Архив метки: ризиковість платника податків
20210907 № 300/1974/19 ВС: оскарження в різних провадженнях дій, рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 300/1974/19
провадження № К/9901/25557/20
Зважаючи на те, що позивач реалізував своє право на оскарження проекту рішення та самого рішення «Про проведення земельних торгів», слід зазначити, що перевірка процедури та етапів прийняття рішення може бути здійснена судом при розгляді справи про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого за результатами відповідних дій.
Оскарження в різних провадженнях окремо рішення суб`єкта владних повноважень та процедури прийняття такого рішення є недоцільним. Суд також зважає на те, що це може призвести до конфлікту між судовими рішеннями, що може спричинити правову невизначеність та ускладнення захисту порушених прав.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що наслідком розв`язання публічно-правового спору, по суті, має бути захист порушеного суб`єктивного права позивача, тому у разі незгоди з рішенням суб`єкта владних повноважень, вимога про визнання протиправними дій відповідача по складанню чи підготовці такого рішення не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту шляхом пред`явлення позову про визнання протиправним рішення.
20210604 № 816/1889/16 ВС: заробітна плата однакова для різних працівників, робітників
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 червня 2021 року
м. Київ
справа №816/1889/16
адміністративне провадження №К/9901/18277/18
Згідно з частиною першою статті 95 цього Кодексу мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
Відповідно до частини третьої статті 96 КЗпП формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Згідно із статтею 6 Закону України «Про оплату праці» основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників — залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
Кваліфікаційні розряди підвищуються насамперед робітникам, які успішно виконують встановлені норми праці і сумлінно ставляться до своїх трудових обов`язків. Право на підвищення розряду мають робітники, які успішно виконують роботи більш високого розряду не менш як три місяці і склали кваліфікаційний екзамен. За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції, робітникові може бути знижено кваліфікацію на один розряд. Поновлення розряду провадиться в загальному порядку, але не раніше ніж через три місяці після його зниження.
Посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з пунктом 1.1 трудового договору від 01.01.2016, укладеного між ТОВ «Полтавський ремонтно-механічний завод» та ОСОБА_1 , останню прийнято на роботу бухгалтером. Відповідно до пункту 6.1 вказаного трудового договору розмір заробітної плати визначається за згодою сторін і складає 1378,00 грн.
Згідно з класифікатором професій ДК 003-2010 посада бухгалтера за класифікацією професій відноситься до розділу 3 (фахівці). До цього розділу належать професії, що вимагають знань в одній чи більше галузях природознавчих, технічних і гуманітарних наук.
Згідно з пунктом 1.1 трудового договору від 01.01.2016, укладеного між ТОВ «Полтавський ремонтно-механічний завод» та ОСОБА_2 , останнього прийнято на роботу малярем. Відповідно до пункту 6.1 вказаного трудового договору розмір заробітної плати визначається за згодою сторін і складає 1378,00 грн.
Згідно з класифікатором професій ДК 003-2010 посада маляр за класифікацією професій відноситься до розділу 7 (кваліфіковані робітники з інструментом). До цього розділу належать професії, що передбачають знання, необхідні для вибирання способів використання матеріалів та інструментів, визначення стадій робочого процесу, характеристик та призначення кінцевої продукції.
Отже, при встановленні розміру оплати праці бухгалтера та маляра необхідно дотримуватись міжкваліфікаційних співвідношень.
20210429 ВС № 910/8003/19 новація, припинення зобов’язання,
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/8003/19
Новація — це угода про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж самими сторонами. Юридичною підставою для зобов’язання, що виникає при новації, є домовленість сторін попередньої угоди про припинення первісного зобов’язання та про виникнення нового, яке за своїм змістом відрізняється від попереднього.
Застосування новації як способу припинення зобов’язань допускається виключно за наявності таких ознак: взаємна згода сторін про припинення дії попереднього зобов’язання та щодо умов нового зобов’язання; наявності умов про припинення попереднього зобов’язання; припинення всіх додаткових зобов’язань; виникнення між тими ж особами нового зобов`язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання. Характерною ознакою новації є не зміна частини первісного зобов’язання, а укладення між тими ж сторонами нового зобов`язання. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13, від 25.11.2020 у справі № 921/301/17-г/11).
