20220214 № 357/10397/19 ВС: зупинення провадження в суді апеляційної інстанції

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Постанова

Іменем України

14 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 357/10397/19

провадження № 61-5752сво21

У цій справі апеляційний суд на порушення вимог пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, в якій встановлюються обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, не врахував, що про наявність спору щодо законності наказу Міністерства юстиції України позивачу було відомо ще до звернення з позовом у цій справі, проте при розгляді справи судом першої інстанції такого клопотання, з урахуванням вимог частини третьої статті 210 ЦПК України, не заявляв.

За таких обставин, апеляційний суд зробив помилковий висновок про зупинення провадження і оскаржена ухвала апеляційного суду перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні клопотання щодо зупинення апеляційного провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд має враховувати приписи статті 367 ЦПК України, якою регламентується межі розгляду справи судом апеляційної інстанції й не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Читать далее

20220209 № 40/5005/7101/2011 ВС: передача виконавчого проваження від державного приватному і навпаки

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 40/5005/7101/2011

застосування правила щодо обов’язкового передання виконавчого провадження від приватного виконавця до державного і навпаки призведе до порушення основоположного принципу диспозитивності, порушення права стягувача на вибір виконавця, передбаченого законом.

Примусова передача виконавчого провадження від приватного виконавця до органів державної виконавчої служби позбавить стягувача прав та гарантій, установлених законодавством.

Читать далее

20220127 № ВС: строк для оскарження повідомлення-рішення про штрафні санкції

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,ПОСТАНОВА

Іменем України

27 січня 2022 року

Київ

справа №160/11673/20

адміністративне провадження №К/9901/30170/21

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України — становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Читать далее

20220117 № ВС: зустріч з клієнтом, ознайомлення, відшкодування судових витрат

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Постанова (додаткова)

Іменем України

17 січня 2022 року

м. Київ

справа № 756/8241/20

провадження № 61-9789св21

зустріч із клієнтом та погодження заперечень на касаційну скаргу мають організаційний характер, є складовими підготовки відзиву на касаційну скаргу та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга, немає підтвердження, що клієнту разом з тим здійснювалося надання консультацій правового характеру, а тому такі витрати не підлягають компенсації.

Водночас Ознайомлення з матеріалами справи у Верховному Суді не було необхідною процесуальною дією для апелянта, оскільки вона (через уповноваженого представника) приймала участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, касаційна скарга з додатками надсилалась судом касаційної інстанції на її адресу, тому такі витрати не відповідають критерію їх необхідності та не підлягають відшкодуванню.

Читать далее

20220111 № 640/18852/21 ВС: забезпечення зупинення дії очевидно протиправного оспорюваного рішення

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 січня 2022 року

Київ

справа № 640/18852/21

адміністративне провадження № К/9901/43515/21

З приводу наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то Верховним Судом у постановах від 16 травня 2019 року у справі №826/14303/ 18, від 12 лютого 2020 року у справі №640/17408/19 та від 27 лютого 2020 року у справі №640/16242/19 зазначено, що такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом (beyond reasonable doubt). Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. В іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію у справі.

У цій справі висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються фактично лише на припущеннях про те, що спірна постанова у частині є очевидно протиправною та невжиття заходів забезпечення позову призведе до припинення господарської діяльності позивача та до його банкрутства. Крім того, судами необґрунтовано, яким чином невжиття заходів забезпечення позову стосовно спірного рішення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Cам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке ймовірно стосуються прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

При цьому наявність очевидних ознак протиправності спірного рішення у частині може бути виявлена судом тільки на підставі з’ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв’язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Читать далее

20211223 № 727/5718/21 ВС: забезпечення шляхом зупинення будівельних робіт

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Постанова

Іменем України

23 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 727/5718/21

провадження № 61-12625св21

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вимоги заяви про забезпечення позову шляхом зупинення та заборони проведення будівельних робіт за дозволом, наданим відповідачем, не є співмірними із заявленими позовними вимогами. У даному випадку заборона будівництва на земельній ділянці особі, яка є її власником, є непропорційним обмеженням її прав доки не встановлено те, що таке здійснюється з порушеннями.

