20190219 № 826/7216/17 анулювання реєстрації платника єдиного податку, проведення перевірки

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року

Київ 

справа № 826/7216/17

адміністративне провадження №К/9901/4637/17

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Читать далее

2019.02.14 № 813/4921/17 ВС: 1095 днів, рішення контролюючого органу

податковий адвокат, розблокування податкових накладних, виведення з ризикових

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2019 року

Київ

Триваюче правопорушення несвоєчасна сплата ЄСВ, адміністративна відповідальність, ст. 38 КУпАП, штраф, санкція, строк давності

справа №813/4921/17

адміністративне провадження №К/9901/48212/18

Визначаючись із висновком про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, суди вказали на приписи частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень.

Отже, Кодекс передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною 2 статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частиною 4 статті 122 КАС України.

З урахуванням викладеного нормою, що регулює питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень є приписи пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого, — з урахуванням строків давності, визначених статтею  102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді … рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 ПК України встановлено строк  давності — 1095 днів для нарахування грошових зобов’язань платнику податків.

За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

У той же час, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Тобто, вказаний пункт регулює ті самі правовідносини, що й пункт 56.18 цієї ж статті. Таким чином, два зазначені приписи Податкового кодексу України по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному.

У цій ситуації судам слід керуватися пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, яким встановлено, що у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до наведеного при прийнятті позовної заяви від платників податків про оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов’язань суди повинні вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць).

Читать далее

20190213 № 820/817/17 адміністративний арешт, проведення інвентаризації за присутності

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2019 року

Київ 

справа № 820/817/17

адміністративне провадження №К/9901/31288/18

У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Зі змісту наведеної норми Положення № 879 вбачається, що присутність посадових осіб органу, який оформив вимогу про проведення інвентаризації, не є обов’язковою.

Належною підставою для застосування арешту майна відповідно до пп. 94.2.8 п. 94.2 ст. 94 ПК України є відмова платника податків взагалі від проведення інвентаризації, а не відмова від її проведення у присутності посадових осіб контролюючого органу.

Читать далее

20181106 ВС № 820/4721/17 анулювання реєстрації, проведення перевірки

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2018 року

Київ

справа № 820/4721/17

адміністративне провадження №К/9901/51009/18

П. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої — третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої — третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки. Тобто зазначена норма регламентує прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку саме на підставі акту перевірки у тому випадку коли саме під час перевірки було виявлено порушення, які унеможливлюють подальше перебування платника податку на спрощеній системі оподаткування, проте не зобов’язує контролюючий орган в обов’язковому порядку проводити перевірку з оформленням акту перевірки як виключної підстави для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, зокрема з підстав передбачених п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України.

Висновок суду апеляційної інстанції, що належним способом судового захисту в межах спірних правовідносин повинно бути зобов’язання відповідача поновити реєстрацію Підприємця як платника єдиного податку другої групи з 01.04.2016 та включити до реєстру платників єдиного податку, є обґрунтованим з огляду на те, що звернення платника податків заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру, законодавством не передбачено, а відповідного рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, як встановлено судами у справі та не спростовано контролюючим органом, не приймалось, відтак його скасування не можливе, а тому право позивача підлягає захисту та відновленню, шляхом приведення у стан, що існував до такого порушення з боку відповідача.

Читать далее

20181023 ВС № 822/1817/18 надання вичерпного переліку документів, зупинення

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

23 жовтня 2018 року

справа № 822/1817/18

адміністративне провадження №К/9901/62472/18

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Як наслідок, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Читать далее

20180704 № 820/1432/17 ВС: розмежування трудової діяльності, цивільно-правовим договором

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Триваюче правопорушення несвоєчасна сплата ЄСВ, адміністративна відповідальність, ст. 38 КУпАП, штраф, санкція, строк давностіПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2018 року

Київ

справа № 820/1432/17

провадження № К/9901/15518/18

За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Як вбачається з цивільно-правових договорів про надання послуг, укладених позивачем з фізичними особами, предметами останніх є послуги головного інженера, прораба та бригадирів. Так, предметом укладених договорів позивача з фізичними особами є процес праці, а не її кінцевий результат. Фізичні особи повинні були виконувати систематично певні трудові функції на підприємстві відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк. При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов’язання виконувати роботи (надавати послуги).

