХАС», як уповноваженій особі за Договором № 60, податкову вимогу № 35-23, у якій контролюючий орган вимагав погасити податковий борг.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що право на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків виникає у контролюючого органу лише щодо такого платника податків, який має податковий борг та якому вручено податкову вимогу, за умови непогашення таким платником податків податкової заборгованості протягом 60 календарних днів з дня вручення йому податкової вимоги. У цій справі Карлівською ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області було сформовано та направлено податкову вимогу ТОВ Фірмі «ХАС» як уповноваженій особі за Договором № 60, тобто, платнику податків, який у розумінні Податкового кодексу України має податковий борг. В той же час, доказів наявності податкового боргу у інших відповідачів як окремих платників податків, контролюючий орган не надав.

У зв`язку з наведеним, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для стягнення усієї суми податкового боргу, але виключно з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ Фірму «ХАС» як уповноважену особу за Договором № 60.

Надаючи оцінку доводам контролюючого органу, що податковий борг підлягає стягненню солідарно, суди попередніх інстанцій, з посиланням на постанову Верховного Суду від 15 лютого 2018 року у справі № 826/10257/16, зазначили, що солідарну відповідальність учасники спільної діяльності несуть виключно за зобов`язаннями, які виникли із господарських та цивільних правовідносин. Положення відповідних статей Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до правовідносин, пов`язаних зі стягненням податкового боргу.

Не погодившись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2020 року, Головне управління ДПС у Полтавській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Полтавській області, подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині відмовлених позовних вимог і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до вимог пункту 88.3 статті 88, пункту 87.12 статті 87 ПК України джерелом погашення податкового боргу, що виник за операціями в межах спільної діяльності, є майно платників податків, що є учасниками такого договору, тобто ТОВ Фірма «ХАС» та АТ «Укргазвидобування». При цьому, відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року №1100 майно (майнові права) — це в тому числі кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, цінні папери, внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації. Отже, податковий борг підлягає стягненню з рахунків ТОВ Фірми «ХАС», відкритих на уповноважену особу за Договором №60, а також з рахунків ТОВ Фірми «ХАС» і АТ «Укргазвидобування» як самостійних юридичних осіб.

Крім того, згідно з пунктом 7.5. Договору №60 збитки спільної діяльності покриваються за рахунок спільного майна (у тому числі грошових коштів) Сторін, яке обліковується на окремому балансі спільної діяльності. У випадку, якщо спільного майна сторін недостатньо для покриття збитків, обов`язок щодо їх відшкодування покладається на сторону, яка винна у їх виникненні.

Пунктом 8.1 Договору №60 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору, Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов даного Договору.

Статтею 1138 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність учасників за спільними зобов`язаннями. Приписами частини другої зазначеної статті передбачено, якщо договір простого товариства пов`язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов`язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

ГУ ДПС вважає, що системний аналіз наведених норм свідчить про те, що діючи спільно задля досягнення мети договору про спільну діяльність сторони також спільно беруть участь у зобов`язаннях. Спільні зобов`язання можуть виникати як з укладених від імені всіх учасників простого товариства договорів (договірні зобов`язання), так і з інших підстав. Відповідно, за такими зобов`язаннями усі учасники спільно несуть відповідальність перед третіми особами.

Водночас, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій помилково застосували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15 лютого 2018 року у справі № 826/10257/16, оскільки правовідносини не є подібними до цієї справи.

Верховний Суд ухвалою від 11 вересня 2020 року відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України) з метою перевірки доводів, викладених у касаційній скарзі, про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування положень пункту 87.12 статті 87, пункту 88.3 статті 88, пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України та приписів статей 1137, 1138, 1141 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах.

Спірним у цій справі є питання можливості застосування у податкових правовідносинах приписів цивільного законодавства щодо солідарної відповідальності учасників Договору про спільну діяльність, як наслідок, солідарне стягнення з них податкового боргу.