Читать далее

20211215 № 758/2776/21 ВС: забезпечення позову тотожності позовних вимог

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Постанова

Іменем України

15 грудня 2021 року

м . Київ

справа № 758/2776/21

провадження № 61-16641св21

суд апеляційної інстанції у порушення зазначених вище вимог закону не врахував, що позов ОСОБА_1 не може забезпечуватися шляхом заборони відповідачеві перешкоджати проходити через нежилі приміщення та заборону проводити будь-які будівельні роботи (перепланування, реконструкцію та інші) нежилих приміщень, оскільки таке забезпечення є тотожним позовним вимогам ОСОБА_1, тобто судом фактично вирішено питання щодо позову шляхом його задоволення без розгляду справи по суті.

Забезпечення позову шляхом задоволення тотожних позову вимог є грубим порушенням положень частини десятої статті 150 ЦПК України.

Читать далее

20211203 № 910/14180/18 ВПВС: користування чужими коштами, просточення в поставці, подвійна відповідальність

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/14180/18

Згідно з пунктом 8.2. договору за порушення строків виконання зобов`язання Постачальник сплачує на користь Замовника пеню у розмірі 0,1% вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів — постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості поставленої продукції.

Відповідно до пункту 8.6. договору за користування коштами у разі несвоєчасної поставки продукції Постачальник сплачує Замовнику 0,1% від суми попередньої оплати за кожен день від дня, коли продукція мала бути передана замовнику, до дня фактичної передачі продукції або повернення суми попередньої оплати.

Місцевий господарський суд виходив з того, що спірний пункт договору не суперечить положенням статті 61 Конституції України, оскільки передбачає інший вид відповідальності, ніж той, що встановлений пунктом 8.2. договору, а саме: передбачає нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами, передбачених статтею 536 та частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, що не мають характеру штрафних санкцій, до яких належить пеня, і які, на відміну від штрафних санкцій є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, мають компенсаційний характер та передбачають отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, що були перераховані кредитором у якості попередньої оплати.

Також суд дійшов висновку про те, що частина друга статті 625 Цивільного кодексу України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки стосується відповідальності за порушення грошового зобов`язання, однак спірний пункт договору стосується прострочення поставки продукції, що є негрошовим зобов`язанням.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 11 березня 2021 року скасував рішення Господарського суду міста Києва від 04 листопада 2020 року, ухвалив нове рішення, яким задовольнив позов: визнав недійсним пункт 8.6. договору про закупівлю згідно з «ДК 021:2015 код 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби (пожежно-рятувальні автомобілі для пожежогасіння і проведення рятувальних робіт)» № 21-5/7 від 16 травня 2018 року. Стягнув з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» 1 762,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 2 643,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що передбачена спірним пунктом 8.6. договору плата за користування чужими грошовими коштами, враховуючи встановлений сторонами спосіб її обчислення (за кожен день прострочення виконання зобов`язання) за своєю правовою природою є пенею, а не платою за користування чужими коштами, яка згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2020 року у справі № 922/3578/18, обчислюється у відсотках річних. З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що пункти 8.2. та 8.6. договору всупереч статті 61 Конституції України фактично передбачають двічі однакову міру відповідальності таку, як пеня, що є підставою для визнання недійсним пункту 8.6. договору.

Виходячи із свободи визначення умов договору відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони мають право викласти умови договору, зокрема і щодо способу обчислення процентів за користування грошовими коштами (за один день чи за календарний рік), на власний розсуд у спосіб, який є найбільш зрозумілим та прийнятним саме для них.

При цьому правова природа передбаченої договором плати за користування чужими грошовими коштами не залежить від встановленого сторонами у договорі способу обчислення такої плати.

Читать далее

20211203 № 910/14180/18 ВПВС: неустойка, проценти за користування чужими коштами

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/14180/18

Закон, зокрема положення статті 536, частини третьої статті 693, частини першої статті 1054, частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України у їх сукупності, передбачає можливість для покупця нарахування на суму сплаченої ним продавцю попередньої оплати процентів за користування грошовими коштами, що узгоджується із загальним правилом про оплатний характер позики. Порушення продавцем обов’язку щодо передачі товару, який був попередньо оплачений, надає покупцеві можливість стягнути з продавця проценти за користування чужими грошовими коштами.

За своєю правовою природою проценти є винагородою (платою) за користування грошовими коштами. Натомість неустойка є видом забезпечення виконання зобов`язання та за своєю правовою природою є штрафною санкцією, яка може застосовуватись до боржника у разі порушення ним зобов`язання.