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів, що у межах спірних правовідносин позивачем не дотримано вимог ст.24 КЗпП України в частині обов’язкового укладання трудових договорів у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідачем під час прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу дотримано вимоги Порядку № 509, а отже постанова про накладення на ТОВ «Альптехпром» штрафу у розмірі 384 000,00 гривень на підставі абз.2 частини другої статті 265 КЗпП України є правомірною, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Читать далее

20180508 № 821/1279/17 ВС: оподаткування нерезидента, визначення статусу

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Триваюче правопорушення несвоєчасна сплата ЄСВ, адміністративна відповідальність, ст. 38 КУпАП, штраф, санкція, строк давностіПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

08 травня 2018 року

справа №821/1279/17

адміністративне провадження №К/9901/24709/18

П. «й» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України передбачено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Аналізуючи положення цієї норми, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що господарська операція по наданню ТОВ послуги контрагентом нерезидентом по первинному вводу фотосепаратора в експлуатацію і навчанню персоналу підпадає саме під дію виключення з загального визначення пункту «й», а саме «крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента».

судами першої та апеляційної інстанції установлено, що Компанією «Ф.Х. Шуле Мюленбау ГмбХ» м. Райнбек, Німеччина надано свідоцтво про резидентство, видане німецькою податковою адміністрацією, відповідно до якого підприємство ТОВ «Український рисовий елеватор» звільнено від подвійного оподаткування у період виконання контракту з фірмою «Ф.Х. Шуле Мюленбау ГмбХ» м. Райнбек, ФР Німеччина. Наявність такого свідоцтва у ТОВ, наданого контрагентом, є підставою для звільнення позивача від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, що спростовує доводи заявника касаційної скарги щодо ненадання позивачем під час перевірки довідки щодо резиденства контрагента, оскільки за положеннями п. 103.4 ст. 103 ПК України це може бути «інший документ», а підставою для звільнення від оподаткування є надання його саме особі, яка виплачує йому доходи, а не контролюючому органу.

Читать далее

20180313 ВС № 916/706/17: коригування лізингових платежів

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/706/17

положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов’язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов’язань в іноземній валюті. Відтак коригування лізингових платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України.

Читать далее

20180220 № 826/12244/14 ВС: запит податкової, відповідь на запит, скасування перевірки

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

Триваюче правопорушення несвоєчасна сплата ЄСВ, адміністративна відповідальність, ст. 38 КУпАП, штраф, санкція, строк давностіПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2018 року

Київ

справа № 826/12244/14

адміністративне провадження № К/9901/4473/18

Із запиту про надання інформації та її документального підтвердження вбачається, що відповідач, на підставі пп. 16.1.5, пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, ст. 42, пп. 62.1.2, пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України, п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» та у зв’язку з проведенням аналізу податкової інформації та виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства просить позивача надати пояснення та документальне підтвердження господарських відносин з ТОВ «Бекфаєр».

В той же час, у вказаному запиті контролюючого органу конкретно не визначено жодної з шести визначених у п. 73.3 ст. 73 ПК України підстав для направлення такого запиту.