У доводах касаційної скарги скаржником не враховано те, що договір про пайову участь у створенні та розвитку інженерно — транспортної та соціальної інфраструктури укладається в силу вимог закону, а не лише у зв`язку з вільним волевиявленням сторін.
20210423 ВС № 480/2004/19: припинення проведення податкової перевірки
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 480/2004/19
адміністративне провадження № К/9901/34600/19
Колегія суддів зазначає, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що розпочата процедура припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця є підставою для проведення перевірки такої особи, а нормами Податкового кодексу України не передбачено обмежень щодо призначення такої перевірки після проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.
Навпаки, положення Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588, свідчать про те, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа — платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності і така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та подати декларацію за останній базовий податковий (звітний) період.
З урахуванням наведеного, а також того, що фактично позивачем подавалась до контролюючого органу відповідна заява про проведення перевірки, що ним не заперечується, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про правомірність оскаржуваного наказу.
Посилання позивача в касаційній скарзі про те, що в оскаржуваному наказі відсутні посилання відповідну заяву про призначення перевірки та на пункт 78.2 статті 78 Податкового кодексу України не є підставою для визнання протиправним наказу, який був прийнятий у відповідності до вимог законодавства, окрім того, підставою для призначення перевірки було саме припинення підприємницької діяльності фізичної особи (підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78), а не заява про проведення перевірки.
Читать далее
20210116 ІПК № 209/ІПК/99-00-21-02-02-06 Щодо сплати податку на доходи, отримані нерезидентом з джерелом їх походження з України
Роз’яснення
від 16 січня 2021 року
Державна податкова служба України
№ 209/ІПК/99-00-21-02-02-06
Щодо сплати податку на доходи, отримані нерезидентом з джерелом їх походження з України
Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо сплати податку на доходи, отримані нерезидентом з джерелом їх походження з України та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Відповідно до інформації, наданої у зверненні, Товариство здійснює нарахування та виплату доходів нерезидентам з джерелом їх походження з України.
У зв’язку з чим, виникли питання щодо дати перерахування податку на доходи, отримані нерезидентом України, зокрема, моменту нарахування або моменту виплати таких доходів нерезиденту.
20210420 ВС № 910/16215/19 стягнення збитків неприйняття для реєстрації накладної
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/16215/19
Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв`язку з протиправними діями відповідача, які виразилися у неприйнятті для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування, позивача позбавлено права і можливості на зменшення суми податкових зобов’язань у податкових деклараціях з ПДВ у періодах повернення передплати, що завдає шкоди інтересам позивача, як платника податку, та спричиняє збитки на загальну суму 40.000.000,00 грн.
заявлені позивачем до стягнення збитки становлять суму, на яку підлягали зменшенню податкові зобов’язання позивача з податку на додану вартість відповідно до поданих ним розрахунків коригування. Відтак за характером, змістом та підставами виникнення сума, яка визначена позивачем як збитки, виникає з грошових зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), а не з цивільно-правових зобов’язань.
Оскільки відносини між сторонами є такими, що виникли з податкового законодавства та фактично стосуються повноважень відповідача щодо обліку обов’язкових платежів, повернення або зарахування податку на додану вартість, тобто заявлена у справі вимога про стягнення збитків за своєю суттю є вимогою вирішити публічно-правовий спір, це унеможливлює розгляд цієї справи в порядку господарського судочинства.
20210412 ВС № 310/2950/18: виселення іпотечний, частка в спільній
Постанова
Іменем України
12 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 310/2950/18
провадження № 61-16820сво19
Враховуючи норми статті 109 ЖК Української РСР та статті 379 ЦК України, у поєднанні із главою 26 ЦК України, виселення без надання іншого житлового приміщення відбувається у тому разі, якщо саме це житлове приміщення було придбане за кредитні кошти. У разі, якщо за кредитні кошти було набуто інший об’єкт цивільних прав (частку в праві спільної часткової власності), а не житлове приміщення, що передано в іпотеку то виселення без одночасного надання іншого постійного жилого приміщення не допускається.
20210408 ВС № 551/881/16-ц оціночні судження спростування