Отже, з огляду на різну правову природу проценти, передбачені частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, не можуть бути ототожнені з неустойкою та процентами, передбаченими частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Читать далее

20211116 № 912/947/20 ВС: статут АТ не відповідає закону, пріоритет норм закону

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 912/947/20

У разі невідповідності положень статуту нормам Закону України «Про акціонерні товариства», слід керуватися саме нормами Закону оскільки вказаним Законом встановлено пріоритет закріплених у ньому норм.

З огляду на це прийняття наглядовою радою акціонерного товариства рішень з питань віднесених Законом України «Про акціонерні товариства» до її виключної компетенції, не може вважатись перевищенням повноважень наглядової ради визначеної статутом товариства, положення якого не відповідають нормам закріпленим в Законі України «Про акціонерні товариства».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. — головуюча, Кролевець О.А., Студенець В.І.

за участю секретаря судового засідання Калітінського М.Ю.,

представників учасників справи:

від позивача-1: Шмуйло А.Д.

від позивача-2: не з`явився,

від відповідача: Руденко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Фінлекс-Інвест»

на рішення Господарського суду Кіровоградської області

у складі судді Бестаченко О.Л.

від 14.04.2021

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мороз В.Ф., Коваль Л.А., Кузнецов В.О.

від 26.08.2021

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Фінлекс-Інвест», ОСОБА_1

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз»

про визнання недійсними рішень наглядової ради,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. В березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Фінлекс-Інвест» (далі — Позивач-1, ТОВ «Фінлекс-Інвест», Скаржник) та ОСОБА_1 (далі — Позивач-2, ОСОБА_1 ) звернулися до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» (далі — Відповідач, ВАТ «Кіровоградгаз») про визнання недійсними рішення наглядової ради Відкритого акціонерного товариства по газифікації та газовідведенню «Кіровоградгаз», що оформлені протоколами від 21.10.2019 №6/19 та від 24.12.2019 № 9/19.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення наглядової ради від 21.10.2019 та від 24.12.2019, якими було відкликано та обрано голову та членів правління Відповідача не відповідають компетенції наглядової ради, яка прийняла ці рішення, оскільки положеннями статуту Відповідача обрання та відкликання голови та членів правління Відповідача віднесено до виключної компетенції загальних зборів Відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2021, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2021 у справі №912/947/20, в задоволені позову відмовлено.

4. Зазначені судові рішення мотивовано тим, що нормами Закону України «Про акціонерні товариства» обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу віднесено до виключної компетенції наглядової ради, при цьому вказані питання можуть вирішуватися і загальними зборами. Після прийняття Закону України «Про акціонерні товариства» жодних змін до статуту Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» щодо визначення компетенції органів товариства не вносилось, прийняття наглядовою радою товариства оспорюваних рішень з питань віднесених Законом України «Про акціонерні товариства» до її виключної компетенції, не може вважатись перевищенням повноважень наглядової ради визначеної статутом. Судами зазначено, що у разі невідповідності положень статуту нормам Закону України «Про акціонерні товариства», слід керуватися саме нормами закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

5. Позивач-1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, а саме: визнати недійсними рішення наглядової ради Відповідача, які оформлені протоколами від 21.10.2019 №6/19 та від 24.12.2019 №9/19.

6. Підставою касаційного оскарження судових рішень Скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України. Скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування п. 27 ч. 1 ст. 33, пп. 8, 9 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства» у подібних правовідносинах, а саме: правомірність віднесення згідно з статутом до виключної компетенції загальних зборів у відповідності до п. 27 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» питань щодо обрання та відкликання голови та членів правління та затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди, які у відповідності до пунктів 8, 9 частини 2 статті 52 цього Закону віднесені до виключної компетенції наглядової ради, з урахуванням того, що вимоги Закону мають перевагу над положенням статуту виключно у разі якщо неприведений у відповідність до вимог Закону статут товариства суперечить нормам Закону України «Про акціонерні товариства».

7. Відповідач подав до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Позивачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Фінлекс-Інвест» та ОСОБА_1 є акціонерами, власниками простих іменних акцій Відповідача, що підтверджується виписками про стан рахунку в цінних паперах.

9. Відповідно до Статуту Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газофікації «Кіровоградгаз», затвердженого загальними зборами акціонерів 21.12.2004 (далі — Статут), в пункті 7.1 встановлено, що органами управління Товариства є: загальні збори акціонерів; наглядова рада; правління.

10. Пунктом 7.6 Статуту передбачено, що вищим органом Товариства є загальні збори акціонерів.

