20180803 № 917/877/17 ВС: збитки, не реєстрації податкової накладної

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Триваюче правопорушення несвоєчасна сплата ЄСВ, адміністративна відповідальність, ст. 38 КУпАП, штраф, санкція, строк давностіПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 917/877/17

Положення п. 201.10 ст. 201 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов’язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних (крім випадків, встановлених податковим законодавством, коли підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є інші документи) при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця, однак подання такої скарги згідно з наведеною нормою у редакції, чинній після 01.01.2015, не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.

Читать далее

20180828 № 804/19780/14 ВС: спір про право

податковий адвокат, розблокування податкових накладних, виведення з ризикових

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

28 серпня 2018 року

справа №804/19780/14

Спір про право, адміністративний арешт, досудове оскарження наказу про проведення позапланової перевірки, податковий адвокат

адміністративне провадження №К/9901/8162/18

Спір про право в контексті цієї норми має місце в разі, якщо предметом спору є  правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для  застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, під спором про право необхідно розуміти оскарження до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт  94.11  статті  94 Податкового  кодексу  України), оскарження податкового повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що обумовило звернення податкового органу з поданням у порядку особливого провадження тощо.

Помилковою є позиція суду апеляційної інстанції відносно того, що скарга на дії посадових осіб податкового органу щодо проведення перевірки в порядку досудового (адміністративного) оскарження має розумітись як спір про право. Оскарження наказу про проведення перевірки, дій податкового органу щодо її проведення є по суті запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідним поданням, не є спором про право, а отже і підставою для закриття провадження.

Читать далее

20180628 № 826/18899/16 ВС: спрощена система, земельний, використання в господарській діяльності

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

26 червня 2018 року

справа № 826/18899/16

адміністративне провадження №К/9901/49214/18

Відтак, наявність двох умов надання пільги, а саме використання позивачем власного нежилого приміщення у своїй господарській діяльності та наявність у нього статусу платника єдиного податку третьої групи, обумовлює звільнення його від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку).

Судами попередніх інстанцій зазначено, що позивачем у справі не підтверджено того, що на належні йому нежилі приміщення, а відтак земельна ділянка під цими приміщеннями використовується для провадження господарської діяльності.

При цьому суд першої інстанції зазначає, що з витягу Реєстру платників єдиного податку від 25 жовтня 2016 року №1626503407698 вбачається, що позивач здійснює господарську діяльність згідно з КВЕД ДК 009:2010 за кодом 68:20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна».

Проте суди попередньої інстанції не звертають уваги на місце провадження господарської діяльності, який зазначений у витязі Реєстру платників єдиного податку, а отже приходять до передчасного висновку про недоведеність використання нежилого приміщення, а відтак земельної ділянки під цими приміщеннями для провадження господарської діяльності.

Застосування судами попередніх інстанцій позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24 листопада 2015 року (№ 21-2352а15) є неприйнятним, оскільки правовідносини у справі, яка переглядалася Верховним Судом України, стосувалися податкового звітного періоду 2014 рік, а положення підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України були чинними в іншій редакції. Норма цього пункту викладена в новій редакції з 01 січня 2015 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» 28 грудня 2014 року № 71-VIII, яка за своїм змістом має інше правове навантаження.

Читать далее

20180508 № 821/1279/17 ВС: оподаткування нерезидента, визначення статусу

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Триваюче правопорушення несвоєчасна сплата ЄСВ, адміністративна відповідальність, ст. 38 КУпАП, штраф, санкція, строк давностіПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

08 травня 2018 року

справа №821/1279/17

адміністративне провадження №К/9901/24709/18

П. «й» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України передбачено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Аналізуючи положення цієї норми, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що господарська операція по наданню ТОВ послуги контрагентом нерезидентом по первинному вводу фотосепаратора в експлуатацію і навчанню персоналу підпадає саме під дію виключення з загального визначення пункту «й», а саме «крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента».