17 листопада 2020 року, тобто після відкриття касаційного провадження у справі № 810/2406/18, Верховний Суд розглянув справу № 820/6620/16, предметом спору у якій було стягнення коштів у сумі податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 22302113, 99 грн з поточних рахунків учасників Договору про спільну діяльність від 15 вересня 2004 року № 927 шляхом перерахування коштів за відповідними реквізитами. За наслідками касаційного перегляду Верховний Суд ухвалив постанову, у якій, проаналізувавши умови Договору про спільну діяльність, а також приписи статей 1137, 1138, 1141 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про можливість застосування положень Цивільного кодексу України у даних правовідносинах, оскільки солідарна відповідальність передбачена умовами укладеного Договору, а Договір укладено відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідачів у солідарному порядку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15 червня 2021 року справу передав на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі статей 346, 347 КАС України у зв`язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у вищезазначеній постанові Верховного Суду.

Ухвалою від 13 липня 2021 року Верховний Суд призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

Також доручено Науково-консультативній раді Верховного Суду України підготувати науковий висновок щодо правильного застосування норм матеріального права у даних правовідносинах.

На виконання вказаного доручення до Верховного Суду України надійшли та використані наукові висновки доктора юридичних наук, професора Н.Давидової, кандидата юридичних наук, доцента Ільницького О., доктора юридичних наук, професора В.Федоренко, доктора юридичних наук, професора Д.Лук`янець.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, судова палата вважає, що наявні підстави для часткового відступу від правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 820/6620/16, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі — ПК України).

Податковий обов`язок виникає в силу норми закону, має персоніфікований характер, щодо нього заборонена будь-яка уступка третім особам, крім випадку, коли гарантами повного та своєчасного погашення суми податкового зобов`язання є інші особи відповідно до норм Податкового кодексу України (пункт 87.7 статті 87 зазначеного Кодексу).

Згідно з підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 ПК України у редакції, чинній з 1 січня 2011 року, для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Порядок податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності встановлюється центральним органом державної податкової служби

Підпунктом 153.14.2 пункту 153.14 статті 153 ПК України (у цій же редакції) передбачено, що облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Підпунктом 252.1.3 пункту 252.1 статті 252 ПК України (у редакції, чинній з 1 січня 2015 року) встановлено, що платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа — один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов`язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі — уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 64.6 статті 64 ПК України встановлено, що на обліку у контролюючих органах повинні перебувати, зокрема, договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом. Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків — відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Відповідно до підпункту 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом, до функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи також мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до абзацу першого пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності — шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 87.12 статті 87 ПК України визначено, що у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, джерелом погашення такого податкового боргу є майно платників податків, що є учасниками такого договору.

Відповідно до п.п.14.1.104 ст. 14 ПК України «майно» застосовується у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України. Стаття 192 Цивільного кодексу України «Гроші (грошові кошти)» розміщена в главі 13 «Речі.Майно», що свідчить про законодавче врегулювання вважати гроші видом майна. Частиною першою статті 177 ЦК України визначено, що об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

З урахуванням назви статті 87 ПК України «Джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків, та відповідно до пункту 87.1 цієї статті, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти. Ураховуючи той факт, що погашення податкового боргу може відбуватись шляхом самостійної сплати відповідних коштів або примусово, у тому числі через механізм реалізації податкової застави, термін «майно платників податків» у змісті даної норми охоплює і грошові кошти.

Законодавець, визначаючи будь-яке майно платника податків джерелом погашення податкового боргу у пункті 87.2 статті 87 ПК України, перелік об`єктів, які не можуть бути використані як джерела погашення у пункті 87.3 статті 87 ПК України, прямо зазначає про різні види грошових коштів у складі майна платника, які не можуть бути джерелами такого погашення (підпункти 87.3.4, 87.3.8 пункту 87.3 статті 87 ПК України).

Отже, для цілей оподаткування, поняття «майно» включає і грошові кошти.