Посилання контролюючого органу на те, що запит направлено позивачу у зв’язку з надходженням на адресу відповідача акту ДПІ про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бекфаєр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, що, на думку контролюючого органу, свідчить про можливі порушення вимог податкового законодавства про що зазначено у запиті, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у вказаному запиті контролюючого органу відсутні будь-які посилання на вказаний акт про неможливість проведення зустрічної звірки та не зазначено жодних відомостей про виявлені факти під час аналізу податкової інформації, включаючи і вказаний акт, які б свідчили про можливі порушення позивачем або його контрагентами вимог податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З огляду на зазначене запит контролюючого органу про надання інформації був оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому позивач звільнений від обов’язку надавати відповідь на вказаний запит, що прямо передбачено п. 73.3. ст. 73 ПК України, у зв’язку з чим контролюючий орган був позбавлений права приймати наказ про призначення позапланової виїзної перевірки платника податків з підстав визначених пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України (не надання пояснень та їх документального підтвердження), що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді -доповідача — Олендера І.Я.,

суддів : Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року (суддя Кобилянський К.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року (судді: Аліменко В.О. (головуючий), Карпушова О.В., Кучма А.Ю.) у справі №826/12244/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» (далі — позивач, ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі — відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача по взаємовідносинам з ПП «Бекфаєр» за березень 2014 року та визнання протиправним та скасування наказу від 14.08.2014 №1232 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що контролюючим органом безпідставно було прийнято оскаржуваний наказ про проведення перевірки, оскільки ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» надало відповідь на письмовий запит відповідача, де було вказано про невідповідність письмового запиту вимогам законодавства України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року, у задоволенні позову ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» відмовлено повністю, з тих підстав, що контролюючим органом доведено правомірність дій щодо прийняття оскаржуваного наказу.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року та направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» обґрунтована неповним з’ясуванням судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, зокрема суди залишили поза увагою відсутність у контролюючого органу законодавчо встановлених підстав для надсилання позивачу запиту про надання інформації, а в подальшому і прийняття оскаржуваного наказу.

Контролюючий орган відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не надав.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 частини першої ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючий орган направив на адресу позивача запит від 01.07.2014 №6046/10/26-55-15-01-30 про надання інформації та її документального підтвердження правильності декларування податкового кредиту за березень 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Бекфаєр» (код ЄДРПРОУ 38851463) та просив зазначити інформацію стосовно постачальників товарів (робіт, послуг), які були реалізовані на ТОВ «Бекфаєр», в т.ч. у березні 2014 року, незалежно від дати придбання.

Також судами у рішеннях вказано, що підставою для направлення вказаного запиту стало отримання контролюючим органом податкової інформації щодо ПП «Бекфаєр» (код ЄДРПРОУ 38851463), а саме, акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 27.06.2014 №299/22-03/38851463 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бекфаєр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.03.2014 по 31.03.2014. Зі змісту вказаного акту вбачається, що ТОВ «Еф Ер Ті — Груп» є контрагентом-покупцем ПП «Бекфаєр» та у березні 2014 року останній задекларував податкові зобов’язання по взаємовідносинам з позивачем у розмірі 135 151,84 грн.

У відповідь на запит контролюючого органу ТОВ «Еф Ер Ті — Груп» надіслало лист від 31.07.2014 №Ф-18/14-07.2, де зазначило, що зі змісту запиту незрозуміло, у зв’язку з чим і на якій підставі відповідач витребує документальні підтвердження господарських взаємовідносин між ТОВ «Еф Ер Ті — Груп» і ТОВ «Бекфаєр». Також позивач зазначив, що ТОВ «Бекфаєр» не є його контрагентом.

У зв’язку з ненаданням Товариством інформації, що визначена у запиті, та її документального підтвердження, відповідачем на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України прийнято наказ від 14.08.2014 № 1232 про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Еф Ер Ті — Груп») по взаємовідносинам з ПП «Бекфаєр» (код ЄДРПОУ 38851463) за березень 2014 року.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що у письмовому запиті від 01.07.2014 №6046/10/26-55-15-01-30 відповідач допустив описку у написанні організаційно-правової форми ПП «Бекфаєр», помилково зазначивши ТОВ «Бекфаєр». Однак, у вказаному письмовому запиті відповідач зазначив код ЄДРПОУ контрагента позивача, щодо якого витребовувалась інформація.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 та пп. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема, документальні позапланові виїзні перевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових виїзних перевірок регламентовано ст. 78 Податкового кодексу України.

Згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З наведеної норми вбачається, що обов’язковою передумовою здійснення документальної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, а також печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшли висновку про правомірність дій контролюючого органу щодо прийняття оскаржуваного наказу, з огляду на те, що допущена відповідачем описка у написанні організаційно-правової форми контрагента позивача у запиті про надання інформації не є підставою для відмови у наданні витребуваної інформації та її документального підтвердження, оскільки код ЄДРПОУ контрагента було вказано правильно, а отже у контролюючого органу були обґрунтовані підстави для прийняття оскаржуваного наказу.

Проте колегія суддів не погоджується з вказаним висновком судів з огляду на наступне.

Так, із запиту від 01.07.2014 №6046/10/26-55-15-01-30 про надання інформації та її документального підтвердження вбачається, що відповідач, на підставі пп. 16.1.5, пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, ст. 42, пп. 62.1.2, пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» та у зв’язку з проведенням аналізу податкової інформації та виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства просить позивача надати пояснення та документальне підтвердження господарських відносин з ТОВ «Бекфаєр».

В той же час, у вказаному запиті контролюючого органу конкретно не визначено жодної з шести, визначених у п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, підстав для направлення такого запиту.

Посилання контролюючого органу, які фактично були взяті до уваги судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, про те, що запит направлено позивачу у зв’язку з надходженням на адресу відповідача акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 27.06.2014 №299/22-03/38851463 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бекфаєр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, що, на думку контролюючого органу, свідчить про можливі порушення вимог податкового законодавства про що зазначено у запиті, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у вказаному запиті контролюючого органу відсутні будь — які посилання на вказаний акт про неможливість проведення зустрічної звірки та не зазначено жодних відомостей про виявлені факти під час аналізу податкової інформації, включаючи і вказаний акт, які б свідчили про можливі порушення позивачем або його контрагентами вимог податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З огляду на зазначене запит контролюючого органу про надання інформації від 01.07.2014 №6046/10/26-55-15-01-30 був оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому позивач звільнений від обов’язку надавати відповідь на вказаний запит, що прямо передбачено п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України, у зв’язку з чим контролюючий орган був позбавлений права приймати наказ про призначення позапланової виїзної перевірки платника податків з підстав визначених пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (не надання пояснень та їх документального підтвердження), що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.

Таким чином, у разі, якщо запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема в якому чітко не зазначено підстави для його направлення (надсилання), платник податку звільняється від обов’язку надання відповіді на такий запит, що в свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов’язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано..

Отже , доводи касаційної скарги про те, що у контролюючого органу були відсутні законодавчо встановлені підстави для надсилання позивачу запиту про надання інформації, а в подальшому і прийняття оскаржуваного наказу, є обґрунтованими.

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, враховуючи статті 73, 78 Податкового кодексу України колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до безпідставної відмови ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій контролюючого органу щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки та скасування наказу, а тому касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі № 826/12244/14 скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» по взаємовідносинам з ПП «Бекфаєр» за березень 2014 року, визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.08.2014 №1232 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

………………………

………………………

………………………

І .Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду

20180206 ВС № 826/15139/16 розрахунок судом податкових зобов’язань

розблокування податкових накладних, податковий адвокат, оскарження податкових повідомлень-рішень, АБ "Власова "Вектор", оскарження наказу про перевірку,

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2018

Київ

К/9901/1450/17 

826/15139/16

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про те, що відповідач невірно розрахував суму податкового зобовязання, яке було визначено оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Колегія відхиляє доводи заявника касаційної скарги щодо виникнення у позивача податкового обвязку зі сплати податку на землю, оскільки в оскаржуваних судових рішеннях міститься висновок про наявність у позивача цього обовязку.

Спірне рішення відповідача скасоване не через висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача вказаного податкового обовязку, а через висновок про неправильний розрахунок відповідачем суми податкового зобовязання.

Читать далее