судами першої та апеляційної інстанції установлено, що Компанією «Ф.Х. Шуле Мюленбау ГмбХ» м. Райнбек, Німеччина надано свідоцтво про резидентство, видане німецькою податковою адміністрацією, відповідно до якого підприємство ТОВ «Український рисовий елеватор» звільнено від подвійного оподаткування у період виконання контракту з фірмою «Ф.Х. Шуле Мюленбау ГмбХ» м. Райнбек, ФР Німеччина. Наявність такого свідоцтва у ТОВ, наданого контрагентом, є підставою для звільнення позивача від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, що спростовує доводи заявника касаційної скарги щодо ненадання позивачем під час перевірки довідки щодо резиденства контрагента, оскільки за положеннями п. 103.4 ст. 103 ПК України це може бути «інший документ», а підставою для звільнення від оподаткування є надання його саме особі, яка виплачує йому доходи, а не контролюючому органу.

Читать далее

20180505 ВС № 810/3188/17: наказ перевірки, направлення, повідомлення, скасування

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 травня 2018 року

Київ

справа № 810/3188/17

адміністративне провадження №К/9901/46315/18

Аналіз наведених норм свідчить про те, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України щодо предявлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом України в постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки розпочалося з 07.09.2017 тривалістю 5 робочих днів та було продовжено з 14.09.2017 тривалістю на 2 робочі дні згідно з наказом від 13.09.2017 №1657, в той час як наказ та повідомлення про проведення такої перевірки позивач отримав 19.09.2017. Тобто з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник не був ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Доводи ГУ ДФС у Київській області про своєчасне направлення на адресу позивача наказу про проведення перевірки до її початку не узгоджуються з вимогами вищенаведених норм податкового законодавства, оскільки за загальним змістом термін «повідомлення» включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими платник має бути обізнаним, а й отримання ним зазначених відомостей.

Читать далее

20180220 № 826/12244/14 ВС: запит податкової, відповідь на запит, скасування перевірки

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Триваюче правопорушення несвоєчасна сплата ЄСВ, адміністративна відповідальність, ст. 38 КУпАП, штраф, санкція, строк давностіПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2018 року

Київ

справа № 826/12244/14

адміністративне провадження № К/9901/4473/18

Із запиту про надання інформації та її документального підтвердження вбачається, що відповідач, на підставі пп. 16.1.5, пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, ст. 42, пп. 62.1.2, пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України, п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» та у зв’язку з проведенням аналізу податкової інформації та виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства просить позивача надати пояснення та документальне підтвердження господарських відносин з ТОВ «Бекфаєр».

В той же час, у вказаному запиті контролюючого органу конкретно не визначено жодної з шести визначених у п. 73.3 ст. 73 ПК України підстав для направлення такого запиту.

Посилання контролюючого органу на те, що запит направлено позивачу у зв’язку з надходженням на адресу відповідача акту ДПІ про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бекфаєр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, що, на думку контролюючого органу, свідчить про можливі порушення вимог податкового законодавства про що зазначено у запиті, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у вказаному запиті контролюючого органу відсутні будь-які посилання на вказаний акт про неможливість проведення зустрічної звірки та не зазначено жодних відомостей про виявлені факти під час аналізу податкової інформації, включаючи і вказаний акт, які б свідчили про можливі порушення позивачем або його контрагентами вимог податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З огляду на зазначене запит контролюючого органу про надання інформації був оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому позивач звільнений від обов’язку надавати відповідь на вказаний запит, що прямо передбачено п. 73.3. ст. 73 ПК України, у зв’язку з чим контролюючий орган був позбавлений права приймати наказ про призначення позапланової виїзної перевірки платника податків з підстав визначених пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України (не надання пояснень та їх документального підтвердження), що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді -доповідача — Олендера І.Я.,