Як вже зазначалось, відповідно до підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14, пункту 64.6 статті 64 ПК України, податковий облік спільної діяльності декількох учасників як окремої особи платника податків ведеться за результатами додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність — відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників (частина друга статті 1134 ЦК України). У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства (частина друга статті 1135 ЦК України).

Враховуючи, що пункт 87.12 статті 87 ПК України джерелом погашення податкового боргу визначає майно платників податків, що є учасниками такого договору, Суд дійшов висновку, що законодавцем встановлена спільна відповідальність учасників договору про спільну діяльність за виконання податкового обов`язку, який виник у її результаті.

На окремого учасника, як на уповноважену особу лише покладається додатковий рівень податкових обов`язків та відповідальності за утримання та сплату податків до бюджету під час виконання договору (в тому числі отримання вимоги про сплату боргу), та, водночас, встановлює відповідальність і решти учасників за результати такої діяльності перед державою.

Однак, на відміну від цивільно-правового регулювання, в податкових правовідносинах така відповідальність не є солідарною.

Отже, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступає від висновку, зазначеного у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 820/6620/16 щодо можливості стягнення податкового боргу солідарно.

Натомість, Суд дійшов висновку, що за змістом чинного нормативно-правового регулювання, інші учасники несуть спільний обов`язок та спільну відповідальність за погашення податкового боргу.

В даних правовідносинах спосіб забезпечення погашення податкового боргу, тобто виконання податкових зобов`язань спільно всіма учасниками договору про спільну діяльність є подібним до принципу солідарної відповідальності, але відмінність полягає в тому, що метою такого забезпечення є виконання податкових зобов`язань, а не відповідальність за їх порушення.

Отже, наявність податкового боргу за результатами спільної діяльності має наслідком стягнення такого боргу не тільки з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС» як уповноваженої особи за договором № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 4 лютого 2004 року (в цій частині позовні вимоги задоволено), а і з учасників цього договору: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «ХАС», Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування».

За таких обставин, судова палата вважає, що рішення суду першої інстанції і постанова суду апеляційної інстанції в частині, в якій відмовлено в задоволені позовних вимог ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, та відповідно до статті 351 КАС України є підставою для їх скасування та прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 341, 345, 351, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Полтавській області задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2020 у справі № 840/2406/18 скасувати в частині, в якій відмовлено в задоволені позовних вимог та в цій частині задовольнити позов частково.

Стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «ХАС», Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» кошти у розмірі податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 7918200,56 грн.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2020 у справі № 840/2406/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

М.М. Гімон Л.І. Бившева О.В. Білоус Н.Є. Блажівська І.А. Васильєва І.В. Дашутін І.Л. Желтобрюх І.Я.Олендер С.С. Пасічник Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк О.О. Шишов В.П. Юрченко М.М. Яковенко

Судове рішення оформлено суддею Юрченко В. П. відповідно до частини третьої статті 355 КАС України.

Читать далее

20210928 № 802/1384/16-а ВС: коригування податкового кредиту, позовна давність

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 802/1384/16-а

адміністративне провадження № К/9901/40760/18

Товари/послуги, які отримані платником ПДВ та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, як це передбачено п. 198.3 ст. 198 ПК України, а тому право на податковий кредит відсутнє.

Таким чином, якщо платник податку на додану вартість при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не були оплачені протягом терміну позовної давності, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику необхідно відкоригувати суму податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки.

Читать далее

20210907 № 300/1974/19 ВС: оскарження в різних провадженнях дій, рішень

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 300/1974/19

провадження № К/9901/25557/20

Зважаючи на те, що позивач реалізував своє право на оскарження проекту рішення та самого рішення «Про проведення земельних торгів», слід зазначити, що перевірка процедури та етапів прийняття рішення може бути здійснена судом при розгляді справи про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого за результатами відповідних дій.

