2013.01.22 № 01-06/84/2013 ВГСУ: Про деякі питання застосування законодавства у сфері містобудівної діяльності

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
від 22.01.2013 р. № 01-06/84/2013
Господарські суди України 
Про деякі питання застосування законодавства у сфері містобудівної діяльності

Про деякі питання застосування законодавства у сфері містобудівної діяльності

Із змінами і доповненнями, внесеними  інформаційним листом Вищого господарського суду України від 12 листопада 2015 року N 01-06/2093/15

У зв’язку з виникненням у судовій практиці питань, пов’язаних із застосуванням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вважаємо за необхідне звернути увагу на таке.

1. У вирішенні спорів за участю Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів господарським судам слід враховувати, що правовідносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Цивільним кодексом України (далі — ЦК України), Господарським кодексом України (далі — ГК України), Земельним кодексом України, які визначають загальні засади правового регулювання даних відносин.

Крім того, відповідні правовідносини регулюються нормами, наведеними, зокрема:

1.1. У Законах України:

— «Про основи містобудування» від 16.11.92 N 2781-XII;

— «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.94 N 4004-XII;

— «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудування» від 14.10.94 N 208/94-ВР;

— «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 N 687-XIV;

— «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 21.09.2000 N 1969-III;

— «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 N 2806-IV;

— «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 N 2807-IV;

— «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 28.12.2007 N 107-VI;

— «Про запобігання впливу світової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25.12.2008 N 800-VI;

— «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 N 3038-VI;

— «Про будівельні норми» від 17.02.2011 N 3038-VI;

— «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 08.07.2011 N 3677-VI;

1.2. В Указі Президента України «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» від 08.04.2011 N 439/2011;

1.3. У постановах Кабінету Міністрів України:

— «Про затвердження Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування» від 06.04.95 N 244;

— «Про ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури» від 05.12.2007 N 1396;

— «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» від 13.04.2011 N 461;

— «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13.04.2011 N 466;

— «Про затвердження Порядку віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності» від 27.04.2011 N 557;

— «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 11.05.2011 N 560;

— «Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» від 23.05.2011 N 549;

— «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 23.05.2011 N 553;

— «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури» від 23.05.2011 N 554;

— «Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації» від 25.05.2011 N 548;

— «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» від 25.05.2011 N 555;

— «Про Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами» від 25.05.2011 N 556;

— «Деякі питання забезпечення діяльності Державної архітектурно-будівельної інспекції, її територіальних органів та їх працівників» від 25.05.2011 N 558;

— «Про містобудівний кадастр» від 25.05.2011 N 559;

— «Про затвердження переліку органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності» від 01.06.2011 N 573;

— «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи інвестиційних програм (проектів)» від 09.06.2011 N 701;

— «Деякі питання відшкодування суб’єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування)» від 31.08.2011 N 921;

— «Про затвердження Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів» від 05.10.2011 N 1017;

— «Про відновлення дії постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 N 1396 та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 18.01.2012 N 43;

— «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2009 N 759» від 27.02.2012 N 148;

1.4. У наказах Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (до 09.12.2010 — Міністерство регіонального розвитку та будівництва України):

— «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури» від 27.01.2009 N 47, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.03.2009 за N 226/16242;

— «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури» від 06.10.2010 N 392, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.10.2010 за N 965/18260;

— «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів» від 16.05.2011 N 45, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 01.06.2011 за N 651/19389;

— «Про затвердження Критеріїв, яким повинні відповідати експертні організації, що здійснюють експертизу проектів будівництва» від 23.05.2011 N 53, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16.06.2011 за N 719/19457;

— «Про затвердження Порядку розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту» від 02.06.2011 N 64, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за N 781/19519;

— «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж» від 24.06.2011 N 91, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.07.2011 за N 830/19568;

— «Про затвердження Порядку ведення єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об’єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів» від 24.06.2011 N 92, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.07.2011 за N 885/19623;

— «Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки» від 05.07.2011 N 103, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за N 902/19640;

— «Про затвердження Типового положення про архітектурно-містобудівні ради» від 07.07.2011 N 108, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за N 903/19641;

— «Про затвердження Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст» від 07.07.2011 N 109, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за N 912/19650;

— «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 15.05.2012 N 240, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 04.07.2012 за N 1116/21428;

1.5. У наказі Міністерства юстиції України «Про затвердження форми висновку юридичної служби міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади та його територіальних органів, місцевих державних адміністрацій за результатами проведення юридичної експертизи проекту нормативно-правового акта» від 06.07.2011 N 1805/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 07.07.2011 за N 826/19564, тощо.

2. Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням санкцій, в тому числі щодо оскарження постанов інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю у сфері містобудування, підвідомчі господарським судам (див. підпункт 3.2 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 N 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», з подальшими змінами).

3. У вирішенні спорів, пов’язаних із застосуванням санкцій за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, господарським судам слід враховувати, що 19.01.2012 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» від 22.12.2011 N 4220-VI, яким викладено у новій редакції Закон України від 14.10.94 N 208/94-ВР; до цього останнього в подальшому також внесено зміни згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності» від 20.11.2012 N 5496-VI, що набули чинності з 05.01.2013. Отже, вирішуючи відповідні спори, суди мають враховувати ту редакцію Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин.

Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», в редакції, що набула чинності з 22.12.2011 року (далі — Закон), визначає правопорушення, які відповідно до статті 2 цього Закону класифіковано в залежності від суб’єктів відповідальності. Так, за виконання будівельних робіт без реєстрації відповідної декларації чи без відповідного дозволу притягненню до відповідальності підлягає не лише замовник, але й суб’єкти містобудування, які виконують будівельні роботи і якими є підрядники.

Відповідальність за деякі порушення диференційовано у залежності від категорії складності об’єкта будівництва.

Розміри штрафів визначаються, виходячи з мінімальної заробітної плати, — від вісімнадцяти до дев’ятисот розмірів мінімальних зарплат залежно від виду порушення. При вчиненні дій, передбачених частинами першою — восьмою статті 2 Закону, для суб’єктів містобудування, яких протягом року було притягнуто до відповідальності за аналогічні порушення, розмір штрафу подвоюється.

4. Вирішуючи спори про накладення штрафів у сфері містобудування, господарським судам слід виходити з приписів статей 42, 48, 55 Господарського кодексу України (далі — ГК України), якими передбачено, що суб’єкти господарювання в процесі здійснення підприємництва як виду господарської діяльності реалізують свої права, а держава через свої органи бере участь у господарських відносинах з метою захисту цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав суб’єктів підприємництва.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 06.04.95 N 244.

Справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядають центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, яким на час надіслання цього листа є Державна архітектурно-будівельна інспекція України, та її територіальні органи (далі — Інспекція). Накладати штраф від імені Інспекції мають право керівник Інспекції та його заступники.

Акти та інші документи, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, оформлюються згідно з вимогами наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 N 240, який набрав чинності з 23.07.2012.

5. Згідно з приписами статті 250 ГК України відповідні санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Частиною одинадцятою статті 2 Закону встановлено, що штраф може бути накладено на суб’єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше як через три роки з дня його вчинення.

У разі якщо правопорушення триває в часі, обчислювати шестимісячний строк притягнення до відповідальності необхідно з того моменту, коли посадовій особі інспекції державного архітектурно-будівельного контролю стало відомо про факт вчинення правопорушення, передбаченого Законом.

Частина друга статті 4 Закону визначає, що постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами Інспекції, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

У разі несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку.

Постанову Інспекції може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

6. Що ж до заяв та скарг, поданих Інспекціями у справах, пов’язаних з питаннями, які стосуються її повноважень, то за змістом приписів статей 1, 2, 5 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, що була чинна до 05.01.2013), вбачається, що Інспекція не звільнялася від сплати судового збору у спорах, що виникають у сфері містобудівної діяльності. Водночас частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено можливість, зокрема, відстрочення судом сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Відповідні питання можуть бути вирішені судом в ухвалі про прийняття позовної заяви чи іншої заяви або скарги, передбаченої Господарським процесуальним кодексом України, з подальшим вирішенням питання щодо розподілу судових витрат у прийнятті судового рішення в порядку статті 49 названого Кодексу.

Абзац другий пункту 6 втратив чинність

(згідно з інформаційним листом Вищого
господарського суду України від 12.11.2015 р. N 01-06/2093/15)

Голова Вищого
господарського суду України
В. Татьков