суддів : Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року (суддя Кобилянський К.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року (судді: Аліменко В.О. (головуючий), Карпушова О.В., Кучма А.Ю.) у справі №826/12244/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» (далі — позивач, ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі — відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача по взаємовідносинам з ПП «Бекфаєр» за березень 2014 року та визнання протиправним та скасування наказу від 14.08.2014 №1232 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що контролюючим органом безпідставно було прийнято оскаржуваний наказ про проведення перевірки, оскільки ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» надало відповідь на письмовий запит відповідача, де було вказано про невідповідність письмового запиту вимогам законодавства України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року, у задоволенні позову ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» відмовлено повністю, з тих підстав, що контролюючим органом доведено правомірність дій щодо прийняття оскаржуваного наказу.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року та направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» обґрунтована неповним з’ясуванням судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, зокрема суди залишили поза увагою відсутність у контролюючого органу законодавчо встановлених підстав для надсилання позивачу запиту про надання інформації, а в подальшому і прийняття оскаржуваного наказу.

Контролюючий орган відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не надав.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 частини першої ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючий орган направив на адресу позивача запит від 01.07.2014 №6046/10/26-55-15-01-30 про надання інформації та її документального підтвердження правильності декларування податкового кредиту за березень 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Бекфаєр» (код ЄДРПРОУ 38851463) та просив зазначити інформацію стосовно постачальників товарів (робіт, послуг), які були реалізовані на ТОВ «Бекфаєр», в т.ч. у березні 2014 року, незалежно від дати придбання.

Також судами у рішеннях вказано, що підставою для направлення вказаного запиту стало отримання контролюючим органом податкової інформації щодо ПП «Бекфаєр» (код ЄДРПРОУ 38851463), а саме, акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 27.06.2014 №299/22-03/38851463 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бекфаєр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.03.2014 по 31.03.2014. Зі змісту вказаного акту вбачається, що ТОВ «Еф Ер Ті — Груп» є контрагентом-покупцем ПП «Бекфаєр» та у березні 2014 року останній задекларував податкові зобов’язання по взаємовідносинам з позивачем у розмірі 135 151,84 грн.

У відповідь на запит контролюючого органу ТОВ «Еф Ер Ті — Груп» надіслало лист від 31.07.2014 №Ф-18/14-07.2, де зазначило, що зі змісту запиту незрозуміло, у зв’язку з чим і на якій підставі відповідач витребує документальні підтвердження господарських взаємовідносин між ТОВ «Еф Ер Ті — Груп» і ТОВ «Бекфаєр». Також позивач зазначив, що ТОВ «Бекфаєр» не є його контрагентом.

У зв’язку з ненаданням Товариством інформації, що визначена у запиті, та її документального підтвердження, відповідачем на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України прийнято наказ від 14.08.2014 № 1232 про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Еф Ер Ті — Груп») по взаємовідносинам з ПП «Бекфаєр» (код ЄДРПОУ 38851463) за березень 2014 року.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що у письмовому запиті від 01.07.2014 №6046/10/26-55-15-01-30 відповідач допустив описку у написанні організаційно-правової форми ПП «Бекфаєр», помилково зазначивши ТОВ «Бекфаєр». Однак, у вказаному письмовому запиті відповідач зазначив код ЄДРПОУ контрагента позивача, щодо якого витребовувалась інформація.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 та пп. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема, документальні позапланові виїзні перевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових виїзних перевірок регламентовано ст. 78 Податкового кодексу України.

Згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З наведеної норми вбачається, що обов’язковою передумовою здійснення документальної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, а також печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшли висновку про правомірність дій контролюючого органу щодо прийняття оскаржуваного наказу, з огляду на те, що допущена відповідачем описка у написанні організаційно-правової форми контрагента позивача у запиті про надання інформації не є підставою для відмови у наданні витребуваної інформації та її документального підтвердження, оскільки код ЄДРПОУ контрагента було вказано правильно, а отже у контролюючого органу були обґрунтовані підстави для прийняття оскаржуваного наказу.

Проте колегія суддів не погоджується з вказаним висновком судів з огляду на наступне.

Так, із запиту від 01.07.2014 №6046/10/26-55-15-01-30 про надання інформації та її документального підтвердження вбачається, що відповідач, на підставі пп. 16.1.5, пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, ст. 42, пп. 62.1.2, пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» та у зв’язку з проведенням аналізу податкової інформації та виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства просить позивача надати пояснення та документальне підтвердження господарських відносин з ТОВ «Бекфаєр».