Оскарження в різних провадженнях окремо рішення суб`єкта владних повноважень та процедури прийняття такого рішення є недоцільним. Суд також зважає на те, що це може призвести до конфлікту між судовими рішеннями, що може спричинити правову невизначеність та ускладнення захисту порушених прав.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що наслідком розв`язання публічно-правового спору, по суті, має бути захист порушеного суб`єктивного права позивача, тому у разі незгоди з рішенням суб`єкта владних повноважень, вимога про визнання протиправними дій відповідача по складанню чи підготовці такого рішення не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту шляхом пред`явлення позову про визнання протиправним рішення.

Читать далее

20210707 № 820/2788/17 ВС: запит від контролюючого органу, ст. 73.3 ПКУ

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року

м. Київ

справа № 820/2788/17

адміністративне провадження № К/9901/18031/18

Запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто наявність чітко окреслених обставин, які у відповідності до пункту 73.3 статті 73 ПК України є умовою, за якої відповідний орган може звернутися із таким запитом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків позбавлений об`єктивної можливості надати вмотивовані пояснення та їх документальне підтвердження.

 У справі, яка розглядається, судами встановлено, що запит контролюючого органу із вимогою про надання позивачем інформації та її документального підтвердження не містить зазначення будь-якої податкової інформації, яка свідчила б про порушення з боку позивача вимог валютного, податкового та іншого не врегульованого ПК України законодавства. Конкретної інформації, яка підтверджує недостовірність даних в податкових деклараціях, контролюючий орган також не зазначив, обмежившись лише загальними посиланнями на норми права.

За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача правових підстав для призначення позапланової перевірки Товариства на підставі підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, оскільки досліджений у ході розгляду справи запит контролюючого органу не відповідає наведеним вище вимогам законодавства, що в силу абзацу одинадцятого пункту 73.3 статті 73 Кодексу звільняло платника податків від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

3. Подібні висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі №808/553/18, від 25 березня 2019 року у справі №806/4875/14, від 22 квітня 2021 року у справі №820/2993/16.

Читать далее

20210707 № 820/2788/17 ВС: запит від податкової, наявність підстав

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року

м. Київ

справа № 820/2788/17

адміністративне провадження № К/9901/18031/18

Зміст зазначених положень дає підстави для висновку про те, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто наявність чітко окреслених обставин, які у відповідності до пункту 73.3 статті 73 ПК України є умовою, за якої відповідний орган може звернутися із таким запитом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків позбавлений об`єктивної можливості надати вмотивовані пояснення та їх документальне підтвердження.

Читать далее

20210604 № 816/1889/16 ВС: заробітна плата однакова для різних працівників, робітників

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2021 року

м. Київ

справа №816/1889/16

адміністративне провадження №К/9901/18277/18

Згідно з частиною першою статті 95 цього Кодексу мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Відповідно до частини третьої статті 96 КЗпП формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Згідно із статтею 6 Закону України «Про оплату праці» основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників — залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Кваліфікаційні розряди підвищуються насамперед робітникам, які успішно виконують встановлені норми праці і сумлінно ставляться до своїх трудових обов`язків. Право на підвищення розряду мають робітники, які успішно виконують роботи більш високого розряду не менш як три місяці і склали кваліфікаційний екзамен. За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції, робітникові може бути знижено кваліфікацію на один розряд. Поновлення розряду провадиться в загальному порядку, але не раніше ніж через три місяці після його зниження.

Посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з пунктом 1.1 трудового договору від 01.01.2016, укладеного між ТОВ «Полтавський ремонтно-механічний завод» та ОСОБА_1 , останню прийнято на роботу бухгалтером. Відповідно до пункту 6.1 вказаного трудового договору розмір заробітної плати визначається за згодою сторін і складає 1378,00 грн.

Згідно з класифікатором професій ДК 003-2010 посада бухгалтера за класифікацією професій відноситься до розділу 3 (фахівці). До цього розділу належать професії, що вимагають знань в одній чи більше галузях природознавчих, технічних і гуманітарних наук.

Згідно з пунктом 1.1 трудового договору від 01.01.2016, укладеного між ТОВ «Полтавський ремонтно-механічний завод» та ОСОБА_2 , останнього прийнято на роботу малярем. Відповідно до пункту 6.1 вказаного трудового договору розмір заробітної плати визначається за згодою сторін і складає 1378,00 грн.