11. Згідно п 7.7. Статуту загальні збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності Товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції інших органів управління Товариства.

12. Згідно пп. 3 п. 7.7, п. 7.8 Статуту питання щодо обрання та відкликання голови та членів наглядової ради, правління, ревізійної комісії — віднесені до виключної компетенції загальних зборів і вирішення таких питань не може бути передано іншим органам управління Товариства.

13. 21 жовтня 2019 року відбулося засідання наглядової ради Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» шляхом заочного голосування (опитування). Згідно протоколу № 6/19 за результатами розгляду питань порядку денного, прийняті наступні рішення:

1. Припинити повноваження голови та членів правління ВАТ «Кіровоградгаз»: 1) ОСОБА_16 — голови правління ВАТ Кіровоградгаз; 2) ОСОБА_17 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 3) ОСОБА_18 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 4) ОСОБА_19 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 5) ОСОБА_8 — члена правління ВАТ «Кіровоградгаз»; 6) ОСОБА_20 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 7) ОСОБА_21 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 8) ОСОБА_22 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 9) ОСОБА_23 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз.

2. Припинити повноваження голови та членів правління ВАТ Кіровоградгаз, обраних позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ Кіровоградгаз, які відбулись 10.01.2019 (протокол № 11 від 10.01.2019): 1) ОСОБА_2 — голови правління ВАТ Кіровоградгаз; 2) ОСОБА_3 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 3) ОСОБА_24 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 4) ОСОБА_25 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 5) ОСОБА_6 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 6) ОСОБА_7 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 7) ОСОБА_8 — члена правління ВАТ Кіровограда; 8) ОСОБА_9 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз; 9) ОСОБА_10 — члена правління ВАТ Кіровоградгаз.

3. Обрати членами правління ВАТ Кіровоградгаз: 1) ОСОБА_2 ; 2) ОСОБА_3 ; 3) ОСОБА_4 ; 4) ОСОБА_5 ; 5) ОСОБА_6 ; 6) ОСОБА_7 ; 7) ОСОБА_8 ; 8) ОСОБА_9 ; 9) ОСОБА_10 .

4. Обрати головою правління ВАТ Кіровоградгаз ОСОБА_2.

5.1. Затвердити умови контракту з головою правління ВАТ «Кіровоградгаз» згідно з додатком 1.

5.2. Установити розмір винагороди голові правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_2 , обраному за рішенням наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз» (пункт 4), який встановлюється в контракті відповідно до умов, затверджених підпунктом 5.1.

5.3. Надати повноваження голові наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз» або особі, яка виконує його обов`язки, підписати з головою правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_2 контракт на умовах, затверджених підпунктом 5.1, з урахуванням установленого в підпункті 5.2 розміру винагороди.

6.1. Затвердити умови контракту з членом правління ВАТ «Кіровоградгаз» (який є членом правління за сумісництвом) згідно з додатком 2.

6.2. Затвердити умови контракту з членом правління ВАТ «Кіровоградгаз» згідно з додатком 3.

6.3. Установити розмір винагороди членам правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обраних за рішенням наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз» (пункт 3), який встановлюється в контрактах відповідно до умов, затверджених підпунктом 6.1.

6.4. Установити розмір винагороди члену правління ЗАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_8 , обраним за рішенням наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз» (пункт 3), який встановлюється в контракті відповідно до умов, затверджених підпунктом 6.2.

6.5. Надати повноваження голові правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_2 підписати з членами правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 контракти на умовах, затверджених підпунктом 6.1, з урахуванням визначеного в підпункті 6.3 розміру винагороди.

6.6. Надати повноваження голові правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_2 підписати з членом правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_8 контракт на умовах, затверджених підпунктом 6.2, з урахуванням визначеного в підпункті 6.4 розміру винагороди.

14. В засіданні взяли участь: Голова наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз»: ОСОБА_11 . Члени наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз»: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . Члени наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_26 та ОСОБА_1 (Позивач-2) не надали заповнені бюлетені для заочного голосування (опитування) в термін до 21 жовтня 2019 року (включно) на адресу зазначену в повідомленні про проведення засідання наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз» шляхом заочного голосування (опитування) від 15.10.2019 № К 1-21.