В той же час, у вказаному запиті контролюючого органу конкретно не визначено жодної з шести, визначених у п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, підстав для направлення такого запиту.

Посилання контролюючого органу, які фактично були взяті до уваги судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, про те, що запит направлено позивачу у зв’язку з надходженням на адресу відповідача акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 27.06.2014 №299/22-03/38851463 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бекфаєр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, що, на думку контролюючого органу, свідчить про можливі порушення вимог податкового законодавства про що зазначено у запиті, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у вказаному запиті контролюючого органу відсутні будь — які посилання на вказаний акт про неможливість проведення зустрічної звірки та не зазначено жодних відомостей про виявлені факти під час аналізу податкової інформації, включаючи і вказаний акт, які б свідчили про можливі порушення позивачем або його контрагентами вимог податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З огляду на зазначене запит контролюючого органу про надання інформації від 01.07.2014 №6046/10/26-55-15-01-30 був оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому позивач звільнений від обов’язку надавати відповідь на вказаний запит, що прямо передбачено п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України, у зв’язку з чим контролюючий орган був позбавлений права приймати наказ про призначення позапланової виїзної перевірки платника податків з підстав визначених пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (не надання пояснень та їх документального підтвердження), що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.

Таким чином, у разі, якщо запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема в якому чітко не зазначено підстави для його направлення (надсилання), платник податку звільняється від обов’язку надання відповіді на такий запит, що в свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов’язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано..

Отже , доводи касаційної скарги про те, що у контролюючого органу були відсутні законодавчо встановлені підстави для надсилання позивачу запиту про надання інформації, а в подальшому і прийняття оскаржуваного наказу, є обґрунтованими.

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, враховуючи статті 73, 78 Податкового кодексу України колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до безпідставної відмови ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій контролюючого органу щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки та скасування наказу, а тому касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі № 826/12244/14 скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» по взаємовідносинам з ПП «Бекфаєр» за березень 2014 року, визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.08.2014 №1232 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

………………………

………………………

………………………

І .Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду

20180206 ВС № 826/15139/16 розрахунок судом податкових зобов’язань

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2018

Київ

К/9901/1450/17 

826/15139/16

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про те, що відповідач невірно розрахував суму податкового зобовязання, яке було визначено оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Колегія відхиляє доводи заявника касаційної скарги щодо виникнення у позивача податкового обвязку зі сплати податку на землю, оскільки в оскаржуваних судових рішеннях міститься висновок про наявність у позивача цього обовязку.

Спірне рішення відповідача скасоване не через висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача вказаного податкового обовязку, а через висновок про неправильний розрахунок відповідачем суми податкового зобовязання.

Читать далее

20180123 № К/9901/466/18 ВС: товарність, відсутність актівь інвентаризації, відсутність за місцем знаходженням

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Триваюче правопорушення несвоєчасна сплата ЄСВ, адміністративна відповідальність, ст. 38 КУпАП, штраф, санкція, строк давностіВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.01.2018

Київ

К/9901/466/18 2а-6686/12/1470

Колегія суддів не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо не підтвердження реальності здійснення Товариством господарських операцій. Суд апеляційної інстанції обґрунтовує свої висновки фактами, які самі по собі не впливають на здійснення господарських операцій (відсутність актів інвентаризації, відсутність контрагентів за місцем їх знаходження, виконання контрагентом послуг, які не є його основним видом діяльності). Таким чином, суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме, принцип допустимості доказів, за яким обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування відповідно до частини другої статті 74 КАС України.

Відтак, збільшення грошового зобов’язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення положень пункту 198.6 статті 198 ПК України (податкове правопорушення) платником податків пов’язане з правомірністю віднесення до податкового кредиту суми податку та одночасним виконанням усіх трьох умов такого віднесення. Податок має бути сплачений (нарахований), нарахування проводиться у зв’язку з придбанням товарів/послуг, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, формування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної.

Читать далее