Згідно з класифікатором професій ДК 003-2010 посада маляр за класифікацією професій відноситься до розділу 7 (кваліфіковані робітники з інструментом). До цього розділу належать професії, що передбачають знання, необхідні для вибирання способів використання матеріалів та інструментів, визначення стадій робочого процесу, характеристик та призначення кінцевої продукції.

Отже, при встановленні розміру оплати праці бухгалтера та маляра необхідно дотримуватись міжкваліфікаційних співвідношень.

Читать далее

20210423 ВС № 480/2004/19: припинення проведення податкової перевірки

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 480/2004/19

адміністративне провадження № К/9901/34600/19

Колегія суддів зазначає, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що розпочата процедура припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця є підставою для проведення перевірки такої особи, а нормами Податкового кодексу України не передбачено обмежень щодо призначення такої перевірки після проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.

Навпаки, положення Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588, свідчать про те, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа — платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності і така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та подати декларацію за останній базовий податковий (звітний) період.
З урахуванням наведеного, а також того, що фактично позивачем подавалась до контролюючого органу відповідна заява про проведення перевірки, що ним не заперечується, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про правомірність оскаржуваного наказу.
Посилання позивача в касаційній скарзі про те, що в оскаржуваному наказі відсутні посилання відповідну заяву про призначення перевірки та на пункт 78.2 статті 78 Податкового кодексу України не є підставою для визнання протиправним наказу, який був прийнятий у відповідності до вимог законодавства, окрім того, підставою для призначення перевірки було саме припинення підприємницької діяльності фізичної особи (підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78), а не заява про проведення перевірки.

Читать далее

20210330 ВС № 380/1563/20 трудового договору, медсестра

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року

м. Київ

справа № 380/1563/20

адміністративне провадження № К/9901/33340/20

Колегія суддів Верховного Суду вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності підклас 85.12 «Медична практика», яка є основним видом економічної діяльності позивача, включає медичне консультування в галузі загальної та спеціальної медицини, які надаються лікарями загального профілю (терапевтами), лікарями-спеціалістами та хірургами, діагностичні обстеження та лікування, та не включає діяльність середнього медичного персоналу: акушерок, санітарів, медсестер, персоналу фізіотерапевтичних кабінетів тощо, оскільки відповідно до вказаного виду економічної діяльності позивачу не забороняється залучати осіб з обслуговування його діяльності, а саме медичної сестри зі стоматології на умовах трудового договору.

Колегія суддів звертає увагу на позицію Верховного Суду з вказаного питання, який у постанові від 4 липня 2018 року у справі №820/1432/17 вказав, що у разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб`єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.

Читать далее

20210325 № 816/2425/16 ВС: не враховані міжпосадові (міжкваліфікаційні) співвідношення

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року

м. Київ

справа № 816/2425/16

адміністративне провадження № К/9901/18624/18

За встановлених обставин, станом на 1 травня 2016 року за посадами слюсаря, інженера з охорони праці та водія закріплено посадовий оклад та місячний фонд оплати праці у розмірі 1450 грн, тобто тарифна сітка не сформована з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Згідно з абз. 4 ч.2 ст. 265 КЗпП юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Отже, встановивши, що позивачем порушено вимоги норм КЗпП, відповідачем обґрунтовано прийнято постанову про накладення штрафу.

Читать далее

20210318 ВС № 826/7878/18 повідомлення про вивільнення працвника

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року

м. Київ

справа № 826/7878/18

адміністративне провадження № К/9901/19766/19, № К/9901/21731/19

нагадування про реорганізацію територіальних органів Пенсійного фонду України під час ознайомлення позивача з наказом про поновлення на посаді та з пропозиціями вакантних посад у Головному управлінні Пенсійного фонду України, не можуть свідчити про дотримання відповідачами вимог чинного трудового законодавства в частині належного повідомлення позивача про наступне вивільнення, у зв`язку з реорганізацією.

Читать далее