15. 24 грудня 2019 року відбулося засідання наглядової ради Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» шляхом заочного голосування (опитування). Згідно протоколу № 9/19 від 24.12.2019, за результатами розгляду питань порядку денного, прийняті наступні рішення:

1. Припинити повноваження голови правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_2 обраного на засіданні наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз», що відбулися 21.10.2019 (рішення від 21.10.2019, протокол № 6/19, питання № 4) з дати прийняття цього рішення.

2.1. Обрати головою правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_27 з дня наступного за днем прийняття цього рішення.

2.2. Затвердити умови контракту з головою правління ВАТ «Кіровоградгаз» згідно з додатком.

2.3. Встановити розмір винагороди голові правління ВАТ «Кіровоградгаз» відповідно до умов, затверджених підпунктом 2.2 цього рішення.

2.4. Уповноважити голову наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз» або особу, яка виконує його обов`язки, підписати контракт з головою правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_27 на умовах, затверджених підпунктом 2.2 цього рішення.

2.5. Уповноважити голову правління ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_27 на подання та підписання документів для здійснення державної реєстрації змін до відомостей про керівника ВАТ «Кіровоградгаз», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

3. Обрати секретарем наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз» члена наглядової ради ОСОБА_14 .

16. В засіданні взяли участь: Голова наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз»: ОСОБА_12 . Члени наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз»: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

17. Члени наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз» ОСОБА_26 та ОСОБА_1 (Позивач-2) не надали заповнені бюлетені заочного голосування (опитування) в термін до 23.12.2019 (включно) на адресу зазначену в повідомленні про проведення засідання наглядової ради ВАТ «Кіровоградгаз» шляхом заочного голосування (опитування) від 20.12.2019 № К 1-27.

18. Незгода ОСОБА_1 (Позивача-2) та ТОВ «Інвестиційна компанія «Фінлекс-Інвест» (Позивача-1) з вказаними вище рішеннями наглядової ради і стала причиною виникнення спору та звернення останніх з позовними вимогами про визнання недійсними зазначених рішень наглядової ради, оскільки вони на думку Позивачів були прийняті з перевищенням повноважень.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

19. Цивільний кодекс України

Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків

1. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. …

Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Стаття 97. Управління товариством

1. Управління товариством здійснюють його органи.

2. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 116. Права учасників господарського товариства

1. Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3) вийти у встановленому порядку з товариства;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

2. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Стаття 160. Наглядова рада акціонерного товариства

1. В акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства.

Випадки обов`язкового створення в акціонерному товаристві наглядової ради встановлюються законом.

2. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства.

3. Члени наглядової ради акціонерного товариства не можуть бути членами його виконавчого органу.

4. Наглядова рада акціонерного товариства визначає форми контролю за діяльністю його виконавчого органу.

20. Господарський кодекс України

Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин

1. Корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

21. Закон України «Про акціонерні товариства» (в редакції чинній станом на дату прийняття оспорюваних рішень).

Стаття 32. Загальні збори акціонерного товариства

1. Загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.

Стаття 33. Компетенція загальних зборів

1. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом.

Статутом приватного акціонерного товариства (крім товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій належать державі, а також акціонерних товариств, 50 і більше відсотків акцій яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків) може передбачатися, що загальні збори можуть вирішувати будь-які питання, у тому числі ті, що належать до виключної компетенції наглядової ради. Якщо кількість акціонерів приватного акціонерного товариства перевищує 100, рішення про включення до статуту такого приватного акціонерного товариства відповідного положення має бути прийнято більш як 95 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості.

Наглядова рада має право включити до порядку денного загальних зборів будь-яке питання, що віднесено до її виключної компетенції законом або статутом, для його вирішення загальними зборами.

Стаття 51. Створення наглядової ради акціонерного товариства

1. Наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Стаття 52. Компетенція наглядової ради

1. До компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами.

2. До виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема, 8) обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу; 9) затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди.

Розділ XVII

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яке набирає чинності через тридцять місяців з дня опублікування цього Закону.

5. Статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

22. Господарський кодекс України

Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин

1. Корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. …

23. Господарський процесуальний кодекс України (далі — ГПК України)

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

24. Суд виходить з того, що згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

25. Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

26. Предметом спору у даній справі є вимоги Позивачів про визнання недійсними рішення наглядової ради Відповідача, що оформлені протоколами від 21.10.2019 №6/19 та від 24.12.2019 № 9/19.

27. В касаційній скарзі Скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування п. 27 ч. 1 ст. 33, пп. 8, 9 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства» у подібних правовідносинах, а саме: правомірність віднесення згідно з статутом до виключної компетенції загальних зборів у відповідності до п. 27 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» питань щодо обрання та відкликання голови та членів правління та затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди, які у відповідності до пунктів 8, 9 частини 2 статті 52 цього Закону віднесені до виключної компетенції наглядової ради, з урахуванням того, що вимоги Закону мають перевагу над положенням статуту виключно у разі, якщо неприведений у відповідність до вимог Закону статут товариства суперечить нормам Закону України «Про акціонерні товариства».

28. Судами встановлено, що Статут Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз», який було затверджено 21.12.2004, не приведено у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства», зокрема, в частині віднесення до виключної компетенції наглядової ради питань обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу, як того вимагає п.5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства».

29. При цьому Суд звертає увагу, що Законом України «Про акціонерні товариства» (в редакції чинній станом на дату прийняття оспорюваних рішень), питання обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу, а також затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу та встановлення розміру їх винагороди, віднесено до виключної компетенції саме наглядової ради.

30. Суд погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, що прийняття наглядовою радою Відповідача оспорюваних рішень з питань віднесених Законом України «Про акціонерні товариства» до її виключної компетенції, не може вважатись перевищенням повноважень наглядової ради визначеної Статутом, з огляду на таке.

31. Як зазначено Судом вище пп. 3 п. 7.7, п. 7.8 Статуту, який було затверджено 21.12.2004 та який не приведено у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства», питання щодо обрання та відкликання голови та членів наглядової ради, правління, ревізійної комісії — були віднесені до виключної компетенції загальних зборів і вирішення таких питань не може бути передано іншим органам управління Товариства.

32. Проте, статтею 160 ЦК України встановлено, що в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Випадки обов`язкового створення в акціонерному товаристві наглядової ради встановлюються законом. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради.

33. Згідно п.8, 9 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства» до виключної компетенції наглядової ради належить, обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу; затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди.

34. Частиною 3 статті 52 Закону встановлено, що питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених цим Законом.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом.

Статутом приватного акціонерного товариства (крім товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій належать державі, а також акціонерних товариств, 50 і більше відсотків акцій яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків) може передбачатися, що загальні збори можуть вирішувати будь-які питання, у тому числі ті, що належать до виключної компетенції наглядової ради. Якщо кількість акціонерів приватного акціонерного товариства перевищує 100, рішення про включення до статуту такого приватного акціонерного товариства відповідного положення має бути прийнято більш як 95 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості.

Наглядова рада має право включити до порядку денного загальних зборів будь-яке питання, що віднесено до її виключної компетенції законом або статутом, для його вирішення загальними зборами.

36. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» є власником 53 652 002 штук простих іменних акцій ВАТ «Кіровоградгаз», що складає 51% статутного капіталу Товариства та відповідно до п. 15 Статуту акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 1044, засновником та єдиним акціонером Компанії є держава.

37. Пунктом 5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» встановлений дворічний строк для приведення статутів та інших внутрішніх положень акціонерних товариств у відповідність з нормами цього Закону.

38. При цьому, пунктом 4 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» визначений пріоритет закріплених у ньому норм, згідно з яким, до приведення у відповідність із цим Законом інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

39. Отже, з моменту набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства» його норми стали спеціальними щодо регулювання правовідносин зі створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, визначенні їх правового статусу, прав та обов`язків акціонерів і підлягали застосуванню до усіх акціонерних товариств незалежно від того, чи привели вони свої статути у відповідність з нормами цього Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.01.2019 у справі №904/1237/17.

37. Зазначеними вище нормами Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що питання обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу, а також затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди віднесено до виключної компетенції наглядової ради.

38. У відповідності до вимог ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» статутом товариства може передбачатися, що загальні збори можуть вирішувати будь-які питання, у тому числі і ті, що належать до виключної компетенції наглядової ради, проте, крім випадків, якщо у статутному капіталі товариства 50 і більше відсотків акцій належать державі, а також у випадку, якщо в акціонерному товаристві 50 і більше відсотків акцій знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків.

39. Отже, з урахуванням того, що в ВАТ «Кіровоградгаз» 51% акцій знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави в якому становить 100 відсотків, положення пп. 3 п. 7.7, п. 7.8 Статуту прямо суперечать нормам Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки загальні збори, як вищий орган, хоч і має право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, проте не може змінювати виключність компетенції встановлену Законом України «Про акціонерні товариства».

40. Враховуючи існування конкуренції між положеннями Статуту Відповідача та нормами Закону України «Про акціонерні товариства», Суд зазначає, що Статут є локальним нормативним актом, тоді як Закон має більшу юридичну силу, тому у разі, якщо положення статуту суперечать закону, слід керуватися саме нормами закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2020 у справі №910/10463/19.

41. З урахуванням того, що норми Закону України «Про акціонерні товариства» з моменту набрання ним чинності стали спеціальними щодо регулювання правовідносин з діяльності акціонерних товариств і підлягали застосуванню до усіх акціонерних товариств незалежно від того, чи привели вони свої статути у відповідність з нормами цього Закону, Суд доходить висновку, що прийняття наглядовою радою Відповідача оспорюваних рішень з питань віднесених Законом України «Про акціонерні товариства» до її виключної компетенції, не може вважатись перевищенням повноважень наглядової ради визначеної Статутом, положення якого не відповідають нормам закріпленим в Законі України «Про акціонерні товариства».

42. Щодо посилань Скаржника в касаційній скарзі на пункт 27 частини 2 статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства» відповідно до якого до виключної компетенції загальних зборів належать вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із статутом товариства, Суд зазначає таке. Оскільки після прийняття Закону України «Про акціонерні товариства» жодних змін у відповідності до вимог вказаного закону до Статуту ВАТ «Кіровоградгаз» щодо визначення компетенції органів товариства не вносилось, тому посилання Скаржника на Статут, положення якого не відповідають нормам закріпленим в Законі України «Про акціонерні товариства», не приймаються Судом до уваги.

43. Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України «Про акціонерні товариства» зміни, передбачені Законом України «Про акціонерні товариства», направлені на підвищення рівня корпоративного управління у господарських товариствах відповідно до європейських практик та стандартів.

44. Закон України «Про акціонерні товариства» був офіційно опублікований в газеті «Урядовий кур`єр» 29.10.2008 та набув чинності 30.04.2009, проте Статут Відповідача, який було затверджено 21.12.2004 року станом на час прийняття оспорюваних рішень 21.10.2019 та 24.12.2019 так і не було приведено у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства».

45. Враховуючи все вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку, що оспорювані рішення наглядової ради від 21.10.2019 та від 24.12.2019, якими було припинено повноваження голови і членів виконавчого органу та обрано нових голову і членів виконавчого органу; затверджено умови контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлено розмір їх винагороди повністю відповідають компетенції наглядової ради, яка прийняла ці рішення, оскільки Законом України «Про акціонерні товариства» вирішення зазначених питань віднесено до її виключної компетенції.

46. Враховуючи обґрунтування Суду, які викладені в постанові вище, Суд приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій правильно застосували норми права в оскаржуваних Позивачем судових рішеннях.

47. Загалом доводи Позивача про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права у прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження за результатами розгляду справи в касаційному порядку.

48. З огляду на зазначене, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції слід залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, Скаржник не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

50. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

51. Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

52. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Висновки про правильне застосування норм права

53. Норми Закону України «Про акціонерні товариства» з моменту набрання ним чинності стали спеціальними щодо регулювання правовідносин з діяльності акціонерних товариств і підлягали застосуванню до усіх акціонерних товариств незалежно від того, чи привели вони свої статути у відповідність з нормами цього Закону.

54. У відповідності до вимог ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» статутом товариства може передбачатися, що загальні збори можуть вирішувати будь-які питання, у тому числі і ті, що належать до виключної компетенції наглядової ради, проте, крім випадків, якщо у статутному капіталі товариства 50 і більше відсотків акцій належать державі, а також у випадку, якщо в акціонерному товаристві 50 і більше відсотків акцій знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків.

55. Прийняття наглядовою радою акціонерного товариства рішень з питань віднесених Законом України «Про акціонерні товариства» до її виключної компетенції, не може вважатись перевищенням повноважень наглядової ради визначеної статутом товариства, положення якого не відповідають нормам закріпленим в Законі України «Про акціонерні товариства».

56. У разі невідповідності положень статуту нормам Закону України «Про акціонерні товариства», слід керуватися саме нормами Закону оскільки вказаним Законом встановлено пріоритет закріплених у ньому норм.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Фінлекс-Інвест» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2021 у справі №912/947/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Кролевець

В. Студенець

Читать далее